Авторизація
Логін:
Пароль:
Забули пароль | Зареєструватися
Українська біржа - центр ліквідності акцій та похідних інструментів в Україні
0 800 30 80 90 Реєстрація Увійти
Субота, 10.12.2016 04:57
Русский Русский English English
Приватним інвесторам
Торгoвцям
Емітентам
Фондовий ринок
Строковий ринок
Ринок Залучення Капіталу
Приватизаційні аукціони
Члени біржі
Інформація про торги
Індекс
Технічна підтримка
Про біржу
Документи
Новини
У форматі RSS
Archive
Спецпроекти
Корисні посилання
Глосарій

На главную страницу » » » » УНІАН: Голова правління "Української біржі" Потенціал українського фондового ринку колосальний
 версія для друку

УНІАН: Голова правління "Української біржі" Потенціал українського фондового ринку колосальний

Джерело: УНIАН

Автор: Андрій Гарасим

За останній рік український фондовий ринок, як і вся країна, опинився в зоні турбулентності – революція, війна, економічні негаразди. Проте, навіть у цей важкий період він намагається не лише виживати, але й вийти на новий рівень роботи. Про будні фондового ринку та плани на майбутнє в інтерв’ю УНІАН розповів голова правління "Української біржі" Олег Ткаченко.

З початку цього року на "Українській біржі" фактично відбулась "ф’ючерсна" революція - запущено низку ф’ючерсних контрактів. Як ви оцінюєте їх успішність, перші результати відповідають вашим сподіванням?

Це - нові інструменти для нашого ринку, тому обсяги ще не такі великі, як хотілося б, хоча є активність і ми бачимо зростання зацікавленості. Я переконаний, що обсяги будуть щотижня збільшуватись, а максимальних показників ми досягнемо після того, як банки отримають можливість виходити на цей ринок, обслуговувати і свої потреби, і потреби своїх клієнтів. Звичайно ж, мова, перш за все, йде про ф’ючерс на курс гривня–долар. Більш необхідного інструмента сьогодні важко уявити. Незважаючи на те, що валютний ринок зараз заспокоюється, але люди потребують інструмент, який зміг би мінімізувати ризики, пов’язані зі зміною валютного курсу. На біржу вже почали телефонувати компанії з реального сектору економіки, які цікавляться можливістю захеджувати валютні ризики через придбання валютних ф’ючерсів.

Чому ж тоді обсяги торгів з ф’ючерсу на пару гривня-долар одні з найменших, порівнюючи з іншими контрактами?

Пояснення дуже просте – сьогодні у нас цей інструмент, на відміну від інших, ще немає маркет-мейкера. Звичайно, класичним маркет-мейкером міг би бути банк, але банкам поки заборонено працювати з ф’ючерсами. Але зараз ми проводимо достатньо активні переговори і, сподіваюсь, що найближчим часом у нас з’явиться маркет-мейкер цього інструменту. Ф’ючерс на пару гривня-долар приречений на успіх. Особливо зараз, в часи серйозної турбулентності на валютному ринку, саме він може стати вирішенням багатьох проблем. Наприклад, нам як покупцям товарів часто доводиться переплачувати, бо продавці, не маючи можливості застрахувати валютні ризики, суттєво збільшують ціни. А ф’ючерс може значно зменшити ці ризики.

Щось ще плануєте цікаве запустити у цьому році?

Так, на цей рік у нас є ще низка планів із запуску нових інструментів, які можуть бути цікавими ринку. Перш за все – опціони на ф’ючерсні контракти, які ми вже запустили. Готуємо зараз специфікації на них. Переконаний, що найближчим часом ми затвердимо ці специфікації на Біржовій раді і відправимо на узгодження в Національний банк. Я розумію, що зараз ліквідність ф’ючерсних контрактів ще не така велика, щоб запускати опціони. Але, можливо, тоді, коли опціони будуть узгоджені, ліквідності стане достатньою для їх запуску. 

Постійно спілкуючись з учасниками ринку, чуємо від багатьох, що було б також непогано, якби на "Українській біржі" був, наприклад, ф’ючерс на ціну нафти, на зерно. Але ці інструменти потрібно ще погоджувати з Міністерством економіки. Тому думаю, що нам необхідно визначитись з регулятором – Національною комісією по цінних паперах щодо того, як вона бачить цю ситуацію. Можливо, Мінекономіки та Комісія домовляться про якесь делегування повноважень у цій сфері останній. Але, звичайно, для цього Комісія має зайняти чітку позицію та мати амбіцію стати єдиним регулятором на ринку деривативів.

За результатами минулого року "Українська біржа" отримала прибуток, в той час як 2013 рік  закінчила зі збитком. У чому причина успішної роботи в 2014 році?

Ніякої таємниці з цього ми не робимо – прибуток за результатами 2014 року, в значній мірі, був сформований за рахунок курсової різниці. За рахунок значної девальвації гривні наші активи в іноземній валюті були переоцінені, що дало можливість отримати прибуток. На жаль, сьогоднішній розмір ринку настільки малий, що навіть якби на ньому працювала всього одна біржа, то доходів від операційної діяльності їй би не вистачило, щоб бути прибутковою.

З приводу ринку акцій. Наскільки він може бути перспективним, зважаючи на ту абсолютно безрадісну ситуацію, в якій він сьогодні знаходиться? Можливо, сьогодні розвиток ринку акцій не на часі?

Я не сприймаю вислів "не на часі" стосовно будь-якого сегменту ринку, в тому числі і ринку акцій. Якщо, наприклад, взяти спортсмена, то, аби досягнути результату, йому потрібно працювати, можливо, і не один рік. Так само і з ринком акцій. Відсутність великих обсягів – це не вирок, а сьогоднішні реалії. Давайте згадаємо 2009 рік - обсяги були співставні з нинішніми, але в 2010–2011 роках вони зросли на порядок і це не сприймалось як межа. Звичайно, ситуація в країні не добавляє оптимізму інвесторам – ми потребуємо реформ, у нас фактично йде війна, багато різних факторів, які працюють проти. Тим більше, за останні роки значно зменшилась кількість акцій, які перебувають у вільному оберті, більш-менш нормальних емітентів. Треба розуміти, що в Україні публічних компаній дуже мало. Юридично у нас публічних компаній тисячі, але вони публічними є лише формально, а в дійсності не публікують своєї інформації, не розкривають її в повній мірі, наскільки вимагає законодавство, в кінці-кінців, не хочуть просто бути публічними. Перспективи нашого ринку великі, але, звичайно, за умови, що компанії самі хотітимуть бути публічними. А вони цього хотітимуть, коли побачать, що на ринку є кошти, які можна буде залучити. Ось зараз завели невелику кількість акцій Миронівського хлібопродукту, і вони почали обертатись, вони реально цікаві ринку. Тому потенційний попит є. Справа якраз не в попиті, а в наявності якісних інструментів.

Я також переконаний, що після того, як ми отримали транш від Міжнародного валютного фонду, і  трохи заспокоїлась ситуація на сході, ми побачимо як до нас прийдуть досить значні, так звані  "гарячі", чи спекулятивні кошти з-за кордону, не дивлячись на ще існуючі ризики. Співвідношення ризику і прибутковості в нашій країні є дуже високим, тому ринок буде зростати. І основне питання навіть не втому, чи він буде рости і наскільки суттєво - однозначно він буде рости і дуже сильно. Основне питання - щоб для цього зростання ми створили гарний інвестиційний клімат. Тому що спекулятивні "гарячі" гроші дуже швидко заходять в країну, але у випадку зміни ситуації на локальному чи міжнародному ринку дуже швидко й покидають країну, ринок падає, в нашому випадку дуже сильно. За темпами зростання та наступного падіння ринку ми займали перші місця в світі. Це - показник дуже слабкого розвитку, особливо внутрішнього ринку. Тому одне з основних наших завдань - сформувати клас внутрішніх інвесторів.

А чому ринок так слабо відреагував на рішення Міжнародного валютного фонду про надання Україні фінансової допомоги?

По-перше, рішення було очікуваним. Ми останні тижні чекали просто прийняття рішення, а не того, яким воно буде - позитивним чи негативним. Тобто, ринок відіграв це рішення раніше. Ми також розуміємо, що сьогодні на валютному ринку є ряд адміністративних методів стримування попиту на валюту, тому ми ще не підійшли до повністю ринкового курсу. Є ще відкладений попит, а це, в свою чергу, створює певну невизначеність у людей – "чи вистачить цього траншу", "що буде з курсом далі". Багато хто задається цими питаннями.

Але, однозначно, гроші МВФ це - справді важливо. Головна їх роль – меседж навіть не для внутрішнього ринку, а для зовнішніх інвесторів, інших країн - МВФ визначив, що Україна стала на шлях реформ і Україні можна давати гроші. Тому я переконаний, що ми побачимо найближчим часом зацікавленість іноземних інвесторів зовсім іншу, ніж вона була до цього. Я також переконаний, що після цього рішення і траншу до нас почнуть заходити іноземні інвестиції.

Хоча, ще одним важливим фактором, звичайно ж, лишається війна. Під час гарячої стадії війни серйозного інвестиційного пожвавлення очікувати не варто. Як тільки активна стадія протистояння буде падати, буде посилюватись інвестиційна активність. І навпаки, при активізації протистоянь інвестиційна активність буде зменшуватись.

Як ви оцінюєте сьогоднішній потенціал українського фондового ринку? Наскільки може бути значним його зростання?

Потенціал зростання нашого ринку – колосальний. Таких ринків в світі мабуть зараз просто немає. Починаючи з другої половини 2011 року наш ринок активно залишали іноземні інвестори, а небагато чисельні вітчизняні інвестори знизили свою активність, в тому числі, очікуючи девальвацію гривні. І навіть, починаючи з 2012 року, зростання світових фондових ринків не вплинуло позитивно на нас. Але, рік назад, після формування нової більшості в Верховній Раді, на ринку почалися активні купівлі, а індекс почав стрімко зростати. Та анексія Криму і наступне військове протистояння на сході охолодили ентузіазм інвесторів. Але це охолодження - тимчасове. Якщо врахувати, що лише за останній рік девальвація гривні склала 200%, а вартість цінних паперів в гривні суттєво не змінилась, то сміливо можна стверджувати, що потенціал зростання нашого ринку лише за рахунок девальвації вимірюється в сотнях відсотків.

Наскільки зараз показник індексу "Української біржі" відбиває ту ситуацію, яка реально є на ринку? В якій мірі присутня спекулятивна чи, навіть, маніпулятивна складова?

Саме індекс відображає справжню ситуацію на ринку. І якщо вам не подобається відображення, то найчастіше винний в цьому не той, що відображає, а не відповідність відображення з вашим очікуванням. Уявіть собі, що ви дивитесь в своє відображення у воді. В залежності від того, який обсяг води та в чому вона знаходиться – в відрі, бочці, чи озері, буде мати значення, чи впливає на якість відображення ваші рухи, проїжджаючий поруч автомобіль тощо. Так і на фондовому ринку, чим він більший, тим окрема дія менше на нього впливає. А наш ринок поки маленький і за аналогією нагадує, скоріше, блюдце, кожен дотик до якого впливає на відображення. Тому дуже часто окремі дії покупців чи продавців відчутно впливають на індекс, але це не завжди маніпуляції, а просто чутливість "мілкого" ринку. Наш ринок ще незрілий, але не поганий. Це "лікується" збільшенням ліквідності. Звичайно, на ринку бувають маніпуляції, але найбільше їх по паперам, які практично не торгуються, де намагаються "намалювати" потрібну комусь ціну для введення в оману користувачів такої інформації. Але такі папери не входять до індексного кошика.

У вашій індексній корзині продовжують залишатись цінні папери емітентів, які знаходяться в зоні АТО. Наскільки зараз це є виправданим?

Головний критерій знаходження цінних паперів в індексному кошику "Української біржі" – їх ліквідність. Якщо є постійна активність стосовно паперів, обіг яких дозволено в Україні, то вони мають право бути в індексі. Звичайно, ми б хотіли, аби емітенти індексних паперів, які активно торгуються, не мали ризиків для своєї діяльності. На сьогоднішній день у нас сформований список на виключення з індексу, в ньому знаходяться підприємства з зони АТО. Але на останньому засіданні індексного комітету, зваживши всі "за" та "проти", було прийнято рішення, що ці цінні папери і надалі можуть знаходить в розрахунковій базі індексу. Ризики є, щось може статись, але будемо дивитись, що буде далі.

Як ви оцінюєте роботу нового складу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку?

Ще рано робити висновки, але початок - багатообіцяючий. Мені подобається, як працює нинішній склад Комісії. Те, що ними декларується, не може не тішити, зокрема, боротьба з сміттєвими паперами, дерегуляція. Наскільки я розумію, нинішній склад Комісії отримав певні гарантії навіть зі сторони Президента, що керівництво держави буде зважати на позиції фондового ринку. Є підстави надіятись, що фондовий ринок почали бачити.

Мене також дуже тішить той факт, що Комісія хоче мати більше повноважень для боротьби з недобросовісною роботою на фондовому ринку. Вважаю надзвичайно актуальним для Комісії мати такі повноваження, які б убезпечили від випадків, подібних до того, що стався з компанією Фоіл, коли інвестори, клієнти страждають. У Комісії має бути можливість діяти дуже оперативно та рішуче. При виникненні якогось ризику, якоїсь ситуації, підозри, звернення, Комісія повинна мати можливість не тільки зупиняти обіг цінних паперів, але й реагувати на дії чи бездіяльність профучасників. На сьогодні подібних можливостей у Комісії дуже мало.

В розвинутих країнах регулятор може вести повноцінне слідство і довести справу до судового розгляду. У нашій країні регулятор таких дій проводити не може. А інші органи, наприклад, прокуратура, не є високими фахівцями з фондового ринку. І саме Комісія має проводити подібні дії.

В умовах військової інтервенції та економічної кризи дуже важко вимагати якогось прогнозу, але все ж - яким ви бачите на кінець цього року український фондовий ринок?

Фондовий ринок завжди першим реагує на зміну ситуації: починає падати, коли в економіці ще не видно початку кризи, і навпаки, починається зростання, коли економіка ще не показала суттєвих позитивних змін. Він як барометр, за показниками якого можна спрогнозувати зміни. Я вірю, що в цьому році розпочнуться всі реформи, на які ми чекаємо, і в 2016 році прийде не лише стабілізація, але й економічне зростання. А зважаючи на це, фондовий ринок почне своє зростання ще в 2015 році. Я впевнений, що ми побачимо суттєво більші обсяги торгівлі на ринку акцій, переконаний, що на кінець року ми матимемо обсяги торгівлі деривативами, які будуть вимірюватись десятками мільйонів доларів. Але для того, щоб це відбулось, необхідно дуже багато чого зробити як учасникам фондового ринку, так і Верховній Раді, Кабінету міністрів, Національному банку та регулятору.



Copyright © Українська біржа, 2008-2016. Всі права на інформацію та аналітичні матеріали, розміщені на цьому сайті, захищені відповідно до українського законодавства.
Послуги з інтернет-трейдингу надаються учасниками торгів ПАТ "Українська біржа".
Rambler's Top100
Телефон: +38 (044) 495-7474. E-mail: info@ux.ua
Адреса: 01004, м.Київ, вул. Шовковична, 42/44, Бізнес-центр «Горизонт», поверх 6