Авторизація
Логін:
Пароль:
Забули пароль | Зареєструватися
Українська біржа - центр ліквідності акцій та похідних інструментів в Україні
Реєстрація Увійти
Субота, 22.01.2022 01:41
Русский Русский English English
Новини в форматі RSS Українська біржа в facebook Українська біржа в twitter
Приватним інвесторам
Торгoвцям
Емітентам
Фондовий ринок
Строковий ринок
Члени біржі
Інформація про торги
Індекс
Технічна підтримка
Про біржу
Документи
Новини
Спецпроекти
Корисні посилання

Аналітика та новини фондового ринка

Пятница, 3 декабря 2021

Аналітичний огляд ринку

КІНТО
Прогнозируемое настроение рынка: Нейтрально
Индекс UX по итогам дня: 1858,08-0,52%

Настрої інвесторів в світі в останні сім календарних днів визначали: 1) занепокоєння щодо варіанту нового штаму коронавірусу «омікрон» і впливу його поширення на економіку та фінанси і 2) озвучені керівниками центробанку США можливі плани Федеральної резервної системи прискорити скорочення викупів боргових паперів центральним банком швидше, ніж це передбачалось прийнятим раніше в листопаді рішенням, а також наблизити дату підвищення відсоткових ставок в США.

В Україні (і по Україні, якщо говорити про іноземних інвесторів) до цього додалось третє - велике занепокоєння відносно загрози потенційного військового вторгнення Росії в Україну. З цього приводу на днях були зроблені дуже тривожні заяви і для простих громадян і для інвесторів керівника офісу президента України та Державного секретаря США, Генерального секретаря НАТО.

Також важливими для інвесторів в акції українських компаній були їх індивідуальні історії. В першу чергу - «Укрнафти» (збори акціонерів, які не відбулися), а також опублікована фінансова звітність «Кернела» за третій квартал 2021 року.

Слід також на всяк випадок згадати спеціальні дивіденди МХП завдяки дуже великому прибутку компанії в цьому році (про що було відомо раніше, але що не варто забувати) і поки не виплачені додаткові дивіденди «Укрнафти» за 2018 рік. Як не слід забувати про невиплачений міноритаріям розподіл прибутку компанії за 2020.

В цілому ж, як бачимо, фон новин був несприятливим для цін фінансових активів з більшими ризиками. Хоча якогось радикального зниження їх цін не було. Ціни ж державних облігацій США, які вважаються надійним вкладенням, навпаки на фоні помірковано негативних новин по новому штаму коронавірусу підросли. Відповідно їх дохідності знизились. (Таке відбувається по причині того, що інвестори продають ризикові активи і купують більш надійні). Але це, незважаючи на нову інформацію від керівників ФРС, яка мала б рухати їх в іншому напрямку.

Цікаво, що на минулому тижні індекс Української біржі, якщо говорити про ризикові фінансові активи, був виключенням і загального руху, і з загального правила. Він, на відміну від переважної більшості відомих світових фондових індикаторів, підріс, Таблиця, Рис. 1. Найбільш значимою рушійною силою цього був ріст ціни «Укрнафти», Таблиця Рис. 2, а також Рис. 3 та Рис. 4. Ціна цих паперів підросла в результаті того, що позачергові загальні збори акціонерів, які мали вирішувати питання поділу компанії, не відбулись. Багато хто з міноритарних акціонерів очікував (та й немало ще очікує), що поділ компанії буде несправедливим, таким що ущемляє майнові права міноритаріїв. І, доводиться констатувати, що на превеликий жаль, для цього є великі підстави. По факту протягом десятирічь маємо системне ущемлення прав міноритарних акціонерів в Україні, в тому числі і в державних! компаніях, що дає цим підозрам дуже солідне підґрунтя. Державним чиновникам України мало б бути просто соромно за це. Це, в тому числі, імідж нашої країни, як в цілому, так і конкретно в очах інвесторів вітчизняних та закордонних. І імідж української влади в широкому сенсі також. Цю проблему має бути вирішено.

Але в загальному, на ринку домінували новини та теми один і два, зазначені на самому початку огляду; в Україні ж більше і трохи в іншій черговості - один, три, два.

Ці теми частково з іншим призвели до подальшого зниження курсу гривні до твердих валют, продовженню, хоча невисоким темпом і меншим, ніж раніше виходу нерезидентів з ОВДП та до зростання дохідності ОВДП на первинному і вторинному ринку, як і до розширення спредів по ОВДП. До цього слід додати специфічні результати первинних аукціонів Мінфіну на цьому тижні.

Закордонні та американські інвестори поки відносно спокійно коментують загрозу пов’язану з новим штаму коронавірусу. Та й ціни фінансових активів також поки відображають цей спокій неспішною динамікою зниження. Наскільки цей відносний спокій виправданий - покаже майбутнє. В той же час американських інвесторів збиває з пантелику і турбує саме сполучення перших двох чинників. Вони обидва негативні, діють в одному і тому ж напрямку. ФРС поки не реагує на загрозу «омікрону». Але ще в більшій мірі на почуття інвесторів, якщо прочитати чи послухати їх висловлювання,  впливає невизначеність, яка буде певний час.

Так само, здається буде певний і можливо тривалий час для громадян України та інвесторів в українські активи додаткове неприємне відчуття наявної загрози військового вторгнення Росії в нашу країну.

Зроблені у минулі дні заяви керівників Офісу Президента України, Глав Державного департаменту США та НАТО підкреслили серйозність і обґрунтованість цієї загрози.

"Ми глибоко стурбовані свідченнями того, що Росія склала плани значних агресивних кроків проти України. Плани включають спроби дестабілізувати Україну зсередини, а також великомасштабні військові операції", - сказав Держсекретар США Ентоні Блінкен у середу на прес-конференції за підсумками зустрічі глав МЗС країн НАТО.

США у випадку реалізації цієї загрози будуть готові вжити проти РФ економічних обмежувальних заходів, від запровадження яких у минулому відмовлялися, заявив Ентоні Блінкен.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на тій же прес-конференції країн альянсу у середу повторив своє попередження про те, що будь-яка майбутня російська агресія проти України коштуватиме дорого і спричинить серйозні політичні та економічні наслідки для Москви.

Днем раніше він закликав союзників бути готовими до гіршого сценарію через перекидання військ РФ до українських кордонів. "Ви можете міркувати, чи є ймовірність вторгнення 20 або 80 відсотків, але це неважливо. Нам потрібно готуватися до гіршого", - заявив Столтенберг на прес-конференції в Ризі у вівторок, 30 листопада, після першого дня засідання глав МЗС країн-членів НАТО. "Нам необхідно донести до Росії, що вона не повинна здійснити військове вторгнення в Україну", - наголосив він.

Глава Офісу Президента України Андрій Єрмак публічно оцінив ризики повномасштабного вторгнення Росії цієї зими як високі. Водночас політик повідомив, що сподівається, що ескалації все ж не станеться. Андрій Єрмак зазначив, що Україна робить усе можливе, зокрема на дипломатичній арені для нейтралізації цієї загрози.

У минулі дні по цій темі двічі висловлювався і президент Росії. Також в цьому зв’язку  пролунали заяви глави МЗС Росії та його заступника Сергія Рябкова. Здається, хоча це слід аналізувати відповідним фахівцям, в них не було прямих погроз. Заяви навіть до певної міри спробували зменшити страхи. Однак, і чітких заспокоюючих запевнень, здається, також не звучало. Не виключено це було зроблено навмисно. Хоча, знову ж таки, повторимось і повторимо, модальність публічних висловлювань державних російських діячів по цій темі мають оцінити фахові дипломати та політики, які мають відповідну експертизу.

Якщо аналізувати динаміку цін українських державних боргових паперів, фондових індексів України та Росії, курсову динаміку гривні та російського рубля, видається, що інвестори в минулі сім днів оцінювали ризик військового вторгнення в Україну, як поміркований. Більше про це з ілюстраціями нижче в огляді. Звичайно, інвестори не володіють інформацією, якою володіють в цьому відношенні розвідки та уряди країн і керівники міждержавних об’єднань. Можливо, це на краще. Хоча, все ж хтось з інвесторів може знати і дещо більше, ніж інші. І тому на це також варто звертати увагу.

В цьому огляді з метою інформування інвесторів знову наводиться мапа ГУР України з загрозами зі сторони російських військ розташованих коло України та напрямку їх можливих ударів (чи рухів) при реалізації загрози вторгнення. Це відкрита, тобто публічна інформація.

Повертаючись до теми «Укрнафти» ще раз. Те, що збори акціонерів компанії не відбулись, для вдумливих людей, які знайомі з темою, але не володіють якоюсь внутрішньою інформацією було дуже очікувано. Проблема поділу такої компанії є складною сама по собі. А ще й при складних стосунках між основними акціонерами, що має місце, та непростою натурою окремих з них, більш складною. В умовах же, коли державні чиновники, як кажуть в таких випадках «знаходяться в яскравих променях прожекторів», проблема чи задача є ще більш ускладненою. Сторонам піти на компроміс і так дуже непросто, а знайти рішення, яке б не надало підстав для великих закидів відносно «зради» державних інтересів з однієї сторони  і в той же час не ущемляло іншу сторону видається надзвичайно складно. І тим більше в умовах України.

Що стосується не виплачених вчасно дивідендів «Укрнафти», то на минулому тижні з’явились чутки, що начебто «маленьким» акціонерам цієї компанії дивіденди будуть виплачені протягом грудня (на всяк випадок повідомимо – цього року). Ні підтвердити, ні спростувати ці слова ми не можемо. Взагалі, негарно оперувати чутками. Однак, на фінансовому ринку згадування чуток - це поширена практика, як має великий практичний сенс, і тому ця інформація наведена в цьому огляді.

Фінансова звітність «Кернела» вийшла дуже хорошою. Це найкращий квартал для компанії за всю її історію. Однак, вже по графікам фінансових показників цілком очевидно і без того очевидне. Це локально пікові показники. Вони є наслідком дуже високих цін на кінцеву продукцію компанії при малих і в чомусь навіть дуже малих витрат через низькі і вже минулі ціни на добрива, паливо-мастильні матеріали та засоби захисту рослин урожаю поточного року. На графіках в цьому огляді наведені річні показники компанії за багато років разом з консенсус-прогнозом аналітиків на три роки вперед. На них піковий характер показників дуже яскраво видно.

Також в цьому огляді наведені фінансові коефіцієнти по цій компанії та й МХП, цільові ціни та рекомендації аналітиків.

Та якщо говорити про якісь рекомендації по купівлі акцій «Кернела»  до звичайних ризиків бізнесу та «оточуючого» середовища (як невизначеність політичних ризиків згаданих вище, чи ризиків ковіду також вже згаданих) слід додати ще один чинник, який дуже сильно впливає на погляд на цей папір та суттєво збільшує невизначеність. Це те, що компанія має велику програму викупу акцій, але невідомо, що буде відбуватись з цими акціями далі. Якщо вони будуть анульовані – прибуток на акцію та грошові потоки в розрахунку на акцію зростуть, а значить ціна цих паперів, якщо брати лише цей чинник, має бути вищою. Якщо ж ці акції будуть використані для преміювання – це означає, що грошовий потік буде в значній мірі присвоєний лише частиною акціонерів і ціна акції через це має не зрости, а може навпаки навіть знизитись через ризики повторення такої процедури в майбутньому. Компанія оголосила, що рішення з цього приводу ще не прийняла, що дає простір для уяви і значно збільшує невизначеність стосовно справедливої ціни цього паперу.

Та учасникам ринку слід також враховувати, що велика програма викупу «ставить підлогу» під акціями «Кернела» не даючи їм знижуватись. У випадку навіть несильного зниження ціни компанія викуповує власні акції і таким чином піднімає їх ціну. Можливо саме по цій причині ціна акцій «Кернела» в останні три дні добре «відскочила» наверх. Варто взяти до уваги, що ця оголошена програма, якщо керівництво не внесе в неї змін, триватиме ще майже два роки.

Про все згадане вище та багато суттєвого і менш суттєвого, але значимого іншого, в огляді фінансових ринків та в блоці новин, який йде після огляду фінансових ринків.

ФІНАНСОВІ РИНКИ

Ринок акцій України.

Результати торгів акціями в Україні на минулому тижні, закінчуючи цим понеділком, за період з 23.11.2021 по 29.11.2021 включно, відображені на Рис. 9-12. На рисунках є динаміка цін окремих «індексних» пайових паперів, МХП і Кернела на Українській біржі в гривнях та обсяги торгів на Українській біржі.

На минулому тижні індекс Української біржі, на відміну від переважної більшості відомих світових фондових індикаторів підріс, Таблиця, Рис. 1. І найбільш значимою причиною цього був ріст ціни «Укрнафти», Таблиця Рис. 2, а також Рис. 3 і 4. Причини цього були згадані на початку огляду.

Зміна українських та світових фондових індексів за тиждень до понеділка 29.11.2021 включно, за два тижні, за місяць та за рік.

Значення, поряд маленькі графіки.



Рис.1
Рис.1

Зміна цін окремих «індексних» паперів, і обсяги торгів на Українській біржі за минулий тиждень до понеділка за період 23.11-29.11.2021 включно та обсяги торгів на УБ за минулі чотири тижні.



Рис.2
Рис.2

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

за минулий тиждень з 23.11.2021 по 29.11.2021 включно.




Рис.3
Рис.3

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

з початку року по 29.11.2021 включно.




Рис.4
Рис.4

Рис.5
Рис.5

Ринок облігацій України та світу.

Ціни українських державних євробондів після значного зниження до минулої п’ятниці досягли свого мінімуму і потім трохи підросли, Рис. 6.

Імовірною причиною такої поведінки є зниження дохідності та зростання ціни державних облігацій США через їх купівлю інвесторами через «ризики «омікрону», Рис. 7.

Однак і дуже добре те що у цін ОЗДП була така зростаюча динаміка. Це означає, що іноземні інвестори оцінюють ризики військового вторгнення в Україну, як помірковані. Це трохи заспокоює.

Певною інтригою на фоні коронавірусу та загрози військового вторгнення в Україну, також були первинні аукціони Мінфіну цього вівторка.

Міністерство фінансів під час аукціонів 30 листопада 2021 розмістило ОВДП на 11 млрд гривень і 56 млн євро. За результатами проведення розміщень облігацій внутрішньої державної позики 30 листопада 2021 року, до державного бюджету було залучено 12,7 млрд. грн в еквіваленті (за курсом НБУ). В цілому непоганий результат.

З них увага! 8,3 млрд. за піврічні папери і еквівалент 1,7 мільярдів гривень за ОВДП в євро. За всі інші випуски було отримано 2,7 мільярдів доларів США – небагато, хоча і так вже й мало.

Також ще одне – жодної поданої заявки на купівлю ОВДП на первинних аукціонах цього вівторка не було відхилено. Це імовірно говорить про те, що інвестори, які приймали участь в цих аукціонах, і Мінфін про все домовились зарані.

Міністерство фінансів продовжило підвищувати дохідності боргових паперів при розміщенні. Та їх ріст був поміркованим.

Міністерство фінансів запропонувало інвесторам цього вівторка шість випусків цінних паперів у національній валюті та один випуск в євро.

Термін обігу запропонованих державних облігацій у гривні – 6 місяців, 1 рік, 1,5 року, 2 роки, 3 роки та 6 років.

Термін обігу облігацій, запропонованих у євро, становить 6 місяців.

Середньозважена прибутковість 6-місячних ОВДП становила 10,7% (+0,15% порівняно з аукціоном на попередньому тижні), 1-річних ОВДП – 11,65% (майже без зміни, +0,01%), 1,5-річних – 11,65% (+0,08%), 2-річних – 12,55% (+0,08%), 3-річних – 12,85% (без зміни), 6-річних – 13,25% (без зміни), Рис. 8.

Коментуючи. Здається, придбаваючи внутрішні боргові державні папери України цього вівторка інвестори у великій відклали своє інвестиційне рішення на 147 днів – до кінця квітня, наступного року, якщо точно – технічно до 27.04.2021. Хоча, звичайно, краще приймати попереднє рішення раніше, а остаточне – перед самою датою інвестування.

Позиція інвесторів відкласти рішення цілком зрозуміла. Занадто багато невизначеності. Новий штам коронавірусу, який може дуже суттєво вплинути на фінансові ринки та економіку, загроза російської агресії в Україну, заява Президента України про можливість перевороту. Краще перечекати, імовірно вважають інвестори. І не без підстав.

Вторинний ринок ОВДП.

Якщо говорити про вторинний ринок, то тут також зміни.

На вторинному ринку, наприклад у «Укрексімбанку» з’явились вперше за тривалий час пропозиція продати «довгі» папери, з числа самих «довгих».

Дохідність купівлі ОВДП також зросла. Наприклад, декларована Райффайзен банком помітно підросла за минулий тиждень по всій кривій дохідності (+0,25-0,60%, переважно 0,50-0,60%) при зовсім невеликому рості продажу (0,00-0,05%). Тобто спред дохідності значно розширився. Це завжди відбувається в періодах вищого ризику. Покупці ОВДП з ринку, в першу чергу банки хочуть і заробити на ризиках, і знизити, свої потенційні втрати за рахунок спреду. Поки ж ріст дохідності невеликий.

І тут звичайно є сенс поглянути на динаміку вкладень в ОВДП, в першу чергу динаміку вкладень нерезидентів. (При цьому варто згадати і про зустріч на минулому тижні з провідними закордонними інвесторами в Україну, про що в блоці новин.)

Інвестори на фоні ризиків продовжили неспішно виходити з ОВДП і за рахунок погашень і не реінвестування, і, імовірно, якщо аналізувати динаміку ОВДП у власності по дням, за рахунок продажу цих паперів. Темп виходу зменшився спочатку до приблизно 1,5 мільярдів гривень на тиждень, 160-525 мільйонів гривень за торговий день (якщо брати з коливаннями день від дня), а далі до 1 мільярду на тиждень і до менше 100 мільйонів гривень на день, Рис. 9.

Разом з тим, обсяг ОВДП в обігу за минулі дні помітно збільшився за рахунок категорії «інші юридичні особи». Уряд України 29 листопада здійснив емісію облігацій внутрішньої держпозики на 20 млрд грн для оплати додаткової емісії акцій ПрАТ «Укрфінжитло».

Тому, відповідно до даних Національного банку України, обсяг ОВДП у власності юрособ 29 листопада збільшився з 58,75 млрд грн до 78,98 млрд грн, внаслідок чого загальний обсяг ОВДП у обігу знову перевищив 1 трлн грн – 1,0125 трлн грн проти 987 млрд грн в середині попереднього тижня, Рис. 10-11.

На цьому фоні важко однозначно сказати, хто став набувачем внутрішніх боргових державних паперів України, які продавали нерезиденти. Здається, що це були і банки України, і інші юридичні особи. Та це більше припущення.




Рис.6
Рис.6

Посилання: https://www.boerse-frankfurt.de/bond/xs2010030836-ukraine-republik-7-253-20-33

Дохідність 10-и річних державних облігацій США.



Рис.7
Рис.7



Рис.8
Рис.8

Рис.9
Рис.9

Рис.10
Рис.10

Рис.11
Рис.11

Валютний ринок

Гривня у минулі дні по відношенню до долара США та євро продовжила слабшати, однак цей процес в останні дні помітно чи суттєво сповільнився, і навіть розвернувся, Рис. 12.

В цьому відношенні також варто кинути погляд на графік зміни курсу російського рубля. Особливо в світлі загрози військового вторгнення Росії в Україну, Рис. 13. Цей графік трохи заспокоює. На ньому видно розворот. Щоправда, тут слід згадати і про великий вплив цін на нафту і про попередній значний провал курсу рубля на фоні зовсім недавнього зниження цін на енергоносії через новий штам коронавірусу.

Також по цій темі, про інтервенції НБУ і інша відповідна інформація - в окремому розділі в блоці новин.

Євро по відношенню до долара США через  суттєве зниження дохідності державних облігацій США на фоні певної «втечі від ризиків», в останні дні зросло по відношенню до долара США, Рис. 14. В цьому зниженні також до певної міри проявився і технічний фактор - занадто швидке і сильне укріплення долара США. Однак він в даному випадку менш значимий.



Рис.11
Рис.12



Рис.13
Рис.13

Графік пари євро долар. Часовий інтервал 1 день.




Рис.14
Рис.14

Світові ринки акцій.

Через новий штам коронавірусу майже всі фондові індекси в світі  у минулі дні йшли донизу, Рис. 15-20. (До речі знову, не індекс Української біржі – він в числі виключень)

Повторимось. Так само, як і курс рубля, і зміна цін ОЗДП, динаміка індексу РТС не вказує на дуже велику оцінку інвесторами ризику вторгнення Росії в Україну, принаймні в найближчий час.

Графіки індексів S&P 500, Dow Jones, NASDAQ. Денні зміни




Рис.15
Рис.15

Графік загальноєвропейського широкого індексу STOXX 600 (євро). Денні зміни




Рис.16
Рис.16

Графік композитного фондового індексу MSCI EM всіх 26 країн,

 які розвиваються, вага акцій Китаю 41%+5%

(індекс в доларах США)



Рис.17
Рис.17

Графік композитного фондового індексу Польщі, Угорщини та Чехії,

MSCI EM Eastern Europe Ex RU (індекс в доларах США)



Рис.18
Рис.18

Графік фондового індексу РТС Росії (цей індекс в доларах США)




Рис.19
Рис.19

Графік фондового індексу BET Румунії (індекс в національній валюті країни)



Рис.20
Рис.20

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО МІСЦЕВОГО РИНКУ АКЦІЙ

Здається, місцевий ринок акцій вичерпав тему «Укрнафти» і наступний його рух буде більше визначатись рухом на світових ринках акцій та більш загальними, не корпоративними фінансовими, економічними, політичними, медичними та іншими новинами. В цьому контексті не виключено, що місцевий український фондовий індекс, «не визначившись» може й до певної міри на час завмерти. Дуже слабка ліквідність зовсім крихітного місцевого ринку акцій цьому сприяє.

ЗНАЧИМІ НОВИНИ ДЛЯ МІСЦЕВИХ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ЗА ОСТАННІ ДНІ.

Фінансова стабільність в Україні.

Україна за підсумками 2021 року вперше з 2013 року знизить прямий держборг нижче 50% ВВП, повідомив президент України Володимир Зеленський.

***

Сукупний державний (прямий і гарантований) борг України у жовтні збільшився на 0,66%, або на 0,61 млрд доларів, до 92,63 млрд доларів порівняно з попереднім місяцем.

Про це йдеться у даних Міністерства фінансів.

Державний і гарантований державою борг на кінець жовтня становив 2 438,6 млрд гривень, або 92,63 млрд доларів, проти 2 445,52 млрд гривень, або 92,02 млрд доларів місяцем раніше.

Загальний розмір прямого держборгу станом на 31 жовтня становив 2 163,94 млрд гривень (82,20 млрд доларів) проти 2 168,82 млрд гривень (81,60 млрд доларів) місяцем раніше.

***

26 листопада відбулася зустріч із представниками найбільших міжнародних інвестиційних компаній та фондів, які інвестують в Україну.

"Ми поінформували інвесторів про поступове поліпшення наших макроекономічних показників і прогнози на найближчий рік. Наша мета - забезпечити сталість основних показників: зростання ВВП, збільшення золотовалютних резервів, стримування інфляції в допустимих межах. Хороша новина полягає в тому, що Україна завершує 2021 рік із найвищим доларовим ВВП за всю свою історію (орієнтовно 195 млрд доларів)", – повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.

***

Кабінет Міністрів України збільшив доходну частину державного бюджету на 2022 рік до другого читання на 55 млрд грн - до 1,322 трлн грн, зокрема доходи за загальним фондом збільшено на 78 млрд грн - до 1,18 трлн грн, свідчить оновлена версія законопроекту на сайті парламенту.

Збільшення видаткової частини складає 56 млрд грн - до 1,497 трлн грн.

Доходну частину майже на 25 млрд грн збільшено за рахунок надходжень від рентних платежів - до 71,25 млрд грн: на 22,7 млрд - за рахунок ренти на газ, 0,24 млрд грн. - руди.

Граничний обсяг дефіциту держбюджету уряд у редакції законопроекту до другого читання пропонується збільшити на 792 млн грн. - до 188,798 млрд грн.

***

Залишок коштів на єдиному казначейському рахунку (ЕКС) у листопаді збільшився на 77,6% з 18,972 млрд гривень (на 1 листопада) до 33,701 млрд гривень (на 1 грудня).

Про це йдеться у повідомленні Державної казначейської служби.

Мінімальний залишок коштів на єдиному казначейському рахунку 2021 року становив 9,875 млрд гривень (станом на 1 серпня), а максимальний - 57,493 млрд гривень - станом на 1 вересня.

Мінімальний залишок коштів на єдиному казначейському рахунку 2020 року становив 10,517 млрд. гривень (станом на 1 квітня), а максимальний - 75,701 млрд гривень - станом на 1 липня.

***

Профіцит зведеного платіжного балансу України у жовтні 2021 року становив $1,1 млрд, тоді як у жовтні 2020 року дефіцит становив $343 млн.

Про це повідомив Національний банк України.

За даними НБУ, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у жовтні становив $117 млн, що у 4,5 рази менше, ніж у жовтні 2020 року ($530 млн).

НБУ зазначив, що експорт товарів за рік зріс на 38,8%, а їхній імпорт – на 36,4%. У той же час, за місяць імпорт товарів зріс на 0,6%, тоді як експорт скоротився на 2,3%.

***

Ресурсний закон (законопроект 5600), ухвалений у другому читанні у вівторок, принесе до держбюджету 2022 року додаткові 20 млрд. грн. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

Спочатку Мінфін оцінював додаткові надходження до держбюджету за рахунок цих податкових змін у 60 млрд грн, потім знизив оцінку до 50 млрд грн.

Водночас Бюджетна декларація на 2022-2024 роки. передбачає надходження додаткових 34,1 млрд грн на рік за рахунок запровадження передбачених у ньому змін.

***

Залишок коштів на єдиному казначейському рахунку (ЕКС) у листопаді збільшився на 77,6% з 18,972 млрд гривень (на 1 листопада) до 33,701 млрд гривень (на 1 грудня).

Про це йдеться у повідомленні Державної казначейської служби.

Мінімальний залишок коштів на єдиному казначейському рахунку 2021 року становив 9,875 млрд гривень (станом на 1 серпня), а максимальний - 57,493 млрд гривень - станом на 1 вересня.

Мінімальний залишок коштів на єдиному казначейському рахунку 2020 року становив 10,517 млрд. гривень (станом на 1 квітня), а максимальний - 75,701 млрд гривень - станом на 1 липня.

***

Профіцит зведеного платіжного балансу України у жовтні 2021 року становив $1,1 млрд, тоді як у жовтні 2020 року дефіцит становив $343 млн.

Про це повідомив Національний банк України.

За даними НБУ, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у жовтні становив $117 млн, що у 4,5 рази менше, ніж у жовтні 2020 року ($530 млн).

НБУ зазначив, що експорт товарів за рік зріс на 38,8%, а їхній імпорт – на 36,4%. У той же час, за місяць імпорт товарів зріс на 0,6%, тоді як експорт скоротився на 2,3%.

***

За 10 місяців 2021 року приватні грошові перекази в Україну сягнули  11 986 млн доларів. Це більше, ніж за весь 2020 рік (11 980 млн доларів) та на 23,3% більше, ніж за 10 місяців минулого року.

У жовтні приватні особи переказали в Україну 1 356 млн доларів. Це на 25,0% більше, ніж роком раніше (1 085 млн доларів), свідчать дані НБУ.

***

У Верховній Раді 18 листопада було зареєстровано законопроект про ратифікацію фінансової угоди "Міський громадський транспорт України II", в рамках якої Україна має отримати позику у розмірі 200 млн євро. Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів.

Ці кошти будуть спрямовані на придбання нових автобусів, тролейбусів, трамваїв та вагонів метро.

Матеріали по темі загрози вторгнення Росії в Україну

Андрій Єрмак оцінив загрозу повномасштабного вторгнення Росії взимку. За словами глави Офісу Президента, ризики високі.

Водночас політик сподівається, що ескалації все ж таки не станеться.

Андрій Єрмак зазначив, що Україна робить усе можливе, зокрема й на дипломатичні арені. За його словами, про це не прийнято говорити, але закликав повірити, що робота триває.

1 грудня 2021, 10:03

https://24tv.ua/riziki-visoki-yermak-otsiniv-mozhlivist-napadu-rosiyi-vzimku_n1808395

Повідомляється, що Росія перекинула понад 10 тисяч військовослужбовців на південні полігони, до кордонів України, для проведення зимових навчань.

Розташування ЗС РФ, які загрожують Україні, їх чисельність, оснащення, напрямки їх можливого вторгнення в Україну за даними ГУР України. Відкрита публікація.



Рис.21
Рис.21

***

Генсек НАТО Єнс Столтенберг закликав союзників бути готовими до гіршого сценарію через перекидання військ РФ до українських кордонів. "Ви можете міркувати, чи є ймовірність вторгнення 20 або 80 відсотків, але це неважливо. Нам потрібно готуватися до гіршого", - заявив Столтенберг на прес-конференції в Ризі у вівторок, 30 листопада, після першого дня засідання глав МЗС країн-членів НАТО .

"Нам необхідно донести до Росії, що вона не повинна здійснити військове вторгнення в Україну", - наголосив він. Немає ні впевненості, ні ясності щодо конкретних намірів Москви, продовжив генсек альянсу, нагадавши про анексію Криму та конфлікт на сході України: "Вони робили це і раніше".

За словами Столтенберга, у зв'язку з перекиданням військових РФ до українського кордону країни НАТО задіяно антикризовий механізм, який дозволить відстежувати розвиток ситуації та своєчасно на неї реагувати. "Союзники єдині на думці, що нам потрібен план. Нам потрібно бути впевненими, що ми завжди зможемо захистити всіх союзників від будь-якої потенційної загрози", - наголосив глава альянсу.

https://www.dw.com/ru/vojska-rf-bliz-ukrainy-v-nato-prizvali-gotovitsya-k-hudshemu/a-59982881

***

Путин ответил на вопрос о «вторжении России на Украину»

«Красной линией» в отношениях с Киевом Владимир Путин назвал создание Украиной угроз для безопасности России. Сейчас, по его словам, Россия видит угрозы в учениях НАТО вблизи своих границ, а также угрозы для непризнанных ЛНР и ДНР

Тему со «вторжением» российских войск на Украину поднимали еще в начале года, когда Россия проводила учения «Запад-21», однако самого вторжения до сих пор не случилось, сказал Владимир Путин на форуме «Россия зовет!», отвечая на вопрос о том, слоит ли инвесторам бояться возможного ввода российских войск на территорию Украины.

«Дело не в том, чтобы вводить войска или не вводить, воевать или не воевать, а в том, чтобы наладить отношения по созданию более справедливого, устойчивого развития и учета интересов по безопасности всех участников международной деятельности», — сказал Путин. «Если мы будем искренне к этому стремиться, никаких угроз никто не будет испытывать», — добавил президент.

В то же время Путин заявил, что сейчас видит угрозы для тех, кто проживает в двух непризнанных республиках ЛНР и ДНР — из-за передвижения вооруженных сил Украины вблизи их территорий.

Кроме того, по его словам, Россия также испытывает «определенные озабоченности» в связи с тем, что у ее границ проводят крупномасштабные незапланированные учения. «Как это было недавно в Черном море, когда в 20 км от нашей границы летали стратегические бомбардировщики, на борту которых находится высокоточное оружие и может находиться ядерное оружие. Ведь это все создает угрозы для нас», — сказал Путин.

Умозрительной «красной линией» для России по Украине является создание угроз для безопасности страны, исходящих «с этой территории», заявил Путин.

https://www.rbc.ru/finances/30/11/2021/61a613f49a7947fbdf06bf97?from=from_main_6

***

Глава МИД РФ Сергей Лавров сообщил о подготовке инициатив в русле поручения президента РФ Владимира Путина об обеспечении долгосрочных гарантий безопасности на западных рубежах страны.

Напряженность на западных границах России, а также любые разногласия может разрядить только взаимоуважительный разговор между государствами, заявил в Совете Федерации глава МИД Сергей Лавров.

"Только такой взаимоуважительный разговор может разрядить напряженность, которую сейчас Запад сознательно накачивает", - добавил он.

"На любые недружественные шаги продолжим реагировать жестко, не допуская какого-либо ущерба для наших национальных интересов, - продолжил Лавров. - Чем заниматься нагнетанием напряженности и русофобской риторики, гораздо разумнее и полезнее объединить усилия по решению глобальных проблем".

18 ноября Путин заявил на коллегии министерства иностранных дел, что России не нужны конфликты на западных рубежах страны, и призвал министерство иностранных дел добиваться предоставления серьезных и долгосрочных гарантий обеспечения безопасности на этом направлении.

https://www.interfax.ru/russia/805961

https://www.interfax.ru/russia/805973

***

МИД (РФ) сообщил о планах России снизить зависимость от иностранных платежных систем.

"На международной арене складывается весьма непростая, волатильная ситуация, развитие которой зачастую сложно прогнозировать. В таких условиях не видим альтернативы системной работе по укреплению суверенитета РФ в экономике, внутренних и внешних делах, включая сокращение зависимости от иностранных платежных систем и технологий", - отметил Рябков (замминистра иностранных дел Сергей Рябков).

"Вместе с тем Россия, как ответственный участник международного сообщества, постоянный член СБ ООН и одна из двух крупнейших ядерных держав, не может и не будет оставаться в стороне от мировых процессов. Мы видим задачу в том, чтобы продвигать позитивную и конструктивную международную повестку дня, содействовать плану прохождения мировым сообществом нынешнего периода турбулентности", - продолжил он.

https://www.interfax.ru/russia/805969

***

Путин предложил начать переговоры о гарантиях нерасширения НАТО на восток. По словам Путина, Москве нужны юридические гарантии, так как «западные коллеги не выполняли взятые на себя соответствующие устные обязательства».

https://www.rbc.ru/rbcfreenews/61a752f59a79476a0ff880de?from=from_main_2

***

Приймати рішення про ступінь готовності України до вступу до НАТО будуть члени альянсу, Росія не має права вето в цьому питанні. Про це, як повідомляє Reuters, заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг на прес-конференції за підсумками зустрічі глав МЗС країн альянсу.

Столтенберг також повторив у середу своє попередження про те, що будь-яка майбутня російська агресія проти України коштуватиме дорого і спричинить серйозні політичні та економічні наслідки для Москви.

Він також сказав, що підтримка НАТО територіальної цілісності України «залишається непохитною», назвавши Київ «близьким та високо цінованим партнером».

***

Держсекретар США Ентоні Блінкен проведе зустрічі зі своїм російським і українським колегами в четвер на полях зустрічі в Стокгольмі. Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на Держдеп.

Official: Blinken, Russian FM to meet amid Ukraine tensions

https://www.washingtonpost.com/politics/official-blinken-russian-fm-to-meet-amid-ukraine-tensions/2021/12/01/8f9cdd4a-529d-11ec-83d2-d9dab0e23b7e_story.html

***
З повідомлення українського МЗС.

На полях засідання Північноатлантичної ради НАТО у Ризі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі домовилися про подальше зміцнення особливого партнерства України та Канади.

Глави української та канадської дипломатії обговорили конкретні кроки у рамках комплексного пакету стримування Росії від подальших агресивних дій.

https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-kanada-gotova-razom-z-ukrayinoyu-pracyuvati-nad-strimuvannyam-rosiyi-vid-podalshih-agresivnih-dij

***

Держсекретар США Ентоні Блінкен на прес-конференції оголосив про наявність інформації, що вказує на розробку Росією планів проти України.

"Ми глибоко стурбовані свідченнями того, що Росія склала плани значних агресивних кроків проти України. Плани включають спроби дестабілізувати Україну зсередини, а також великомасштабні військові операції", - стверджує він.

"Ми поділилися нашими думками з союзниками та партнерами. І я побачив величезну солідарність з боку всіх у рішучості та намірі вжити дієві заходи, якщо Росія вторгнеться в Україну", – пояснив держсекретар.

За його словами, поки що невідомо, чи ухвалив президент Росії Володимир Путін рішення про вторгнення.

"Але ми знаємо, що він забезпечив можливість зробити це дуже швидко, якщо він так вирішить", – додав Блінкен.

«Блинкен заявил, что РФ подготовила планы действий против Украины»

https://www.interfax.ru/world/806074

***

США будуть готові вжити проти РФ економічних обмежувальних заходів, від запровадження яких у минулому відмовлялися, заявив у середу глава Держдепу Ентоні Блінкен.

«США у разі агресії РФ проти України будуть готові вжити економічних заходів, які раніше воліли не вводити, - Блінкен»

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/783293.html

«Госдеп пригрозил РФ жесткими санкциями в случае агрессии против Украины»

https://www.interfax.ru/world/806079

***

NATO chief says Russia would pay 'high price' for Ukraine aggression

https://www.reuters.com/world/europe/nato-chief-says-russia-would-pay-high-price-ukraine-aggression-2021-12-01/

***

U.S. defense secretary eyes international response to Russia on Ukraine

https://www.reuters.com/article/us-russia-ukraine-usa-austin/u-s-defense-secretary-eyes-international-response-to-russia-on-ukraine-idUSKBN2IH0CJ

***

В МИДе заявили о надежде на контакт Путина и Байдена в ближайшие дни

Сроки и форма переговоров двух президентов еще не определены, однако количество накопленных проблем и нерешенных вопросов требует провести их как можно скорее, заявили в МИД России.

Дата «контакта» президентов России и США Владимира Путина и Джо Байдена пока не согласована, но Москва надеется, что он состоится в ближайшие дни. Об этом, как сообщает «РИА Новости», заявил заместитель министра иностранных дел России Сергей Рябков.

….

Подробнее на РБК:

https://www.rbc.ru/politics/02/12/2021/61a8c0629a7947601b04eb13?from=from_main_4

***

Blinken says U.S. has deep concerns about Russian posture over Ukraine

STOCKHOLM, Dec 2 (Reuters) - The United States is worried over Russia's posture towards Ukraine and will support the country together with NATO allies, U.S. Secretary of State Antony Blinken said on Thursday in connection with bilateral talks with Ukraine's foreign minister.

https://www.reuters.com/world/europe/blinken-says-us-has-deep-concerns-about-russian-posture-over-ukraine-2021-12-02/

***

Blinken urges Russia's Lavrov to choose diplomacy on Ukraine or face high price

https://www.reuters.com/world/europe/blinken-urges-russias-lavrov-take-diplomatic-exit-ukraine-crisis-2021-12-02/

До курсу гривні

Національний банк України (НБУ) у період з 22 до 26 листопада продав на міжбанківському валютному ринку $630,1 млн.

Як повідомлялося, у перші два тижні листопада НБУ викупив на ринку $1 млрд 172,8 млн, зокрема через конвертацію "Укренерго" розміщених на $825 млн "зелених" облігацій.

Загалом з початку року Нацбанк купив у резерви $3 млрд 606,7 млн, а продав - $984,7 млн.

У січні чиста купівля склала $20 млн, у лютому – $200 млн, березні – $50,5 млн, після чого у квітні було зафіксовано чистий продаж $50 млн. У травні НБУ не виходив на ринок з інтервенціями, у червні сальдо купівлі було $583,3 млн, у липні – $188 млн, у серпні – $199,3 млн, у вересні – $273,6 млн, у жовтні – $717,6 млн.

***

Дещо раніше.

Банкіри очікують сповільнення зниження гривні і в тому числі завдяки інтервенціям НБУ та траншу МВФ

Зростання курсу гривні сповільниться після його стрибка до рівня вище 27 грн/$ за рахунок інтервенцій Національного банку України (НБУ) та $700 млн траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ), на думку схиляються опитані агентством “Інтерфакс-Україна” банкіри.

“Гривня прагне пробити рівень 27-ї фігури, можливо, досягнувши 27,1-27,2 грн/$. Регулятор і ринок дозволять скоригуватися до рівнів нижче на 26,5-26,7 грн/$ до середини грудня”, — прогнозує головний експерт департаменту казначейства та фінансових інститутів ОТП Банку Антон Курінний.

За його словами, основним фактором ослаблення гривні стала стрічка новин, яка спровокувала вихід нерезидентів з ОВДП і змусила продавців взяти паузу до більш цікавих рівнів для продажу.

Також на курс вплинули кошти, що надійшли від продажу валюти після розміщення євробондів Укренерго, і подальший викуп валюти після розрахунків (отримання гривні) за боргами зеленки, - пояснив банкір.

Курінний додав, що Нацбанк зберігає свою стратегію згладжування різких курсових коливань і в листопаді після тривалої паузи вийшов з продажем валюти з резервів, які раніше цього року наповнив більш ніж на $3 млрд.

“Наскільки глибокою виявиться ця хвиля девальвації, зараз сказати дуже складно. Якщо припустити, що напруженість на російсько-українському кордоні не наростатиме, гадаю, вище за рівень 27,2-27,3 грн/$ котирування не піднімуться. Для цього просто немає макроекономічних передумов”, — наголосила директор департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Ганна Волуйчак.

За її словами, хвиля зростання з високою ймовірністю зміниться зміцненням гривні вже на початку грудня. І хоча загалом грудень може бути досить турбулентним через традиційно напружений графік бюджетних платежів та репатріацію дивідендів іноземними компаніями наприкінці року, загальна ситуація говорить на користь стабільної гривні.

Волуйчак зазначила, що хвиля ослаблення гривні була обумовлена ​​активною купівлею валюти компаніями "зеленої" генерації, які отримали транші погашення заборгованості від "Укренерго", зростанням напруженості на російсько-українському кордоні, що призвело до прискореного виходу з ОВДП деяких іноземних інвесторів та великих погашень. виплатою відсотків за раніше розміщеними паперами.

Вона додала, що до кінця листопада девальваційний потенціал збережеться, що буде зумовлено піковим періодом сплати ПДВ-відшкодування експортерам.

Впровадження накопичувальної пенсійної системи другого рівня в Україні.

Міжнародний валютний фонд виступає проти інвестиції коштів накопичувальних пенсій у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

Про це йдеться у меморандумі співпраці України та МВФ, повідомили Українські Новини.

МВФ вважає, що інвестиції в ОВДП у майбутній другий (накопичувальний) рівень пенсійної системи в рамках пенсійної реформи України є передчасними.

"Влада розглядає можливість запровадження другого накопичувального рівня пенсійної системи. У той час як середні пенсії в Україні низькі, накопичувальний другий рівень навряд чи покращить їхню достатність, особливо якщо вклади будуть інвестуватися в державні облігації", - йдеться у документі.

Зазначається, що Україна спочатку має виконати необхідні умови для запровадження накопичувальної пенсії.

"Що найважливіше, накопичувальний другий рівень слід вводити лише за наявності відповідних попередніх умов. Він може фінансуватися за рахунок нових ресурсів, але в будь-якому випадку не повинен призводити до скорочення ресурсів, що виділяються на перший рівень пенсійної системи", - наголошується в документі.

Як повідомлялось, комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів зареєстрував доопрацьований законопроєкт №2693-д про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.

Інші фінансові новини.

"Українська біржа" допустила до торгів акції ще 5 іноземних емітентів.

Про це йдеться у повідомленні біржі.

З 1 січня будуть додані до біржового списку позалістингові цінні папери таких емітентів: Caterpillar Inc., Deere & Company, Alphabet Inc., Intel Corporation, The Goldman Sachs Group, Inc.

Як повідомлялось, раніше "Українська біржа" допустила до торгів акції Facebook, Tesla, Netflix, Visa, Microsoft та Advanced Micro Devices.

***

Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Кабінету Міністрів із проханням роз'яснити подальші дії щодо невиплачених виробникам електрики з відновлюваних джерел енергії (ВІЕ) 3 млрд гривень (якщо точніше 3,04 млрд.).

Про це йдеться у повідомленні "Гарантованого покупця".

"Гарантований покупець" направив Кабміну як засновнику та суб'єкту управління підприємством листа від 29.11.2021 №15/4829 з проханням поінформувати про результати перевірки щодо здійснення розрахунків з виробниками електроенергії, яким встановлено "зелений" тариф.

Також підприємство звернулося до уряду за роз'ясненнями подальших дій щодо коштів у сумі 3,04 млрд гривень, які перебувають на рахунку підприємства та надійшли відповідно до постанови №1049 "Про надання у 2021 році державної гарантії щодо зобов'язань НЕК "Укренерго" для розрахунків з виробниками електроенергії, яким встановлено "зелений" тариф", - йдеться у ньому.

Підприємство нагадує, що на виконання доручення Кабміну від 15 листопада 2021 року №52694/0/1-21 розпочала роботу міжвідомча робоча група з перевірки діяльності "Гарантованого покупця" з купівлі-продажу електричної енергії та розрахунків із виробниками електроенергії з ВДЕ.

Уточнюється, що за результатами перевірки має бути здійснено остаточні розрахунки в межах усієї суми, що надійшла "Гарантованому покупцю" від продажу "Укренерго" "зелених" облігацій, як передбачено законом та умовами залучення коштів.

У середині листопада Ощадбанк повернув "Гарантованому покупцю" невиплачені виробникам електрики з ВДЕ 3,04 млрд гривень.

Компанія "ДТЕК ВДЕ" заявляє про дискримінаційний підхід у погашенні заборгованості перед виробниками "зеленої" енергетики та вимагає проведення негайного розслідування дій посадових осіб.

***

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) зареєструвала випуски облігацій Київської міської ради на 800 млн гривень.

Про це йдеться у повідомленні НКЦПФР.

Зазначається, що облігації Київради будуть розміщені на фондовій біржі "ПФТС" із 6 по 8 грудня.

У кожній серії з двох по 40 тисяч штук облігацій загальною номінальною вартістю 10 тисяч гривень.

***

Результати проекту USAID у співпраці з НБУ під час дослідження "Фінансова грамотність, фінансова інклюзія і фінансовий добробут в Україні у 2021 році" свідчать, що за останні три роки рівень фінансової грамотності українців покращився.

Про це йдеться у повідомленні НБУ.

Зазначається, що за останні три роки індекс фінансової грамотності українців зріс до 12,3 балів порівняно з 11,6 бали в 2018 році.

Порівняно з іншими країнами, за показником індексу фінансової грамотності Україна перебуває на одному рівні з Болгарією та Хорватією, залишивши позаду Грузію (12,1 бали), Румунію (11,2 бали) та навіть Італію (11,1 бали).

Поліпшилися всі компоненти індексу: фінансові знання, фінансова поведінка та ставлення до фінансових питань.

Водночас потенціал зростання залишається значним.

Високий рівень фінансової грамотності зафіксовано в українців віком 25-34 роки (12,7 бали) та 30-59 років (12,6 бали), а найменш фінансово обізнана молодь у віці 18–19 років (10,1 бали) та люди старше 60 років (11,6 бали).

Також зазначається, що збільшився розрив у рівні фінансової грамотності між жителями сіл і міст: у 2018 році індекс фінансової грамотності знаходився приблизно на одному рівні, а зараз у респондентів із міста індекс становить 12,6 бали, а із села – 11,8 бали.

Дослідження показало, що українці більше зосереджені на короткострокових планах і витратах, а не на заощадженні коштів.

Населення з найменшими доходами більше розраховує на пенсію від держави, а з вищими – на заощадження, продовження трудової діяльності, навіть після настання пенсійного віку або використання інших джерел фінансування.

Економіка України

Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки України у 2021 році до 3%.

Про це сказав директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський.

"За прогнозами Національного банку, зростання економіки України цього року становитиме близько 3%. Це дещо нижче, ніж прогнозувалось раніше. Це пов'язано із кількома причинами", - заявив Лепушинський.

За його словами, перша причина - гірші результати першого півріччя, які вже зафіксовані.

Ще одна причина - карантинні обмеження, "які природньо будуть обмежувати економічну активність, особливо в секторі послуг".

Третя причина - висока вартість енергоносіїв, яка "буде відображатися на окремих галузях, зокрема, в хімічні промисловості".

"По-четверте, це загальносвітові процеси, пов'язані з тим, що введені карантинні обмеження викликали нестачу товарів та комплектуючих", - додав топменеджер НБУ.

У Нацбанку прогнозують, що економіка України наступними роками зростатиме темпами близько 4%.

Зазначимо, що раніше Міністерство економіки погіршило прогноз зростання ВВП України у 2021 році до 3%.

Нагадаємо (повідомлялось раніше):

Міжнародний валютний фонд за останній час двічі погіршив оцінку зростання валового внутрішнього продукту України в 2021 році: жовтні з 4% до 3,5%, в листопаді знову (у меморандумі України з Фондом) - із 3,5% до 3,2%. (При цьому, Міжнародний валютний фонд залишив без змін очікування зростання економіки України у наступному році на рівні 3,6%, у 2023-му - 3,4%.)

Банк J.P. Morgan різко погіршив погноз росту реального ВВП України у 2021 році - із 4,5% до 2,3%, при цьому зберіг прогноз росту у 2022-му на 5%.

Аналітики банку Morgan Stanley знизили оцінку зростання ВВП України у 2021 році до 3% із 3,4% у жовтневому прогнозі. (Прогноз зростання на 2022 рік був знижений до 3,5% із 4,2%.)

У Bank of America погіршили прогноз росту економіки України у 2021 році із 4,5% до 3%, що може спричинити невиплату за ВВП-варантами в 2023 році і збільшує ймовірність викупу купонів Мінфіном.

***

Бізнес у листопаді погіршив оцінки економічного стану своїх підприємств.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісяця.

У листопаді 2021 року він склав 49,8 порівняно з 51,4 у жовтні і вперше за 7 місяців (з травня 2021 року) незначно знизився нижче за нейтральний рівень.

Різке подорожчання енергоносіїв, дефіцит сировинних товарів, збільшення виробничих витрат та зростання захворюваності в Україні та світі погіршили оцінки підприємств більшості секторів економіки, які беруть участь у щомісячних опитуваннях.

Підприємства сфери послуг найбільш суттєво відреагували на посилення карантинних обмежень погіршенням очікувань своїх економічних результатів: секторальний індекс у листопаді знизився нижче за рівноважний рівень і склав 48,8 (у жовтні – 51,3). Респонденти не очікували змін обсягів наданих послуг та нових замовлень.

***

За три квартали 2021 року фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств становив 587 млрд грн прибутку проти 93,3 млрд грн за аналогічний період минулого року. Про це свідчать дані Державного агентства статистики, повідомляє Finbalance.

Прибуток склав 702 млрд грн, або 170,5% порівняно із січнем-вереснем 2020 року. Збиток був у 115 млрд. грн. (або 36,1%).

Зазначається, що частка збиткових підприємств за три квартали становила 22,9%. 2020 року цей показник був 34,8%.

***

Реальна заробітна плата в Україні у жовтні 2021 року на 4% порівняно із жовтнем 2020 року зросла, а щодо вересня поточного року скоротилася на 2,2%, повідомила Державна служба статистики.

Як зазначило статвідомство, середня номінальна заробітна плата штатних працівників у жовтні порівняно з вереснем-2021 скоротилася на 1,4%, а в річному вимірі зросла на 15,4%, склавши 14 045 грн, що у 2,3 рази вище за рівень мінімальної зарплати (6 тис. грн.).

Уточнюється, що у вересні 2021 року середня номінальна заробітна плата штатних працівників становила 14 239 грн., серпні — 13 997 грн., липні — 14 345 грн., червні — 14 313 грн., травні — 13 493 грн., квітні 13612 грн, лютому - 12549 грн, січні - 12337 грн.

***

Перевезення вантажів з початку року зросли на 4%

Транспортні підприємства України (без урахування території АР Крим та Севастополя, а також частини зони проведення ООС) у січні-жовтні 2021 року збільшили перевезення вантажів на 3,9% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 509,2 млн. тонн. повідомила Державна служба статистики.

Вантажообіг перевізників за цей період збільшився на 0,6% - до 238,8 млрд. ткм.

***

У листопаді 2021 року продаж нових легкових автомобілів збільшився на 22% до 8,7 тис. одиниць порівняно з аналогічним періодом 2020 року, з повідомлення асоціації "Укравтопром".

***

Рівень тіньової економіки в січні-червні 2021 року залишився незмінним порівняно з аналогічним періодом 2020 року і становить 31% ВВП, причому два методи з чотирьох показали підвищення рівня "тіні" (електричний і монетарний), два – зниження (метод "витрати населення - роздрібний оборот" і метод збитковості підприємств), повідомило Міністерство економіки на сайті з посиланням на попередні розрахунки.

Боротьба з коронавірусною інфекцією. Її вплив на економіку країни.

Ситуація з захворюваністю на коронавірус в Україні, смертності від хвороби ще суттєво покращилась і продовжує покращуватись.

***

У листопаді національний план вакцинації від коронавірусу виконано на 83%, свідчать дані Міністерства охорони здоров'я.

Згідно з оновленим національним планом вакцинації від коронавірусу, в листопаді планувалося зробити 8,5 млн щеплень, а було зроблено 7,05 млн щеплень.

У жовтні національний план вакцинації від коронавірусу виконано на 58,2% (4,948 млн щеплень при плані 8,5 млн), у вересні - на 42,6% (3,508 млн щеплень при плані 8,231 млн), у серпні - на 60,7 % (3,644 млн щеплень при плані 6 млн), у липні – на 54,2% (2,918 млн щеплень при плані 5,38 млн), у червні – на 27% (1,515 млн щеплень при плані 5,652 млн), у травні – на 7% (0,409 млн щеплень за плану 5,652 млн), у квітні - на 19% (0,504 млн щеплень за плану 2,66 млн).

***

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко прогнозує проведення бустерної вакцинації від COVID-19 у січні-лютому 2022 року.

Про це він повідомив в інтерв'ю "BBC News Україна".

***

Препарат BioNTech зможе захистити від тяжкого перебігу ковіду і у разі зараження "омікроном", вважає розробник вакцини відомої в Україні, як вакцина Phizer, Угур Шахін. Раніше у компанії Moderna засумнівалися у ефективності нинішніх вакцин проти нового варіанту коронавірусу.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що компанії Pfizer та BionTech мають адаптувати свою вакцину до нового штаму коронавірусу "омікрон" протягом 100 днів, якщо він буде стійким до існуючих вакцин.


Рис.22
Рис.22


Рис.23
Рис.23


Рис.24
Рис.24

Фінансовий сектор.

Згідно з опитуванням Національного банку про системні ризики фінансового сектору за листопад, схильність фінустанов до ризику за останні півроку дещо підвищилася.

Про це свідчать результати опитування Національного банку України.

Зазначається, що учасники опитування покращили оцінку поточного стану фінансового сектору України до рекордного рівня з травня 2018 року (з початку введення опитування).

Майже 40% топ-менеджерів вважають, що ситуація у фінсекторі за минулі півроку покращилася.

Вперше респонденти оцінили стійкість фінсектору до значних негативних подій вище за середній рівень.

Більшість керівників фінустанов не очікувала погіршення стану фінансового сектору в наступні шість місяців, водночас п'ята частина опитаних прогнозувала його покращення. При цьому частка фінансових установ, які прогнозують подальшого покращення стану фінансового сектору в найближчі півроку дещо знизилась і наразі складає 20%. В травні 2021-го цей показник становив 33%. Погіршення очікують 12% респондентів, свідчать результати опитування про системні ризики фінансового сектору, проведеного Національним банком України у листопаді.

***

У 3-му кварталі поточного року небанківські фінансові установи (НБФУ) України збільшили обсяги наданих послуг і активів, незважаючи на зменшення загальної кількості учасників.

Про це йдеться у щоквартальному огляді небанківського фінансового сектору Національного банку України.

Станом на 1 жовтня 2021 року лише 16 страховиків-ліцензіатів не виконували норматив платоспроможності та достатності капіталу чи ризиковості активів. Про це йдеться у повідомленні Національного банку України.

***

З початку року зниження частки непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі склало 8,4%, або 58,2 млрд грн, і відбулося у банках усіх груп. Про це повідомляє прес-служба Національного банку України.

Зокрема частка NPL в українських банках на 1 листопада знизилась до 32,7% порівняно з 33,3% на 1 жовтня.

Кредитний портфель українських банків за жовтень 2021 року зріс до 1,14 трлн грн.

Зазначається, що кредитний портфель державних банків (без ПриватБанку) за жовтень 2021 року збільшився до 297,4 млрд грн проти 294 млрд грн у вересні (обсяг NPL у ньому збільшився до 100,4 млрд грн).

Кредитний портфель "ПриватБанку" скоротився до 249,38 млн грн (NPL - до 174,8 млрд грн).

Таким чином, за підсумками жовтня 2021 р. частка NPL у кредитних портфелях державних банків (без "Приватбанку") знизилася на 0,22 п.п. (до 33,78%), а в "Приватбанку" - на 0,1 п.п. (до 70,11%). Крім того, частка NPL у кредитних портфелях банків із іноземним капіталом знизилася на 0,81 п.п. (до 19,7%), у банках із приватним - на 0,45 п.п. (До 10,01%).

Емітенти, акції яких обертаються на місцевих біржах

«Укрнафта»

Загальні збори акціонерів Укрнафти не відбулися через відсутність кворуму за відсутності "Нафтогазу" та "Привату".

Так, мажоритарний акціонер, НАК Нафтогаз не зареєструвався на зборах. Також не було представників акціонерів групи "Приват".

"Очевидно, готовності приймати рішення готовності немає", - повідомили представники Укрнафти.

Загалом на зборах зареєструвалися 65 акціонерів, які володіють 1,1% акцій.

Президент Володимир Зеленський заявив, що рішення про поділ Укрнафти не ухвалено, проте без цього є ймовірність програшу "Нафтогазу" у справі проти "Укрнафти" щодо стягнення 9 млрд кубів газу.

***

Поділу ПАТ "Укрнафта" не відбулося, і нині в державному бюджеті немає коштів, щоб здійснювати платежі будь-якій компанії, зокрема бізнесмена Ігоря Коломойського, повідомив президент України Володимир Зеленський.

"Центренерго"

ПАТ "Центренерго" отримує вугілля за контрактом з "Д.Трейдінг" за ціною з прив'язкою до котирування API2 (котирувань вугілля в регіоні ARA агентства Platt's), актуальною на момент підписання договору, плюс вартість фрахту в розмірі $30/тонна, повідомив енергохолдинг ДТЕК. Як і в усіх  у всіх контрактах на імпорт вугілля до України в другій половині 2021.

«Кернел»

У 1-му кварталі 2021/2022 маркетингового року (липень 2021 - червень 2022) "Кернел" збільшив показник EBITDA (прибуток до вирахування податків, відсотків та амортизації) на 8,6%, або на 25 млн доларів, до 315 млн доларів порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це йдеться у звіті компанії.

За цей період компанія збільшила чистий дохід на 42,9%, або на 403 млн доларів, до 1 343 млн доларів порівняно з аналогічним періодом 2020/2021 м.р.

При цьому компанія збільшила чистий прибуток на 3,4%, або на 7 млн доларів, до 211 млн. доларів.

Як повідомлялось, у 2020/2021 маркетинговому році (липень 2020 - червень 2021) "Кернел" збільшив показник EBITDA у 2,1 рази, або на 486 млн доларів, до 929 млн доларів порівняно з попереднім маркетинговим роком.

"Кернел" збільшив показник EBITDA на 28%, або на 97 млн доларів, до 443 млн доларів у 2019/2020 маркетинговому році порівняно з попереднім маркетинговим роком.

Компанія володіє земельним банком у розмірі понад 600 тис. га. "Кернелу" належать 9 заводів із переробки олійних культур в Україні. Підприємства компанії виробляють продукцію під назвами "Щедрий дар", "Стожар", "Чумак Золота".

Бізнесмен Андрій Веревський через кіпрську Namsen Limited контролює близько 40% "Кернела".

Коментар. Локально пікові значення прибутків, що очікувано.


Рис.25
Рис.25


Рис.26
Рис.26

Рис.27
Рис.27

Рис.28
Рис.28

Рис.29
Рис.29

«Кернел». Динаміка ціни акцій в польських злотих на Варшавські біржі по дням.



Рис.30
Рис.30

«Кернел». Ринкові коефіцієнти по фінансовим показникам зібраним Marketscreener.



Рис.31
Рис.31

«Кернел». Цільові ціни та рекомендації аналітиків по даним Marketscreener.




Рис.32
Рис.32

МХП

Динаміка ціни акцій МХП в доларах США на Лондонській фондовій біржі по дням.



Рис.33
Рис.33

МХП. Ринкові коефіцієнти по фінансовим показникам зібраним Marketscreener.




Рис.34
Рис.34

МХП. Цільові ціни та рекомендації аналітиків по даним Marketscreener.




Рис.35
Рис.35

***

Для “Центренерго” необхідно купити ще півмільйона тонн імпортного вугілля.

Державний "Центренерго" оцінює нестачу імпортного вугілля для роботи протягом опалювального сезону в 510 тисяч тонн, переговори про його постачання знаходяться на активній стадії. Про це член дирекції ПАТ "Центренерго" Олена Волошина повідомила на засіданні комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП, повідомляє Інтерфакс-Україна.

“За планом ми маємо за чотири місяці виробити 3,4 млрд кВт-год, для чого необхідно близько 1,7 млн ​​тонн вугілля. 800 тис. тонн по 200 тис. тонн щомісяця мають надійти від держшахт, ще 930 тис. тонн — це імпорт. 420 тис. тонн постачання морем вже законтрактовано. Стосовно інших 510 тис. тонн — переговори на активній стадії”, — сказала вона.

Водночас Волошина визнала, що у зоні ризику як постачання з Казахстану, так і з Польщі. "З Казахстану йде 35 тис. тонн, те, що закривається, і з Польщі з грудня очікуємо на 25 тис. тонн, а далі по 35 тис. тонн щомісяця до кінця березня", - пояснила член дирекції.

Водночас вона наголосила, що сьогодні імпорт вугілля переважає обсяги, які підприємство отримує від українських шахт. "За нашою компанією це 54% проти 46%, починали ми в березні цього року з 300 тис. тонн держшахт, тепер постачання знизилися до 200 тис. тонн", - уточнила Волошина.

За її словами, це відповідно позначається на собівартості виробництва електроенергії.

"Донбасенерго"

За підрахунками генерального директора ПАТ "Донбасенерго" Едуарда Бондаренка, компанія планує виробити 1,1 млрд кВт-год електроенергії, для чого потрібно близько 650 тис. тонн вугілля, 70% якого необхідно імпортувати.

Водночас він наголосив, що постачання з РФ та Казахстану, звідки компанія імпортувала близько 50% вугілля, припинилися.

«Мотор Січ»

Китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» збільшили суму позову проти України ще майже на мільярд доларів — з 3,6 мільярда доларів до понад 4,5 мільярда доларів.

Про це йдеться на сайті інвесторів та англомовній Global Times (підрозділ офіційної газети компартії Китаю «Женьмінь жибао»).

Вони заявили, що внаслідок несправедливого ставлення української влади протягом останніх п'яти років зазнали значних збитків як в Україні, так і в Китаї.

Тож тепер інвестори просять Арбітражний суд у Гаазі визнати, що Україна порушила двосторонню інвестиційну угоду. Вони також не виключають можливості розширення вимог щодо відшкодування.

Інвестори наголосили, що виступають проти «жорстокої поведінки українського уряду, який зловживає концепцією національної безпеки, плутає правильне та неправильне, політизує нормальну економічну та торговельну практику, зловживає державною владою та необґрунтовано пригнічує китайські підприємства».

Крюківський вагонобудівний завод

З січня ставка оренди напіввагонів "Укрзалізниці" зросте на 64%

АТ "Укрзалізниця" затвердило нові ставки плати за користування вагонами "Центру транспортної логістики" (ЦТЛ). Зокрема, з 1 січня 2022 року вартість оренди піввагонів за добу зросте на 64,2% порівняно зі ставкою на грудень — до 3,368 тис. грн. Про це свідчать дані, які опубліковані на сайті ЦТЛ.

Гранична ставка для окатишевозу зросте у 2,4 раза порівняно з грудневим рівнем – до 3,368 тис. грн, критого вагона – у 4,9 раза, до 3,367 тис. грн. Найбільше зросте вартість оренди мінераловозу – у 7 разів, до 5,125 тис. грн.

При цьому ставки плати за користування напіввагонами ЦТЛ у грудні зростуть на 6,2% порівняно з листопадом - до 1,7 тис. грн. на добу. Плата за оренду окатишевоза підніметься на 7,7%, до 1,4 тис. грн., а критого вагона — на 17%, до 0,689 тис. грн.

Нагадаємо, Укрзалізниця з 17 серпня підвищила тарифи на залізничні вантажоперевезення. Спочатку підвищення тарифів було призначено на 1 вересня.

З 17 серпня розрахунок плати за вантажні перевезення здійснюється за такими тарифами Збірника тарифів із застосуванням коефіцієнтів для:

• вантажів 1 класу - з 17.08.2021 у розмірі 1,831, з 01.01.2022 у розмірі 2,204;

• вантажів 2 класу - з 17.08.2021 у розмірі 2,613, з 01.01.2022 у розмірі 2,782;

• вантажів 3 класу - з 17.08.2021 у розмірі 3,722, з 01.01.2022 у розмірі 3,722.

Після цього, 9 вересня, було ініційовано підвищення тарифу на залізничні перевезення для вантажів першого класу на 9% з 2022 року.

Коментар. Важливо для замовлень КВБЗ. Великі анонсовані замовлення заводу упираються в погане фінансове становище основного його замовника «Укрзалізниці» - малі прибуткові доволі високе існуюче боргове навантаження. Вирішити ці проблемні питання покликані ці зміни тарифів.

Емітенти єврооблігацій з основним бізнесом в Україні

"Нафтогаз України"

У липні-вересні національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" отримала 2,5 млрд гривень чистого прибутку проти 1,8 млрд гривень збитку за аналогічний період минулого року.

Про це йдеться у повідомленні "Нафтогазу".

"Метінвест"

У серпні  група "Метінвест" знизила показник EBITDA порівняно з липнем 2021 року на 20,5%, або на 197 млн доларів до 766 млн. доларів, зменшивши виручку на 2,5%, або на 43 млн доларів до 1 706 млн доларів.

Про це йдеться у щомісячному звіті "Метінвесту".

Також зазначається, що за звітний період "Метінвест" реалізував 577 тис. тонн напівфабрикатів за 432 млн доларів: 263 тис. тонн чавуну за 175 млн доларів, 190 тис. тонн слябів за 173 млн доларів і 124 тис. тонн квадратної заготівлі за 84 млн доларів.

У серпні "Метінвест" також реалізував 797 тис. тонн готової продукції за 881 млн доларів: 641 тис. тонн плаского прокату за 745 млн. доларів, 147 тис. тонн довгого прокату за 125 млн доларів, а також 9 тис тонн трубної продукції за 10 млн доларів.

Крім того, за звітний період компанія реалізувала 136 тис. тонн коксу за 60 млн доларів, 624 тис. тонн залізорудного концентрату за 117 млн доларів, а також 405 тис. тонн котунів за 112 млн доларів.

Як повідомлялось січень-червень група "Метінвест", згідно з неаудованою фінансовою звітністю за стандартом МСФЗ, закінчила з чистим прибутком 2 769 млн доларів, при цьому в 1-му півріччі 2020 року група зазнала збитків у розмірі 240 млн доларів.

Виручка "Метінвесту" в 1-му півріччі 2021 року порівняно з 1-м півріччям 2020 року збільшилася на 70,5%, або на 3,502 млрд доларів до 8,47 млрд доларів, а показник EBITDA - у 5,3 разу, або на 3,08 млрд доларів до 3 795 млн доларів.

"Укрзалізниця"

З січня ставка оренди напіввагонів "Укрзалізниці" зросте на 64%.

АТ "Укрзалізниця" затвердило нові ставки плати за користування вагонами "Центру транспортної логістики" (ЦТЛ). Зокрема, з 1 січня 2022 року вартість оренди піввагонів за добу зросте на 64,2% порівняно зі ставкою на грудень — до 3,368 тис. грн. Про це свідчать дані, які опубліковані на сайті ЦТЛ.

Гранична ставка для окатишевозу зросте у 2,4 раза порівняно з грудневим рівнем – до 3,368 тис. грн, критого вагона – у 4,9 раза, до 3,367 тис. грн. Найбільше зросте вартість оренди мінераловозу – у 7 разів, до 5,125 тис. грн.

При цьому ставки плати за користування напіввагонами ЦТЛ у грудні зростуть на 6,2% порівняно з листопадом - до 1,7 тис. грн. на добу. Плата за оренду окатишевоза підніметься на 7,7%, до 1,4 тис. грн., а критого вагона — на 17%, до 0,689 тис. грн.

Нагадаємо, Укрзалізниця з 17 серпня підвищила тарифи на залізничні вантажоперевезення. Спочатку підвищення тарифів було призначено на 1 вересня.

З 17 серпня розрахунок плати за вантажні перевезення здійснюється за такими тарифами Збірника тарифів із застосуванням коефіцієнтів для:

• вантажів 1 класу - з 17.08.2021 у розмірі 1,831, з 01.01.2022 у розмірі 2,204;

• вантажів 2 класу - з 17.08.2021 у розмірі 2,613, з 01.01.2022 у розмірі 2,782;

• вантажів 3 класу - з 17.08.2021 у розмірі 3,722, з 01.01.2022 у розмірі 3,722.

Після цього, 9 вересня, було ініційовано підвищення тарифу на залізничні перевезення для вантажів першого класу на 9% з 2022 року.

Ferrexpo

Група Ferrexpo у січні-жовтні наростила випуск залізорудного концентрату на 5,9% порівняно з аналогічним періодом 2020 року - до 12,18 млн т. – повідомлення компанії.

Виробництво котунів за 10 місяців зросло на 0,1% до січня-жовтня 2020 року - до 9,19 млн т.

За підсумками жовтня компанія збільшила випуск окатишів на 3,5% до жовтня 2020 року — до 1,035 млн т. Виробництво концентрату за місяць склало 1,24 млн т, що на 1,6% менше за жовтень 2020 року.

Компанія очікує зростання виробництва окатишів у другій половині 2021 року, оскільки на перше півріччя було заплановано модернізацію виробництва. За рахунок оновлення випуск продукції зросте на 0,5-1 млн. т на рік.

Галузеві новини

Електроенергетика

Міністерство енергетики затвердило прогнозний баланс із виробництва електроенергії у 2022 році.

Про це йдеться у повідомленні Міненерго, передають Українські Новини.

"Новий прогнозний баланс на 2022 рік передбачає збільшення виробництва електричної енергії на 2,5% – до 161 мільярда кВт-год", – сказав перший заступник міністра енергетики Юрій Власенко.

Згідно з повідомленням, 52% електроенергії в країні має виробити атомна генерація – близько 84 млрд кВт-год.

При цьому в січні-лютому 2022 року навантаження на атомні електростанції АЕС зросте майже на 22% порівняно з аналогічним періодом 2021 року.

Крім того, обсяг відновлюваної енергетики у прогнозному балансі на 2022 рік також збільшено на 21% порівняно з 2021 роком – він становитиме до 15 млрд кВт-год.

Зазначається, що теплові електростанції (ТЕС) у 2022 році мають виробити 42 млрд кВт-год, теплоелектроцентралі (ТЕЦ) та когенерація – 9,8 млрд кВт-год, гідроелектростанції (ГЕС) та гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) – сумарно 8,6 млрд кВт-год.

Сільське господарство

У жовтні 2021 року порівняно з жовтнем 2020 року експорт зерна збільшився на 49,9%, або на 433,664 млн доларів, до 1 303,253 млн доларів, імпорт - на 26,8%, або на 1,346 млн доларів, до 6,363 млн доларів.

Про це повідомляє Державна фіскальна служба.

Світові фінансові та економічні новини

Нові погляди керівників центробанку США, в тому числі в світлі нового штаму коронавірусу і високої інфляції

Голова Федеральної резервної системи США Джером Пауелл заявив, що центральний банк обговорить прискорення скорочення викупу облігацій на грудневому засіданні. Незважаючи на потенційний негативний вплив на економіку нового штаму омікрон, глава ФРС сказав, що, на його думку, скорочення темпів щомісячної купівлі облігацій може рухатися швидше, ніж графік у 15 мільярдів доларів на місяць, оголошений на початку цього місяця.

«На даний момент економіка дуже сильна, а інфляційний тиск вищий, і тому, на мій погляд, доцільно розглянути можливість завершення скорочення наших викупів активів... можливо, на кілька місяців раніше», — сказав Пауелл. «Я сподіваюся, що ми обговоримо це на нашій майбутній зустрічі».

Президент Федерального резервного банку Нью-Йорка Джон К. Вільямс заявив у New York Times, що Omicron може продовжити період  невідповідності попиту та пропозиції (по поставкам сировини та комплектуючих для виробництва товарів та послуг), що призведе до тривалого інфляційного тиску.

Крім того, згідно з Bloomberg, президент ФРС Клівленда Лоретта Местер натякає на прискорення зниження та ймовірних ставок у наступному році.

Думки учасників фінансового ринку

«Здається, (фінансові) ринки мають проблеми з перетравленням комбінації підвищеної невизначеності, пов’язаної з впливом варіанту Omicron і різкого повороту ФРС у контексті постійно підвищеної інфляції», – сказав Грегорі Дако, головний економіст США з Oxford Economics.

«Це не суворо (про штам «омікрон»), і все, що ми бачили, здається, говорить про те, що насправді це не змінить правила гри з точки зору впровадження нових обмежень чи чогось подібного», – сказав Бен Джеффрі, стратег BMO.



сайт  "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50




Настроение рынка на 3 декабря 2021
Падение
0 0
Рост
Комментарии и премаркет этого дня:
Аналітичний огляд ринку
КІНТО


Copyright © Українська біржа, 2008-2022. Всі права на інформацію та аналітичні матеріали, розміщені на цьому сайті, захищені відповідно до українського законодавства.
Послуги з інтернет-трейдингу надаються учасниками торгів АТ "Українська біржа".
Телефон: +38 (044) 495-7474. E-mail: info@ux.ua
Адреса: Україна, 04107, м.Київ, вул. Тропініна, буд. 7-г
Форуми |  Новини в RSS |  Схема проїзду