Авторизація
Логін:
Пароль:
Забули пароль | Зареєструватися
Українська біржа - центр ліквідності акцій та похідних інструментів в Україні
Реєстрація Увійти
Середа, 02.12.2020 18:03
Русский Русский English English
Новини в форматі RSS Українська біржа в facebook Українська біржа в twitter
Приватним інвесторам
Торгoвцям
Емітентам
Фондовий ринок
Строковий ринок
Члени біржі
Інформація про торги
Індекс
Технічна підтримка
Про біржу
Документи
Новини
Спецпроекти
Корисні посилання

Аналітика та новини фондового ринка

Пятница, 10 июля 2020

Аналітичний огляд ринку

КІНТО
Прогнозируемое настроение рынка: Нейтрально
Индекс UX по итогам дня: 1281,83+0,85%

Значимі для українських учасників фінансового ринку новин за вчора та на сьогодні є, хоча вони є і не з тих, що мають негайний вплив на фінансовий ринок і не є дуже конкретними.

Новини після огляду вчорашніх подій на українському фінансовому ринку та світовому ринку акцій.

Ринок акцій України.

Індекс ПФТС вчора знову не змінився.

Індекс Української біржі, згідно з інформацією на сайті самої біржі, минулого дня не змінився.

Це помилка в розрахунку. Значення індексу Української біржі вчора зросло. Очікуємо коригувань, щоб не рахувати самим.

Вчора на біржі відбулось шість угод з акціями.

Їх результати відображені і Таблицях 1 та 2.

Таблиця 1. Ціни акцій по угодам по безадресним заявкам, біржовий курс та їх зміни на Українській біржі 09.07.2020, обсяги торгів

Ціна, грн.

Зміна

Обсяг торгів, грн.

Число угод

Біржовий курс, грн.

Зміна

«Центренерго»

5,400

2,0%

42 700

2

-

-

Миронівський хлібо-кт

179,8

1,0%

71 900

2

-

-

Разом

114 600

4

-

-

Таблиця 2. Ціни акцій по адресним угодам на Українській біржі, обсяги торгів  09.07.2020.

Ціна, грн.

Обсяг торгів, грн.

Число угод

«Центренерго»

6,000

4 170 690

2

Разом

4 170 690

2

Також без угод минулого дня на Українській біржі на 2,0% зросли котирування акцій «Укрнафти» - до 117,5 гривень за акцію та на 0,02% зросли котирування американської компанії Apple до 10 482 гривень за акцію.

Ніяких інших угод з акціями, як і інших значимих змін котирувань в сегменті акцій, минулого дня на Українській біржі не було.

Борговий ринок України.

Дохідність єврооблігацій України вчора продовжила зростання з мінімумів, досягнених 1 липня, а прибутковість інвестицій в ці папери знизилась, Рис. 1. посилання: http://cbonds.ru/indexes/indexdetail/?group_id=323.

Самі значення дохідностей є невеликими.

Рис.1
Рис.1

Українські фінансові новини.

Загальний коментар до них після всіх новин.

1.      Зовнішнє фінансування України. Реформи в України.

·         Вчора керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів телефонну розмову з віце-президентом Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анною Б'єрде, повідомляє ОП. В ході розмови сторони обговорили надання Україні 350 мільйонів доларів США в межах «Першої позики на політику розвитку у сфері економічного відновлення», а також прогрес земельної реформи в Україні, реформу корпоративного управління, і, окремо, заходи, необхідні для забезпечення макроекономічної стабільності в нашій країні.

·         Міністерство енергетики заявляє, що у зв'язку з продовженням Кабінетом Міністрів дії положення про накладення спеціальних зобов'язань (ПСЗ) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з постачання газу населенню до 1 серпня санкції від Міжнародного валютного фонду не передбачаються.

Кабінет Міністрів продовжив дію ПСЗ «Нафтогазу» з постачання газу населенню до 1 серпня. При цьому Україна зобов'язалася перед МВФ не продовжувати спецзобов'язань із продажу газу і щорічно переглядати тарифи на опалення.

«Згідно з листом про наміри уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду з метою початку нової спільної з МВФ програми «Стенд-бай» моніторинг за програмою буде здійснюватися шляхом проведення чотирьох переглядів», - повідомили в міністерстві. Зазначається, що чотири перегляди завершаться 1 вересня 2020 року, 1 грудня 2020 року, 15 травня 2021 року і 15 жовтня 2021 року. «З огляду на зазначене, санкції з боку Міжнародного валютного фонду в Україні у зв'язку з перенесенням дії ПСЗ відсутні», - підсумували в Міненерго.

2.      Монетарна політики в Україні. Стійкість банківського сектору.

·         Президент України Володимир Зеленський переконаний, що комерційні й державні банки в Україні мають надавати іпотечні кредити максимум під 10% річних. Про це він сказав на зустрічі з представниками бізнесу Волинської області в четвер. Від глави держави прозвучали наступні слова: «…Доки ми не конкуруємо (по заробітній платі) з усіма провідними європейськими країнами, наприклад Німеччиною, тією ж Польщею, куди їде переважно наша молодь, то ми маємо надати бодай умови. Якщо в нас буде зарплата навіть на €200 менша, ніж у Польщі, але в нас будуть умови, коли людина зможе взяти собі квартиру без проблем під максимум 10%. Таке ставили завдання… Нині вони (державні банки) дають (іпотечні кредити) під 14%. Але це дуже багато. Ми з ними сперечаємося, все нормально, ми їх дотиснемо, 10% буде, я в цьому упевнений. Трохи треба почекати».

·         Інша думка президента України, висловлена вчора, стосовно ситуації в кредитній сфері нашої країни полягала в тому, що мають бути: 1) процедури для отримання бізнесом кредитів мають бути спрощені, 2) відсоткові ставки знижені. В цьому також, як і в іпотечному кредитуванні мають велику роль відіграти державні банки. «…крім програми «5-7-9%», яку ми наразі наповнюємо, там ще є портфельне кредитування, яке з'явиться у Верховній Раді у вигляді законопроекту. Тобто, наше головне завдання - зробити до кінця року нормальні умови щодо кредитування… Ми говорили і з державними банками, щоб надати можливість і була більш спрощена процедура отримання цих кредитів, за нормальними умовами, до 10%. Я думаю, що 5-7% - це нормальна умови, коли людина не виїжджатиме (з України), а матиме можливість, якщо вона хоче, працювати (в Україні)», - зазначив він. Володимир Зеленський вважає, що наразі в банківській сфері «є зарегульованість процесів».

·         Нагадаємо, що днем раніше глава держави на зустрічі з бізнесом Чернівецької області заявив про бажаність суттєвого зниження курсу гривні, можливо, навіть до 30 гривень за долар США, цитати: «Те, що мільйони недоотримали підприємства і закрилися через цей курс, - це правда... як ми можемо жити, якщо у нас навіть бюджет порахований за курсом 30, а гривня, ви бачите, яка у нас… Тому ми вас чудово розуміємо, ми знаємо скільки через цей курс українських підприємств просто закрилися, і все інше, і COVID-19... Вийдемо з цієї ситуації, все стабілізуємо, я в цьому впевнений».

·         Є на сьогодні, як здається, такий що може мати під собою підстави, свіжий коментар члена Ради НБУ Віктора Козюка по темі «Адже питання не лише у зміні керівника НБУ. (...) Дуже багатьом потрібен політичний бізнес-цикл, для чого потрібен загін реальних ставок у негативну зону. (...) Окремі посадові особи оперують цифрами бажаної інфляції, яка через пару років такої політики змете купівельну спроможність, закладе бомбу реальної ревальвації під платіжний баланс, розверне тренд доларизації».

·         Є також стаття по баченню бажаної політики Національного банку України Голови Ради НБУ Богдана Данилишина:

https://zik.ua/blogs/vse_pro_priorytety_nbu_abo_yak_natsbank_bude_ozhyvliaty_ekonomiku_krainy_973742,

3.      Макроекономіка. Інфляція в Україні.

·         У червні 2020 року споживчі ціни підвищилися на 0,2%. В річному вимірі інфляція за підсумками червня-2020 прискорилася до 2,4% з 1,7% за підсумками травня, 2,1% - за підсумками квітня і 2,3% - за підсумками березня. У січні-червні інфляція становила 2,0%.

Згідно з даними Держстату, базова інфляція в червні 2020 року порівняно із травнем 2020 року становила 0,0%, з початку року – 1,5%.

У 2019 було зафіксовано інфляцію 4,1%, в 2018 році - інфляцію 9,8%, в 2017 році - інфляцію 13,7%, в 2016 році - інфляцію 12,4%, в 2015 році - інфляцію 43,3%.

Державний бюджет на 2020 рік було переглянуто, виходячи з макроекономічного прогнозу, який передбачає зростання споживчих цін на 11,6% (грудень до грудня) замість раніше запланованих 5,5%.

Нацбанк України наприкінці січня поліпшив прогноз інфляції на 2020 рік з 5% до 4,8%, проте у квітні погіршив цей показник до 6%, очікуючи інфляції за підсумками першого півріччя в річному вимірі на рівні 4,8%.

Зміни цін

                                                                            (у % до попереднього місяця) Рис.2Рис.2

4.      Динаміка реального ВВП України. Прогноз.

Падіння економіки України за підсумками п'яти місяців цього року порівняно з аналогічним періодом минулого року прискорилося до 5,9% із 5% за підсумками чотирьох місяців, йдеться в огляді економічної політики Мінекономіки у четвер.

Міністр фінансів Сергій Марченко вважає, що найбільш критичну стадію економічної кризи Україна пройшла. Про це він повідомив в інтерв'ю виданню «Сегодня». «Вважаємо, що 4,8% падіння ВВП (України в 2020 році) - реальний показник. Цьому є кілька пояснень. Україна не сильно інтегрована в найбільш постраждалі економічні ланцюжки світової економіки. Ринки нашої експортної продукції збереглися…», - зазначив міністр. На його думку, поки немає підстав очікувати падіння цін на продукцію вітчизняного експорту.

5.      Ситуація в секторі електроенергетики України

Заборгованість державного підприємства «Гарантований покупець» перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) становить 16 млрд гривень. Про це йдеться в повідомленні «Гарантованого покупця».

Загальний коментар: Майже всі українські новини між собою пов’язані.

В світлі недавніх подій, в тому числі відставки Глави НБУ, телефонна розмова між керівником Офісом Президента України та віце-президентом Світового банку важлива. «Інтригою», на жаль, є час надходження наступного фінансування України від міжнародних фінансових організацій і, окремо, коштів з «відкритого ринку» шляхом розміщення єврооблігацій (про що також ще ближче до кінця коментаря).

Це важливо, і не просто лише так, лише «з цікавості». Це важливо і з позицій внутрішніх та зовнішніх інвесторів - збереження фінансової стабільності в Україні.

В світлі цього постає питання і про нового керівника НБУ. Однак, цим, скоріше за все, не обмежиться. Може закономірно представникам МФО підніматись і питання забезпечення подальшої незалежності (відносної звичайно) Нацбанку, як установи, що було зафіксовано у відомому «Листі про наміри» до МВФ від 2 червня. Може зі сторони МФО також ставитись питання по ПСЗ «Нафтогазу», якщо такі зобов’язання були прописані в «Листі про наміри» (треба перевірити). Взагалі-то відставка Глави НБУ через місяць після підписання «Листа», може ставити питання, наскільки українська влада дотримується свого слова, та й ще зафіксованого, хай не в міжнародному договорі, та все ж в міжнародному листі про наміри. З цієї позиції можна по-різному оцінювати події, які передували самій відставці Якова Смолія. Хочеться закрити очі на певні аспекти цієї проблеми і перевести її в розряд «все, проїхали», «очікували», але у когось різні міркування можуть виникати.

Наведені думки президента України Володимира Зеленського про: 1) «зарегульованість процесів» видачі кредитів банками України, 2) його бажання знизити відсоткові ставки, 3) бажану участь державних банків в цих питаннях десь перекликаються з думками Богдана Данилишина.

Наведені висловлювання Володимира Зеленського про бажаність помітного зниження курсу гривні до твердих валют десь близькі до висловлювань міністра економіки України Ігоря Петрашка.

Непрофесіоналу може здатись що ці речі вступають в протиріччя. Девальвація гривні та зростання інфляції мали б піднімати номінальні відсоткові ставки та дохідності, а не знижувати їх.

В цьому контексті можна згадати додатково і думки пана Богдана Данлишина в тій частині, що можна спробувати вплинути на дохідності та відсоткові ставки за рахунок викупів українських боргових паперів за рахунок коштів Нацбанку. І тут зразу «спливає» зауваження Віктор Козюка про те, що певні кроки можуть зашкодити фінансовій стабільності в Україні через пару років.

Це не зовсім «теоретична» дискусія, в тому числі і для МФО, і для зовнішніх інвесторів, і, навіть, для внутрішніх інвесторів. Тому що автоматично постає питання про надійність інвестиції в українські папери на інтервалах більше року. Потенційна додаткова фінансова нестабільність в Україні через 2-3 роки аж ніяк не сприяє позитивному рішення про фінансування в Україні чи українські боргові папери за відносно короткими часовими рамками.

Звичайно, слова Володимира Зеленського можна розглядати і як передвиборчу агітацію перед місцевими виборами. Проте, «відкрита на сьогодні позиція» Глави НБУ не дозволяє перевести питання виключно в це русло.

Питання участі державних банків у дешевому фінансуванні населення та бізнесу, як воно вчора прозвучало з уст президента України, а на початку тижня з тексту пана Данилишина, також викликає певну стурбованість.

«Укрексімбанк» і «Ощадбанк» зараз не є достатньо сильними фінансовими установами. Вони працюють не прибутково. А судячи зі звітності, і прибутковість «Укргазбанку» в останні місяці і так не дуже висока, в останніх часовий проміжок різко зменшилась. Показники достатності регулятивного капіталу у всіх трьох фінансових установ не є високими і не перевищують чи є навіть нижчими за показники провідних банків Західної Європи. А мали б бути помітно вищими. Суто з міркувань наступних подій, впливу економічної кризи, ситуація в найближчому майбутньому буде в цьому відношенні скоріше погіршуватись.

Проблеми надійності державних банків виникали в кризу в 2008. В період 2014-2016 державні банки України якийсь час мали фактично від’ємне значення регулятивного капіталу, потім тривалий час нульове.

Не є зовсім «чистим» питанням питання і їх ліквідності. Можна поговорити, наприклад, про розриви ліквідності «Ощадбанку» на різних строках і те наскільки вони є великими.

Одна штука, якщо грошові кошти будуть проходити на різні проекти через держбанки «транзитом». Інша, коли держбанки будуть фінансувати їх за рахунок залучених ними і власних коштів.

Тема «полегшення» умов кредитування, нагадує про це питання у «Приватбанку» до його націоналізації. Як потім поставало питання адекватності підходів при формуванні звітності банку, дій аудитору. Що можна приймати у вигляді забезпечення по кредитам, як рахувати, оцінювати заставу, її ліквідність. І тут також майже відразу згадуються висловлювання пана Данилишина стосовно «інноваційного» підходу колишніх власників «Приватбанку», в його інтерв’ю цього року, 21 січня.

Колись в 2007-2008 році аналогічне питання виникало і при розгляді надійності кредитного портфелю «Укрсоцбанку». До речі, тоді теж воно стосувалось іпотечного кредитування. Більш пізні події показали, що острахи були абсолютно обґрунтованими. Реальні втрати банку були просто жахливими.

Слід окремо зупинитись на діях та висловлюваннях українських політиків.

Сама по собі задача мати дешеве кредитування в Україні і прийняте іпотечне кредитування дуже правильна. Це і дуже правильна стратегічна задача і благородна грання ціль. З економічних і гуманітарних міркувань.

Однак реальні кроки та висловлювання політиків мають бути відповідними.

Для того, щоб мати дешеве кредитування, слід мати «дешеві пасиви», фінансування депозитами під невисокі відсотки банків та низькі дохідності облігацій держави на довгі строки.

Якби після виділення рішення МВФ і отримання першого траншу всі прочитали про надходження коштів Світового банку, а потім несподівану новину про успішне розміщення «довгих» євробондів України на 1,75 мільярдів під невисокі відсотки, це були б кроки в правильному напрямку.

Для того, щоб були «дешеві грошві» для «дешевих кредитів», новини людям має бути читати нудно. І таке десь могло б бути.

Та проте, спочатку надійшла здається стороння новина про кримінальне переслідування Петра Порошенка. Вона насторожила (окрім інших важливих аспектів цього питання) в сенсі зіпсованих стосунків з західними партнерами. Почалась також окремо напрошуватись мимовільна і негарна аналогія з часами Януковича в сенсі наступного розвитку подій в Україні. Ці думки відганялись в частині оцінки фінансових ризиків.

Але потім надійшла інша новина. Така що має вже пряме відношення до фінансів. Про відставку Глави НБУ через політичний тиск. Дальше – більше. Новини про інфляцію 11%, потім 8-9%. Про «курс гривні 30». Про можливу грошову емісію у 300 мільярдів гривень. І т.д.

Це все не сприяє виділенню дешевого фінансування інвесторами на тривалий строк. Ніким, в тому числі і інвесторами місцевими.

Є от така дуже важлива проблема.

Наявність в країні кваліфікованих державних політиків, держаних діячів, міністрів, парламентарів, керівників місцевої влади, тощо. За ті невеликі гроші, які їм офіційно пропонуються, складно найти багато достойних  людей в принципі, та ще й в державі, де населення менш активне в частині докладання власних зусиль, використання своїх танатів, ніж в інших країнах в принципі.

Така проблема людей є і на Заході. Там те ж офіційні доходи політиків, державних діячів, держслужбовців вищого рангу в рази нижче, ніж в приватному секторі на посадах аналогічного рівня складності.

Проте в Україні питання кадрів стоїть, можливо, гостріше. Непогано про це сказано в інтерв’ю BBC News Україна недавнього заступника директора Інституту соціології НАН України Євгена Головахи, «Євген Головаха: рейтинг Зеленського - це надія на те, що він ще щось придумає», посилання https://www.bbc.com/ukrainian/features-53247075

Наведемо цю думку через її важливість повністю: «Зараз не можуть знайти на посади людей, тому що ніхто не обіцяє, що на них можна щось заробити. Попередні президенти знали, як заохотити людей на посади. А людям, які самі себе зробили, навіщо йти на таку роботу за копійки?

У Зеленського є проблема - чи зможуть люди, яких залучають без гарантованої можливості підвищити свій добробут, не спокуситися. Поки у більшості не виникло підозр, що ця команда посилює чи підтримує той рівень корупції, який був раніше. Є таке уявлення, що вони намагаються зменшити корупцію.

Я вважаю, що серед представників молодшого покоління все ж знайдуться люди, яким буде цікаво спробувати витягти країну. Це такий виклик самому собі. Адже існують люди з матеріальними цінностями, і люди з постматеріальними цінностями. Для останніх задоволення матеріальних потреб - не цікаво, їм цікаво самореалізуватися. Витягти свою країну з багна - це значний виклик».

Як кажуть далі «від себе». Хотілось би морально дуже підтримати тих, хто приходить в українську політику, нові обличчя, та, дуже бажано, розумні голови.

Та разом з тим хотілось би нагадати, що прагнення зробити щось потужне за короткий термін, як би воно гарно не виглядало, не повинно вести до не виважених кроків, які матимуть доволі негативні наслідки в перспективі  два-три роки.

Так само існуюча довіра людей не повинна розглядатись, як «індульгенція» на «будь-які» дії політиків.

Ще одне. Лише думки про рейтинг (на який десь також слід звертати увагу), та ще в такій країні, як Україна – сумнівно. Українці в цьому відношення не зовсім вдячна публіка.

Знову до попередньої теми. Для того, щоб були дешеві кредити і не тільки, слід досягти довіри інвесторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. В тому числі інфляція не 10% і не 0%, а 4-6% - це шлях в правильному напрямку. Відсутність курсових стрибків, «нудні» новини – це ще один крок в правильному напрямку. Демонстрація в хорошому сенсі стабільності і в хорошому сенсі передбачуваності роками, а для цього терпіння. Щось таке…

Знову  до місцевого ринку акцій.

Повторимо тут знову, здається доречну, вчорашню і позавчорашню фразу. Видається з власного графіку індексу Української біржі, що його ріст сьогодні має продовжитись.

сайт "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50


Настроение рынка на 10 июля 2020
Падение
0 0
Рост
Комментарии и премаркет этого дня:
Аналітичний огляд ринку
КІНТО


Copyright © Українська біржа, 2008-2020. Всі права на інформацію та аналітичні матеріали, розміщені на цьому сайті, захищені відповідно до українського законодавства.
Послуги з інтернет-трейдингу надаються учасниками торгів АТ "Українська біржа".
Телефон: +38 (044) 495-7474. E-mail: info@ux.ua
Адреса: 01004, м.Київ, вул. Шовковична, 42/44, Бізнес-центр «Горизонт», поверх 1
Форуми |  Новини в RSS |  Схема проїзду