Аналитика и новости рынка

Сполучені Штати знову почали поставки Україні 155-мм артилерійських снарядів і високоточних ракет GMLRS, повідомляє інформаційне агентство Reuters із посиланням на джерела, обізнані з ситуацією.

***

10-11 липня в Римі (Італія) проходить щорічна міжнародна конференція Ukraine Recovery Conference 2025 (URC2025)

В конференції приймають участь: Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, спецпосланець президента США Кіт Келлог, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єрка Італії Джорджія Мелоні, президент Чехії Петр Павел, прем’єр Польщі Дональд Туск.

Передбачаються також виступ прем’єрів Іспанії, Нідерландів, Албанії, Лівії, Мальти, Фінляндії, Греції, Чорногорії, Естонії, Литви, Болгарії, президентів Сербії та Молдови.

Загалом в URC2025 бере участь біля 4-5 тис. учасників та журналістів.

***

Світовий банк під час URC-2025 планує оголосити про надання $116 млн грантового фінансування для підтримки теплозабезпечення Харкова, а також ще шести міст, повідомила керівниця програми з питань інфраструктури та сталого розвитку для Східної Європи Севара Мелібаєва.

В грудні 2025 року до Харкова за сприяння Світового банку вже були доставлені, зокрема, 12 мобільних когенераційних блоків в цілому приблизно на 60 МВт та контейнерні котельні на 200 МВт.

Мелібаєва назвала це альтернативою для задоволення потреб населення, оскільки великі теплоелектростанції зараз не підлягають ремонту (після атак РФ).

Інша міжнародна підтримка України в енергосекторі, згадана Севарою Мелібаєвою:

·         Гранти та кредитування ПрАТ "Укргідроенерго" на суму $70 млн від Фонду "зелених" технологій для масштабування акумуляторних накопичувачів енергії (Запланована потужність СЕС – 35,9 МВт, акумуляторних батарей – 197 МВт).

·         Постачання НЕК "Укренерго" 29 трансформаторів приблизно на $100 млн грантового фінансування, а також надання приблизно $100 млн гранту для підтримки та захисту цих трансформаторів і підстанцій.

·         Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписала боргове фінансування на суму EUR370 млн для будівництва нових офшорних ВЕС потужністю приблизно 350 МВт, а також фінансує додатковий пілотний проєкт для акумуляторного зберігання енергії на 10 МВт на заході України.

Крім того є численні проекти не загадані Севарою Мелібаєвою, які мають міжнародну підтримку. Частина з них в повідомленнях нижче.

***

«Незважаючи на суттєве погіршення ринкової кон’юнктури та ситуації з ліквідністю, про що було заявлено під час дзвінка з інвесторами 19 червня, Укрзалізниця має намір виконати купонні платежі, які підлягають сплаті 9 та 15 липня за єврооблігаціями з погашенням у 2026 та 2028 роках відповідно», повідомила компанія.

«У I кварталі 2025 року показник EBITDA компанії досяг від’ємного значення через падіння обсягів  вантажоперевезень (-17% рік до року порівняно з I кварталом 2024 року) та стрімке зростання операційних витрат. Доступні грошові кошти суттєво скоротилися, збільшуючи потребу у фінансуванні від міжнародних фінансових організацій для покриття критичних капітальних інвестицій та потреб ліквідності під час триваючої війни. Без такої підтримки з боку стратегічних партнерів, ймовірно, компанія не змогла б виконати свої фінансові зобов’язання перед власниками єврооблігацій», додала компанія в повідомленні.

Раніше: Наприкінці 2024 року Укрзалізниця не змогла отримати згоду власників єврооблігацій на загальну суму близько $900 млн на продовження мораторію на виплату відсотків за цими облігаціями ще на рік та зміну низки інших умов. Укрзалізниця залучила фінансового радника для продовження переговорів.

Укрзалізниця отримала  фінансування:

·         кредит Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) €300 млн для закупівлі нових електровозів, разом з інвестиційним грантом на суму до $190 млн від США, розпорядником якого є Світовий банк;

·         кредит на €180 млн на встановлення малих генераторів», який супроводжується інвестиційним грантом Великої Британії на суму до £10 млн (€12 млн) та інвестиційним грантом до €56 млн від багатостороннього або двостороннього міжнародного донора.

***

Потреба України у зовнішньому фінансуванні (дефіциту державного бюджету) у 2026 році залишиться на рівні понад 40 млрд доларів, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram-каналі.

"Цього року Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування. Водночас викликом є 2026 рік… Ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти", - зазначив він.

***

За січень — червень 2025 року платники сплатили понад 314,6 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 22,8 % більше за аналогічний період минулого року, повідомила ДПС.

***

Зростання споживчих цін в Україні у червні 2025 в річному вимірі сповільнилося вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня, повідомила Державна служба статистики.

***

За перші шість місяців 2025 року товарообіг України сягнув $58,3 млрд, що на $5,6 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року. Проте це зростання відбулося на тлі значного торговельного дефіциту: імпорт товарів майже вдвічі перевищив експорт. Про це у середу, 9 липня, повідомила Державна митна служба.

За перше півріччя в Україну було імпортовано товарів на суму $38,3 млрд. Найбільшими постачальниками стали:

·         Китай ($8,2 млрд);

·         Польща ($3,5 млрд);

·         Німеччина ($3,2 млрд).

Основними категоріями імпорту, що склали 68% від загального обсягу, були машини, устаткування та транспорт ($14,8 млрд), продукція хімічної промисловості ($6,2 млрд) та паливно-енергетичні товари ($4,9 млрд).

Структура експорту (загальна сума - $20 млрд).

Українська продукція переважно спрямовувалася до таких країн:

·         Польща ($2,4 млрд);

·         Туреччина ($1,7 млрд);

·         Італія ($1,2 млрд).

Найбільшу частку в структурі експорту займали:  продовольчі товари ($11,2 млрд), метали та вироби з них ($2,3 млрд), а машини, устаткування та транспорт ($1,9 млрд).

***

Національний банк підвищив офіційний курс гривні, який він встановлює на 10 липня, на 7,17 коп. до 41,7745 UAH/USD.

Про це йдеться у повідомленні НБУ.

У попередній торговий день НБУ знизив офіційний курс гривні на 4,87 копUAH/USD.

Офіційні курси гривні до іноземних валют:

***

Україна в сезоні-2025/26 (липень-червень, маркетинговий рік, МР) зможе виростити 83 млн тонн зернових та олійних культур, що 5,5% більше ніж у попередньому МР, коли було зібрано 78,7 млн тонн, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.

Збільшення станеться передусім завдяки кукурудзі, посіви якої знаходяться в дуже добром стані.

Через недостатню загальну кількість вегетативних температур збір врожаю зернових та олійних в 2025/26 МР затримається. Зокрема, збиральна кампанія кукурудзи розпочнеться не в серпні, а наприкінці вересня – на початку жовтня.

***

В Україну станом на 2024-2025 маркетинговий рік повернулися всі крупні трейдингові компанії (міжнародні), що експортують зернові та олійні культури, що є дуже позитивним фактом, адже вони спроможні залучати великі фінансові кошти і кредитувати посівні роботи та жнива, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.

"Щоб експортувати, наприклад, 50 млн тонн зерна, західні компанії залучають в Україну кредитні лінії на близько $15 млрд", - сказав він на засіданні Зернового клубу в середу в Києві.

За його інформацією, до війни в структурі трейдингового ринку на великі трейдингові компанії припадало 90% експорту зернових та олійних культур, а решту 10% поставляли на зовнішні ринки сільхозвиробники напряму і це були нішеві продукти, як льон та вівсянка.

На сьогодні великі трейдингові компанії – це 70% обсягів експорту зернових та олійних з України, 30% виробники експортують напряму, зазначив очільник галузевої асоціації.

***

"За перші два тижні дії квот Європейського Союзу українські постачальники використали вже близько 25% від передбаченого обсягу, і попит з боку європейських покупців залишається високим через цінову різницю", повідомило галузеве аналітичне агентство "Інфагро".

***

ПАТ "Укрнафта" реалізує шість проєктів газопоршневих та газотурбінних установок на 420 МВт систему і планує побудувати систему CCHP (Combined Cooling, Heating, and Power, тобто виробництво е/е, тепла та холоду з одного джерела) на 250 МВт, повідомив т.в.о. директора компанії Юрій Ткачук під час панельної дискусії щодо інвестування в енергетичну стійкість та відновлення України в рамках URC-2025 в Римі.

Усі ці активи будуть встановлені у 2026 році.

***

Україна зараз будує понад 700 МВт вітрових потужностей, поряд з якими будується також понад 200 МВт систем накопичення енергії (СНЕ, BESS), повідомив голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков під час панельної дискусії щодо інвестування в енергетичну стійкість та відновлення України в рамках URC-2025 в Римі.

За даними в його презентації, всього Україна має 1,9 ГВт встановленої потужності ВЕС, 69% якої перебуває на тимчасово окупованій території.

***

Президент США Дональд Трамп заявив про запровадження з 1 серпня 2025 року нових загальних імпортних тарифів на продукцію до США з ще шести країн: 30% для Алжиру; 30% для Іраку; 30% для Лівії; 25% для Брунею; 25% для Молдови; 20% для Філіппін.

***

Президент США Дональд Трамп заявив, що 50% тариф на імпорт міді до США набуде чинності 1 серпня.

Рішення було прийнято після того, як він отримав оцінку національної безпеки, заявив президент США Дональд Трамп у дописі на Truth Social.

Мідь є другим за популярністю матеріалом у Міністерстві оборони. Мідь необхідна для напівпровідників, літаків, кораблів, боєприпасів, центрів обробки даних, літій-іонних батарей, радіолокаційних систем, систем протиракетної оборони і навіть гіперзвукової зброї.

США імпортують майже половину міді, яку вони використовують.

Через уведення нових митних тарифів, ціни на мідь сильно зросли, Графік нижче.

***

Президент США Дональд Трамп заявив, що США запровадять величезний тариф у 50% на імпорт з Бразилії, починаючи з 1 серпня. Трамп заявив, що ця ставка частково є помстою за триваюче судове переслідування колишнього президента країни Жаїра Болсонару, а частково для виправлення того, що він назвав «несправедливими торговельними відносинами» між двома країнами.

Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва заявив, що його країна відповість взаємністю на нещодавно оголошену 50% тарифну ставку на свій експорт до Сполучених Штатів. Лула послався на нещодавно прийнятий бразильський закон, який дозволяє його уряду вживати пропорційних контрзаходів у відповідь на односторонні економічні заходи, вжиті іншими країнами.

сайт "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50