Авторизація
Логін:
Пароль:
Забули пароль | Зареєструватися
Українська біржа - центр ліквідності акцій та похідних інструментів в Україні
Реєстрація Увійти
П'ятниця, 03.12.2021 20:44
Русский Русский English English
Новини в форматі RSS Українська біржа в facebook Українська біржа в twitter
Приватним інвесторам
Торгoвцям
Емітентам
Фондовий ринок
Строковий ринок
Члени біржі
Інформація про торги
Індекс
Технічна підтримка
Про біржу
Документи
Новини
Спецпроекти
Корисні посилання

Аналітика та новини фондового ринка

Пятница, 19 ноября 2021

Аналітичний огляд ринку

КІНТО
Прогнозируемое настроение рынка: Нейтрально
Индекс UX по итогам дня: 1833,91+0,89%


Основними новинами для українських учасників фінансового ринку за минулі сім  днів, в тому числі з точки зору практичних рішень відносно інвестування, стали:

  1. продовження немалого інформаційного потоку стосовно серйозної загрози військового вторгнення Росії в Україну цієї зими;
  2. ринкова інформація по різкому розвороту на українському валютному ринку і відносно швидкій просадці курсу гривні на міжбанківському ринку України з початку цього тижня після рекордних викупів на минулому тижні на міжбанку Нацбанком валюти отриманої НЕК «Укренерго» від розміщення єврооблігацій для розрахунків з виробниками електроенергії з ВДЕ;
  3. непоганих обсягів розміщень ОВДП на первинних аукціонах Мінфіну цього вівторка, незважаючи на згадані вище загрозу та зниження курсу гривні;
  4. публікації доповнення до порядку денного загальних зборів акціонерів «Укрнафти», які заплановані на 30 листопада та публікації оголошення про нові позачергові збори акціонерів цієї компанії з датою 23 грудня 2021;
  5. публікації доповнення до порядку денного загальних зборів акціонерів «Укренергомашин» («Турбоатому»), які проводяться 1 грудня 2021 року заочно;
  6. квартальний звіт Миронівського хлібопродукту за третій квартал 2021 року, наряду з квартальними звітами менших аграрних холдингів України.

Це те, що є найбільш важливим та терміновим для реагування.

Крім того, надходила доволі значима інша інформація для учасників ринку:

  • по зміні макроекономічних прогнозів по Україні з пониженням прогнозного темпу реального ВВП нашої країни в поточному році до 3%;
  • нова інформація по експорту м’яса птиці з України в жовтні та цінам на інші сільськогосподарські товари, яка опосередковано впливала, як на очікування по фінансовим показникам Миронівського хлібопродукту і «Кернела» за минулий квартал, так і по очікуваним їх фінансовим показникам вже на цей, четвертий квартал 2021;
  • це разом з інформацією про ринкові ціни акцій цих двох компаній та їх змінам за останні дні та кілька тижнів;
  • інформація стосовно подальшого і дуже суттєвого зниження запасів вугілля на складах українських ТЕС на минулому тижні до просто таки критичних рівнів, і інформація відносно очікуваного радикального виправлення цієї неприємної ситуації в найближчому часі, дуже позитивні заяви з цього приводу Президента України, «Центренерго» та «ДТЕК Енерго»;
  • інформація про перегляди поглядів провідних стратегів по фондовому ринку США на наступний рік, зокрема про те, що головний стратег по акціям одного з провідних банків США Morgan Stanley, з числа найбільш активних учасників ринку акцій країни, Майк Вілсон вважає, що індекс S&P 500 знизиться протягом наступних 12 місяців до 4400 пунктів, на 6% нижче, ніж поточний рівень.

Також публікувалась значима інформація для ряду вже нечисленних учасників фінансового ринку-акціонерів «Азовмашу», «Запоріжжяобленерго», НАСК «ОРАНТА», по «ОРАНТІ» - оголошення про позачергові збори акціонерів.

Весь цей потік новин не давав місцевим учасникам ринку нудьгувати і, видається, не дасть змоги їм розслабитись в найближчі кілька тижнів. Так чи інакше, переважній більшості активних учасників цього ринку доведеться продовжувати здійснювати певні і можливо навіть активні дії, реагуючи на перераховане вище, можливо і витрачаючи на це чимало часу та зусиль (дай Боже крім пункту 1, і звичайно в меншій мірі реагуючи не на такі важливі новини згадані в останніх «булетах»).

А ще ж можна продовжувати продумувати майбутні фінансові показники Крюківського вагонобудівного заводу оцінюючи їх вплив на майбутню ціну акцій, про що згадувалось в нашому минулому огляді.

Після появи публікації на минулому тижні на Bloomberg, який найбільше використовується професіоналами фінансового ринку в світі, про попередження США європейських союзників про можливе планування Росією вторгнення в Україну з’явилось на цю тему чимало інших повідомлень та публікацій. В тому числі і у найбільш авторитетних та шанованих у світі виданнях. В цьому огляді в блоці новин наведені півтора десятки посилань на ці публікації. В минулі дні керівники найбільших західних держав та урядів, їх дипломати керівники ряду міждержавних об’єднань, міністри зовнішніх справ та оборони західних країни доклали чимало зусиль, щоб значно зменшити цю загрозу.

Ангела Меркель ще на попередньому тижні телефонувала президенту Росії Володимиру Путіну, обговоривши також і тему України. 12 листопада в Парижі міністри зовнішніх справ та оборони Франції під час переговорів попередили двох російських міністрів відповідних відомств про серйозні наслідки можливої наступної нової агресії Росії проти України. Пізніше Президент Франції Еммануель Макрон в ході півторагодинної телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним заявив, що Франція має намір твердо захищати територіальну цілісність України. Дипломатичні зусилля в напрямку запобіганні загрози вторгнення Росії в Україну у минулі дні доклали Державний департамент США і Міністерство зовнішніх справ Німеччини та особисто керівник МЗС цієї країни, керівники НАТО та дипломатії ЄС, по цій темі в підтримку України висловився міністр оборони США.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у понеділок, 15 листопада, відвідав Брюссель. В ході візиту він обговорив цю тему загрози з Генеральним секретарем НАТО, який зробив відповідну публічну заяву, а також з міністрами закордонних справ Німеччини та Франції. Міністр оборони Великобританії відвідав Київ, де зустрівся з Президентом України та міністром оборони України. Цей візит сприяв подальшому просуванню проекту створення двох баз ВМС України на Чорному морі і флоту ракетних катерів, які мають в ідеалі захистити Україну від вторгнення з моря або принаймні значно ускладнити цю задачу. Сполучене Королівство не тільки надає значну матеріальну та технічну допомогу, але і виділяє для проекту кредит у 1,7 мільярдів фунтів стерлінгів (2,3 мільярди доларів США).


Авторитетна британська газета Daily Mirror повідомила про готовність від 400 до 600 військових з числа сил спеціального призначення та парашутно-десантних військ Сполученого Королівства разом з артилерією висадитись протягом 36 годин в регіоні для надання військової допомоги Україні, а шведське радіо повідомило про можливість військових Швеції з’явитись в нашій країні в рамках навчання військовослужбовців України на фоні загрози.

Вчора на провідному популярному фінансовому інформаційному ресурсі CNBC США і світу з’явилась публікація «Світ стурбований тим, що Путін ось-ось вторгнеться в Україну. Ось чому». Ця публікація через значний вплив цього видання може призвести до додаткового негативного тиску на ціни українських фінансових активів і це також слід враховувати при прийнятті інвестиційних рішень. Текст цієї публікації на англійській мові повністю без змін та купюр наведений в цьому огляді блоці новин.

Разом з тим, у всіх в цих повідомленнях не було інформації стосовно великих пересувань збройних сил Росії безпосередньо до кордонів нашої держави чи про безпосередню загрозу вторгнення в найближчі дні, тижні чи кілька місяців.

Імовірно саме через відсутність такої безпосередньої загрози первинні аукціони Мінфіну з розміщення ОВДП цього вівторка пройшли досить успішно зі збільшенням залучення коштів в боргові папери в національній валюті до 8,16 мільярдів гривень. Причому також зріс обсяг коштів отриманих за найбільш «довгі» ОВДП 5,5 років, основним інвестором в які є нерезиденти, до 713 мільйонів гривень. Звичайно, в цьому був присутній і чинник реінвестування коштів після великих погашень кілька тижнів тому назад. Розміщення на тижні відбулись без росту дохідності паперів, однак до певної міри завдяки зняттю обмеження попиту.

Разом з тим дані Національного банку не вказують на зростання інвестицій нерезидентів в ОВДП за останній час, як і на їх зменшення.

А поміж тим ціни українських єврооблігацій в минулі дні значно знизились, а їх дохідності помітно підросли, поки до поміркованих 7,5% на «дальньому» кінці». Однак, незрозуміло, наскільки в цьому роль зіграла негативна інформація про можливі наміри Росії, а скільки зміна монетарної політики ФРС через суттєве зростання інфляції в США і ріст дохідності американських державних боргових паперів за минулий тиждень. Інвесторам слід тримати в умі наступні місяці цей дуже важливий чинник інфляції в США і знецінення заощаджень, як сильний мотив для інвестування в ризикові активи з однієї сторони, та зміну політики ФРС, чинник, який буде негативно впливати на ціни фінансових активів з іншої.

Тим же, хто тримає кошти в гривні та інвестує в гривні, але має коши у валюті також варто задуматись над тим, чи інвестувати кошти зараз, коли гривня почала швидко і суттєво слабшати по відношенню до американського долара.

На попередньому тижні Національний банк України навпаки боровся проти укріплення гривні і викупив з вирку за тиждень рекордні з 20128 року 858 мільйонів доларів США – що близько до суми коштів отриманих НЕК «Укренерго». Однак, на цьому тижні для згладжування коливань і зупинки швидкого зниження курсу гривні НБУ вже почав продавати валюту. Дії Нацбанку стабілізували курсові рухи гривні.  Їх, як стабілізуючий фактор на валютному ринку України слід також тримати в умі.

Стосовно «Укрнафти». Вслід за пропозицією створити ТОВ «УКРГАЗАКТИВ», якому планується передати до статутного капіталу майно у вигляді видобувних газових активів компанії, в порядку денному зборів акціонерів з’явилась пропозиція створити ТОВ «НАФТА-АКТИВ», з тим, щоб до його статутного капіталу передати майно у вигляді видобувних нафтових активів компанії. Ці додані відповідні пункти,  на всяк випадок, є порядком денним нових оголошених зборів акціонерів компанії.

Міноритарним акціонерам «Укрнафти» найближчими днями варто спробувати прояснити, що це все для них означає, з чим вони залишаться,  якщо всі ці плани будуть реалізовані, а також подумати над тим, як їм варто голосувати та і взагалі вести себе на зборах акціонерів. А можливо якось реагувати на ці події після, чи навіть ще до зборів акціонерів. Все залежить від того, наскільки цивілізованим та справедливим буде процес поділу активів по відношенню до «маленьких» акціонерів.

Слід також згадати і про те, що 17 листопада остання дата сплати дивідендів «Укрнафтою» за 2018 рік. Зараз інтригою є, чи виплатить компанія на фоні оголошених нових зборів акціонерів ці 35,62 гривню на одну просту акцію компанії.

Що стосується «Укренергомашин». Саме приклад оцінки акцій «Укренергомашин» викликає додаткові запитання і з точки по «Укрнафті».

В доповнення до порядку денного «Укренергомашин», які отримали на днях акціонери компанії коефіцієнти обміну акцій та параметри емісії для обміну не наведені. Відповідальні чиновники ФДМУ обіцяють опублікувати їх 19 листопада. Згадаємо тут до слова про затверджену оцінку 1,95 гривні за акцію «Турбоатому». Це при тому, що ринок оцінював ці акції приблизно у 8 гривень. Базова оцінка оцінювача у 1,95 гривні за акцію не враховує ні зростання доходів «Турбоатому», про що говорилось на дуже високому рівні, ні повернення значного кредиту, який «Турбоатом» надав згідно з його власними звітами одному зі споживачів. Лише повернення цієї великої дебіторської заборгованості  сам оцінювач оцінив у зростання ціни акцій «Турбоатому» до 9,69 гривні (технічно неправильно, якщо брати лише один цей фактор).

Стосовно «Укрнафти» та «Укренергомашин» - «Турбоатому», вкотре виникає дуже неприємне відчуття системності великих додаткових ризиків корпоративного та й просто управління в державних українських компаніях для їх міноритарних акціонерів, що крім іншого, практичного, якось дуже негарно характеризує державу Україну. Видається, що українським державним мужам з цим треба якось боротись. Якби це був хоч, один якийсь винятковий випадок. А так порушення пряме чи опосередковане прав міноритаріїв в українських державних компаніях видається є дуже системним явищем. Тут можна згадати, наприклад, сильно трансфертне ціноутворення в «Укрнафті», до 2021 в «Центренерго», проблеми з виплатами дивідендів всіма перерахованими вище компаніями з «Турбоатомом» разом і т. п.

Фінансові показники Миронівського хлібопродукту в частині прибутків вийшли і очікувано дуже хорошими, і очікувано помітно гіршими за показники другого кварталу 2021 року. Що буде саме так стало зовсім ясно після  публікації фінансових показників інших менших агрохолдингів трохи раніше. Показники грошових потоків МХП покращились за рахунок реалізації урожаю, який кварталом раніше враховувався, як біологічні активи – урожай в полі.

Ринкові коефіцієнти МХП по прибуткам за минулі 12 місяців при поточній ціні акцій малі, суттєво менші за історичні, як і по капіталу, але помітно гірші по грошовим потокам. Однак, виникає питання, чи відреагує ринок цих паперів зростанням їх ціни, враховуючи те, що показники прибутків компанії, зрозуміло локально пікові.

З позитивного слід звернути увагу на покращення ситуації з захворюваністю на коронавірус в Україні та смертністю від цієї хвороби в нашій країні.

Про все згадане вище та багато суттєвого іншого в огляді фінансових ринку та блоці новин, який йде після огляду фінансових ринків.

ФІНАНСОВІ РИНКИ

Ринок акцій України.

Спершу огляд динаміки ринку місцевих акцій за минулий тиждень.

Результати торгів акціями в Україні на минулому тижні, закінчуючи цим понеділком, за період з 09.10.2021 по 15.11.2021 включно, відображені на Рис. 1-5. На рисунках є динаміка цін окремих «індексних» пайових паперів, МХП і Кернела та обсяги торгів на Українській біржі.

На минулому тижні продовжилось значиме зниження ціни «Укрнафти». Це після її великого росту на 29% двома тижнями раніше. Наразі значного обсягу угод з цим пайовим папером не фіксується. Після оголошення 16.11.2021 згаданих на початку огляду доповнень до порядку денного загальних зборів акціонерів компанії та оголошення про нові збори акціонерів, видається, що учасники ринку не розуміють, на які ціни погоджуватись.

Зміна українських та світових фондових індексів за тиждень до понеділка 15.11.2021 включно, за два тижні, за місяць та за рік.

Значення, поряд маленькі графіки.



Рис.1
Рис.1

Зміна цін окремих «індексних» паперів, і обсяги торгів на Українській біржі за минулий тиждень до понеділка за період 09.11-15.11.2021 включно та обсяги торгів на УБ за минулі чотири тижні.




Рис.2
Рис.2

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

за минулий тиждень з 09.10.2021 по 15.11.2021 включно.




Рис.3
Рис.3

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

з початку року по 15.11.2021 включно.




Рис.4
Рис.4

Рис.5
Рис.5

Ринок облігацій України та світу.

Ціни українських державних євробондів за минулі сім днів різко, помітно, але не дуже сильно знизились, Рис. 6. Важко зрозуміти, чи є це зниження наслідком повідомлень про серйозну загрозу військового вторгнення Росії в Україну, чи воно є наслідком поступової зміни політики ФРС на більш жорстку і зростання дохідності державних облігацій США, або ж того і іншого разом.

Інвесторам в українські гривневі ОВДП також слід враховувати цю динаміку. Можливо, зараз варто розраховувати на зростання дохідності і цих паперів. Та ще й враховуючи необхідність великих запозичень до кінця цього року та зниження курсу гривні. Тож, увага.

Дохідності державних облігацій США за минулі дні коливаючись дещо підросли. Наразі дохідність 10-и річних державних облігацій США становить близько 1,60% Рис. 7.

Ріст дохідності державних облігацій США продовжиться до кінця року і далі. І це зростання дохідності боргових інструментів США буде впливати на всі фінансові активи та на ринок валюти. Більшість аналітиків очікує зростання дохідності 10-и річних державних облігацій США до рівня 1,8% до кінця цього року.

На вторинному ринку ОВДП за минулий тиждень практично без змін.

Міністерство фінансів на аукціонах із розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) у вівторок 16 листопада залучило 8,16 млрд грн., що, якщо не брати до уваги валютні папери, на 1,52 млрд грн більше, ніж тижнем раніше. Це, в тому числі і завдяки відмові від обмеження пропозиції паперів із терміном погашення 6 та 12 місяців.

Останнє дало змогу продати ці ОВДП на суму 2,47 млрд грн та 4,13 млрд грн, що сумарно складає понад 80% вирученої за державні боргові папери України у цей вівторок.

В цілому ж Міністерство фінансів запропонувало інвесторам сім випусків цінних паперів у національній валюті.

Термін обігу запропонованих державних облігацій – 6 місяців, 1 рік, 1,5 року, 2 роки, 3 роки, 5 років та 6 років.

Середньозважена прибутковість за всіма сімома запропонованими випусками залишилася незмінною: 6-місячних - 10,50%, 12 міс. - 11,55%, 14-міс. - 11,57%, 2 роки - 12,47%, 3 роки - 12,7%, 4 роки та 6 міс. - 12,75%, 5 років та 7 міс. - 13,25%.

Мінфін задовольнив 75 із 80 заявок, відмовившись від 50 млн грн на 6-міс. та 195 млн грн під 13,4% на 5 років та 7 міс.

Продаж 6-річних ОВДП приніс 712,8 млн грн (основними покупцями цих паперів імовірно були нерезиденти), 3-річних - 660,2 млн грн, 2-річних - 83,7 млн грн, 4,5-річних - 62,5 млн грн та 14-міс. - лише 42,6 млн грн.

Середньозважена ставка на аукціонах зменшилася до 11,46% із 12,29% минулого тижня, а середньозважений термін - до 17,8 місяця з 35,3 місяця.

Вартість ОВДП у власності нерезидентів за минулі тиждень, два та з 1 листопада мало змінилась; всього в обігу за тиждень - зросла на 2,7 мільярдів гривень (0,3%) за рахунок банків України та інших юридичних осіб, а за два тижні – на 2.2 мільярди гривень за рахунок банків і юридичних осіб. Це невеликі зміни, Рис. 9-11.

За 30 календарних днів вартість ОВДП у власності нерезидентів знизилась на 1,7 мільярдів гривень – 1,8% (з початку жовтня - на 3,7 мільярдів гривень).

Всього сума ОВДП в обігу з початку цього місяця зросла на 8,7 мільярди гривень, за 30 календарних днів – знизилась 1,5 мільярди гривень, з початку жовтня майже не змінилась.

Фізичні особи продовжували нарощувати свій портфель ОВДП, в меншій мірі, але також це робили інші юридичні особи України.

Ціна ОЗДП України з погашенням в 2033 році.




Рис.6
Рис.6

Посилання: https://www.boerse-frankfurt.de/bond/xs2010030836-ukraine-republik-7-253-20-33

Дохідність 10-и річних державних облігацій США.



Рис.7
Рис.7

Рис.8
Рис.8

Рис.9
Рис.9

Рис.10
Рис.10

Рис.11
Рис.11

Валютний ринок

Курс гривні після сильного тренду минулих місяців на укріплення з початку цього тижня по відношенню до долара США почав різко знижуватись. Цьому сприяло і украплення долара США по відношенню до інших твердих валют. На певний час курс гривні стабілізувався, чому сприяв певний продаж долара США Національним банком, але потім зниження відновилось, Рис 12.

У попередній тиждень на ринку валюти, як вже згадувалось на початку огляду, домінував дуже великий продаж доларів НЕК «Укренерго». Однак, Національний банк викупив зі ті дні практично всю валюту отриману НЕК «Укренерго» від недавнього нею продажу євробондів.

З точки зору фундаментальних чинників варто звернути увагу на графік РЕОК гривні, Рис. 13. Хоча торгівельні умови для української національної валюти покращились, рівень 100 на графіку, як бачимо, в минулі роки часто був поворотним для гривні, також Рис. 14.

Та знову повторимо інформацію з попередніх оглядів, і це важливо для прийняття інвестиційних рішень, що в останньому інфляційному звіті Національний банк України прогнозує подальше укріплення РЕОК гривні. Сторонньому невідомо, щоправда наскільки це трансформується в зміну пари гривня долар.

Євро по відношенню до долара США після виходу свіжих на жаль дуже сильних даних по інфляції в США тижнем раніше продовжило слабшати, а долар по відношенню і до інших твердих валют укріплюватись, Рис. 15.




Рис.12
Рис.12



Рис.8
Рис.13

Рис.14
Рис.14

Графік пари євро долар. Часовий інтервал 1 день.



Рис.15
Рис.15

Світові ринки акцій.

На фондовому ринку США ріст фондових індексів зупинився коло історичних максимумів, Рис. 16.

Проте ця зупинка поки не знайшла свого відображення у вигляді зниження європейських фондових індексів. Можливо це через нижчу поточну їх ринкову оцінку, можливо, через відсутність компаній високотехнологічного сектору в складі європейських фондових індикаторів, можливо, через нижчу інфляцію в Європі і більш віддалену перспективу росту процентних ставок в цьому регіоні, а можливо, і через ослаблення євро, чи все це разом, Рис. 17.

А от фондові індекси країн Східної Європи в доларах США все ж відреагували певною просадкою, хоча в різній мірі, за виключенням найближчої до України по показникам Румунії і в національній румунській валюті, Рис. 19-21.

Графіки індексів S&P 500, Dow Jones, NASDAQ. Денні 



Рис.16
Рис.16

Графік загальноєвропейського широкого індексу STOXX 600 (євро). Денні зміни



Рис.17
Рис.17

Графік композитного фондового індексу MSCI EM всіх 26 країн,

 які розвиваються, вага акцій Китаю 41%+5%

(індекс в доларах США)




Рис.18
Рис.18

Графік композитного фондового індексу Польщі, Угорщини та Чехії,

MSCI EM Eastern Europe Ex RU (індекс в доларах США)



Рис.19
Рис.19

Рис.20
Рис.20

Рис.21
Рис.21

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО МІСЦЕВОГО РИНКУ АКЦІЙ

Ця обережна поведінка фондових індексів країн, які розвиваються, не позитивно  впливає на поведінку індексу Української біржі. Однак, все ж основний внесок в зміни індексу УБ вносять зараз власні корпоративні історії ключових місцевих емітентів, і в першу чергу невизначеність навколо поділу «Укрнафти».

ЗНАЧИМІ НОВИНИ ДЛЯ МІСЦЕВИХ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ЗА ОСТАННІ ДНІ.

Матеріали по темі загрози вторгнення Росії в Україну

Матеріали в провідних іноземних ЗМІ по темі за минулі дні, посилання:

Матеріал тижневої давнини Блумберг під заголовком «США попереджають Європу, що Росія може спланувати вторгнення в Україну» (U.S. Warns Europe That Russia May Be Planning Ukraine Invasion)

https://www.bloomberg.com/news/articles/2021-11-11/u-s-warns-europe-that-russian-troops-may-plan-ukraine-invasion

Повідомлення Державного департаменту США. «Розмова секретаря Блінкена з міністром закордонних справ Польщі Рау» (Secretary Blinken’s Call with Polish Foreign Minister Rau).

https://www.state.gov/secretary-blinkens-call-with-polish-foreign-minister-rau-3/

Повідомлення Міністерства оборони Франції. «Спільне комюніке Росія - зустріч міністра Європи та закордонних справ та Міністра збройних сил з російськими колегами» (Communiqué conjoint_Russie - Rencontre du ministre de l’Europe et des Affaires étrangères et de la ministre des Armées avec leurs homologues russes)

https://www.defense.gouv.fr/salle-de-presse/communiques/communique-conjoint_russie-rencontre-du-ministre-de-l-europe-et-des-affaires-etrangeres-et-de-la-ministre-des-armees-avec-leurs-homologues-russes

Матеріал британської газети «Дейлі міррор» (Daily Mirror). «Британський спецназ готовий ввести в Україну 600 військовослужбовців через побоювання вторгнення Росії» (British special forces ready to deploy 600 troops to Ukraine amid Russia invasion fears.) https://www.mirror.co.uk/news/world-news/british-special-forces-ready-deploy-25453247

Авторитетна британська та провідна світова фінансова газета Файненшл таймс (англ. Financial Times) «Україна попередила про «високу ймовірність» російської військової ескалації цієї зими» (Ukraine warned of ‘high probability’ of Russian military escalation this winter)

https://www.ft.com/content/d4eada1f-2849-4d3a-9c40-be797addd8cb

Авторитетна британська та провідна світова фінансова газета Файненшл таймс (англ. Financial Times) «Небезпечне нарощування (сил) Росії навколо України» (Russia’s dangerous build-up around Ukraine)

https://www.ft.com/content/5f7170e4-e190-4bc0-ba5d-20b0b55145dd

Авторитетна британська та провідна світова фінансова газета Файненшл таймс (англ. Financial Times) «Нарощування військ показує, що Путін розглядає Україну як «незавершену справу» (Troop build-up shows Putin views Ukraine as ‘unfinished business’)

https://www.ft.com/content/b4bc9313-3a69-4140-bd36-d06df9925e61

Французька L'Orient-Le Jour. «Макрон заявив Путіну, що Париж має намір «захищати територіальну цілісність України» (Paris entend "défendre l'intégrité territoriale de l'Ukraine", dit Macron à Poutine)

www.lorientlejour.com/article/1281630/paris-entend-defendre-lintegrite-7territoriale-de-lukraine-dit-macron-a-poutine.html

Провідна британська газета «Ґа́рдіан» (англ. The Guardian) Редакційна стаття. «Погляд The Guardian на російські війська на кордоні з Україною: план Путіна Б» (The Guardian view on Russian troops at Ukraine’s border: Putin’s plan B)

https://www.theguardian.com/commentisfree/2021/nov/16/the-guardian-view-on-russian-troops-at-ukraines-border-putins-plan-b

Державний інформаційний ресурс Німеччини. «Німецька хвиля» (нім. Deutsche Welle) «Германия обеспокоена передвижением российских войск близ Украины»

https://www.dw.com/ru/berlin-obespokoen-peredvizheniem-rossijskih-vojsk-u-ukrainskoj-granicy/a-59825411

«Нью-Йорк таймс» (англ. The New York Times). Найстаріша і третя за популярністю щоденна газета у Сполучених Штатах Америки. Матеріал. «Як суперечка про продукти призвела до артилерійських ударів в Україні» (How a Dispute Over Groceries Led to Artillery Strikes in Ukraine)

https://www.nytimes.com/2021/11/15/world/europe/ukraine-russia-war-putin.html

Шведське Радіо «Хультквіст підготувався дозволити шведським військовим навчати українських військових» (Hultqvist prepared to let Swedish military train Ukrainian troops)

https://sverigesradio.se/artikel/hultqvist-prepared-to-let-swedish-military-train-ukrainian-troops

Державний інформаційний ресурс Німеччини. «Німецька хвиля» (нім. Deutsche Welle) «Британський прем’єр застеріг Путіна від "військового авантюризму" в Україні»

https://www.dw.com/uk/brytanskyi-premier-zasterih-putina-vid-viiskovoho-avantiuryzmu-v-ukraini/a-59852815?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml

Більд (Bild дослівно з німецької — малюнок, зображення) — найбільша німецька щоденна ілюстрована газета. Фрагмент з матеріалу. «Прем'єр Польщі попереджає про 50 мільйонів мігрантів» (Polen-Premier warnt vor 50 Millionen Migranten)

https://www.bild.de/politik/ausland/politik-ausland/mateusz-morawiecki-im-bild-interview-polen-premier-warnt-vor-50millionen-fluecht-78275584.bild.html

Провідний популярний фінансовий телеканал і інформаційний ресурс CNBC США і світу. «Світ стурбований тим, що Путін ось-ось вторгнеться в Україну. Ось чому» (The world is worried Putin is about to invade Ukraine. Here’s why)

https://www.cnbc.com/2021/11/17/the-world-is-worried-putin-is-about-to-invade-ukraine-heres-why.html

WORLD POLITICS

The world is worried Putin is about to invade Ukraine. Here’s why

PUBLISHED WED, NOV 17 20216:35 AM EST

Holly Ellyatt

@HOLLYELLYATT

KEY POINTS

  • Russian President Vladimir Putin is being watched closely by experts and officials.
  • They fear that Russia is planning to invade Ukraine.
  • Tens of thousands of Russian troops have reportedly gathered at the border with Ukraine.
  • Russia invaded and annexed Crimea, a part of Ukraine, in 2014.

President Vladimir Putin is being watched closely by experts and officials who fear Russia might be planning a military escalation with its neighbor Ukraine.

Tens of thousands of Russian troops have reportedly gathered at the border with Ukraine, and experts fear Russia could be about to stage a repeat of its 2014 invasion and annexation of the Ukrainian peninsula of Crimea, which prompted global outrage and sanctions on Moscow.

“We all should be very worried, to be honest, I do share this assessment,” Michal Baranowski, director and senior fellow at the German Marshall Fund’s Warsaw Office, told CNBC when asked if Russia could be about to embark upon military action against Ukraine, describing Russia’s highly tense relationship with Ukraine as being a conflict “under the threshold of war.”

“This assessment is shared by many here in Warsaw and in Washington, D.C.,” he told CNBC’s Hadley Gamble on Wednesday, adding that “we are seeing very significant buildup in threats on the border with Ukraine. So it’s really a key moment for the West to step up pressure against Putin.”

Last week, U.S. officials reportedly warned their European counterparts that Russia could be weighing a potential invasion of Ukraine. The country’s own defense ministry claimed in early November that about 90,000 troops were massing on the border while Ukrainian President Volodymyr Zelensky said last week that there were nearly 100,000 Russian soldiers at the border, Reuters reported.

For his part, when asked whether Russia is plotting a military invasion in Ukraine, Russia’s President Vladimir Putin dismissed such a notion as “alarmist” in an interview with Rossiya 1 last weekend.

Russia has also sought to play down the movements of its troops, with Putin’s Press Secretary Dmitry Peskov stating last week that “the movement of troops on our territory shouldn’t be a cause for anyone’s concern,” AP reported. CNBC has contacted Russia’s defense ministry for further comment.

Concerns over Russia’s possible next move when it comes to Ukraine, which used to be part of the Soviet Union before its dissolution in 1991, come against a wider backdrop of deteriorating relations between Russia and its allies on one side — and Europe and the U.S., on the other.

Tensions have emerged on a number of fronts from energy and political meddling to cyber warfare and migrants, with Russia accused of helping Belarus to orchestrate a growing migrant crisis on the EU’s doorstep.

Russia expert Timothy Ash, a senior emerging markets sovereign strategist at BlueBay Asset Management, noted Tuesday that it “feels like Putin is bracing for war with Ukraine. He has the motive, opportunity and weapon.”

His motive, Ash said, was that “he wants Ukraine, as he never accepted its loss in 91′ with the collapse of the USSR and sees Ukraine as central to his vision of Greater Russia.”

The opportunity, Ash continued, was that “the West is weak, divided and lacks focus. Biden is focused on China, Europe on gas, migrants and the Balkans. Ukraine is politically weak.”

And Putin’s potential weapon? “Well, an invasion force of several hundred thousand in/around Ukraine, including forces already in Donbas and Crimea. Add in gas, migrants, political intrigue, cyber, space,” Ash said.

International concerns

U.S. Secretary of State Antony Blinken said last week that Washington was concerned by reports of “unusual Russian military activity” near Russia’s border with Ukraine, warning that should Russia “commit further aggressive acts against Ukraine, we are committed, and Germany is committed, to taking appropriate action.” He did not state what that action might entail.

European leaders have continued to voice their concerns this week.

Germany and France’s respective foreign ministers, Heiko Maas and Jean-Yves Le Drian, issued a statement Tuesday pledging their “unwavering support for the independence, sovereignty and territorial integrity of Ukraine.”

“Against the background of renewed concerns about Russian troop and material movements near Ukraine, we call on Russia to exercise restraint and to provide transparent information about its military activities. Any new attempt to undermine Ukraine’s territorial integrity would have dire consequences,” the ministers said.

WATCH NOW

VIDEO02:26

NATO’s new plan to counter Russia is its ‘most comprehensive’ one yet: Analyst

Meanwhile, NATO’s Secretary General Jens Stoltenberg said on Twitter Monday that the military alliance was “closely monitoring the large and unusual concentrations of Russian forces close to Ukraine’s borders. We call on Russia to be transparent, prevent escalation & reduce tensions.”

Meanwhile, France’s President Emmanuel Macron told Putin on Monday that his country was ready to defend Ukraine’s territorial integrity and sovereignty. But just how far the EU and U.S. would go to defend Ukraine is uncertain.

Last week, U.S. President Joe Biden and European Commission President Ursula von der Leyen discussed Ukraine, and said they “fully supported Ukraine’s territorial integrity” but did not mention how far they would go to protect the country.

Ukraine has said the West must send a strong message to Moscow to not take any aggressive action.

“If we continue to have strong Western partners standing by us and they take resolute actions, this will help us to prevent the war and to prevent the bloodshed and this is what we are now focused on,” Ukraine’s Foreign Minister Dmytro Kuleba told the BBC’s “Today” program Wednesday.

Tensions on other fronts

Russia has been accused of helping to stir up another crisis on the border between Belarus and Poland, where masses of mainly Middle Eastern migrants have gathered in a bid to enter the EU.

Putin’s ally Belarus has been accused of “weaponizing” migrants and contriving the migrant crisis (essentially by inviting migrants to the country in the knowledge that they will then try to enter the EU via Poland) in order to destabilize the bloc and to distract from Russia’s troop buildup.

Belarus denies it has engineered the migrant crisis and Russia denies any involvement, with Putin’s press secretary telling reporters last week that “Russia — like other countries — is trying to get involved in resolving the situation.”

Another source of underlying tension is energy, with Russia accused of orchestrating an energy price crisis in Europe in recent months by withholding supplies as it awaits the regulatory greenlight for the contentious Nord Stream 2 gas pipeline which will send its gas supplies to Europe, bypassing Ukraine.

German regulators suspended the certification process of the pipeline this week, saying its operating company needed to be compliant with German law before it could approve the pipeline. Gas prices soared in Europe on Tuesday as a result.

The pipeline is controversial in Europe with Poland and Ukraine saying the project threatens Europe’s energy security (Ukraine will also lose out on vital gas transit fees it earns when gas supplies enter Europe via its own pipelines). The U.S. (which competes with Russia for a share of Europe’s gas market) has also poured scorn on the pipeline.

Nord Stream 2 certainly poses a problem for Europe; on one hand it relies on Russia’s gas imports (around 40% of the EU’s natural gas imports come from Russia) but it has vowed to protect Ukraine, a country that has ambitions to join the EU, much to Russia’s annoyance.

U.K.’s Prime Minister Boris Johnson warned earlier this week that the EU needed to choose between “mainlining” Russian gas and supporting Ukraine.

Фінансова стабільність в Україні.

Чисті міжнародні резерви НБУ в жовтні збільшилися на 5% з 19,095 млрд доларів до 20,054 млрд доларів порівняно з попереднім місяцем.

Про це свідчать дані НБУ.

З початку року вони зросли на 10,7% з 18,144 млрд доларів, а у 2020 році чисті резерви збільшилися на 14,5% з 15,785 млрд доларів.

Згадаємо, що офіційні резервні активи НБУ в жовтні збільшилися на 3,3% з 28,706 млрд доларів до 29,651 млрд доларів, з початку року зросли на 1,8% з 29,133 млрд доларів, а у 2020 році вони збільшилися на 15,1% з 25,302 млрд доларів.

При цьому валові резервні зобов'язання в жовтні знизилися на 0,1% до 9,598 млрд доларів, у 2020 році вони збільшилися на 16,2% з 9,518 млрд доларів.

***

Уряд погодив залучення позики в EUR300 млн від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) у рамках системного проекту "Друга позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення", свідчить розпорядження Кабінету Міністрів від 10 листопада №1434-р на "Урядовому порталі".

***

У січні-жовтні Міністерство фінансів залучило до державного бюджету 209,7 млрд гривень, 2 459 млн доларів і 420 млн євро за рахунок розміщення ОВДП.

Про це свідчать дані НБУ, повідомляють Українські Новини.

Мінфін розмістив гривневі держоблігації на 209,663 млрд гривень, що на 38,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Також було розміщено папери на 2 459 млн доларів та 420 млн євро, що менше на 11,2% та на 33,4% відповідно, ніж за аналогічний період минулого року.

Середньозважена дохідність цінних паперів у гривні становила 11,4% річних, у доларах – 3,8% річних, у євро – 2,5% річних.

***

Верховний Суд Сполученого Королівства заслухав останні пояснення України на підтримку її позиції про те, що єврооблігації на суму 3 млрд доларів було випущено у 2013 році внаслідок примусу Росією.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства фінансів України.

***

Сума інвестицій Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) в Україну у 2021 році та наступного року становитиме близько EUR 1 млрд на рік, повідомив заступник голови ЄБРР в Україні Марк Магалецький.

До курсу гривні

Національний банк з 8 по 12 листопада викупив на міжбанківському ринку $858,3 млн. та не продавав валюту. Це рекордний обсяг викупу валюти на міжбанківському ринку за тиждень принаймні з початку 2018 року. Про це свідчать статистичні дані НБУ.

Всього з початку року НБУ купив на міжбанку $3,6 млрд, а продав - $246,6 млн. Таким чином, позитивне сальдо інтервенцій Національного банку становило $3,36 млрд.

Державна компанія НЕК "Укренерго" на початку листопада розмістило 5-річні єврооблігації на $825 млн. для погашення заборгованості перед виробниками електроенергії за "зеленим тарифом".

Розрахунки з облігацій очікувалися 9 листопада, а вже 11 листопада НЕК “Укренерго” перерахувала ДП “Гарантований покупець” близько 19,5 млрд грн від випуску єврооблігацій для погашення заборгованості з оплати електроенергії, виробленої за “зеленим тарифом”.

***

Національний банк з 1 грудня 2021 року підвищує ліміти відкритої довгої та короткої валютної позиції банків з 10% до 15% від їхнього регулятивного капіталу.

За оцінками НБУ, збільшення лімітів розширить можливості банків здійснювати власні операції на міжбанківському валютному ринку в межах валютної позиції на суму близько 400 млн дол. США. Це сприятиме зростанню ролі банків у згладжуванні надмірних курсових коливань на валютному ринку та підвищенню ліквідності та глибини ринку загалом.

Вугілля, електроенергія і природний газ в контексті курсу гривні

***

Компанія "ДТЕК Енерго" зафрахтувала 7 суден класу "Панамакс" із вугіллям задля проходження опалювального сезону 2021/2022.

Про це йдеться у повідомленні "ДТЕК Енерго" у Facebook

***

З 8 до 14 листопада запаси вугілля на складах ТЕС знизилися на 21,2% до 378 тис. тонн.

Про це йдеться у повідомленні "Укренерго".

"Виробництво на ТЕС порівняно з попереднім тижнем зменшилося на 9,5% (до 812 млн кВт-год), незважаючи на збільшення споживання електроенергії. Причиною зниження є зростання обсягів виробництва інших видів генерацій – атомних електростанцій (АЕС) (на 4%) , гідроелектростанцій (ГЕС) (на 19%), сонячних електростанцій (СЕС) та вітряних електростанцій (ВЕС) (на 32,2%)", - йдеться у повідомленні.

Інші фінансові новини

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) вносить зміни до порядку складання та розкриття інформації компаніями з управління активами.

Про це йдеться у повідомленні комісії.

НКЦПФР розробила зміни до Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, які здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів.

Зазначається, що ключовим у проєкті є те, що до довідок про пруденційні нормативи, які мають подавати компанії, тепер має додаватися інформація про розрахунок обов'язкового пруденційного показника – нормативу концентрації кредитного ризику.

Комісія оновила показники для вимірювання та оцінки ризиків діяльності всіх професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, і це знайшло відбиток в більшості регуляторних актів. Зокрема, норматив концентрації кредитного ризику встановлює певні обмеження кредитного ризику керуючого, що може виникнути внаслідок невиконання своїх зобов'язань. Це дозволить підвищити рівень відповідальності учасників ринків і служитиме захисту інтересів інвесторів", - зазначив член НКЦПФР Іраклій Барамія.

***

Група ICU стала керуючим активами недержавного пенсійного фонду (НПФ) "Турбота".

Про це йдеться у повідомленні ICU.

Стратегія фонду передбачає захист коштів вкладників від девальвації національної валюти шляхом інвестування у валютні інструменти та цінні папери.

Економіка України

Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у третьому кварталі 2021 року зріс на 2,4% порівняно з третім кварталом 2020 року після зростання на 5,7% в іншому кварталі цього року, таку попередню оцінку оприлюднила Держслужба статистики.

За її даними, порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) ВВП збільшився на 1,4%.

Як повідомлялося, у 2020 році українська економіка впала на 4%, у першому кварталі цього року на 2,2%. Зростання в іншому кварталі цього року Держстат попередньо оцінив у 5,4%, проте потім покращив оцінку до 5,7%.

Влада України очікує за підсумками поточного року відновлення економіки на 4,1%, тоді як Нацбанк України у жовтні погіршив свій прогноз із 3,8% до 3,1%.

***

Зростання економіки України у 2021 році з урахуванням попередніх даних Державної служби статистики за третій квартал може виявитися на рівні 3% проти закладених у держбюджеті на цей рік 4,6%, що означатиме відсутність виплат за ВВП-варантами у 2023 році, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" експерти.

"З огляду на показники реального ВВП у квітні-червні та липні-вересні 2021 року річне зростання реального ВВП України за підсумками 2021 року навряд чи перевищить 3%", - прокоментував керівник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.

На думку голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталія Ваврищука, такі дані не можна назвати несподіваними.

"Високочастотні дані про виробництво в липні-вересні свідчили, що зростання ВВП було дуже стриманим. Тому статистика ВВП за третій квартал загалом не стала несподіванкою", - пояснив він.

"Це означатиме відсутність виплат за ВВП-варантами у 2023 році. Отже, середній дохід за варантами за три роки (із 20) становитиме лише 0,4%", – додав він.

"Така оцінка (зростання економіки - ІФ) виявилася нижчою за очікувану. Наприклад, НБУ прогнозував зростання за підсумками третього кварталу на 4%. Очевидно, ефект хорошого врожаю зміститься на кінець року, тобто на четвертий квартал. Водночас останній квартал року вже відбувається в кризовому режимі – енергетична криза, міграційна, стягування РФ озброєнь до українського кордону. Усе це грає проти інвестицій в Україні і, ймовірно, негативно вплине на економічне зростання у жовтні-грудні", – коментує екс-перший заступник міністра економіки, керівник з політичних питань Київської школи економіки (КШЕ, KSE) Павло Кухта.

"Очевидно, ВВП України може вийти за підсумками року на 3%, тобто справді не буде платежів за ВВП-варантами у 2023 році", – додав він.

На думку Кухти, таке зростання порівняно з іншими країнами регіону є дуже повільним. "Скажімо, Польща, за прогнозом МВФ, має вийти на допандемійне зростання 5% за підсумками цього року", - зазначив Кухта.

Водночас, на думку радника президента України Олега Устенка, Україна за негативного сценарію у 2021 році може вийти щонайменше на 3,5%.

"Мінімальне зростання, яке ми можемо показати за негативного сценарію, - 3,5% ВВП у 2021 році", - сказав він у коментарі агентству.

На думку радника президента, нижче зростання економіки негативно позначиться на державному бюджеті, який побудований на прогнозі зростання у 4,6% цього року. "Найімовірніше, зростання економіки цього року становитиме близько 3,5% ВВП, але сам обсяг ВВП у доларовому еквіваленті нині перебуває на рівні історичного максимуму і за результатами цього року вийде на $180-185 млрд. Це навіть вище за довоєнні показники", - зазначив Олег Устенко.

"Серед чинників, які уповільнюють зростання економіки, це, по-перше, зміни на зовнішніх ринках, по-друге, досить високий рівень тіньової економіки. Величина рівня тіньової економіки, схоже, значно вища за оцінку Міністерства економіки. Я визначив би рівень тіньового сектору в близько 50% ВВП. Ця цифра існує традиційно протягом останніх двох десятиліть", – пояснив радник президента.

2020 року українська економіка впала на 4%, у першому кварталі цього року на 2,2%. Зростання у другому кварталі цього року Держстат попередньо оцінив у 5,4%, проте потім покращив оцінку до 5,7%.

***

У Bank of America, BofA, погіршили прогноз росту економіки України у 2021 році із 4,5% до 3%, що може спричинити невиплату за ВВП-варантами в 2023 році і збільшує ймовірність викупу купонів Мінфіном.

Про це йдеться в огляді BofA Global Research, повідомив "Інтерфакс-Україна".

"Ми знижуємо наш прогноз зростання реального ВВП до 3% цього року й відзначаємо подальші ризики зниження навіть при такому консервативному прогнозі", - підкреслюють аналітики.

Відповідно до матеріалів BofA, якщо ріст реального ВВП не перевищить 3% в 2021 році, виплати за ВВП-варрантами не відбудуться другий рік поспіль, що саме по собі може знизити ринковий апетит до інструменту.

Водночас аналітики додають, що перегляд прогнозу росту надасть лише незначний негативний вплив на оцінку справедливої вартості, яка наразі становить близько 95-100 б.п., а очікуване більш сильне зростання в 2022 році дозволить це дещо компенсувати.

"Однак ми також відзначаємо, що при ринковій вартості інструменту нижче номінальної ймовірність викупу може почати збільшуватися", - резюмує BofA.

Аналітики додають, що, враховуючи різке уповільнення росту економіки у 3 кварталі до 2,4% за попередніми даними Держстату, реальний ВВП за підсумками січня-вересня складе близько 2% у річному вимірі.

"Щомісячні дані з липня вказали на широкомасштабне уповільнення всіх основних показників внутрішнього попиту: роздрібних продажів, будівництва, промислового виробництва та інших", - йдеться в огляді.

"Ми відзначаємо, що українська економіка все ще може отримати імпульс від рекордного врожаю в цьому році, що може означати трохи більш сильне зростання в четвертому кварталі 2021 року.

Однак висока волатильність базової статистики компонентів ВВП, а також обмеження у зв'язку з пандемією можуть створити додаткові ризики уповільнення зростання в жовтні-грудні", - стверджують аналітики.

При цьому, більш низьке зростання економіки в 2021 році зумовить "дещо більш сильне зростання в 2022 році".

Утім, основними перешкодами на шляху до відновлення в наступному році є уповільнення темпів зростання китайської економіки і ймовірні високі витрати на електроенергію, додає BofA.

***

У січні-вересні 2021 року додатне сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами покращилося на 216,7 млн доларів порівняно із січнем-вереснем 2020 року і становило 443,2 млн доларів.

Про це повідомила Державна служба статистики.

За даними Держстату, у січні-вересні 2021 року зовнішньоторговельний обіг становив 111 837,8 млн доларів, збільшившись порівняно із січнем-вереснем 2020 року на 27 099,5 млн доларів, або на 32%.

У тому числі обсяг торгівлі з країнами ЄС становив 44 536 млн доларів, збільшившись на 11 877,7 млн доларів, або на 36,4% порівняно із січнем-вереснем 2020 року.

У січні-вересні 2021 року імпорт товарів перевищив експорт на 1 965,7 млн доларів.

Про це повідомила Державна служба статистики.

Протягом січня-вересня 2021 року від'ємне сальдо торгівлі товарами покращилося на 1 200,7 млн доларів порівняно із січнем-вереснем 2020 року (в січні-вересні 2020 року від'ємне сальдо становило 3 166,4 млн доларів).

Експорт товарів у січні-вересні 2021 року становив 48 383 млн доларів, при цьому він зріс на 38,2% порівняно із січнем-вереснем 2020 року.

Імпорт товарів у січні-вересні 2021 року становив 50 348,7 млн доларів, збільшившись на 31,9%.

У січні-серпні 2021 року імпорт товарів перевищив експорт на 1 730,5 млн доларів.

У січні-вересні 2021 року експорт послуг України перевищив імпорт в Україну на 3 443,2 млн доларів.

Про це повідомила Державна служба статистики, повідомляють Українські Новини.

За даними Держстату, експорт послуг у січні-вересні 2021 року становив 8 798,8 млн доларів, збільшившись на 4% порівняно із січнем-вереснем 2020 року.

Імпорт послуг становив 5 355,6 млн доларів, збільшившись на 31% порівняно із січнем-вереснем 2020 року.

***

Індикатор економічних настроїв (ІЕН) в Україні, що розраховується Державною службою статистики, у четвертому кварталі 2021 року підвищився до 98,7% з 98,5% у третьому кварталі, з 96,9% - у другому та з 90,2% у першому кварталі поточного року.

Як повідомив Держстат, індикатор ділової впевненості в роздрібній торгівлі – єдиний із п'яти, що знаходиться в сфері позитивних значень,– погіршився з 6,8% до 4,3% у третьому кварталі.

Значення індикатора споживчої впевненості зросло до -21,1% з -21,2% у третьому кварталі.

Боротьба з коронавірусною інфекцією. Її вплив на економіку країни.

Ситуація з захворюваністю на коронавірус в Україні стабілізувалась.

Виписки пацієнтів із COVID-19 вперше за останні 100 днів перевищують госпіталізацію, констатують експерти Київської школи економіки (КШЕ).

Останній тиждень демонструє спад захворюваності COVID-19. Це ще хисткий тренд до спаду.

У зв'язку із зменшенням кількості госпіталізованих, уперше за два місяці резерв вільних ліжок із киснем збільшився до 27 тис.

***

Дані Міністерства охорони здоров'я.

Станом на 18 листопада до червоної зони епідемічної небезпеки віднесено Київ, Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Донецьку, Житомирську, Запорізьку, Івано-Франківську, Київську, Луганську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Рівненську, Сумську, Херсонську, Хмельницьку, Чернігівську та Черкаську області.

На жовтому рівні епіднебезпеки Кіровоградська, Тернопільська, Чернівецька області. На помаранчевому рівні - Закарпатська, Полтавська, Харківська області.

***

Американська фармацевтична компанія Pfizer у вівторок 16 листопада направила запит до Управління санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) США на схвалення застосування її експериментального препарату від коронавірусу COVID-19.

Зазначається, що у разі схвалення PAXLOVID стане першими ліками для лікування COVID-19 у вигляді таблеток. У документі наголошується, що препарат допомагає уникнути тяжкого перебігу COVID-19, що призводить до госпіталізації та смерті.

Ліки зможуть призначати як пацієнтам, які перебувають на лікуванні вдома, так і пацієнтам у групі ризику з появою перших ознак захворювання на коронавірусну інфекцію.

***

Адміністрація президента США Джо Байдена планує купити новий препарат Paxlovid проти коронавірусу, який розробила компанія Pfizer, для 10 млн пацієнтів, повідомили джерела The New York Times і The Washington Post.

Про завершення другої фази випробувань Paxlovid компанія повідомила 5 листопада. За даними компанії, ці таблетки здатні на 89% скоротити ризик госпіталізації чи смерті при коронавірусі. Серед учасників випробування не було зафіксовано жодного смерті, додали в Pfizer.


Рис.22
Рис.22


Рис.23Рис.23


Рис.24 Рис.24

Фінансовий сектор. Банки України

Прибутковість банківського сектора за липень-вересень 2021 року перевищила рівень докризового аналогічного періоду 2019 року і становила 21,3 млрд грн, йдеться в “Огляді банківського сектору” НБУ.

За даними регулятора, прибуток банківського сектора за третій квартал склав 21,3 млрд грн і був у 1,5 разу більшим, ніж у відповідному періоді 2020 року. За дев'ять місяців прибуток сектора склав 51,4 млрд грн. Цей обсяг вищий, ніж у відповідному періоді докризового 2019 року.

Факторами прибутковості є зростання операційної ефективності, що продовжується, і істотне скорочення відрахувань в резерви.

Зазначається, що темпи річного зростання чистого відсоткового доходу були найвищими за десятиліття. Чистий комісійний дохід продовжував зростати високими темпами. Водночас, відрахування в резерви під кредити скоротилися в річному обчисленні майже вдвічі.

***

Державний Укргазбанк за 10 місяців року заробив рекордні за весь час 2,7 млрд. грн. Про це повідомила прес-служба банку.

Такий фінрезультат майже вчетверо перевищує прибуток аналогічного періоду 2020 року. Лише у жовтні банк заробив 994 млн грн.

В Укргазбанку пояснили, що прибуток став результатом оптимізації структури валюти балансу. "Нам вдалося розширити чисту процентну маржу шляхом зменшення вартості ресурсів та зміни структури процентних активів", - пояснили в банку.

***

Обсяг кредитів, виданих комерційними банками корпоративному сектору та фізичним особам, за даними Національного банку, збільшився у жовтні на 1,1% до 1029 млрд гривень.

Про це йдеться у повідомленні Нацбанку.

  • З початку року обсяг кредитів економіці збільшився на 8,5% із 948 млрд гривень.
  • Обсяг гривневих кредитів юрособам за звітний місяць збільшився на 1,2% з 499 млрд гривень до 505 млрд гривень.
  • Обсяг кредитів, виданих бізнесу в іноземній валюті, збільшився на 1,4% з 268 млрд гривень до 272 млрд гривень.
  • Обсяг кредитів населенню за звітний період скоротився на 0,2% з 230 млрд гривень до 229,5 млрд гривень.
  • Процентні ставки у жовтні за гривневими кредитами для бізнесу збільшились на 0,4 п.п. до 9,5%, для населення зросли на 0,2 п.п. до 33,9%.
  • За валютними кредитами ставки для бізнесу становили 4% (+0,2 п.п.).

У 2020 році обсяг кредитів економіці скоротився на 2,3% з 972 млрд гривень.

***

Обсяг коштів, розміщених фізичними особами на рахунках у банках у гривні та іноземній валюті, за оперативними даними, збільшився на 1% до 687,7 млрд гривень станом на 1 листопада порівняно з даними на 1 жовтня.

Про це свідчать дані Національного банку.

  • З початку року вклади населення в банках зросли на 1,9% із 674,7 млрд гривень.
  • Гривневі вклади населення у банках у жовтні збільшились на 1,9% до 430,7 млрд гривень.
  • При цьому обсяг валютних депозитів населення у гривневому еквіваленті у звітному місяці скоротився на 0,4% до 257,0 млрд гривень.
  • Депозити юридичних осіб (гривневі та валютні) у жовтні збільшились на 0,2% до 699,7 млрд гривень.
  • Середня відсоткова ставка за гривневими депозитами (середньомісячна) у жовтні для юросіб збереглася на рівні 4,8%, для фізосіб – на 7,0%.
  • Ставка за валютними депозитами для юросіб становила 0,8%, для населення – 0,5%.

У 2020 році вклади населення в банках зросли на 24,5% із 542,3 млрд гривень.

Емітенти, акції яких обертаються на місцевих біржах

«Укрнафта»

Доповнення до порядку денного зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» по розділенню активів.






Рис.26
Рис.26

"Центренерго"

Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" законтрактувала 1,5 млн. тонн вугілля для успішного проходження опалювального сезону 2021/2022 років.

Про це йдеться в повідомленні компанії.

Зазначається, що законтрактований обсяг вугілля дозволить компенсувати нестачу ресурсу від державних шахт.

Імпортні поставки здійснюватимуться залізницею з Казахстану (законтрактовано 663 тис. тонн) та Польщі (300 тис. тонн), морем решта - зі США та Австралії.

19 листопада компанія очікує на прибуття морським шляхом партії високоякісного вугілля зі США в обсязі 60,5 тис. тонн.

"Таким чином обсяг законтрактованого вугілля достатній, щоб у зимовий період виконати головну функцію "Центренерго" – збалансувати енергетичну систему України й не допустити так званих віялових відключень електроенергії", - йдеться в повідомленні.

МХП.



Рис.27
Рис.27

Рис.28
Рис.28

Рис.29
Рис.29

Рис.30
Рис.30

Рис.31
Рис.31

Рис.32
Рис.32

Таблиця. Ринкові коефіцієнти МХП по фінансовим показникам за останні 12 місяців до 30.09.2021 та капіталу станом на цю дату

Ціна акцій, USD

7,96

M cap., млн. USD

852

Чистий борг, млн. USD

1 164

EV, млн. USD

2 016

EV/S

0,94

P/S

0,40

EV/EBITDA

3,3

P/EBITDA

1,4

P/E

2,4

P/E1

2,9

P/CF

4,5

P/FCF

10,9

D/P

3,5%

FCF/P

9,2%

P/B

0,52

EV/IC

0,72

NetDebt/EV

0,58

***

У жовтні 2021 року порівняно з жовтнем 2020 року експорт м'яса птиці в грошовому вираженні збільшився на 49,2%, або на 23,870 млн доларів до 72,363 млн доларів рік до року, імпорт – на 35,2%, або на 1,875 млн доларів до 7,207 млн доларів.

Про це повідомляє Державна фіскальна служба.

Найбільші поставки м'яса птиці з України в жовтні були до Нідерландів (18,276 млн доларів).

У січні-жовтні 2021 року порівняно з січнем-жовтнем 2020 року експорт м'яса птиці збільшився на 22,9%, або на 107,467 млн. доларів до 575,991 млн доларів, імпорт - на 29,5%, або на 11,198 млн доларів до 49,153 млн доларів.

Раніше. У вересні 2021 року порівняно з вереснем 2020 року експорт м'яса птиці збільшився на 29,2%, або на 14,059 млн доларів до 62,170 млн доларів, імпорт - на 30,9%, або на 1,448 млн доларів до 6,140 млн доларів.

У 2020 році порівняно з 2019 роком експорт м'яса птиці зменшився на 4,1%, або на 23,7 млн доларів до 554,9 млн доларів, імпорт - на 13,4%, або на 7,0 млн доларів до 45,5 млн доларів.



Рис.33
Рис.33

"Кернел"

Засновник інвестиційної компанії Lind Invest данський бізнесмен Генрік Лінд (Henrik Lind) придбав 4,05 млн штук або 5,02% акцій зареєстрованої у Люксембурзі Kernel Holding SA – холдинговій компанії української агропромислової групи "Кернел". Як повідомляється на сайті "Кернела", безпосереднім власником акцій є фонд Lind Value II ApS, пише "БізнесЦензор".

Lind Invest, відповідно до звіту на її сайті, за підсумками 2020 року отримала $190,74 чистого прибутку, що вдічі менше, ніж у 2019 році ($477,93 млн).



Рис.34
Рис.34

«Укренергомашини» («Турбоатом»)

З доповненого порядку денного зборів акціонерів АТ «Укренергомашини» 01.12.2021



Рис.35
Рис.35

***

Кабінет Міністрів у зв'язку з реорганізацією юридичної особи (з державного підприємства до акціонерного товариства) вніс АТ “Завод “Електроважмаш” до переліку об'єктів великої приватизації. Відповідний проект розпорядження уряд ухвалив на засіданні 17 листопада.

НАСК «Оранта»

З порядку денного зборів акціонерів, які проводяться 14 грудня 2021 року.

6. Про внесення змін до статуту НАСК "ОРАНТА".

7. Про затвердження аудиторської фірми для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності НАСК "ОРАНТА".

8. Прийняття рішення про приєднання Приватного акціонерного товариства "Концерн Оранта" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 25404572) до НАСК "ОРАНТА" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 00034186).

«Азовмаш»

«Азовмаш» збільшив портфель замовлень на нові вантажні вагони

Зараз завод виконує замовлення на 300 одиниць вантажного рухомого складу.

АТ «Азовмаш» нарощує портфель замовлень на нові вантажні вагони. Про це заявив Валерій Бубнов, гендиректор конструкторського бюро з вагонобудування підприємства, в ході онлайн-панелі «Інноваційний розвиток рухомого складу та інфраструктури», повідомляє URM.

За його словами, зараз на підприємстві виконується велика кількість замовлень. Серед них – на 300 одиниць рухомого складу з навантаженням 25 т на вісь.

«Я не скажу, що зараз все блискуче, але є тенденція до збільшення замовлень. Не лише на цистерни, а й на платформи та хопери. Спостерігаємо етап відродження потреби в новому рухомому складі», – резюмував Валерій Бубнов.

"Запоріжжяобленерго"

Третій апеляційний адмінсуд частково задовольнив позов Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до ПАТ "Запоріжжяобленерго" (в справі №280/5569/20) та вирішив стягнути з банківських рахунків відповідача на користь позивача 223,9 млн грн податкового боргу.

При цьому суд не визнав вимоги податківців щодо необхідності сплати підприємством пені на 39,7 млн грн, яка нарахована за період з 25.05.2020 року по 01.03.2021, оскільки вона оскаржується в межах справи №280/3555/21.

Додамо, що 03.06.2021 Запорізький окружний адмінсуд відмовився задовольнити позов Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до ПАТ “Запоріжжяобленерго” (в справі №280/7536/20) про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі в розмірі 105,7 млн грн.

Емітенти облігацій

"Укрпошта"


Акціонерне товариство "Укрпошта" не подавало до Національного банку та Антимонопольного комітету (АМКУ) документів на придбання банку.

Про це йдеться у відповіді Укрпошти на запит Українських Новин.

У відповіді сказано, що Укрпошта давно має на меті придбання банку відповідно до своєї стратегії розвитку та веде переговори з учасниками ринку з цього приводу.

"Станом на сьогодні (15 листопада), Укрпошта не є власником жодного з банків, а також не подавала документи на придбання банку до НБУ та АМКУ", - зазначає Укрпошта.

У січні-вересні 2021 року акціонерне товариство "Укрпошта" збільшило чистий прибуток у 2,1 рази, або на 70,5 млн гривень до 131,5 млн гривень.

***

"Укрпошта" досягла домовленості щодо купівлі банку "Альпарі банк" за 260 млн грн. Про це повідомляє ЛігаБізнесІнформ із посиланням на джерела в Кабміні та Укрпошті.

Видання зазначає, що Кабінет міністрів та Міністерство інфраструктури, власник Укрпошти, погодили угоду.

Тепер згоду на купівлю має надати Національний банк, нині Укрпошта готує пакет документів.

"Альпарі банк" володіє мінімальним із дозволеного статутним капіталом у 200 млн грн. За ІІІ квартали 2021 року банк мав 44,6 млн грн зобов'язань, 1,3 млн податкового боргу та 8,3 млн грн збитків. Альпарі — один із найзбитковіших в Україні за ІІІ квартали. Банк має лише одне відділення.

Головою наглядової ради банку є третій президент Віктор Ющенко. Також серед членів наглядової ради – колишній міністр фінансів Сергій Терьохін. Керівник самого банку – Ігор Францкевич, екс-голова Райффайзенбанку та Індекс-Банку.

Емітенти з основним бізнесом в Україні, акції яких обертаються лише на іноземних біржах

Індустріальна молочна компанія (ІМК)

У січні-вересні 2021 року агрохолдинг ІМК (Київ) збільшив прибуток у 2,5 рази, або на 50 млн доларів, до 83,21 млн доларів порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

Дохід за зазначений період скоротився на 3%, або на 3,4 млн. доларів, до 110,43 млн. доларів.

За 9 місяців 2021 року компанія збільшила нормалізований показник EBITDA на 62,8%, або на 40,6 млн. доларів, до 105,33 млн. доларів порівняно з січнем-вереснем 2020 року.

У січні-червні 2021 року ІМК збільшивши прибуток у 2,9 рази, або на 50,6 млн. доларів, до 77,39 млн. доларів порівняно з аналогічним періодом минулого року.



Рис.36
Рис.36

"Овостар Юніон"

У січні-вересні 2021 року великий виробник яєчної продукції група компаній "Овостар Юніон" (Київ) скоротила чистий прибуток на 24,2%, або на 911 тис. доларів, до 2,847 млн доларів порівняно з аналогічним періодом 2020 року.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

За 9 місяців 2021 року компанія збільшила дохід на 39,1%, або на 26,54 млн доларів, до 94,364 млн доларів порівняно з 9 місяцями 2020 року.

За січень-вересень 2021 року компанія скоротила показник EBITDA на 28,9%, або на 2,2 млн доларів, до 5,4 млн доларів.

2020 "Овостар Юніон" закінчив із чистим прибутком 2,6 млн доларів проти збитку 20 млн доларів у 2019 році.

2019 рік "Овостар Юніон" закінчив із чистими збитками 20 млн доларів проти чистого прибутку 17,5 млн доларів у 2018 році.

Група компаній "Овостар Юніон" включає низку підприємств, у тому числі птахофабрики "Україна" та "Ставищанська", завод яєчних продуктів "Овостар".

Група виробляє та реалізує яйця під назвою "Ясенсвіт" та іншими марками, а також під private label для торгових мереж та яєчні продукти під назвою Ovostar.

Рис.37
Рис.37

Емітенти єврооблігацій з основним бізнесом в Україні

"Укрзалізниця"

Січень-жовтень акціонерне товариство "Укрзалізниця" закінчило з чистим прибутком у розмірі 113,5 млн гривень, при цьому 10 місяців 2020 року компанія закінчила зі збитком 11,8 млрд гривень.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

Показник EBITDA за 10 місяців 2021 року становив 10,3 млрд гривень, що на 2,8 млрд гривень більше ніж за відповідний період минулого року.

***

З 2 січня 2022 року тарифи на перевезення групи вантажів першого тарифного класу (у тому числі залізняку та вугілля) залізничним транспортом зростуть на 9%. Відповідний наказ від 29 жовтня №586 опубліковано у «Урядовому кур'єрі».

Очікується, що підвищення тарифів забезпечить додаткові надходження Укрзалізниці на суму 2,31 млрд грн.

«Ухвалення відповідного рішення є наступним кроком на шляху ліквідації розподілу вартості перевезення за тарифними класами вантажів, що передбачено стратегією АТ «Укрзалізниця» до 2023 року. Так, у 2021 році зміна рівня тарифів має принести акціонерному товариству додаткові 2 млрд. грн. Ще 10 млрд грн прогнозується, що компанія отримає у 2022 році. Враховуючи додаткове підвищення, загальний прогнозований дохід наступного року становитиме 12,3 млрд грн», - зазначається у повідомленні.

***

Голова правління акціонерного товариства "Укрзалізниця" Олександр Камишин заявляє, що компанія планує збудувати на власному підприємстві – Панютинському вагоноремонтному заводі – 50 вагонів-зерновозів нового зразка у 2022 році.

Про це йдеться у повідомленні Укрзалізниці.

Згідно з концепцією, у найближчі сім років, зокрема, планується збудувати та обновити майже 15 тис. зерновозів, у тому числі 3,6 тис. - на підприємствах Укрзалізниці.

"ДТЕК Енерго"

У січні-жовтні 2021 року компанія "ДТЕК Енерго" вклала у кампанію з ремонту блоків теплоелектростанцій (ТЕС), загальностанційного обладнання, будівель та споруд понад 1,9 млрд гривень.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

"ДТЕК ВДЕ"

Компанія "ДТЕК ВДЕ" заявляє про дискримінаційний підхід у погашенні заборгованості перед виробниками "зеленої" енергетики та вимагає проведення негайного розслідування дій посадових осіб.

Про це йдеться в повідомленні "ДТЕК ВДЕ".

"ДТЕК ВДЕ" не отримав жодної гривні з коштів ДП "Гарантований покупець", виділених європейськими кредиторами для покриття боргу за електроенергію. Всім іншим компаніям АТ "Ощадбанк" переказав кошти в повному обсязі.

Згідно з повідомленням, загальна заборгованість перед компанією за 2020-2021 роки становить 4,3 млрд гривень.

Європейська бізнес асоціація заявляє, що виплату заборгованості перед виробниками "зеленої" енергетики заблоковано.

До складу "ДТЕК ВДЕ" входять дочірні компанії "Вінд Пауер", що управляє Ботієвською ВЕС, компанія "Вінд Тех", що надає сервіси з обслуговування вітротурбін, "Трифанівка Енержі", до складу якої входить Трифанівська СЕС та Приморська ВЕС.

Галузеві новини

Електроенергетика

За 10 місяців 2021 року в Україні виробники електроенергії з відновлюваних джерел згенерували 10 023 МВт-год електроенергії, що на 10% більше енергії, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це повідомляє Державне підприємство «Гарантований покупець».

Інші і численні галузеві новини сектору Електроенергетика в блоці новин вище по фінансам до курсу гривні.

***

Кошти від "зелених" євробондів "Укренерго" підуть лише на виплати "зеленій" енергетиці – голова Міненерго.

Забезпечення термінових виплат виробникам "зеленої" електроенергії коштів, одержаних від продажу "Укренерго" "зелених" облігацій, - таке перше завдання поставивши міністр енергетики Герман Галущенко призначеному урядом 13 листопада ст. о. директора держпідприємства "Гарантований покупець" ("ГарПок") Вадиму Уліді.

***

Аварійність на українських теплоелектростанціях (ТЕС) і теплоелектроцентралях (ТЕЦ) за 10 місяців 2021 зросла в 2,4 разу до 472 порівняно з торішнім показником (194 відмови).

Про це йдеться в повідомленні Держенергонагляду.

Чорна металургія


Рис.38
Рис.38

***

У жовтні 2021 року порівняно з жовтнем 2020 року експорт сталевих напівфабрикатів збільшився на 25,8%, або на 67,282 млн доларів, до 328,457 млн доларів, імпорт - у 4,9 разу, або на 8,118 млн доларів, до 10,204 млн доларів.

Про це повідомляє Державна фіскальна служба України.

Україна експортувала сталеві напівфабрикати у жовтні переважно до Італії (139,969 млн доларів).

У січні-жовтні 2021 року порівняно з січнем-жовтнем 2020 року експорт сталевих напівфабрикатів збільшився на 52,2%, або на 1 226,640 млн доларів, до 3 575,574 млн доларів, імпорт - на 50,7%, або на 12,242, до 36,390 млн доларів.

***

У жовтні 2021 року порівняно з жовтнем 2020 року експорт плоского прокату збільшився в 2,8 разу, або на 326,321 млн доларів до 505,400 млн. доларів, імпорт - на 40,7%, або на 26,366 млн. доларів до 91,207 млн доларів.

Найбільші постачання плоского прокату в жовтні були до Туреччини (102,579 млн. доларів).

***

У жовтні 2021 року порівняно з жовтнем 2020 року експорт довгомірного прокату збільшився на 55%, або на 48,425 млн доларів, до 136,416 млн доларів, імпорт - на 31,7%, або на 9,189 млн доларів, до 38,170 млн доларів.

Найбільші постачання довгомірного прокату в жовтні були в Росію (15,831 млн доларів).

***

У жовтні 2021 року порівняно з жовтнем 2020 року експорт сталевих труб збільшився в 2,2 разу, або на 50,368 млн доларів, до 90,954 млн доларів, імпорт - на 61,5%, або на 5,610 млн доларів, до 14,728 млн доларів.

Найбільші постачання сталевих труб у жовтні були у США (40,387 млн доларів).

***

Українські підприємства у жовтні 2021 року наростили експорт феросплавів на 26,3% порівняно з відповідним місяцем 2020 року – до 59,4 тис. т. У грошовому вираженні експорт зріс у 2,5 рази – до $114,7 млн.

***

У жовтні 2021 року порівняно з жовтнем 2020 року експорт залізної руди в грошовому вираженні зменшився на 9,7%, або на 39,8 млн доларів, до 371,1 млн доларів.

Сільське господарство

Фактичні обсяги експорту Україною зерна з початку 2021/2022 маркетингового року (липень 2021 – червень 2022) станом на 15 листопада становили 21 753 тис. тонн, що на 16,1%, або на 3 018 тис. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства.

Світові фінансові та економічні новини

Погляд на перспективи фондового ринку США та світу одного з провідних стратегів Уолл-Стріт по акціям

У Morgan Stanley спрогнозували падіння індексу S&P 500 у 2022 році.

Один з найскептичніших аналітиків Уолл-стріт, головний стратег з акцій Morgan Stanley у США Майк Вілсон помилково передбачив падіння S&P 500 у 2021 році. Аналітик визнав помилку, але у падінні наступного року мало сумнівається. Експерт припускає, що його «ведмежий» прогноз реалізується у найближчі 12 місяців. Про це пише Bloomberg із посиланням на дослідницьку записку для клієнтів інвестиційного банку.

"Наші таргети по S&P 500 виявилися занадто низькими, тобто невірними", - написав Вілсон. Проте «в умовах посилення фінансових умов та уповільнення зростання прибутку в найближчі 12 місяців співвідношення ризику та винагороди для широких індексів виглядає непривабливим за поточних цін».

У базовому сценарії Вілсон очікує, що індекс знизиться до 4400 пунктів протягом наступних 12 місяців - це на 6% нижче, ніж ціна закриття 12 листопада (4683 пункти). При цьому прибуток S&P 500, згідно з прогнозами, продовжить зростати, досягнувши значення $245 на умовну акцію індексу у 2023 році. Проте аналітик попереджає, що уповільнення зростання економіки та згортання стимулів Федеральної резервної системи можуть чинити тиск на оцінку акцій.

На початку 2021 року Вілсон передбачав, що значення індексу S&P 500 до кінця 2021 року становитиме 3900 пунктів. Аналітик вважає, що недооцінив можливості компаній США щодо одержання прибутку, а також готовність інвесторів купувати акції. Прибуток компаній індексу у 2021 році з великою ймовірністю перевершить оцінку Вілсона на 7%.

Аналітики Morgan Stanley також рекомендували інвесторам у 2022 році триматися подалі від акцій та облігацій США і натомість шукати вищу прибутковість у Європі та Японії. Експерти вважають, що в цих регіонах центральні банки будуть більш терплячими, а інфляційний тиск нижчим.



сайт "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50





Настроение рынка на 19 ноября 2021
Падение
0 0
Рост
Комментарии и премаркет этого дня:
Аналітичний огляд ринку
КІНТО


Copyright © Українська біржа, 2008-2021. Всі права на інформацію та аналітичні матеріали, розміщені на цьому сайті, захищені відповідно до українського законодавства.
Послуги з інтернет-трейдингу надаються учасниками торгів АТ "Українська біржа".
Телефон: +38 (044) 495-7474. E-mail: info@ux.ua
Адреса: Україна, 04107, м.Київ, вул. Тропініна, буд. 7-г
Форуми |  Новини в RSS |  Схема проїзду