Авторизація
Логін:
Пароль:
Забули пароль | Зареєструватися
Українська біржа - центр ліквідності акцій та похідних інструментів в Україні
Реєстрація Увійти
Понеділок, 06.07.2020 07:49
Русский Русский English English
Новини в форматі RSS Українська біржа в facebook Українська біржа в twitter
Приватним інвесторам
Торгoвцям
Емітентам
Фондовий ринок
Строковий ринок
Члени біржі
Інформація про торги
Індекс
Технічна підтримка
Про біржу
Документи
Новини
Спецпроекти
Корисні посилання

Аналітика та новини фондового ринка

Вторник, 23 июня 2020

Аналітичний огляд ринку

КІНТО
Прогнозируемое настроение рынка: Нейтрально
Индекс UX по итогам дня: 1357,41+0,37%

Фінансові новини - після короткого огляду динаміки на українському та світових фінансових ринках.

Український фінансовий ринок.

Спочатку про результати торгів акціями на ринку України за попередній тиждень, обсяги торгів за попередні чотири тижні, порівняння динаміки місцевих та світових фондових індексів за тиждень, динаміка змін цін основних місцевих акцій за минулий тиждень та з початку року, Рис. 1-5.



Рис.1
Рис.1


Рис.2
Рис.2

Рис.3

Рис.3


Рис.4
Рис.4


Рис.5
Рис.5

Тепер до вчорашнього.

Значення індексу ПФТС вчора п’ятниці знову не змінилось.

                                                                

На біржі ПФТС минулого дня, відбулась одна угоди з акціями по безадресним заявкам. Це були угода  з «не індексними» акціями банку «Південний».

Вчора індекс Української біржі знизився на незначні 0,14% після втрати значимих 1,5% від локального  максимуму.

Минулого дня на Українській біржі відбулось п’ять угод з акціями двох емітентів:  дві адресні з акціями Райффазен Банк Аваль, та три по безадресним заявкам з акціями Миронівського хлібопрордукту.

Індекс УБ минулого дня змінився за рахунок зменшення котирувань акцій Райффазен Банк Аваль без угод на 0,8%.

Ціна акцій МХП на Українській біржі вчора підросла на 0,6% до 171 гривні, біржовий курс цих паперів на УБ вчора сформувався і склав 171,4161 гривню.

Також без угод минулого дня на Українській біржі на 0,6% зменшились котирування акцій американської компанії Apple до 9473 гривень за акцію.

Ніяких інших угод з акціями, як і інших значимих змін котирувань в сегменті акцій, того дня на Українській біржі не було.

Обсяги торгів по безадресним угодам на УБ вчора склали 26 тисяч гривень, адресних – 50 тисяч.

За даними http://ua.cbonds.info/ станом на 22.06.2020 дохідність найбільш «коротких» євробондів України складала 5,63% та 5,51%. Дохідність самих «дальніх» євробондів України на 16.06.2020: з погашенням 1 вересня 2027 була на рівні 6,84%,  1 листопада 2028 року – 7,33%, 25 вересня 2032 року – 7,18%.

За даними http://ua.cbonds.info/ станом на 19.06.2020 дохідність найбільш «коротких» євробондів України складала 5,59% та 5,52%. Дохідність самих «дальніх» євробондів України на 16.06.2020: з погашенням 1 вересня 2027 була на рівні 6,84%,  1 листопада 2028 року – 7,30%, 25 вересня 2032 року – 7,12%.

Маємо розворот на ринку єврооблігацій України і продовження певне зростання вже дуже незначне дохідності цих паперів. Відповідно є поки невелике зменшення прибутку інвесторів у єврооблігації України. Загальну картину добре видно на графіку абсолютних прибутків інвестицій в українські єврооблігації, який можна знайти на сайті за посиланням: http://cbonds.ru/indexes/indexdetail/?group_id=323 та в кінці огляду Рис. 6.

Цей розворот і «подвійна» вершина, яку намалювали прибутки в Українські євробонди можуть бути наслідками зниження рейтингу та рекомендацій Bank of America по цим паперам. Зниження рейтингу паперів відбулось під впливом рішень Верховної Ради України, дивись новини нижче.

Дохідності ОВДП на ПФТС на продаж сьогодні складають 6% - вересень цього 2020 року, 9,5% 2023-2027 роки.

Світові фінансові ринки.

Вчора  широкий фондовий індекс США S&P 500 за результатами торгів підріс на 0,65%, широкий загальноєвропейський фондовий індекс STOXX 600 знизився на 0,8%, композитний доларовий індекс країн, які розвиваються, MSCI EM, втратив незначну 0,1%. Видно рух в «боковику» в останні дні.

Сьогодні зранку ф’ючерси на фондові індекси США та Європи зростають. Індекс MSCI EM зранку зростає на 1%.

Новини.

Найбільш важливі новини для учасників українського фінансового ринку виділено жирним шрифтом, з урахуванням втрати важливості через включення подібних повідомлень по тій же темі в блоці новин за попередні дні.

Українські фінансові новини.

1.      Новини економіки

Національний банк зазначає, що ризики більш негативного і тривалого впливу пандемії COVID-19 на економіку зберігаються. Про це йдеться у підсумках дискусії комітету з монетарної політики (КМП) Національного банку з питання облікової ставки.

Під час засідання члени КМП зазначили, що поступове згортання карантину сприяло пожвавленню економічної активності. Водночас сплеск безробіття і слабка динаміка зростання зарплат сповільнять відновлення споживання. Інвестиційний попит також буде пригніченим, зокрема внаслідок погіршення фінансових показників та очікувань підприємств. Частина членів КМП не бачить перспектив швидкого відновлення споживчого попиту в короткостроковому періоді.

Економіка потребує як фіскальних, так і монетарних стимулів.

НБУ зазначає, що збереження низької інфляції дозволяє проводити стимулюючу економічну політику.

На думку переважної більшості присутніх, зберігається істотна невизначеність, пов'язана з тривалістю та інтенсивністю карантину, а також швидкістю відновлення споживчого попиту й економічної активності як в Україні, так і в світі, що впливатиме і на інфляційну динаміку. В такому випадку баланс інфляційних ризиків дозволить Національному банку знижувати ключову ставку нижче від нейтрального (рівноважного) рівня, а завдяки безпрецедентним заходам монетарного пом'якшення в інших країнах рівень нейтральної ставки для України може зрушити в меншу сторону.

Однак у повідомлені зазначається: «Переважна більшість членів КМП погодилися, що потенціал інтенсивного пом’якшення монетарної політики практично вичерпаний».

Деякі члени КМП не виключали можливості посилення інфляційного тиску в досить короткій перспективі. Інфляція може прискоритися внаслідок відновлення споживчого попиту після скасування карантинних обмежень, зростання цін на пальне через подорожчання нафти, а також поступове «розмороження» цін на значну кількість послуг, які раніше підпадали під карантинні обмеження.

У повідомленні зазначається, що у такому випадку для недопущення інфляційного сплеску та втрати довіри до своїх дій Нацбанк буде змушений перейти до більш стриманої монетарної політики, а у середньостроковій перспективі – підвищити ключову ставку щонайменше до нейтрального рівня.

Разом з тим, декілька членів КМП висловили думку, що подальша динаміка ключової ставки буде залежати не тільки від розвитку інфляційних процесів, але й від зміни вартості альтернативних активів.

«В умовах зниження процентного диференціалу між валютними та гривневими активами зростає ризик відтоку капіталу з країни та доларизації економіки. Цей чинник також може стримувати пом’якшення монетарної політики», – підкреслюється у повідомлені.

В КМП також вважають, що у поточних умовах монетарна трансмісія також може бути ускладнена інертністю зниження ставок за строковими депозитами.

«Банки обережно підходять до перегляду своїх процентних політик, насамперед в роздрібному сегменті, з огляду на відтік готівки з банківської системи на початку коронакризи і ймовірність загострення ситуації з пандемією. Крім цього, під час кризи зростає ризикова надбавка у структурі кредитних ставок», – відзначається у повідомлені.

Коментар: Як видно НБУ оцінює ситуацію для економіки України, як складну та гіршу за попередні очікування. Рішення та коментарі комітету дозволяють учасникам фінансового ринку України будувати очікування стосовно базової ставки центробанку та дохідностей боргових інструментів. Цілком очевидно, НБУ дає сигнал на подальше, але вже незначне зменшення ставок, аргументуючи це тим: 1) що ситуація в економіці України складна, 2) інфляція в країні зараз низька, 3) дії центробанків за кордоном спонукають ще більше понижувати процентні ставки та дохідності боргових інструментів в Україні.

Однак, потенціал подальшого зниження відсоткових ставок в Україні обмежений, як зазначають члени КМП: 1) через можливий сплеск інфляції, 2) зменшення диференціалу з валютними інструментами, 3) обмеженим можливостями банків по зменшенню депозитних ставок, 4) збільшенням в кризу ризиків кредитування і тому послаблення «передаточного» механізму.

Очевидно також дії українського центробанку мають та матимуть наряду з позитивним впливом на економіку дуже суттєво негативний вплив на прибутковість українських банків через значне зменшення процентного спреду і, відповідно, відсоткової маржі при відносно фіксованих адміністративних витратах, див нижче також «Результати банків».

Ще раз в позитивному сенсі підкреслимо високу професійність оцінок та практичних дій НБУ на фоні окремих економічно безграмотних висловлювань ряду українських високопосадовців та інших критиків українського центробанку, а також недавнього сумнівного рішення фінансового Комітету Верховної Ради.

У проекті постанови Верховної Ради України, яку ні днях підтримав її фінансовий комітет, зазначається, що правління НБУ, проводячи жорстку монетарну політику як у 2019 році та на початку 2020 року, так і починаючи з 2014 року, не забезпечило в межах своїх повноважень підтримання стійких темпів економічного зростання та відновлення кредитування економіки. Також зазначається, що темпи зниження облікової ставки були «невиправдано повільними».

Окремі відомі фахівці банківської сфери та українського фінансового ринку в публікаціях відкрито назвали це рішення Комітету, цитати: «політичним самогубством», «вироком Парламенту самому собі», «незграбним обґрунтуванням заздалегідь поставленого висновку, якого не доводилося зустрічати в офіційних документах поважних установ вже давно». А ще: «за змістом абсолютно безграмотним», таким, що «не налазить» ні на яку фінансову голову» і «виставляє всіх на посміховисько перед інвесторами та міжнародною спільнотою». В пресі вже відкрито прозвучали звинувачення українських парламентарів в «заангажованості і відчайдушних спробах поставити НБУ на службу олігархів». (В лапках – буквальні цитати).

Залишимо ці емоційні оцінки фахівці на совісті їх авторів. Видається, що крім емоціональної складової в них може також бути і певна політична складова і бажання захистити НБУ. Однак факт є фактом – є і такі коментарі, не виключено теж не зовсім коректні та не зовсім справедливі.

Ми утримаємось від власних оцінок проекту постанови. Але нагадаємо, що згідно з меморандумом з МВФ Україна зобов'язується уникати політичних рішень щодо керівництва Нацбанку, не переглядати терміни повноважень членів правління і юридично захищати його представників.

Недавнє рішення фінансового комітету ВР по НБУ вже через пару днів після його прийняття отримало різко негативну оцінку послів країн великої сімки, G-7, в Україні та закордонних фінансистів з Банку Америки, Bank of America (BofA). На цій підставі BofA, цією дуже відомою та авторитетною фінансовою установою з числа найбільших в США та світі вже були понижені рекомендації по єврооблігаціям України. Імовірно це призвело до зростання їх дохідностей, однак, на щастя поки дуже поміркованого.

Також закордонні фінансисти Bank of America заговорили про можливість припинення фінансування України зі сторони міжнародних фінансових організацій.

Поряд з ініціативами з розслідування обґрунтованості грошово-кредитної політики держави, аналітики BofA називають також інші ризики, в тому числі давню ідею про внесення поправок в закон про Національне антикорупційне бюро (НАБУ).

«Будь-яка з цих ініціатив може потенційно ускладнити прогрес в майбутній співпраці з МВФ в 2020-2021 рр., що, ймовірно, буде негативно сприйнято ринком», - пояснили в BofA.

В цих оглядах, на превеликий жаль, ми змушені знову говорити про очевидне зростання фінансових загроз для держави Україна та безсумнівний удар по іміджу нашої країни внаслідок останніх подій – атаки на НБУ, але не тільки.

Наприклад згідно з матеріалами того ж дослідження BofA, нездатність парламенту затвердити програму Кабміну також підсилює невизначеність щодо життєздатності нинішнього уряду в найближчій перспективі.

«Справа Порошенка»

Президент України Володимир Зеленський вчора прямо заявив, що не займається організацією політичного переслідування п'ятого президента, народного депутата України Петра Порошенка, «якому просто хочеться бути жертвою і підігрівати ситуацію навколо себе». Про це президент України повідомив в Skype-інтерв'ю відомому канадському виданню The Globe and Mail. Інтерв’ю датоване часом 22 червня 2020 року 17:07. Його повний текст розміщено у понеділок на офіційному сайті президента України за посиланням: https://www.president.gov.ua/ua/news/skype-intervyu-volodimira-zelenskogo-kanadskomu-vidannyu-glo-61769

Цитати з інтерв’ю: «Народ України дав свою відповідь пану Порошенку, коли мене обрали президентом, і під час парламентських виборів. Народ України висловив підтримку іншим людям, іншим обличчям, іншим політикам і відповів на ту політику, яку проводив останні п'ять років пан Порошенко, коли був президентом…». «Мене не цікавить пан Порошенко, не цікавлять питання політичного переслідування, адже я цим не займаюся…», - зазначив президент нашої держави.

Коментар: Дуже важлива та позитивна заява президента України. Незалежно від її певної емоціональної тональності, ключовим в ній є посил - запевнення на міжнародному рівні у відсутності політичного переслідування Петра Порошенка.

Як вже повідомлялось в наших оглядах, кілька днів назад, несподівано для багатьох, зайшла мова про кримінальне переслідування п’ятого президента України, яке дехто за кордоном та й в нашій країні вже оцінив як політично мотивоване. Засоби масової інформації повідомляли про відкриття кримінального провадження проти Порошенка та імовірність його можливого ув’язнення, на думку деяких закордонних оглядачів на термін до 10 років. Також повідомлялось про можливе обрання запобіжного заходу до Порошенка у вигляді арешту.

Враховуючи наявність в недавній історії держави Україна випадків ув’язнення її високопосадовців по, як вважалось тоді багатьма главами держав та урядів, в першу чергу політичним мотивам, ця заява президента України є зараз дуже важливою та своєчасною і, повторимось, позитивною з дуже багатьох точок зору. Державі Україна необхідно рухатись вперед, позитивно реформуватись, і давати політикам в першу чергу політичні оцінки. Не слід оглядатись назад, зациклюватись на минулому, і йти по шляху кримінальних переслідувань політиків, якщо для цього немає дуже великих серйозних юридичних підстав. Це дуже хибний шлях в нікуди з дуже негативними і далекосяжно негативними наслідками.

Ситуація в банківській сфері України.

Сукупний сальдований чистий прибуток діючих українських банків у січні-травні 2020 року склав 28,964 млрд грн, що на 24% більше, ніж за аналогічний період минулого року (23,428 млрд грн). Про це повідомляється на сайті Національного банку України.

Згідно з повідомленням, зведений фінансовий результат банків у травні склав 3,756 млрд грн, що на 29% менше за відповідний минулорічний показник (5,313 млрд грн).

Таблиця 1. Фінансові результати банків України 2020 рік.

Посилання: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist/data-supervision#1




Таб.1

Коментар: Цілком зрозуміле погіршення фінансового результату банків за рахунок в тому числі зниження відсоткових ставок.

Валютний ринок Україні. Інтервенції НБУ.

Національний банк у період із 15 по 19 червня наростив купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку в 2,8 рази до 110 млн доларів порівняно з попереднім тижнем.

Загалом центробанком від початку року куплено 3 290,6 млн доларів, продано 2793,1 млн доларів.

В 2018 році НБУ купив на міжбанку 3 173,78 млн, продав 1 801,82 млн доларів. У 2019 Нацбанк купив на міжбанківському валютному ринку 8 462,6 млн, продав 529,23 млн доларів.

Коментар: Позитивна новина, Є позитивний вплив на міжнародні резерви, їх збільшення та, відповідно, фінансову стабільність.

Економіка України (продовження)

Вчора голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко та керівник фракції цієї партії у Верховній Раді Давід Арахамія відвідали підприємство «Інтерпайп сталь» (Дніпро, власник Віктор Пінчук) та ознайомилися з його роботою. Їх супроводжував народний депутат України, заступник голови комітету з питань економічної політики Дмитро Кисилевський.

Верховна Рада України розробляє ініціативи щодо підтримки промислових підприємств України в рамках третього пакета заходів для боротьби з наслідками COVID-19, повідомив в ході цього візиту голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

«У третьому пакеті заходів для боротьби з наслідками COVID-19 будуть ініціативи щодо підтримки української промисловості, а не тільки малого та середнього бізнесу. Наразі на тлі світової стагнації економіки звужуються ринки збуту української промисловості, і завдання держави допомагати великим підприємствам», - сказав він під час візиту на електросталеплавильне підприємство «Інтерпайп Сталь» у місті Дніпрі в понеділок, повідомляють ЗМІ.

Давид Арахамія говорив під час візиту на завод про необхідність пошуку компромісних рішень в кризовий час між інтересами енергетиків та споживачів електроенергії.

Коментар: Що стосується цін на електроенергію, то маємо складну ситуація, з якої не бачиться легкого виходу.

Криза в енергетичному секторі України

Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, депутат від фракції «Слуга народу» Андрій Герус має намір звернутися в Антимонопольний комітет для перевірки «спецаукціонів» із продажу електроенергії національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» на наявність порушень конкурентного законодавства.

Коментар: До уваги.

І знову до місцевого ринку акцій.

Вчора індекс УБ мало змінився. Сьогодні є позитивний рух на світових фондових біржах. Внутрішні самі «свіжі» українські фінансові новини все ж більше позитивні. Дещо більш імовірним видається невелике зростання фондового індикатору УБ сьогодні.



Рис.6
Рис.6

сайт "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50


Настроение рынка на 23 июня 2020
Падение
0 0
Рост
Комментарии и премаркет этого дня:
Аналітичний огляд ринку
КІНТО


Copyright © Українська біржа, 2008-2020. Всі права на інформацію та аналітичні матеріали, розміщені на цьому сайті, захищені відповідно до українського законодавства.
Послуги з інтернет-трейдингу надаються учасниками торгів АТ "Українська біржа".
Телефон: +38 (044) 495-7474. E-mail: info@ux.ua
Адреса: 01004, м.Київ, вул. Шовковична, 42/44, Бізнес-центр «Горизонт», поверх 1
Форуми |  Новини в RSS |  Схема проїзду