Аналітика та новини фондового ринка

На сьогодні є значимі для українських учасників фінансового ринку новини, з яких основною є призначення нового голови Національного банку України. Більш детально про цю та інші новини після огляду вчорашніх подій на українському фінансовому ринку.

Ринок акцій України.

Індекс ПФТС вчора підріс на 0,2%. Це третя зміна індикатору за останні два місяці, з 18.05.2020. Попередня, -0,1%, мала місце три дні назад, 14.07.2020. Ще одна, також -0,1% мала місце 05.06.2020.

Вчорашній ріст індикатору ПФТС відбувся за рахунок зростання ціни акцій Райффайзен Банк Аваль. Хоча угода з цими паперами і була адресна, її результат  був включений в розрахунок індексу ПФТС, оскільки угода відбувалась в режимі «контролю цін» відповідно до Положення про функціонування бірж. (Режим адресних заявок може бути з контролем та без контролю цін.)

Ціна акцій банку на ПФТС по одній угоді зросла вчора до 0,3300 гривень. Обсяг цієї угоди – 1,5 мільйонів паперів або 495 тисяч гривень в грошовому вираженні.

Індекс Української біржі минулого дня підріс на 0,1%.

Цей ріст відбувся також виключно за рахунок росту ціни акцій Райффайзен Банк Аваль на 0,6%. Власне три угоди по безадресним заявками з цими паперами були всіма угодами на Української біржі в сегменті акцій цього четверга, Таблиця 1.

Таблиця 1. Ціни акцій по угодам по безадресним заявкам, біржовий курс та їх зміни на Українській біржі 16.07.2020, обсяги торгів

Ніяких інших угод з акціями, як і інших значимих змін котирувань в сегменті акцій, минулого дня на Українській біржі не було.

Борговий ринок України.

Ціни євробондів України після припинення зниження цієї середи вчора продовжили зростання. Відповідно дохідності цих паперів – знизились. Розрахункові прибутки інвесторів стабілізувались, і підросли, Рис. 1. 

Посилання: http://cbonds.ru/indexes/indexdetail/?group_id=323

Дохідності державних євробондів України невисокі: близько 5,7% «короткі» та 7,6% самі «довгі», Рис. 2, посилання http://ua.cbonds.info/. Хоча ще недавно, в мінімумі дохідностей вони були на порядку 0,5% менше. Можливо, стабілізацію дохідностей українських євробондів можна зв’язати з призначенням нового Голови НБУ, а можливо з технічним фактором – досягнення їх рівня цінової підтримки. Можливо, ці чинники діють спільно.

Дохідності ОВДП в гривні продовжують слабке зростання. Фактичні дохідності ОВДП на ринку дуже різні в залежності від розміру угод і «випадку». На ринку при великих обсягах зараз можна доволі вдало придбати ОВДП у нерезидентів. Декларовані дохідності при невеликих обсягах істотно нижчі і складають, на купівлю, в районі 10%.

Українські фінансові новини.

Основною новиною для учасників українського фінансового ринку на сьогодні є те, що Верховна Рада України призначила Кирила Шевченка головою Національного банку України. За відповідну постанову проголосувало 332 народних депутати. Депутати фракцій «Європейська солідарність» і «Голос» не дали жодного голосу, переважно утримавшись під час голосування.

Кирило Євгенович Шевченко вважається досвідченим банкіром. Йому 47 років,. В банківському секторі працює з 1994 року. До вчора він займав посаду Голови Правління АБ «Укргазбанк», 94,94 % акцій якого належить державі. Раніше працював в «Українському кредитному банку», банках «Аваль» і «Фінанси та кредит», де обіймав посаду заступника голови правління, радником голови правління «Ощадбанку». Був власником та головою правління невеликого банку «Терра». Кирило Шевченко відомий тим, що критикував політику Національного банку, посилання: https://www.epravda.com.ua/publications/2020/04/7/659072/

Найбільш чітко стосовно нового голови висловився екс-міністр економіки України і колишній заступник голови Ради НБУ, почесний президент Київської школи економіки (КШЕ) Тимофій Милованов. Теза наступна. Кирило Шевченко є наразі найкращою кандидатурою на Голову НБУ, проте важливо отримати його чітку позицію щодо подальшої політики центробанку.

Від нового керівника українського центробанку очікують певного пом'якшення монетарної політики, певного збільшення інфляції, трохи інший підхід до курсової політики – зменшення курсових коливань гривні, в тому числі і традиційних сезонних зима-літо-зима (імовірно за рахунок більших валютних інтервенцій НБУ). Також сприяння збільшенню кредитування банками України реального сектору, в тому числі за рахунок послаблення пруденційних вимог при такому кредитуванні зі сторони Нацбанку.

Проте, як зазначають аналітики та оглядачі, питання наскільки критеріям «технократичного» Голови НБУ, що продовжить політику на забезпечення цінової та фінансової стабільності, відповідатиме Кирило Шевченко, - залишається відкритим. Так наприклад це формулюється в липневому огляді Київської школи економіки. Більш детально про це та макроекономічні прогнози в цитатах з липневого  «Макроекономічного Радару» Київської школи економіки в кінці новин. Цей огляд КШЕ здається важливим і з точки зору побудови очікувань, курсових, по фінансовій стабільності.

Сайт «Мінфін» пише «Про нового голову НБУ є різні думки. Міністр фінансів Сергій Марченко вважає, що «кандидатура Шевченка — найбільш оптимальна і вдала». А член Ради НБУ Віталій Шапран переконаний, що саме відсьогодні «рівень незалежності НБУ зріс». Водночас багато хто вважає, що результатами зміни голови НБУ стануть долар по 30 і двозначна інфляція».

Посилання:  https://minfin.com.ua/ua/2020/07/16/48939168/ та

https://minfin.com.ua/ua/2020/07/17/48976743/

Тези нового керівника НБУ (з виступу перед депутатами ВРУ), наведені сайтом «Мінфін», посилання: https://minfin.com.ua/ua/credits/articles/scho-noviy-golova-nbu-poobicyav-deputatam/. Скорочено.

·        Я не допущу неконтрольованої емісії.

·        Політику НБУ, яка спрямована на макрофінансову стабільність банківської системи і економіки, слід підтримувати. Інструмент інфляційного таргетування продемонстрував свою ефективність. Проте, в теперішніх умовах цей інструмент має відповідати не лише цілям макрофінансової стабільності, а й створенню умов подальшого економічного зростання.

·        Питання курсової стабільності буде для мене пріоритетом. Минулого року відбулась спершу девальвація, потім курс фактично повернувся на ті самі позначки, з яких починав. 40% волатильності – спершу 20% в одну сторону, потім в іншу, з моєї точки зору, неприпустимі.

·        НБУ має продовжити активну співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями та іноземними стейкхолдерами. Перш за все, з таким кредитором, як МВФ. Це необхідно для подальшої роботи фінансової системи нашої країни.

·        Треба зробити все можливе для того, щоб Національний банк брав активну участь у наповненні економіки кредитними ресурсами.

·        Сьогодні банківська система має, в першу чергу, впливати на зростання економіки шляхом активного кредитування реального сектору. НБУ має створити необхідні нормативні умови для такого кредитування. Частина змін, які може зробити НБУ, – полегшити пруденційні вимоги до позичальників, які працюють в реальному секторі економіки.

·        Є беззаперечні досягнення НБУ, зокрема, в монетарній, регуляторній політиці. В період карантину банківська система підтвердила свою зрілість, в чому, безумовно, значну роль відіграв НБУ. Та є простір для того, щоб вдосконалювати роботу. Одним з напрямків вдосконалення є співпраця з урядом та парламентом.

·        Перше завдання, яке ставилось на зустрічі з Президентом – це збереження інституційної незалежності НБУ.

·        Я прошу поставитись з розумінням до того, що будь-який керівник намагатиметься сформувати команду, з якою йому буде комфортно працювати. Перш за все, це мають бути професіонали. По-друге, у них має бути досвід в тому напрямку, за який вони відповідатимуть. В мене є робочі стосунки з колегами з НБУ. Також я хочу підкреслити роль Ради НБУ в кадровому питанні: рішення про призначення голови і членів правління Нацбанку приймає вона.

Інші значимі фінансові новини.

·        Конституційний Суд розпочав розгляд конституційності закону про заборону повернення неплатоспроможних банків колишнім власникам. Закон необхідний для продовження співпраці України з МВФ. 64 депутати Верховної Ради України просять КС оцінити конституційність закону про банки. КС вирішив розглянути це провадження в формі письмового слухання, тобто без заслуховування депутатів, представника Ради в КС. Таким чином, суд перейшов до закритої частини розгляду справи для прийняття рішення, яке буде оприлюднено на сайті КС. Міністр юстиції Денис Малюська прогнозує оскарження закону про заборону повернення неплатоспроможних банків колишнім власникам у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).

·        Індекс споживчих настроїв (ІСН) українців, що зріс у травні на 10,1 п. після чотирьох місяців падіння, у червні знову знизився - на 11,2 п., до 65,1 п. за 200-бальною шкалою.

У дослідженні зазначено, що порівняно з докарантинним березнем ІСН втратив 8 п. Найбільшого падіння зазнав індекс оцінки поточного матеріального становища - на 14 п., а індекс доцільності здійснювати великі покупки знизився на 11 п. (незважаючи на зростання в червні). Водночас індекс очікувань щодо майбутнього особистого доходу в червні залишився на рівні березня: споживачі сподіваються на повернення доходу до звичного рівня в результаті відкриття економіки після карантину, зазначили аналітики.

Не коментуємо в більших деталях динаміку відсилаючи до першоджерела: https://sapiens.com.ua/ua/publication-single-page?id=129

Лише в зв’язку з останніми подіями на фінансовому ринку звернемо увагу на те, що  індекс інфляційних очікувань Українців підскочив одразу на 17,6 п., до 183,0 п. Очікування українців щодо курсу гривні протягом найближчих трьох місяців також трохи погіршилися: індекс девальваційних очікувань зріс на 6,2 п. - до 142,7 п.

Дослідження споживчих настроїв в Україні проводилося ІП «ГФК ЮКРЕЙН» з червня 2000 року, а з 2019 року його здійснює ТОВ «ІНФО САПІЄНС».

·        Аналогічно погіршились стосовно інфляції і курсу гривні очікування бізнесу згідно з опитуваннями НБУ – до 7% та 28,28 за долар США на інтервалі 12 місяців. https://bank.gov.ua/ua/news/all/dilovi-ochikuvannya-pidpriyemstv-ii-kvartal-2020-roku. Більш детально в наступному огляді у понеділок.

·        Компанія «Укрнафта» спростовує розтиражовані в ЗМІ заяви про збитки, нібито завдані компанії в результаті продажу нафти на аукціоні 15 липня і 17 червня 2020, - Заява ПАТ «Укрнафта». «Що стосується аукціону 15 липня 2020 року, то він не відбувся. Що стосується аукціону 17 червня 2020 року, то відповідно до рішення Правління ПАТ «Укрнафта» контракти про продаж нафти були укладені виключно з умовою зворотного викупу цієї нафти «Укрнафтою» за ціною її продажу. Таким чином, жодних втрат у зв’язку з низькою ціною продажу «Укрнафта» не понесла. Викуплена нафта буде перероблена в нафтопродукти на потужностях Кременчуцького НПЗ.» https://www.ukrnafta.com/zayava-pat-ukrnafta-shhodo-aukczioniv-z-prodazhu-nafty

Інші фінансові новини України.

·        Міністерство фінансів має намір відстежувати реакцію ринків на згасання інформаційного шуму навколо Національного банку. Про це заявив урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца під час онлайн-дискусії, організованої Київською школою економіки в четвер. Саме цим «інформаційним шумом» держуповноважений з держборгу пояснив зниження попиту на первинних аукціонах із розміщення облігацій внутрішньої держпозики України. (До слова – фахівці ринку не зовсім з цим погоджуються, зазначаючи, що причиною є також неадекватно низькі ставки по ОВД в гривні, особливо при певній загрозі девальвації. Наразі відсоткові ставки по гривневим ОВДП на думку окремих фахівців є в координатах ризик дохідність є для нерезидентів гіршими, ніж в ряді інших країн, які розвиваються, наприклад Єгипті. А неліквідність ОВДП вимагає додаткової премії для нерезидентів. Тому вони продають папери на вторинному ринку по дохідностям вище, ніж зараз є на первинному).

·        Верховна Рада продовжила мораторій на стягнення майна за валютними кредитами, який був запроваджений у 2014 році. Проти продовження мораторію виступав НБУ.

·        «Спеціальна місія фахівців Світового банку вивчає ситуацію в енергетиці України з метою знаходження оптимальних механізмів підтримки галузі. Роботу місії, яку Світовий банк сформував на прохання тимчасово виконуючої обов'язки міністра енергетики Ольги Буславець і яка днями розпочала свою діяльність, обговорили під час зустрічі керівники міністерства з представниками інституції», - сказано в ньому. Місія охоплює ключові системні питання: вирішення проблеми відновлюваної енергетики для реструктуризації «зеленого тарифу»; раціоналізація споживчих тарифів; комплексний план фінансового відновлення національної енергетичної компанії «Укренерго». Буде вивчено і ряд інших питань.

·        Європейський банк реконструкції і розвитку закликає Кабінет Міністрів і Верховну Раду досягти консенсусного рішення з виробниками електроенергії з поновлюваних джерел енергії (ВДЕ) щодо реструктуризації «зеленого тарифу».  Депутати Верховної Ради подали близько 1 тис. поправок до законопроекту про зниження «зеленого тарифу» для сонячних електростанцій (СЕС) потужністю понад 1 МВт на 15% і для вітряних електростанцій (ВЕС) - на 7,5%.

·        Європейський Союз виділив Україні 105 млн євро на підтримку реформ і малого бізнесу.

·        Україна очікує фінансової допомоги від Ексімбанку Китайської Народної Республіки для реалізації пілотних проектів будівництва доріг в країні за рахунок пільгового кредитного фінансування.

·        У червні 2020 року порівняно з червнем 2019 року виробництво м'яса зменшилось на 0,6%, або на 1,4 тис. тонн і становило 236,6 тис. тонн. У червні 2020 року порівняно з червнем 2019 року виробництво яєць зменшилось на 1,8%, або на 29,1 млн штук до 1 545 млн штук. Новина важлива для побудови очікувань стосовно українських агрокомпаній компаній, акції яких котуються на закордонних біржах, включаючи МХП.

З огляду «Макроекономічний Радар» за липень 2020, КШЕ.

https://kse.ua/wp-content/uploads/2020/07/KSE-Macro-Radar-2020-07-1.pdf

«Успішне отримання офіційного фінансування від МВФ і ЄС, а також продовження купівлі валюти НБУ на ринку дозволили НБУ наростити резерви до $28.5 млрд на кінець червня. Однак, попри це консенсусні прогнози міжнародних резервів дещо погіршилися – до $25 млрд на кінець цього року і $26 млрд на кінець 2021 р (виділено нами). Невизначеність щодо отримання нових траншів від МВФ і заморожування вже фактично погодженого траншу від Світового банку внаслідок відставки Я. Смолія можуть призвести до подальшого погіршення прогнозів стану резервів. І очікування МВФ щодо падіння резервів до $19,3 млрд цього року вже можуть не здаватися настільки нереалістичними».

«Так само, урядові прогнози щодо середнього обмінного курсу на цей рік (29.5 грн/дол) ще донедавна виглядали зовсім нереалістичними. Однак, після публічних заяв Президента та зростання невизначеності щодо подальшої політики НБУ внаслідок зміни керівництва аналітики можуть перестати виключати такий сценарій. До цього ж прогнози були більш стримані – в середньому, аналітики очікують помірне послаблення курсу - до 28 грн/дол на кінець цього року і до 28,2 грн/дол на кінець наступного».

«Минулого разу ми відзначали, що незважаючи на коронавірусну пандемію ситуація у фінансовому секторі залишається стабільною і реалізація кризових сценаріїв можлива лише за умови політичної кризи. На жаль, відставка Я.Смолія та невизначеність щодо політики нового Голови НБУ суттєво підвищує ймовірність такого кризового сценарію. Скасування вже майже завершеної угоди з розміщення єврооблігацій, мінімальний інтерес до гривневих ОВДП, підвищення дохідностей внутрішніх і зовнішніх державних цінних паперів – яскраве тому підтвердження. Виправити ситуацію ще можливо через призначення «технократичного» Голови НБУ, що продовжить політику на забезпечення цінової та фінансової стабільності. Наскільки цим критеріям відповідатиме Кирило Шевченко, кандидатуру якого вчора запропонував Президент, а сьогодні підтримала Верховна Рада - залишається відкритим. У випадку, якщо політики НБУ будуть зміщені в бік більш короткострокових політичних інтересів, подальші перспективи вітчизняної економіки будуть погіршуватися, а створена протягом останніх років «запас безпеки» швидко танути».

Щомісяця, починаючи з червня 2020 року, Київська школа економіки публікує огляд прогнозів основних макроекономічних показників України на найближчі роки та аналіз факторів, які їх зумовлюють. Огляди базуються як на інформації консенсусних прогнозів «приватних» організацій (інвестиційних і комерційних банків, аналітичних центрів), які готують Національний банк України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, FocusEconomics, Bloomberg та Reuters, так і «офіційних» прогнозів (Міжнародний валютний фонд, Кабінет міністрів України, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, тощо). Президентом Київської школи економіки з 6 квітня 2020 року призначений Тимофій Милованов, випускник KSE і професор Університету Піттсбурга. Рада Директорів погодила повернення Тимофія Милованова до роботи у Київській школі економіки на посаді Президента. 

Світові фондові індекси вчора та сьогодні мало змінювались та мало змінюються.

І, повертаючись до місцевого ринку акцій. Вчора папери банку Райффайзен Банк Аваль підросли і «штовхнули» обидва українські фондові індекси уверх. Однак після зростання останніх днів індексу УБ, на фоні стабілізації світових фондових індикаторів вчора та сьогодні і їх невиразної динаміки, сьогодні на місцевих українських біржах в сегменті акцій може бути як невелике цінове зростання, так і невелике цінове зниження.

сайт "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50