Авторизація
Логін:
Пароль:
Забули пароль | Зареєструватися
Українська біржа - центр ліквідності акцій та похідних інструментів в Україні
Реєстрація Увійти
Четвер, 25.04.2024 20:33
English English
Новини в форматі RSS Українська біржа в facebook Українська біржа в twitter
Приватним інвесторам
Торгoвцям
Емітентам
Фондовий ринок
Строковий ринок
Члени біржі
Інформація про торги
Індекс
Технічна підтримка
Про біржу
Документи
Новини
Спецпроекти
Корисні посилання

Аналітика та новини фондового ринка

Четверг, 9 декабря 2021

Аналітичний огляд ринку

КІНТО
Прогнозируемое настроение рынка: Нейтрально
Индекс UX по итогам дня: 1772,93-1,07%

Основні теми на фінансових ринках у минулі сім календарних днів залишались такими ж, як і в попередні сім, однак набули іншого чи дещо іншого звучання. Для світових ринків це дві теми: нового штаму коронавірусу «омікрон» та більш жорсткої монетарної політики ФРС, центробанку США, через високу інфляцію в країні. В Україні (і по Україні, якщо говорити про іноземних інвесторів) до цього додається третя тема - загроза потенційного військового вторгнення Росії в Україну.

Що стосується штаму «омікрон», то ця тема у минулі дні «грала» в сторону сильного зростання на світових ринках акцій, в протилежність різкому зниженню тижнем раніше. Відбулось переосмислення цієї загрози в сторону її значно менших ризиків. Ріст цін акцій відбувся незважаючи на те, що негативна для цін фінансових активів тема більш жорсткої монетарної політики ФРС набула у минулі дні істотно більш конкретного вираження, як наприклад поширені на ринках чутки про двократне прискорення скорочення темпів викупу боргових паперів Федеральною резервною системою з 15 мільярдів доларів на місяць до 30 мільярдів, починаючи з грудня. Перше підвищення процентних ставок центробанком США, говорять все більш впевнено, може відбутись наприкінці весни 2022. У цю п’ятницю будуть опубліковані нові дані по інфляції в США, які імовірно будуть ще гіршими за дані попередніх місяців – темпи інфляції в США у минулий місяць імовірно були ще вищими.

Стосовно можливого військового вторгнення Росії в Україну. На тижні про це багато писали. По цій темі було багато офіційних заяв і було дуже багато різних публікацій,  в тому числі і в провідних центральних виданнях.

Спершу ця тема набула досить конкретного опису вторгнення з ілюстраціями у вигляді мап спочатку двох публікаціях провідних західних засобів масової інформації, найбільшої німецької щоденної ілюстрованої газети Bild та «The Washington Post», найбільшої газети столиці Сполучених Штатів Америки. Публікації дуже коротко, але дуже чітко описували план військового вторгнення в Україну по етапам з варіантами. Згідно з Bild планується захопити дві третини території України, разом з Києвом. (Переклад публікації Bild на українську з посиланням на джерело та посилання на статтю в американській газеті наведені в цьому огляді в блоці новин разом зі згаданими двома мапами можливого нападу).

Ці публікації були поширені великою множиною практично всіх центральних засобів масової інформації в Україні та Росії. Так що тепер не тільки громадяни України, але також і громадяни Росії у великій множині, чи навіть більшості ознайомлені з цими планами і можуть десь в своїй свідомості брати їх до розрахунку, в тому числі перекладаючи на свої власні плани та відчуття.

В публікації CNN також передрукованій в Україні та Росії було додатково повідомлено конкретно, чому політичне керівництво США вважає загрозу реальною,  які саме конкретні факти на це вказують. Це в першу чергу побудова відповідної військової інфраструктури (витримки – в блоці новин в цьому огляді).

Відбулась більш, ніж двогодинна відеоконференція президентів США та Росії, основною темою якою стала ця ситуація. Обидва керівника ще до зустрічі чітко позначили свої позиції, які були озвучені в ході їх розмови і які по суті не змінились. Обидва притримувались жорсткої позиції. Президент Байден подивився Путіну у вічі і сказав, що те, що ми не робили у 2014 році, ми готові зробити зараз, – процитував слова президента США радник із національної безпеки Джейк Салліван.

В цьому огляді в блоці новин наведені повні офіційні повідомлення прес-служб президентів США та Росії про результати цього відеодзвінка.

Президент США Джозеф Байден у п'ятницю на попередньому тижні заявив про підготовку комплексу заходів, які максимально ускладнять для Росії реалізацію агресивного сценарію дій щодо України. Напередодні його розмови з президентом Росії він також провів спеціальну телефонну нараду з керівниками Великої Британії, Італії, Німеччини та Франції.

Керівники цих держав та урядів, разом з керівниками ЄС заявили про свою велику стурбованість накопиченням російських військ коло кодонів України і про підтримку суверенітету України. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Брюссель відреагує посиленням санкційного режиму "на будь-яку нову агресію та порушення міжнародного права" щодо країн Європейського Союзу або їхніх сусідів, зокрема України. У разі порушення територіальної цілісності та суверенітету України Євросоюз згуртовано підтримає владу в Києві, сказала вона.

У вівторок заступник держсекретаря США з політичних справ Вікторія Нуланд під час виступу на слуханнях у Сенаті США заявила більш конкретно, що Вашингтон опрацьовує варіант, який передбачає повну фінансову ізоляцію Росії від світової фінансової системи у разі вторгнення РФ в Україну "з усіма наслідками для російського бізнесу та народу, для їх можливості подорожувати і для торгівлі".

США будуть готові надати додаткову військову допомогу Україні, якщо вона зазнає нападу з боку Росії, заявив радник американського президента з нацбезпеки Джейк Салліван.

"Переважне місце у розмові зайняла проблематика, пов'язана із внутрішньо українською кризою та відсутністю прогресу у виконанні Мінських домовленостей 2015 року, які є безальтернативною основою мирного врегулювання", - йдеться у повідомленні прес-служби Кремля за підсумками переговорів. Путін, як зазначається у повідомленні, "на конкретних прикладах проілюстрував деструктивну лінію Києва, спрямовану на повний демонтаж мінських угод та домовленостей, досягнутих у "нормандському форматі", висловив серйозне занепокоєння з приводу провокаційних дій Києва проти Донбасу".

Росія серйозно зацікавлена ​​в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що унеможливлюють розширення НАТО у східному "напрямку та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", - йдеться у повідомленні. Президенти Росії та США домовилися доручити своїм представникам продовжувати предметні консультації з «чутливих питань». Про це повідомив радник із зовнішньої політики президента Росії Юрій Ушаков.

Путін під час пресконференції за підсумками переговорів із прем'єр-міністром Греції назвав провокаційним питання, чи збирається РФ нападати на Україну. За словами президента РФ, Росія проводить миролюбну зовнішню політику, водночас має право забезпечувати свою безпеку "в середньостроковій та віддаленій перспективі".

Адміністрація США вважає, що найближчими днями з'явиться більше ясності щодо намірів РФ щодо України, заявив у вівторок радник американського президента з нацбезпеки Джейк Салліван брифінгу, додавши, що в даному випадку для США "важливі вчинки, а не слова".

Президент України Володимир Зеленський заявив, що позитивно оцінює онлайн-переговори американського і російського колег Джо Байдена та Володимира Путіна.

Російські експерти очікують на розрядку у відносинах між Вашингтоном і Москвою. Раніше повідомлялось, що міжнародне рейтингове агентство Fitch не вірить у військове зіткнення Росії та України (при підтвердженні кредитного рейтингу Росії). Також кількома днями раніше Глава Мюнхенської конференції з безпеки Вольґанґ Ішинґер повідомив, що вважає малоймовірним вторгнення Росії в Україну, тому що переконаний, що ціна такої війни була б для Москви вищою, ніж потенційна вигода.

Якщо брати поведінку фінансових активів та національних валют України та Росії, вони у минулі дні не показали занадто велику стурбованість фінансових ринків. Курси національних валют укріпились, індекс РТС не знижувався.

Та далеко не виключно загрозою військового вторгнення Росії жив фінансовий ринок України у минулі дні.

Учасникам боргового ринку України варто звернути увагу на наступне.

  • Національний банк України, як і очікував ринок, підвищив облікову ставку на 50 базисних пунктів – до 9% річних із нинішніх 8,5%. Це може привести до зростання дохідності короткострокових боргових інструментів та запозичень в гривні, а також сприяти укріпленню курсу гривні.
  • Є продовження зростання дохідності ОВДП на первинних аукціонах Мінфіну.
  • Спершу зупинку у минулі дні ослаблення курсу гривні по відношенню до твердих валют, а потім і його помітного зростання.
  • На те, що «вихід» нерезидентів з ОВДП припинився.
  • Інформацію міністра фінансів України про заплановане суттєве збільшення дефіциту державного бюджету країни в грудні, що могло б створити додаткові передумови для зростання дохідності ОВДП. Це однак можуть сповільнити очікувані дві крупні позики Світового банку, про інші повідомлення.

Кабмін затвердив стратегію скорочення держборгу України до 51% у 2022-му та 47% у 2024-му та збільшення частки боргу, номінованого в національній валюті, до 51%.

Інвесторам в українські акції та частково в закордонні акції, якщо брати останній пункт нижче, варто звернути увагу також на наступну інформацію.

  • Зниження цін окремих українських акцій у минулі дні, включаючи ціну акцій МХП на Лондонській фондовій біржі та Райффайзен Банк на УБ, продовження зниження ціни акцій «Укренергомашин» в першу чергу через не позитивні корпоративні новини (це не стосується РБ).
  • Включення акцій МХП до індексного кошику Української біржі з вагою 25% та акцій «Кернела» до листа очікувань Української біржі.
  • Схвалення рішення про об'єднання «Турбоатома» та «Електроважмашу» на зборах акціонерів «Укренергомашин», затвердження умов конвертації акцій «Електроважмашу» в акції «Укренергомашин» та випуску акцій додаткової емісії для проведення цієї конвертації (є протокол загальних зборів акціонерів без параметрів конвертації та обсягу додаткової емісії акцій).
  • Публікацію доповнення до порядку денного загальних зборів акціонерів «Укрнафти» призначених на 23 грудня 2021.
  • Появу публікацій відносно значного збільшення оподаткування Миронівського хлібопродукту в 2022 році, переводу птахофабрик компанії зі спрощеного режиму оподаткування на загальну ставку оподаткування прибутку підприємств у 18%.
  • Рішення господарських судів на користь «Укрнафти» і не на користь «Центренерго».
  • Альфа-Банк (Україна) надасть починаючи з січні 2022 року клієнтам у цифровому банку Sense SuperApp можливість торгувати акціями ряду провідних світових компаній Apple, Amazon, Facebook, Microsoft, Visa та деяких інших.
  • Є опитування Reuters 45 провідних стратегів Уолл-Стріт стосовно їх очікувань по поведінці фондових індексів США в 2022 році, результати якого наведені в цьому огляді. Стратеги з Уолл-стріт зараз бачать подальше зростання широкого фондового індексу США S&P 500 у 2022 році до рівня 4910 пунктів – медіана прогнозів з їх великим розкидом, що на 4,4% вище рівня закриття ринку 08.12.2021.

Також варто звернути увагу на висловлену МВФ стурбованість стосовно темпу росту економіки Китаю, що може впливати також на темпи росту світової економіки; пониження прогнозів зростання світової економіки міжнародним рейтинговим агентством Fitch на 2021 рік до 5,7% з очікуваних у вересні 6,0% та до 4,2% з 4,4% у 2022 році в немалій мірі саме через сповільнення економіки Китаю, але не тільки.

Про все згадане вище та багато суттєвого і менш суттєвого, але значимого іншого, в огляді фінансових ринків та в блоці новин, який йде після огляду фінансових ринків.

ФІНАНСОВІ РИНКИ

Ринок акцій України.

Результати торгів акціями в Україні на минулому тижні, закінчуючи цим понеділком, за період з 30.11.2021 по 06.12.2021 включно, відображені на Рис. 1-5. На рисунках є динаміка цін окремих «індексних» пайових паперів, включно з МХП і Кернела на Українській біржі в гривнях та обсяги торгів на Українській біржі.

Звертає на себе увагу суттєве зниження ціни акцій Райффайзен Банку, незважаючи на доволі хороші результати банку за 10 місяців 2021 року (детальніше в новинах). Також суттєво знизились ціни акцій «Центренерго» та «Укренергомашин». Що стосується останнього – імовірно через прийняття рішення загальними зборами акціонерів про приєднання до компанії підприємства-партнера на грані банкрутства -  заводу "Електроважмаш". Детальніше про це також в новинах.

За останні дні знизилась ціна акцій Миронівського хлібопродукту на Лондонській фондовій біржі. Можлива об’єктивна причина – повідомлення про збільшення оподаткування операцій птахофабрик компанії починаючи з 2022 року. Детальніше – також в блоці новин.

Зміна українських та світових фондових індексів за тиждень до понеділка 06.12.2021 включно, за два тижні, за місяць та за рік.

Значення, поряд маленькі графіки.
Рис. 1Рис.1
Зміна цін окремих «індексних» паперів, і обсяги торгів на Українській біржі за минулий тиждень до понеділка за період 30.11-06.12.2021 включно та обсяги торгів на УБ за минулі чотири тижні.

Рис. 2Рис.2

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

за минулий тиждень з 30.11.2021 по 06.12.2021 включно.


Рис. 3Рис.3

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

з початку року по 06.12.2021 включно.

Рис. 4Рис.4

Рис. 5Рис.5

Ринок облігацій України та світу.

Ціни українських державних євробондів після значного зниження до позаминулої п’ятниці вже два тижні підростають, щоправда не без певних пауз, Рис. 6.

Імовірною причиною такої поведінки були певне зниження дохідності та зростання цін державних облігацій США через їх купівлю інвесторами на фоні «ризиків «омікрону». Однак, в останні два дні дохідності державних боргових паперів США відновили зростання. Наразі дохідність 10-и річних паперів складає трохи більше 1,50%, Рис. 7.

Дуже добре те, що у цін ОЗДП була така зростаюча динаміка. Це означає, що іноземні інвестори оцінюють ризики військового вторгнення в Україну, як помірковані, що дещо заспокоює.

Певною інтригою на фоні коронавірусу та загрози військового вторгнення в Україну, також були первинні аукціони Мінфіну цього вівторка.

Міністерство фінансів України на первинних аукціонах 7 грудня розмістило ОВДП на 8,4 млрд гривень, 261 млн доларів та 36,5 млн євро. Всього до державного бюджету було залучено 16,67 млрд. грн (за курсом НБУ), повідомив Мінфін. Це солідна сума. І як бачимо половина отриманих коштів за гривневі боргові папери – що теж немало.

При цьому дохідності гривневих ОВДП переважно підросли в порівнянні з попередніми первинними аукціонами (медіана росту 0,10%), а 8 заявок на самі «дальні» папери з погашенням 13.05.2026 з дохідністю 13,25% на суму 17 мільйонів гривень були відхилені. Мінфін по цим паперам поставив ставку відсікання 13,00%, що також вище за фактичну дохідність на більш ранніх первинних аукціонах.

Паперів з погашенням в 2024 році було продано на невелику суму – 14,8 мільйонів гривень. Інвестори, як і на аукціонах на попередньому тижні, більше концентрувались на коротких паперах до року включно, відкладаючи інвестиційні рішення на певний час. Проте на цьому тижні на непогану суму було продано і півторарічних та дворічних паперів, відповідно на 487 та 516 мільйонів гривень.

Середньозважена дохідність 6-місячних ОВДП становила 10,70%, 9-місячних – 11,49%, 1-річних ОВДП – 11,70% (+0,05% порівняно з аукціоном на попередньому тижні), 1,5-річних – 11,79% (+0,14%), 2-річних – 12,64% (+0,09%) , а 3-річних – 12,85% (без зміни дохідності).

Середньозважена ставка дохідності за ОВДП піврічних у доларах становила 3,5%, а тримісячних в євро – 1,75%.

На вторинному ринку після росту дохідності тижнем раніше у минулі п’ять торгових днів без змін.

Також важливо. Зменшення суми ОВДП у власності нерезидентів у минулі дні припинилось, Рис. 9.

Рис. 6Рис.6

Посилання: https://www.boerse-frankfurt.de/bond/xs2010030836-ukraine-republik-7-253-20-33


Дохідність 10-и річних державних облігацій США.

Рис. 7Рис.7

Рис. 8Рис.8

Рис. 9Рис.9

Рис. 10Рис.10

Рис. 11Рис.11

Валютний ринок

Гривня у минулі дні по відношенню до долара США та євро припинила слабшати, а в останні два дні її курс помітно підріс, Рис. 12.

В цьому відношенні також варто кинути погляд на графік зміни курсу російського рубля. Особливо в світлі загрози військового вторгнення Росії в Україну, Рис. 13. Цей графік також трохи заспокоює. На ньому також видно розворот в сторону укріплення рубля. Щоправда, тут слід згадати і про великий вплив цін на нафту і про попередній значний провал курсу рубля на фоні зовсім недавнього зниження цін на енергоносії через новий штам коронавірусу.

По цій темі і про інтервенції НБУ, і інша відповідна інформація - в окремому розділі в блоці новин.

Євро по відношенню до долара США через  суттєве зниження дохідності державних облігацій США на фоні певної «втечі від ризиків», зростало по відношенню до долара США, але цей процес припинився Рис. 14. Рис. 12Рис.12

Рис. 13Рис.13

Графік пари євро долар. Часовий інтервал 1 день.


Рис. 14Рис.14

Світові ринки акцій.

У минулі дні майже всі фондові індекси в світі добре, як іноді кажуть «відросли», тобто непогано зросли після суттєвого, але короткого по часу зниження. Ріст відбувся через переосмислення загрози впливу нового штаму коронавірусу, як менш значну загрозу, Рис. 15-20.

Широкий фондовий індекс США S&P 500 в останні дні наблизився до свого історичного максимуму, Рис. 15.

Повторимось. Так само, як і курс рубля, і зміна цін ОЗДП, динаміка індексу РТС не вказує на дуже велику оцінку інвесторами ризику вторгнення Росії в Україну, принаймні у найближчий час.

Графіки індексів S&P 500, Dow Jones, NASDAQ. Денні зміни
Рис. 15Рис.15
Графік загальноєвропейського широкого індексу STOXX 600 (євро). Денні зміни
Рис. 16Рис.16

Графік композитного фондового індексу MSCI EM всіх 26 країн,

 які розвиваються, вага акцій Китаю 41%+5%

(індекс в доларах США)
Рис. 17Рис.17

Графік композитного фондового індексу Польщі, Угорщини та Чехії,

MSCI EM Eastern Europe Ex RU (індекс в доларах США)

Рис. 18Рис.18
Графік фондового індексу РТС Росії (цей індекс в доларах США
Рис. 19Рис.19Графік фондового індексу BET Румунії (індекс в національній валюті країни)
Рис. 20Рис.20

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО МІСЦЕВОГО РИНКУ АКЦІЙ

У минулі дні динаміку індексу Української біржі переважно визначали не позитивні корпоративні історії за виключенням Райффайзен Банку. До цього місцевий ринок акцій вичерпав відносно позитивну тему не поділу «Укрнафти» (як хтось вважав можливо дискримінаційного для міноритарних акціонерів не групи «Приват»). Можливо, і у наступні дні не позитивні корпоративні історії продовжать тиснути на ціни місцевих акцій.

ЗНАЧИМІ НОВИНИ ДЛЯ МІСЦЕВИХ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ЗА ОСТАННІ ДНІ.

Фінансова стабільність в Україні.

Міжнародні резерви зросли до 30,5 млрд дол. США за підсумками листопада, повідомив Національний банк України.

Станом на 1 грудня 2021 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 30 548,5 млн дол. США. У листопаді вони зросли на 3% насамперед завдяки надходженню другого траншу від Міжнародного валютного фонду за програмою stand-by обсягом 500 млн спеціальних прав запозичень (СПЗ).

Валютні надходження на користь уряду становили 493,1 млн доларів, у тому числі 250 млн євро від Cargill Financial Services International, Inc. та 167,4 млн євро від розміщення внутрішніх держоблігацій (ОВДП).

***

Світовий банк 10 та 17 грудня розгляне питання щодо виділення Україні двох траншів до $500 млн, зокрема 10 грудня рада директорів банку розгляне питання щодо виділення додаткового фінансування в рамках проекту "Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні".

Про це свідчать дані на сайті СБ.

Відповідно до них, 17 грудня СБ розгляне також питання щодо виділення Україні EUR300 млн другої позики на політику розвитку у сфері економічного розвитку.

Як повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, серед умов виділення EUR300 млн - підписання закону №3205 про створення Фонду часткового гарантування сільгоспкредитів.

***

Верховна Рада ухвалила закон "Про державний бюджет на 2022 рік".

Доходи держбюджету мають становити 1 323,9 млрд гривень, видатки - 1 499,9 млрд гривень, дефіцит - 189,248 млрд гривень.

За даними Міністерства фінансів, реальний ВВП наступного року, як передбачається, зросте на 3,8%, у 2023 – на 4,7%, а у 2024 – на 5%.

Інфляція наступного року прогнозується на рівні 6,2%, у 2023 – 5,3% та у 2024 – 5%.

Середньомісячна зарплата за роками відповідно – 15 258 гривень, 17 159 гривень та 19 063 гривень.

Безробіття – 8,5%, 8,0% та 7,8% відповідно.

Прожитковий мінімум з 1 липня має підвищитись з 2393 гривень до 2508 гривень, а з 1 грудня до 2589 гривень.

Мінімальна зарплата встановлюється у поточному розмірі – 6500 гривень, а з 1 жовтня – 6700 гривень.

***

Глава Міністерства фінансів Сергій Марченко очікує на суттєве зростання дефіциту держбюджету в грудні - до 3-3,5% ВВП.

"За 11 місяців 2021 року фактичний дефіцит бюджету становить близько 1% ВВП, але грудень складний місяць, потрібно профінансувати багато видатків. Тому у грудні розмір дефіциту суттєво зросте", – сказав він у кулуарах парламенту після ухвалення держбюджету на 2022 рік у четвер.

Згальний фонд державного бюджету України за січень-листопад 2021 року виконано з дефіцитом у розмірі 57,4 млрд грн за розпису на звітний період у сумі 175,7 млрд грн, тобто – менше ніж третина від плану. З урахуванням раніше оприлюднених даних у листопаді дефіцит загального фонду становив трохи менше 2,5 млрд грн.

Коментар. Значить в грудні більші позики (більший обсяг ОВДП) для фінансування бюджету. І через значить вища дохідність ОВДП, які будуть розміщуватись в грудні.

***

Кабмін затвердив стратегію скорочення держборгу України до 50,8% у 2022-му та 47% у 2024-му.

Прямий державний борг України за підсумками 2021 року буде знижено до 56,9% ВВП, а до 2024 року - до 47%, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, представляючи стратегію управління держборгом до 2030 року на засіданні уряду у четвер.

"Серед показників досягнення цілі (у стратегії, зокрема, зниження держборгу до ВВП до кінця 2024 року до 47%, а також збільшення боргу, номінованого в національній валюті, до 51%", - сказав він під час урядового засідання, під час якого Кабінет Міністрів затвердив відповідну стратегію.

***

Міністерство фінансів виконало план із запозичень до державного бюджету на 78,2% та залучило 478,8 млрд гривень у січні-листопаді, дані Мінфіну.

Від розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на фінансування державного бюджету залучено 313,3 млрд гривень, у тому числі в іноземній валюті - 85,6 млрд гривень (2,5 млрд доларів і 583,7 млрд євро).

Крім цього, було здійснено випуск ОВДП в обсязі 1,8 млрд гривень з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (постанова Кабінету Міністрів від 29 березня 2021 року № 268 "Про збільшення статутного капіталу приватного акціонерного товариства "Експортно-кредитне агентство").

Із зовнішніх джерел залучено 143,7 млрд гривень, у тому числі:

- 48,2 млрд гривень (1,75 млрд доларів) шляхом розміщення 8-річних облігацій зовнішньої держпозики під 6,876% річних та їх дорозміщення з прибутковістю 6,30%;

- 37,9 млрд гривень (1 млрд СПЗ) коштів загального розподілу спеціальних прав запозичення (СПЗ), схваленого 2 серпня 2021 року Радою керуючих Міжнародного валютного фонду;

- 18,8 млрд гривень (0,5 млрд СПЗ) отримання другого траншу кредиту МВФ у межах програми Stand-by-2020;

- 18,0 млрд гривень (588,7 млн євро) – надходження коштів у межах макрофінансової допомоги ЄС;

- 9,6 млрд гривень (350 млн доларів) коштів позики МБРР для системного проєкту "Перша позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення";

– 7,5 млрд гривень (250 млн євро) отримання кредитів від Cargill Financial Services International, In;

- 3,6 млрд гривень – інше (ще 5 позик, включно з позикою на вакцинацію)

***

Україна просить Європейський Союз надати додаткову підтримку для забезпечення стабільного державного фінансування упродовж кількох наступних років. Про це Bloomberg розповів урядовий уповноважений управління державним боргом України Юрій Буца, повідомив Укрінформ.

"Ми звернулися з офіційним запитом до Європейської комісії з надання довгострокової макрофінансової програми для забезпечення стабільного фінансування протягом наступних років", - сказав Буца.

Водночас, спікер Єврокомісії запевнив, що ЄС готовий і надалі фінансово підтримувати Україну в умовах продовження співпраці Києва з МВФ. За його словами, Єврокомісія може відкрити для України трирічну програму фінансової підтримки, яка виконуватиметься паралельно до нової програми від Міжнародного валютного фонду.

"Протягом найближчих тижнів виконавча гілка ЄС обговорить підтримку України з посадовими особами МВФ, щоб переконатися, що вона відповідає умовам, виставленим Фондом", - стверджує Bloomberg.

24 жовтня Україна отримала від Європейської Комісії другий транш п'ятої програми макрофінансової допомоги у розмірі 500 млн. СПЗ (еквівалент 600 млн. доларів США).

***

Міністерство фінансів підвищило прогноз виплат за державним боргом у 2022 році порівняно з листопадовим прогнозом на 37 млрд грн - до 493,6 млрд грн. Про це свідчить прогноз міністерства на грудень.

Згідно з ним, прогноз виплат за підсумками 2021 року знизився на 2,1 млрд грн, до 591,7 млрд грн, у тому числі за внутрішнім боргом — на 1,65 млрд грн, до 443,35 млрд грн.

У січні-березні 2022-го Мінфін очікує на виплати у розмірі 129,66 млрд грн, у квітні-червні — 125,42 млрд грн. Пікові виплати за держборгом у 2022 році очікуються у липні-вересні – 139,11 млрд грн, тоді як у жовтні-грудні – 99,42 млрд грн, йдеться у поточному прогнозі.

У грудні цього року Мінфін прогнозує виплати за держборгом на рівні 37 млрд. грн.

При цьому міністерство на 8,77 млрд грн збільшило прогноз виплат за держборгом у 2023 році - до 353,6 млрд грн, у 2024-му - на 11,88 млрд грн, до 338,47 млрд грн.

***

Європейський інвестиційний банк у листопаді затвердив виділення Києву кредиту у розмірі EUR100 млн на купівлю міського електротранспорту, зокрема тролейбусів і вагонів метрополітену, зазначається у повідомленні на сайті банку.

Згідно з повідомленням, загальну вартість проекту оцінюють у EUR270 млн.

Проект реалізовуватимуть комунальні підприємства (КП) "Київський метрополітен" та "Київпастранс" відповідно до Стратегії розвитку Києва до 2025 року.

Згідно з проектом рішення Київської міськради про залучення кредиту ЄІБ на 2021 рік, оприлюдненим інтернет-виданням "КиївВласть", термін запозичення – 15 років, включаючи пільговий трирічний період, гранична процентна ставка – 1,85% у євро.

Київ має намір придбати 137 нових тролейбусів та 50 вагонів метро за рахунок зовнішнього кредитного запозичення.

Про це йдеться на сайті Київської міської державної адміністрації (КМДА).

Матеріали по темі загрози вторгнення Росії в Україну

Переклад статті в німецькій Bild:

План-максимум Кремля – дві третини України, включно з Києвом

СУБОТА, 4 ГРУДНЯ 2021, 15:07

За даними німецького видання Bild, Росія розглядає план захопити дві третини території України, включно з Києвом.

Джерело: Bild із посиланням на джерела в НАТО та службах безпеки

Деталі: Видання зазначає, що інформація про можливе вторгнення Росії в Україну ґрунтується на оцінках кількох людей з НАТО та служб безпеки, які змогли побачити деякі з можливих планів нападу Росії.

За словами високопоставленого офіцера, план захоплення України розглядається Путіним, і остаточного рішення ще не ухвалено.

Джерело зазначило, що у разі наказу Путіна російська армія завдасть "одночасної атаки з північного Криму і через сепаратистські території на сході та з півночі". Атака нібито може статися "наприкінці січня – початку лютого", якщо Україна та НАТО не дадуть відповіді на вимоги Путіна.

Інші джерела в НАТО розглядають атаку у три етапи. Видання зазначає, що кожна фаза може стати останньою в операції, залежно від реакції Заходу на вторгнення.

Фаза 1: Південь

На першому етапі РФ планує завоювати південь України, "щоб забезпечити постачання до Криму, а також відрізати Україну від моря і, отже, від постачання", - сказав Bild офіцер служби безпеки.

Росія планує використовувати десантні кораблі, перекинуті з Балтійського моря до регіону навесні, "для транспортування танків та військ із Криму до району Одеси", - сказав високопоставлений офіцер західної розвідки.

Інший високопоставлений військовий уточнив, що російські плани передбачають проведення десантної операції "на схід від Одеси, між містами Фонтанка та Коблево". Російські війська "просунуться на північний схід від міста, потім повернуться ліворуч і просунуться до Придністров'я". Це оточило б Одесу.

Водночас на Херсонщині вздовж річки Дніпро проводитимуться "повітряно-десантні операції спецназу", які заблокують мости через найважливішу річку країни і, таким чином, перекриють постачання. При цьому з Криму вестиметься артилерійський вогонь по сильних українських позиціях, що має зв'язати українські війська.

У той же час російські танкові частини, знову ж таки за підтримки військово-морського флоту та авіації, будуть просуватися на захід з окупованого Донбасу, потім розділяться та просунуться, з одного боку, у Запоріжжя (важливий військовий центр на півдні України) та убік Криму.

Якщо це вдасться, весь південь України опиниться під контролем Росії, і Путін прокладе коридор з Росії до кордону НАТО з Румунією, пише видання.

Фаза 2: Північний схід

Паралельно з першою фазою війни авіація Путіна та балістичні ракети планують послабити військовий потенціал України по всій країні.

Якщо Кремль визнає, що умови для цього виконані, російські танкові частини можуть перейти кордон у Луганській та Харківській областях та просунутися до великих міст Дніпро та Полтава.

"Перш за все, вони оточуватимуть міста і відключатимуть електрику, газ і продукти харчування. Через кілька тижнів росіяни можуть прославити себе як рятівники мирних жителів, вторгнутися в міста, що капітулюють, і врятувати українське населення від голоду або смерті", - пояснює один з офіцерів.

Фаза 3: Київ

На третьому етапі кремлівська армія наступатиме на Київ із півночі.

"Звичайно, це може статися на початку війни, якщо цього вимагатимуть обставини", - сказало Bild джерело.

Джерела в НАТО не впевнені, чи буде режим Лукашенка брати участь у бойових діях із Білорусі.

Якщо Білорусь приєднається до атаки, Росія може оточити Київ із північного сходу та північного заходу.

Згодом російські війська просунуться "приблизно до лінії Коростень-Умань, щоб відрізати постачання із Західної України. Тоді можна було б чекати капітуляції Києва, а отже, й України під тиском Заходу".

Внаслідок такого максимального плану Росія може зайняти близько двох третин нинішньої території України.

Інше джерело відзначило: "Якщо Росія увійде, санкції все одно будуть. Тоді вже немає сенсу зупинятися на півдорозі".

"Українці будуть боротися, але вони не зможуть протистояти великій атаці росіян", - сказав Bild високопосадовець. За його словами, збройні сили Києва відійдуть на захід країни, "якщо не будуть повністю знищені".

Інший офіцер сказав, що американських протитанкових ракет "Джавелін" не вистачить для всіх російських танків, а турецькі безпілотники "Байрактар" стануть легкою здобиччю для російських бойових літаків.

За його словами, для захисту України потрібні сучасні західні зенітні ракети типу "Патріот" та протикорабельні ракети типу "Гарпун".

"Союзники зараз переосмислюють постачання зброї в Україну. Але це рішення не може виходити від НАТО, а лише від його суверенних членів", - сказав офіцер західної служби безпеки.

So könnte Putin die Ukraine vernichten

Aus Nato- und Geheimdienstkreisen hat BILD Details über die Einmarschpläne erfahren ++ Noch hat der Kreml nicht entschieden, ob er die Pläne auch umsetzt ++ 175 000 russische Soldaten könnten einmarschieren

https://www.bild.de/politik/ausland/politik-ausland/bild-exklusiv-russlands-kriegsplaene-so-koennte-putin-die-ukraine-vernichten-78425518.bild.html#fromWall
Рис. 21Рис.21

Озвучування цієї статті на російській мові.

https://www.youtube.com/watch?v=mbgq2Gxljgk

Переказ (українською)

https://www.pravda.com.ua/news/2021/12/4/7316262/

***

Стаття в Washington Post

Russia planning massive military offensive against Ukraine involving 175,000 troops, U.S. intelligence warns.

https://www.washingtonpost.com/national-security/russia-ukraine-invasion/2021/12/03/98a3760e-546b-11ec-8769-2f4ecdf7a2ad_story.html


Рис. 22Рис.22

***

CNN. Russia positions more forces, supply lines as fears rise of potential Ukraine invasion

https://edition.cnn.com/2021/12/03/politics/russian-forces-ukraine-border/index.html

Виклад тексту CNN російським інформаційним агентством «РИА Новости»:

ВАШИНГТОН, 6 дек - РИА Новости. Администрация США считает, что Россия готова напасть на Украину с трех сторон, заявил журналистам высокопоставленный представитель американской администрации.

Он заявил, что США не знают, принимал ли российский президент Владимир Путин решение о "вторжении на Украину".

"Мы не знаем и не имеем четких сигналов о том, чтобы президент Путин отдал утвердительный приказ… Но планирование с нашей точки зрения ясное: передвижение войск в дополнение к (размещению) батальонных тактических групп вокруг Украины на многочисленных географических театрах вокруг границ (Украины) - к югу, к западу, а также и к северо-востоку", - сказал представитель администрации. Россия отрицает обвинения стран Запада в подготовке "вторжения" на Украину.

"Мы видим передвижение дополнительного (военного) потенциала и сил вблизи Украины в многочисленных районах. Эти передвижения соответствуют картине планирования иностранной военной эскалации на Украине, которое мы видим", - добавил представитель американской администрации.

«Белый дом заверил, что Россия готова напасть на Украину с трех сторон»

https://ria.ru/20211206/ukraina-1762460844.html

***

Байден обіцяє заходи, які ускладнять РФ реалізацію агресивних планів проти України

Президент США Джо Байден у п'ятницю заявив про підготовку комплексу заходів, які максимально ускладнять для Росії реалізацію агресивного сценарію дій щодо України.

"Я збираю разом те, що, як я думаю, буде найбільш всеосяжним і значним набором ініціатив, які дуже, дуже ускладнять для (президента Росії Володимира - ІФ) Путіна зробити те, що, як люди побоюються, він може зробити. Прямо зараз це перебуває у розробці", - сказав Байден у відповідь на прохання прокоментувати обстановку навколо України.

Він зазначив, що підтримує постійний контакт з європейськими союзниками США та Україною щодо цієї ситуації.

Раніше помічник держсекретаря США у Європі та Євразії Карен Донфрід, заявляла, що США глибоко занепокоєні "великими та незвичайними" переміщеннями російських військ поблизу України, які, як попередили американські офіційні особи, можуть стати прелюдією до вторгнення".

Вона сказала, що США розглядають низку варіантів. Вони, за її словами, передбачають кроки щодо зміцнення обороноздатності України, запровадження жорсткіших економічних санкцій щодо Росії.

Інші варіанти покликані знизити ризик конфронтації з Москвою, зокрема обмеження військових навчань США в Європі, які, на думку росіян, є провокаційними, та призупинити військову допомогу Україні.

***

Biden administration seeks to prevent potential Russian invasion of Ukraine

PUBLISHED FRI, DEC 3 20215:51 PM ESTUPDATED SAT, DEC 4 202112:59 AM EST

https://www.cnbc.com/2021/12/03/biden-administration-seeks-to-prevent-potential-russian-invasion-of-ukraine.html

***

США, Британія, Італія, Німеччина і Франція закликають Росію зменшити напруженість з Україною.

***

Президент США Джо Байден провів телефонну нараду з керівниками Великої Британії, Італії, Німеччини та Франції напередодні його розмови з допомогою відео зв’язку з президентом Росії, що зосереджуватиметься на нових російських погрозах щодо України.

«Лідери обговорили спільну стурбованість накопиченням російських військ на кордонах України і щораз жорсткішу риторику Росії. Вони закликали Росію до деескалації напруженості і погодилися, що дипломатія, особливо через Нормандський формат є єдиним шляхом вперед у розв’язанні конфлікту на Донбасі через впровадження Мінських домовленостей», - сказано в офіційному повідомленні Білого дому.

Readout of President Joe Biden’s Call with European Allies. Офіційне повідомлення Білого Дому.

https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2021/12/06/readout-of-president-joe-bidens-call-with-european-allies/

***

В заяві від британського прем’єр-міністра Бориса Джонсона також додано, що «Велика Британія буде і надалі використовувати всі економічні й дипломатичні можливості які вона має, щоб запобігли будь-якій російській агресії проти України».

PM call with President Biden, Prime Minister Draghi, President Macron and Chancellor Merkel: 6 December 2021. Офіційне повідомлення канцелярії прем’єр-міністра Сполученого Королівствп Великої Британії та Ірландії.

https://www.gov.uk/government/news/pm-call-with-president-biden-prime-minister-draghi-president-macron-and-chancellor-merkel-6-december-2021

***

Від імені французького президента Еммануеля Макрона з цього ж приводу повідомлено, що «п’ять голів держав та урядів… виявили рішучість домагатися поваги до суверенітету України і висловили зобов’язання діяти щоб зберігати мир і безпеку у Європі».

Entretien avec les chefs d'État et de gouvernement du format « Quint ».

https://www.elysee.fr/emmanuel-macron/2021/12/06/entretien-avec-les-chefs-detat-et-de-gouvernement-du-format-quint

***

Німецька урядова заява підкреслює, що «всі учасники (керівники п’яти країн) висловили підтримку намаганням Франції та Німеччини у межах Нормандського формату».

https://www.bundeskanzlerin.de/bkin-de/aktuelles/telefonat-der-bundeskanzlerin-mit-den-praesidenten-frankreichs-und-der-usa-dem-ministerpraesidenten-italiens-und-dem-premierminister-grossbritanniens-1989306

***

В італійській заяві, як і в інших зокрема наголошено, що уряди цих п’яти країн «залишатимуться в тісному контакті з союзниками в НАТО партнерами в ЄС для скоординованої та всебічної відповіді».

Ucraina, colloquio telefonico Draghi, Biden, Macron, Merkel, Johnson

https://www.governo.it/it/articolo/ucraina-colloquio-telefonico-draghi-biden-macron-merkel-johnson/18733

***

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) заявила, що Брюссель відреагує посиленням санкційного режиму "на будь-яку нову агресію та порушення міжнародного права" щодо країн Європейського Союзу або їхніх сусідів, зокрема України. Про це у вівторок, 7 грудня, вона сказала у відеозверненні перед початком відеосаміту президентів США і РФ Джо Байдена та Володимира Путіна .

Вона різко розкритикувала "пересування російських військ та масштабне посилення підрозділів вздовж східного кордону України". У разі порушення територіальної цілісності та суверенітету України Євросоюз згуртовано підтримає владу в Києві, наголосила фон дер Ляйєн.

https://www.dw.com/uk/yes-zahrozhuie-rosii-sanktsiiamy-za-bud-yaku-novu-ahresiiu-proty-ukrainy/a-60050343

***

Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Ентоні Блінкеном

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Державним секретарем Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкеном. Напередодні запланованих переговорів Президента США Джозефа Байдена з Президентом РФ Володимиром Путіним українська та американська сторони скоординували позиції з ключових питань.

Володимир Зеленський подякував американським союзникам за рішучу та незмінну дієву підтримку суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

Було також домовлено провести телефонну розмову Володимира Зеленського та Джозефа Байдена після переговорів між президентами Сполучених Штатів і Росії.

https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-proviv-telefonnu-rozmovu-z-entoni-blinke-71905

***

Ucraina, Josep Borrell: "L’Ue sarà con Kiev anche in caso di attacco armato. Putin rifletta sulle conseguenze"

https://www.repubblica.it/esteri/2021/12/04/news/ucraina_josep_borrell_l_ue_sara_con_kiev_anche_in_caso_di_attacco_armato_putin_rifletta_sulle_conseguenze_-328960418/

Виклад українською

«Ми з Україною». Боррель відреагував на можливе військове вторгнення Росії

https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/vtorgnennya-rosiji-yevrosoyuz-u-bud-yakomu-vipadku-zalishitsya-na-boci-ukrajini-novini-ukrajini-50200137.html?utm_content=set_lang&utm_medium=in_article&utm_campaign=langanalitics

***

Повідомлення Білого дому про телефонну про результати відеодзвінка президента Байдена з президентом Росії Володимиром Путіним.

Readout of President Biden’s Video Call with President Vladimir Putin of Russia

DECEMBER 07, 2021•STATEMENTS AND RELEASES

President Joseph R. Biden, Jr. held a secure video call today with President Vladimir Putin of Russia to discuss a range of issues on the U.S.-Russia agenda. President Biden voiced the deep concerns of the United States and our European Allies about Russia’s escalation of forces surrounding Ukraine and made clear that the U.S. and our Allies would respond with strong economic and other measures in the event of military escalation. President Biden reiterated his support for Ukraine’s sovereignty and territorial integrity and called for de-escalation and a return to diplomacy. The two presidents tasked their teams to follow up, and the U.S. will do so in close coordination with allies and partners. The presidents also discussed the U.S.-Russia dialogue on Strategic Stability, a separate dialogue on ransomware, as well as joint work on regional issues such as Iran. 

https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2021/12/07/readout-of-president-bidens-video-call-with-president-vladimir-putin-of-russia/

***

Повідомлення президента Росії

Встреча с Президентом США Джозефом Байденом

В формате видеоконференции состоялась продолжительная беседа Владимира Путина с Президентом Соединённых Штатов Америки Джозефом Байденом.

7 декабря 2021 года 20:15 Сочи

В ходе встречи с Президентом США Джозефом Байденом (в режиме видеоконференции).

Речь, в частности, шла о реализации итогов состоявшегося в июне 2021 года в Женеве российско-американского саммита. Отмечена важность последовательного выполнения достигнутых на высшем уровне договорённостей и сохранения «духа Женевы» при рассмотрении вопросов двусторонних отношений и других возникающих между Россией и США проблем.

Президенты в данном контексте вспомнили о союзничестве двух стран в годы Второй мировой войны. Подчеркнули, что принесённые тогда жертвы не должны быть забыты, а само союзничество должно служить примером для выстраивания контактов и совместной работы в сегодняшних реалиях.

Преобладающее место в разговоре заняла проблематика, связанная с внутриукраинским кризисом и отсутствием прогресса в выполнении Минских договорённостей 2015 года, являющихся безальтернативной основой мирного урегулирования. Президент России на конкретных примерах проиллюстрировал деструктивную линию Киева, направленную на полный демонтаж Минских соглашений и договорённостей, достигнутых в «нормандском формате», высказал серьёзную озабоченность по поводу провокационных действий Киева против Донбасса.

Джозеф Байден, со своей стороны, акцентировал якобы «угрожающий» характер передвижений российских войск вблизи украинских границ и обозначил санкционные меры, которые США и их союзники были бы готовы применить в случае дальнейшей эскалации обстановки.

Владимир Путин в ответ подчеркнул, что не следует перекладывать ответственность на плечи России, поскольку именно НАТО предпринимает опасные попытки освоения украинской территории и наращивает военный потенциал у наших рубежей. Поэтому Россия серьёзно заинтересована в получении надёжных, юридически зафиксированных гарантий, исключающих расширение НАТО в восточном направлении и размещение в сопредельных с Россией государствах ударных наступательных систем вооружений.

Лидеры условились поручить своим представителям вступить в предметные консультации по этим чувствительным вопросам.

При обмене мнениями по информационной безопасности с обеих сторон подчёркнуто важное значение активно ведущегося диалога по этой теме. Выражена готовность к продолжению практического взаимодействия по уголовно-процессуальному и оперативно-техническому направлениям борьбы с киберпреступностью.

Рассмотрено положение дел вокруг Совместного всеобъемлющего плана действий по иранской ядерной программе. Президент России отметил важность его полноценного выполнения в изначально согласованных рамках. Лидеры выразили надежду, что возобновившиеся в конце ноября в Вене переговоры по данному вопросу пройдут в конструктивном ключе и позволят выйти на приемлемые для всех участников решения.

Обсуждена двусторонняя проблематика. Констатировано, что сотрудничество по-прежнему находится в неудовлетворительном состоянии. Это проявляется, в частности, в трудностях, которые испытывают в своей работе «урезанные» диппредставительства обеих стран. Владимир Путин подчеркнул, что всё это – следствие линии американских властей, которые ещё пять лет назад начали практиковать масштабные ограничения, запреты и массовые высылки российских дипломатов, на что мы вынуждены зеркально реагировать. С российской стороны предложено обнулить все накопившиеся ограничения на функционирование дипмиссий, что могло бы послужить и нормализации других аспектов двусторонних отношений.

Президенты выразили мнение, что с учётом особой ответственности за поддержание международной безопасности и стабильности Россия и США будут продолжать диалог и необходимые контакты.

В целом разговор носил откровенный и деловой характер.

http://kremlin.ru/events/president/news/67315

***

Тема України стала основною на переговорах президента США Джо Байдена та президента РФ Володимира Путіна, повідомив радник американського президента з нацбезпеки Джейк Салліван.

Салліван попередив, що США продовжать готуватися до будь-яких варіантів розвитку подій в Україні.

Переговори Путіна та Байдена відбулись у вівторок у режимі відеозв'язку та тривали понад дві години.

***

Адміністрація США вважає, що найближчими днями з'явиться більше ясності щодо намірів РФ щодо України, заявив у вівторок радник американського президента з нацбезпеки Джейк Салліван брифінгу, додавши, що в даному випадку для США "важливі вчинки, а не слова".

***

Вашингтон опрацьовує варіант, який передбачає повну фінансову ізоляцію Росії від світової фінансової системи у разі вторгнення РФ в Україну, заявила у вівторок заступник держсекретаря США з політичних справ Вікторія Нуланд, під час виступу на слуханнях у Сенаті США.

"Ми обговорювали заходи, які були б рівнозначні повній фінансовій ізоляції Росії від світової фінансової системи з усіма наслідками для російського бізнесу та народу, для їх можливості подорожувати і для торгівлі", - сказала Нуланд у комітеті сенату із закордонних справ, відповідаючи на питання про можливі заходи проти Росії.

"Розглядаються усі можливі варіанти", - додала вона.

Вашингтон очікує на зупинку "Північного потоку-2" у разі, якщо Росія здійснить вторгнення в Україну, заявила у вівторок заступник держсекретаря США з політичних справ Вікторія Нуланд, під час виступу на слуханнях у комітеті сенату США із закордонних справ.

***

Газопровід "Північний потік 2" наразі цілком можна використовувати, щоб чинити тиск на Росію на тему України, заявив радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван.

***

Президент США Джо Байден не пішов на поступки під час розмови з президентом РФ Володимиром Путіним щодо розширення НАТО на схід, заявив радник американського президента з нацбезпеки Джейк Салліван.

"Не було жодних поступок, жодних зобов'язань", - заявив він на брифінгу, коментуючи позицію Байдена на переговорах щодо подальшого розширення НАТО.

При цьому Салліван зазначив, що США готові обговорювати з РФ теми, що викликають занепокоєння.

***

Канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав РФ дотримуватися територіальної цілісності України на тлі повідомлень про потенційну ескалацію та заявив, що будь-яке порушення кордонів - неприйнятне.

https://www.dw.com/uk/maibutnii-kantsler-frn-zasterih-rf-vid-porushennia-kordoniv-ukrainy/a-60048974

***

Помощник президента РФ заявил, что в Кремле удовлетворены переговорами Путина и Байдена

При этом в Кремле заявили, что подводить итоги состоявшихся переговоров пока рано, так как накопилось столько проблем, что предстоит их решать не один месяц, а возможно, и не один год, добавил Ушаков.

https://www.interfax.ru/russia/807166

***

Путин отреагировал на угрозу Байдена ввести санкции

Кремль: санкции не дают никакого положительного эффекта ни для США, ни для России

Президент считает, что ограничения не имеют положительного эффекта ни для США, ни для России.

Президент России Владимир Путин в ответ на слова американского коллеги Джо Байдена о возможных новых мерах против России заявил, что непонятно, за что вводить эти санкции. Об этом сообщил помощник главы государства Юрий Ушаков.

Подробнее на РБК:

https://www.rbc.ru/politics/08/12/2021/61afe39b9a79470b2be03374?from=from_main_13

***

В Кремле раскрыли договоренности Путина и Байдена

Президенты России и США Владимир Путин и Джо Байден условились поручить своим представителям продолжать предметные консультации по «чувствительным вопросам». Об этом сообщил советник по внешней политике Юрий Ушаков, передает корреспондент РБК.

«Была такая достигнута договоренность особенно после того, как Владимир Путин сказал, что есть определенные красные линии», — сказал он.

Подробнее на РБК:

https://www.rbc.ru/politics/08/12/2021/61afbd379a7947010ad56550?from=from_main_12

***

Путин назвал провокационным вопрос о «нападении» на Украину

https://iz.ru/1261575/2021-12-08/putin-nazval-provokatcionnym-vopros-o-napadenii-na-ukrainu

……

Россия проводит миролюбивую политику, но она вправе обеспечивать свою безопасность на средне- и долгосрочную перспективу, заявил президент РФ.

"Это вопрос провокационный", - сказал он, отвечая на вопрос журналиста о том, "собирается ли все-таки Россия нападать на Украину или нет".

"Россия проводит миролюбивую внешнюю политику, но она вправе обеспечивать свою безопасность. Как я уже сказал, в среднесрочной и более отдаленной перспективе, и мы это обсуждаем с нашими партнерами, со всеми нашими партнерами, включая и вчерашнего моего собеседника, президента Соединенных Штатов Америки господина Байдена", - указал президент РФ.

https://tass.ru/politika/13147197

***

Президент Володимир Зеленський позитивно оцінює онлайн-переговори американського і російського колег Джо Байдена та Володимира Путіна. Про це глава держави сказав під час спільного брифінгу із прем'єр-міністром Хорватії Андрієм Пленковичем.

Зеленський зазначив, що хотів би прокоментувати подробиці переговорів після розмови з Байденом.

***

Агентство Fitch не верит в военное столкновение России и Украины

https://www.dw.com/ru/agentstvo-fitch-ne-prognoziruet-vojnu-rossii-i-ukrainy/a-60021669

***

Ішинґер вважає малоймовірним вторгнення Росії в Україну

Глава Мюнхенської конференції з безпеки Вольґанґ Ішинґер переконаний, що ціна такої війни була б для Москви вищою, ніж потенційна вигода.

https://www.dw.com/uk/hlava-miunkhenskoi-konferentsii-z-bezpeky-vvazhaie-maloimovirnym-napad-rf-na-ukrainu/a-60030071

До курсу гривні

Національний банк у період з 29 листопада по 3 грудня купив на міжбанківському валютному ринку 5 млн доларів і продав 154,5 млн доларів.

Про це йдеться у повідомленні НБУ.

***

Національний банк України (НБУ), як і очікував ринок, підвищив облікову ставку на 50 базисних пунктів – до 9% річних із нинішніх 8,5%, повідомляється на сайті НБУ.

Національний банк України (НБУ), як і очікував ринок, підвищив облікову ставку на 50 базисних пунктів – до 9% річних із нинішніх 8,5%, повідомляється на сайті НБУ.

"Це рішення спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%", - пояснюється в повідомленні.

У разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків Національний банк готовий підвищувати ключову ставку на найближчих засіданнях правління з питань монетарної політики, зазначив регулятор.

Нацбанк додав, що пік інфляційного сплеску пройдено, але інфляція знижується повільніше, ніж очікувалося. Зокрема, у жовтні зростання споживчих цін пригальмувало до 10,9% у річному вимірі, і в листопаді інфляція продовжила сповільнюватися за рахунок вичерпання низької минулорічної бази порівняння, кращих урожаїв, адміністративних рішень щодо тарифів ЖКГ та впливу попередніх рішень щодо посилення монетарної політики.

***

Населення 4-й місяць поспіль скуповує валюту і в листопаді купило на 275,9 млн доларів США більше в еквіваленті, ніж продало, якщо враховувати лише готівкові операції. З урахуванням безготівкових операцій, чиста купівля валюти населенням у листопаді перевищила продаж на 365,26 млн доларів США, що є найбільшим значенням за останній рік.

Про це йдеться у звітних даних НБУ.

У листопаді українці продали готівкової валюти на 1 866 млн доларів в еквіваленті, а купили 2 141,9 млн доларів в еквіваленті.

Продаж безготівкової валюти населенням у листопаді становив 466,4 млн доларів в еквіваленті, а купівля — 555,8 млн доларів в еквіваленті.

Як повідомлялося, чисте придбання валюти населенням переважає із серпня. У тому числі в жовтні українці придбали валюти на 65,85 млн. млн доларів США більше, ніж продали.

***

НБУ в документі Макроекономічний та монетарний огляд НБУ (листопад 2021 року). назвав причини зниження курсу гривні.

Протягом першої половини місяця гривня зміцнювалася, у другій половині девальвувала.

Як зазначається у огляді, на початку місяця пропозиція іноземної валюти значно перевищувала попит на неї. Головними джерелами іноземної валюти у період були експортна виручка підприємств АПК і ГМК, і навіть кошти, що надійшли від нерезидентів.

Крім того, далися взнаки і позитивні очікування щодо подальшого прогресу у співпраці з МВФ після досягнутих домовленостей на рівні персоналу в жовтні. НБУ викуповував надмірну валюту на ринку, поповнюючи міжнародні резерви, додали у центробанку.

"Однак у другій половині листопада гривня ослабла через значне зростання попиту на іноземну валюту з боку енергетичних компаній та психологічних факторів, зумовлених геополітичними ризиками, зокрема накопичення військ РФ на кордоні з Україною", - йдеться в огляді.

***

Інформація стосовно закупівлі імпортних енергоресурсів

НЕК "Укренерго" повідомила, що з 28 листопада по 5 грудня запаси вугілля на складах теплових електростанцій (ТЕС) збільшились на 12,2% до 414,9 тис. тонн.

Про це йдеться у повідомленні "Укренерго".

Частка ТЕС у покритті навантаження, порівняно з попереднім тижнем, зменшилася з 23% до 22%.

"Виробництво на ТЕС порівняно з попереднім тижнем зменшилося на 8% (до 711,4 млн кВт-год). Це є наслідком збільшення генерації атомних електростанцій (АЕС) (+4%) та вітрових електростанцій (ВЕС) (+46%) При цьому середньодобова генерація ТЕС у будні та у вихідні практично не змінювалося - 101,5 та 101,9 млн кВт-год відповідно, що пов'язано зі збільшенням споживання саме у вихідні, зокрема, максимальне виробництво ТЕС було в неділю 6 грудня (106,2 млн кВт-год)", - йдеться у повідомленні.

***

В Україну прибуло друге із семи законтрактованих ДТЕК суден із вугіллям зі США.

Про це йдеться у повідомленні компанії "ДТЕК Енерго".

***

Середня митна вартість газу, який імпортується Україною, у листопаді збільшилася на 6,6% до $730,7/тис. куб. м, повідомило Мінекономіки.

У гривневому еквіваленті середня митна вартість газу, який імпортується Україною, у листопаді збільшилася на 6,6%, або на 1 197,6 гривні/тис. куб. м, до 19 261,6 грн/тис. куб. м порівняно із жовтнем (18 063,0 гривні/тис. куб. м).

***

Постачання природного газу в Україну з ЄС у січні-листопаді 2021 року скоротилися в 6,1 раза (на 13,05 млрд куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 2,55 млрд куб. м, повідомила прес-служба ТОВ "Оператор ГТС України" (ОГТСУ).

За її даними, у січні постачання становили 0,439 млрд куб. м, у лютому – 0,029 млрд куб. м, у березні – 0,008 млрд куб. м, у квітні – 0,077 млрд куб. м, у травні – 0,008 млрд куб. м, у червні – 0,09 млрд куб. м, у липні – 0,498 млрд куб. м, у серпні – 0,567 млрд куб. м, у вересні – 0,665 млрд куб. м, у жовтні – 0,155 млрд куб. м, у листопаді – 0,012 млрд куб. м.

Експорт та реекспорт газу з України за 11 місяців 2021 року становив 2,207 млрд куб. м, зокрема, у листопаді він становив 0,579 млрд куб. м (у напрямку Угорщини – 0,31 млрд куб. м, Словаччини – 0,18 млрд куб. м, Польщі – 0,08 млрд куб. м), що на 20,9% більше, ніж у жовтні (0,479 млрд куб. м).

***

Транзит природного газу через українську газотранспортну систему (ГТС) у січні-листопаді 2021 року скоротився на 23,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року - до 38,3 млрд кубометрів.

Про це повідомив "Оператор ГТС України".

У листопаді 2021 року транзит природного газу українською ГТС до країн Європи склав 3,049 млрд куб. м, на 414 млн куб. м більше, ніж у жовтні.

***

У січні-листопаді 2021 року державна газовидобувна компанія "Укргазвидобування" скоротила видобування природного газу на 4,3%, або на 560 млн куб. м, до 12,49 млрд куб. м, порівняно з аналогічним періодом 2020 року.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

***

Профіцит поточного рахунку платіжного балансу у жовтні становив 117 млн доларів (у жовтні минулого року – 530 млн доларів).

Про це свідчать дані НБУ.

За січень–жовтень 2021 року дефіцит поточного рахунку становив 1,3 млрд доларів (у січні–жовтні 2020 року профіцит дорівнював 5,1 млрд доларів).

Чистий притік прямих іноземних інвестицій оцінено у 291 млн доларів (у жовтні 2020 року – 120 млн доларів), у тому числі за рахунок реінвестування доходів – 114 млн доларів (у жовтні 2020 року – відповідна сума у 118 млн доларів).

Чистий притік акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) становив 75 млн доларів порівняно з 186 млн доларів у жовтні минулого року.

Інші фінансові новини.

Рішення Індексного комітету Української біржі.

30 листопада 2021 року відбулося засідання Індексного комітету Української біржі. На засіданні було прийнято рішення щодо включення акцій іноземного емітенту MHP SE до складу індексного кошику з  коефіцієнтом, що враховує free-float на рівні 40% та щодо включення акцій іноземного емітента Kernel Holding S.A. в лист очікування на включення до Індексу UX.

На підставі рішень Індексного комітету проведено перерахунок параметрів індексу.

Таким чином, з 16 грудня 2021 року вступають в силу наступні параметри Індексу українських акцій (UX):

#

Код 

Назва 

Кількість акцій в обігу

Коефіцієнт, що враховує free-float (Wi)

Коефіцієнт, що обмежує вагу акції(Ci)

Вага акцій станом  на 30.11.2021

BAVL 

Райффайзен Банк Аваль

61 495 162 580

2,0%

1

10,71%

CEEN 

Центренерго

369 407 108

22,0%

1

12,87%

DOEN 

Донбасенерго

23 644 301 

14,0%

1

1,58%

MHPC

MHP SE

107 038 208

40%

0,1475085

25,00%

5

MSICH 

Мотор Січ

2 077 990 

20,5%

0,5415805

25,00%

6

TATM

Турбоатом

422 496 520 

3,5% 

1

1,70%

7

UNAF 

Укрнафта

54 228 510 

7,0%

1

23,14%

***

Альфа-Банк (Україна) запровадив для клієнтів цифрового банку Sense SuperApp можливість інвестувати в акції провідних міжнародних компаній із високим інвестиційним рейтингом.

Про це йдеться у повідомленні банку.

Альфа-Банк (Україна) ініціював доступ акцій до обігу на українському ринку та надав клієнтам інструмент торгівлі у цифровому банку Sense SuperApp.

Зазначається, що першою таку можливість з 28 грудня до 10 січня випробує група клієнтів у рамках пілотної фази проекту.

У режимі реального часу клієнти можуть проводити торгові операції з цінними паперами цифрового банку Sense SuperApp.

Приєднатися до групи можна з 6 грудня у телеграм-каналі.

Банк наголосив, що у січні 2022 року сервіс буде відкритий для широкого пулу клієнтів.

Клієнтам банку доступне інвестування в акції світових гігантів з кредитним рейтингом інвестиційного рівня, серед яких Apple, Amazon, Facebook, Microsoft, Visa та інші компанії.

Щоб інвестувати в цінні папери, необхідно: бути користувачем Sense SuperApp; мати картку або поточний гривневий рахунок в Альфа-Банку (Україна) та бути резидентом України віком від 18 років.

"Для інвестування через Sense SuperApp встановлено малий поріг - від 1 акції (в середньому ціна однієї акції близько 4 тис. гривень). Клієнт здійснює купівлю та продаж акцій за цінами, що відповідають котируванням міжнародних бірж (торгова сесія доступна в робочі дні з 16:30 до 23:00), де банк виступає податковим агентом клієнта, а податки утримуються від інвестиційного прибутку на момент продажу акцій", - зазначає прес-служба банку.

***

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 2 грудня ухвалила рішення про допуск на вітчизняний ринок "золотих акцій" фондів Goldman Sachs Physical Gold ETF та SPDR Gold Trust.

Про це йдеться у повідомленні комісії.

***

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) встановила критерії для визнання особи кваліфікованим інвестором.

Про це йдеться у повідомленні НКЦПФР.

Економіка України

Зростання ВВП України в 2021 році складе 3,4% замість очікуваних у квітні 4,1%, а зростання економіки в 2022 році прогнозується на рівні 3,6% замість 3,7%.

Такий консенсус-прогноз оприлюднило Міністерство економіки.

"Експерти очікують зростання ВВП: у 2021 році на рівні 3,4% на відміну від раніше прогнозованих 4,1%, у 2022 – на 3,6% на відміну від 3,7% відповідно", – зазначило міністерство.

Як пояснюється у документі, перегляд показників здебільшого обумовлений уповільненням зростання інвестицій.

Водночас експерти Мінекономіки очікують, що у 2023-2024 роках зростання економіки становитиме 3,4% та 4% відповідно.

До кінця 2021 року експерти очікують на інфляцію на рівні 10,6%, до кінця 2022-го — 6,5%.

Рівень безробіття, як очікують експерти, становитиме 9,4% у 2021-му та 9% у 2022 році.

Курс гривні до кінця 2021 року становитиме 27,5 грн/$.

https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=Konsensus-prognoz

***

Україна у січні-жовтні 2021 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) у сумі 2,83 трлн. грн., що на 43,8% більше ніж у січні-жовтні 2020 року (1,97 трлн. грн.), у тому числі за межі країни на суму 837,73 млрд. грн, повідомила Державна служба статистики.

***

Нагадаємо, що само міністерство економіки України погіршило прогноз зростання ВВП України у 2021 році до 3%. У липні в міністерстві чекали зростання ВВП на рівні 4,1%, повідомило 29 листопада РБК із посиланням на відповідь міністерства на запит видання.

"Очікуються дещо нижчі темпи зростання ВВП і цього, і наступного року. Зростання ВВП за підсумками 2021 року очікується на рівні 3%", – повідомили в Мінекономіки.

***

За січень-листопад 2021 року Україна збільшила експорт товарів на 16,95 млрд доларів США, або на 38,1% — до 61,39 млрд доларів США. Водночас імпорт товарів в Україну збільшився на$17,1 млрд доларів США, або на 35,4% — до 65,36 млрд доларів США, свідчать дані Державної митної служби.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України за 11 місяців становило 3,97 млрд доларів США проти 3,83 млрд доларів минулого року.

Товарообіг за відповідний період становив 126,76 млрд доларів США, що на 34 млрд, або на $36,7% більше.

Зокрема, експорт чорних металів збільшився на 5,64 млрд доларів США (+80,8%) – до 12,62 млрд доларів.

Експорт руди, шлаків та золи зріс на 2,95 млрд доларів США (+76,3%) – до $6,81 млрд доларів США.

Експорт зернових збільшився на 2,2 млрд доларів США (+25,8%) – до $10,74 млрд доларів США.

Експорт олії та жирів зріс на 0,92 млрд (+17,89%) – до 6,1 млрд доларів США.

Імпорт нафти та нафтопродуктів, мінеральних палив збільшився на 6,02 млрд доларів США (+83,9%) – до 13,2 млрд доларів.

***

У листопаді 2021 року порівняно з аналогічним періодом 2020 року продаж нових комерційних автомобілів зріс на 50% до 1 479 одиниць.

Про це йдеться в повідомленні асоціації "Укравтопром".

***

У листопаді 2021 року порівняно з аналогічним періодом 2020 року продаж уживаних імпортованих легкових автомобілів збільшився на 81% до 58,3 тис. одиниць.

Про це йдеться у повідомленні асоціації "Укравтопром".

Боротьба з коронавірусною інфекцією. Її вплив на економіку країни.

Ситуація з захворюваністю на коронавірус в Україні, смертності від хвороби ще суттєво покращилась і продовжує покращуватись.

***

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій перевела Київ, Донецьку, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Луганську, Львівську, Одеську, Рівненську та Херсонську області з "червоної" до "жовтої" зони епідемічної небезпеки з 7 грудня.

***

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко заявляє, що наразі штаму коронавірусу "Омікрон" в Україні не виявлено.

Про це Ляшко повідомив на селекторній нараді із запобігання поширенню коронавірусної хвороби на території України, повідомили Українські Новини.


Рис. 23Рис.23

Рис. 24Рис.24

Рис. 25Рис.25

Фінансовий сектор.

Фінансові результати банків України за 10 місяців 2021 року

Платоспроможні банки України за січень-жовтень 2021 року отримали 58,354 млрд. гривень прибутку після оподаткування. Рейтинг із прибутковості очолює державний ПриватБанк, який заробив 23,801 млрд. гривень.

Усього 65 українських банків є прибутковими. Чисті збитки зафіксували лише шість банків, а саме: Правекс Банк – 148,5 млн грн чистого збитку, Юнекс Банк – 36,1 млн грн, БТА Банк – 28,3 млн грн, Український банк реконструкції та розвитку – 16,8 млн грн , Альпарі Банк - 6 млн грн і банк "Траст-капітал" - 3,2 млн грн.

У НБУ зазначили, що чистий прибуток платоспроможних банків України за підсумками десяти місяців зріс на 47% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 58,7 млрд грн.

Доходи банків збільшились на 4% за звітний період до 217,8 млрд. грн. З них процентні доходи становили 137 млрд грн, комісійні - 74,7 млрд грн.

Витрати банків скоротилися на 6% до 159,4 млрд. грн.

Рис. 26Рис.26

***

В жовтні 2021 номінальний обсяг вкладів у банках-учасниках ФГВФО (без Ощадбанку) збільшився на 1,8 млрд - до 629,4 млрд грн. Це випливає із даних, оприлюднених на сайті НБУ.

Лідером із залучення коштів фізосіб вже за традицією став Універсал Банк, на ліцензії якого працює віртуальний monobank. Інший банк Сергія Тігіпка - Таскомбанк - замикає п'ятірку.

На другому місці – Альфа-Банк, який випередив ПУМБ Ріната Ахметова.

Приватбанк, який втратив за 3 квартал близько 10 млрд грн депозитів, у жовтні втратив ще понад 3,1 млрд грн.

На другому місці з гігантським відривом також державний Укрексімбанк, який саме у жовтні потрапив у скандал.

Третє та четверте місця по відтоку – у західних ОТП Банку та Райффайзену.

За даними НБУ, номінальний обсяг коштів населення у банках за жовтень збільшився на 1,1 млрд. — 689,6 млрд. грн.

***

Національний банк доповнив перелік буферів капіталу, які банки повинні формувати для підвищення здатності протистояти ризикам у період фінансової та економічної нестабільності, повідомляє прес-служба НБУ.

"У перелік введених у 2015 році буферів капіталу (консервації, контрциклічної та системної важливості) включено буфер системного ризику, який має формуватися для пом'якшення впливу нециклічних системних ризиків", - йдеться у повідомленні.

***

У 2022 році Національний банк України вперше проведе секторальну оцінку ризиків небанківських фінустанов з запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Емітенти, акції яких обертаються на місцевих біржах

«Укрнафта»

Повідомлення «Укрнафти».

Акціонером ПАТ "УКРНАФТА" LITTOP ENTERPRISES (13,6049912% статутного капіталу ПАТ "УКРНАФТА") внесено пропозицію щодо включення нових питань (з проектами рішень) до проекту порядку денного загальних зборів ПАТ "УКРНАФТА", скликаних на 23 грудня 2021 року.

Окремі нові питання з запропонованими рішеннями (не всі) для ознайомлення:
Рис. 27
Рис. 27-1
Рис. 27-2Рис.27

Детальніше:

https://www.ukrnafta.com/data/Ivestor_news/06.12.2021/Info_dop_vopros_LITTOP_sayt_06_12_2021.pdf

***

Окружний адміністративний суд м. Києва (ОАСК) 16 листопада задовольнив позов ПАТ “Укрнафта” до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та скасував податкові повідомлення-рішення від 7 травня 2021 року про збільшення суми зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4,28 млрд. грн. Про це повідомляє Finbalance.

Також суд скасував повідомлення-рішення, яким “Укрнафті” зменшено суму негативного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 6,67 млрд грн.

Відповідно до судових рішень, ці податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатами проведення податківцями камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток Укрнафти за 2020 рік.

"Укрнафта" зобов'язана була збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму 11 млрд грн, що є сумою штрафних санкцій та пені, нарахованих та сплачених позивачем у грудні 2020 року.

Водночас компанія висловлювала думку про безпідставність доводів ДПС, що підприємство мало збільшити фінансовий результат до оподаткування шляхом збільшення резерву (забезпечення) у фінансовій звітності відповідно до МСФЗ на суму 19,43 млрд грн, оскільки такі дані можна встановити виключно на підставі перевірки фінансової звітності та первинних бухгалтерських документів та неможливо встановити під час проведення камеральної перевірки.

Раніше повідомлялося, що ОАСК у вересні також задовольнив позов “Укрнафти” до Центрального міжрегіонального управління ДПС щодо роботи з великими платниками податків та зобов'язав податківців надати Держказначейству висновок про повернення зайво сплачених коштів з податку на прибуток за 2020 рік у розмірі 3,2.

"Центренерго"

Повідомлення компанії. http://www.centrenergo.com/post/druge-sudno-z-vugillyam-dlya-tes-pat-tsentrenergo-pribulo-v-ukrainu/

Сьогодні, 5 грудня, о 15.30 судно класу „Панамакс“ із вугіллям австралійського походження, об’ємом 75 тис тонн зайшло до одеського порту „Южний“.

Після проходження митних операцій човен почне розвантаження. Вже із завтрашнього дня вугілля відвантажуватиметься залізничним транспортом на адресу електростанцій ПАТ «Центренерго» для поповнення складів та безперебійної роботи протягом опалювального періоду 2021-2022 років.

Ще дві поставки очікуються найближчим часом. Наступна партія вугілля прибуде до України 15 грудня 2021 року. Це також вугілля австралійського походження. Очікується, що наприкінці грудня 2021 – на початку січня 2022 року в Україну прибуде судно з вугіллям з Колумбії для потреб ТЕС ПАТ „Центренерго“. Обсяг кожної партії становить від 70 до 80 тис. тонн, в підсумку сумарний обсяг поставок - майже 210-220 тис. тонн.

Раніше повідомлялося, що ПАТ "Центренерго" законтрактувало 1,5 млн. тонн вугілля, що дозволить йому взимку успішно виконати функцію балансування енергетичної системи України в умовах пікових навантажень і не допустити так званих "віялових" відключень електроенергії.

***

Суд задовольнив позов ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” та вирішив стягнути з державного “Центренерго” на користь позивача 714 млн грн заборгованості. Відповідне рішення Господарський суд Київської області ухвалив 22 листопада, повідомляє Finbalance.

Згідно з судовими матеріалами, йдеться про борг з постачання газу, яке здійснювалося в січні 2021 року.

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" входить до групи "Нафтогазу".

Як повідомлялося, раніше у Фонді держмайна, в управління якого було передано "Центренерго", заявляли, що енергокомпанія вже до кінця листопада планує сплатити борг перед "Нафтогазом" на суму близько 900 млн. грн. за газ, використаний ще на початку року.

МХП

Податковим законом №5600 птахівництво перевели на загальну систему оподаткування у 18% з прибутку попри спроби залишити його на "спрощенці", повідомила «Економічна правда» 2 грудня.

Про це йдеться у даних законопроекту №5600, ухваленого Верховною Радою 30 листопада.

Так, ВР проголосувала за редакцію закону (правка №117), яка передбачає зміни до категорій бізнесу, який не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. А саме, розведення свійської птиці та виробництво м’яса свійської птиці не зможуть бути платниками єдиного податку четвертої групи.

….

Як пояснив голова податкового комітету Данило Гетманцев у коментарі ЕП, правки між собою не конфліктують, і зрештою призведуть лише до того, що птахівництво переведуть на загальну систему оподаткування з 1 січня.

Єдині винятки – розведення окремих видів птиці на кшталт индиків, які поступово переходитимуть на загальну систему до 2027 року.

«"Поправка Косюка": птахівництву доведеться платити податок на прибуток»

https://www.epravda.com.ua/news/2021/12/2/680320/

Динаміка ціни акцій МХП в доларах США на Лондонській фондовій біржі по дням.

Рис. 28Рис.28



Рис. 29Рис. 29

"Укренергомашини" (раніше - "Турбоатом")

Акціонери АТ "Укренергомашини" (раніше - АТ "Турбоатом"), 75,22% акцій якого належить державі в особі Фонду держмайна, схвалили приєднання до нього АТ "Завод "Електроважмаш", а також затвердили умови конвертації акцій "Електроважмашу" в акції " Укренергомашин” та випуск акцій додаткової емісії для проведення цієї конвертації. Як свідчить протокол зборів акціонерів АТ “Укренергомашини” від 1 грудня, на участь у зборах зареєструвалися акціонери (або їхні представники), які спільно володіють 91,54% акцій, що голосують, повідомляє Інтерфакс-Україна.

При цьому рішення про затвердження передавального акта підтримали 83,01% зареєстрованих на зборах голосів акціонерів, проти виступили 16,99%, за затвердження договору про приєднання, умов конвертації акцій та рішення про випуск акцій додаткової емісії проголосували відповідно 82,16% та 17, 44 %.

Коефіцієнт конвертації та розмір додаткової емісії в протоколі не вказані.

Крім того, акціонери затвердили нову організаційну структуру АТ "Укренергомашини", яка буде введена в дію з моменту підписання передавального акта між "Укренергомашинами" та "Електроважмашом".

«Мотор Січ»

Міністерство юстиції отримало позовну заяву від китайських інвесторів через компанію «Мотор Січ» – про це у відомстві повідомили на запит Радіо Свобода.

За повідомленням, міністерство отримало повний текст позовної заяви 15 листопада, вона містить вимоги на суму 4,59 мільярда доларів.

Йдеться про позов, який китайська сторона ініціювала в 2020 році. Мін’юст отримав запит про арбітражне провадження зі стислим змістом позовних вимог у грудні минулого року.

«Звертаємо увагу, що позивачем у цьому арбітражному провадженні є не компанія «Beijing Skyrizon», а шестеро фізичних осіб-громадян Китайської Народної Республіки. Арбітраж засновано ad hoc, місцем арбітражного провадження обрано місто Гаага, Нідерланди. Адмініструючий орган – Постійна палата третейського суду у Гаазі», – повідомили в міністерстві.

Читайте також: Pandora Papers: юристи зі США допомагали Китаю в боротьбі за «Мотор Січ»

У відомстві уточнюють, що позовні вимоги стосуються не компенсації за націоналізацію, а виплати відшкодування Україною за, як стверджують позивачі, «порушення режиму справедливого ставлення та експропріацію інвестицій». За позицією інвесторів, це суперечить угоді між Пекіном та Києвом про заохочення та взаємний захист інвестицій 30 травня 1993 року.

«Позиція держави Україна полягає у тому, що заявлені китайськими інвесторами позовні вимоги є необґрунтованими, а у Трибуналу відсутня юрисдикція на розгляд відповідної справи. Позовна заява та додані до неї докази досліджуються Мін’юстом разом із юридичним радником держави Україна у цьому арбітражному провадженні», – йдеться у відповіді.

Водночас, як зазначають у міністерстві, завчасне розголошення деталей захисту України «може зашкодити інтересам держави».

Читайте також: Оновлення інфраструктури за китайські гроші. Якою може бути ціна для України?

Китайська газета Global Times повідомила 29 листопада, що компанія Skyrizon вимагає від України 4,5 мільярдів компенсації через санкції у позові до міжнародного арбітражу в Гаазі.

***

Президент та акціонер “Мотор Січ” В'ячеслав Богуслаєв продав акції компанії таємно: особистість покупця була прихована за анонімними офшорними компаніями, а угода була оприлюднена лише через два роки після продажу. Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву Олени Поканевич, спеціаліста з конкурентного права та M&A проекту "Ліга антитрасту".

“Україна має всі шанси відстояти свої права в арбітражному суді. Адже націоналізація “Мотор Січі” здійснювалася з дотриманням китайсько-української двосторонньої інвестиційної угоди та порядок встановлений законом був дотриманий: націоналізація здійснювалася у суспільних інтересах; АМКУ не надавав жодної компанії дозволу на придбання акцій "Мотор Січ" і досліджує питання законності придбання громадянами Китаю контрольного пакету акцій "Мотор Січ", китайські компанії не були піддані дискримінації. Але не слід недооцінювати КНР. Якщо вони увійшли до цього процесу, то, схоже, бачать можливість тиснути українська влада на потрібний їм результат”, — заявила експерт.

Емітенти єврооблігацій з основним бізнесом в Україні

"Метінвест"

У січні-вересні група "Метінвест", відповідно до неаудованої фінансової звітності за стандартом МСФЗ, збільшила показник EBITDA у 4,4 рази, або на 4,723 млрд доларів до 6 102 млн доларів порівняно з 9 місяцями минулого року.

Про це йдеться у повідомленні групи.

Показник EBITDA гірничодобувного сегменту зріс у 3,9 рази до 3 763 млн доларів, а показник EBITDA металургійного сегменту – у 5,6 рази до 2 781 млн доларів.

У результаті за 9 місяців 2021 року частка металургійного сегмента в загальному показнику EBITDA збільшилася до 42% (34% за 9 місяців 2020 року), при цьому частка гірничодобувного сегмента скоротилася до 58% – з 66% за 9 місяців 2020 року.

Зростання показника EBITDA в основному зумовлено збільшенням середніх цін реалізації, ефект від яких на продажі продукції "Метінвесту" становив 3 793 млн доларів.

Виручка "Метінвесту" за 9 місяців 2021 року порівняно з 9 місяцями 2020 року збільшилася на 78%, або на 5,934 млрд. доларів до 13,562 млрд доларів.

Зростання виручки зумовлено зростанням цін на метало- та залізорудну продукцію, які йшли за глобальними бенчмарками.

"Укрзалізниця"

"Укрзалізниця" у 2022 році планує ефективно розпорядитися коштами від двоетапного підвищення вантажних тарифів, схваленого у другій половині 2021 року, та утримається від їх додаткового зростання, повідомив голова правління Олександр Камишін.

"Ті два підйоми, які вже ухвалені, серйозно б'ють по бізнесу. Ми не маємо планів підвищення на 2022 рік тарифів на вантажні перевезення", - сказав він на інфраструктурному дні Європейської Бізнес Асоціації у Києві.

"ДТЕК ВДЕ"

Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings знизило довгостроковий рейтинг компанії "ДТЕК ВДЕ" з рівня "B-" до рівня "CCC+" на тлі непогашеної ДП "Гарантований покупець" заборгованості за електроенергію. Про це йдеться у заяві агентства, передає Інтерфакс-Україна.

“Компанія ще не отримала 3 млрд грн ($97 млн ​​євро) історичної заборгованості, яку передбачалося погасити коштами, отриманими від нещодавнього випуску єврооблігацій “Укренерго” на суму $825 млн. Ми бачимо підвищені ризики для стягнення цієї дебіторської заборгованості через енергетичну кризу в Україні та нещодавні заяви президента України Зеленського про звинувачення кінцевого власника DTEK Renewables Ріната Ахметова у можливій участі у спробі державного перевороту (що він заперечує)”, - кажуть в агентстві.

Нагадаємо, НЕК "Укренерго" 3 листопада оголосило про успішне розміщення 5-річних єврооблігацій на суму $825 млн під 6,875% річних з метою погашення боргів за електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел за "зеленим тарифом". Минулого тижня кошти надійшли на рахунки Укренерго, після чого вони були конвертовані в гривню та направлені Гарантованому покупцю.

Галузеві новини

Сільське господарство

Фактичні обсяги експорту Україною зерна з початку 2021/2022 маркетингового року (липень 2021 – червень 2022) станом на 6 грудня становили 26 076 тис. тонн, що на 16,9%, або на 3 779 тис. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого рекламного року.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства.

Світові фінансові та економічні новини

Стратеги з Уолл-стріт бачать подальше зростання у 2022 році: опитування Reuters

1 грудня 2021 року о 08:10 год.

Керолайн Валеткевич

НЬЮ-ЙОРК (Рейтер) – Індекс S&P 500 зросте на 7,5% до кінця 2022 року і закінчить рік на рівні 4910 завдяки (корпоративним) прибуткам та економічному зростанню, яке продовжить цьогорічний ралі, згідно із медіанним прогнозом в опитуванні стратегів (по ринку акцій) проведених Reuters.

Ці оптимістичні прогнози з’являються навіть тоді, коли зростаюче занепокоєння щодо впливу нового варіанту коронавірусу затьмарює картину на найближчу перспективу, на Уолл-стріт було різке падіння у (попередній) вівторок, частково через побоювання щодо варіанту Omicron. https://www.reuters.com/markets/europe/wall-st-ends-lower-taper -acceleration-worries-pile-onto-virus-angst-2021-11-30

І все ж S&P 500 у 2021 році виріс на понад 21%, завдяки відновленню економіки після блокування під час пандемії.

Згідно із медіанним значенням прогнозів 45 стратегів, опитаних Reuters протягом останніх двох тижнів (до 1 грудня 2021), у 2022 році індекс S&P 500 підвищиться на 7,5% від рівня закриття у вівторок (1 грудня) у 4567 пунктів і закінчить (2022) рік на рівні 4910.

Цей прогноз вище, ніж 4725 в опитуванні Reuters наприкінці серпня, хоча багато з останніх прогнозів на 2022 рік були надані до новин про Омікрон.

«Наступний рік (ріст) трохи сповільниться, але все одно буде сильнішим за тренд» зростання економіки, і цей чинник, ймовірно, подовжить бичачий ринок, сказав Райан Детрік, головний стратег по (фінансовим) ринкам LPL Financial. Цільове значення індексу S&P 500 цієї компанії на кінець 2022 року - 5050 пунктів.

Згідно з опитуванням, фондовий індекс Dow Jones Industrial Average закінчить наступний рік на рівні 37500 пунктів, що приблизно на 8,7% більше, ніж значення індикатору у вівторок (1 грудня).

Хоча очікується, що зростання прибутку (на умовну акцію індексів) в 2022 році буде значно нижчим за різке зростання, яке спостерігалося цього року, коли підприємства відновлювались з початку пандемії, окремі стратеги вважають, що консенсусні погляди можуть недооцінювати силу (росту корпоративних прибутків).

«Аналітики все ще будуть за восьмою кулею (образне американське висловлювання з гри в більярд, означає бути в незручному, складному становищі)», – сказав Браян Бельскі, головний інвестиційний стратег BMO Capital Markets, цього тижня у віртуальному чаті про свій прогноз на рік вперед. Він прогнозує, що індекс S&P 500 закінчить 2022 рік на рівні 5300 пунктів.

Стратеги в опитуванні здебільшого очікували покращення корпоративних прибутків покращуються, а не їх погіршення протягом наступних шести місяців.

Вищі витрати через перебої в ланцюжках поставок і вища вартість робочої сили призвели до того, що компанії при публікації останньої звітності (за 3-ій квартал 2021) попередили про можливий негативний вплив цього прибутки), але багато компаній поки що змогли перекласти (додаткові) витрати на споживачів.

Згідно з даними Refinitiv, аналітики з Wall Street очікують, що прибуток (на акцію індексу) S&P 500 зросте у 2022 році на 7,9% в порівнянні з прогнозованим зростанням на 49,3% у 2021 році.

Однак багато стратегів в опитуванні вважали корекцію або відкат S&P 500 у наступні шість місяців як цілком ймовірний.

Серед останніх причин для занепокоєння було те, що голова Федеральної резервної системи Джером Пауелл повідомив у вівторок, що Центральний банк США розгляне можливість прискорити скорочення купівлі (центробанком США) державних облігацій США та іпотечних цінних паперів через зростання інфляційних ризиків https://www.reuters.com/markets/us/powell-yellen-head-congress-inflation-variant-risks-rise-2021-11-30.

Раніше цього місяця ФРС почала скорочувати обсяги купівлі казначейських облігацій та іпотечних цінних паперів такими темпами, які дозволяють завершити цю програму до середини 2022 року. Програма була введена на початку 2020 року, щоб полегшити тягар для економіки через пандемію.

Савіта Субраманян, стратег по акціям та кількісному аналізу у BofA Securities, у відеопрезентації на рік напередодні цього тижня повідомила інвесторам, що серед акцій великої капіталізації слід зосередитися на компаніях, «з більш стабільними та зростаючими дивідендами, яким інфляція скоріше принесе користь, а не зашкодить».

«Нам подобаються акції сектору енергетики та фінансів через те, що дивіденди  (цих секторах) захищені від інфляції», – сказала вона. BofA має на 2022 рік цільове значення індексу S&P 500 на кінець (2022) року - 4600.

(Репортаж Керолайн Валеткевич; також за участі Ноеля Рандевича, Чака Миколайчака, Стівена Калпа, Шинейд Керью та Олдена Бентлі; додаткове опитування Мумал Ратор, Мілуні Пурохіт та Ананта Чандака; редагування Марка Поттера)

Авторські права 2021 Thomson Reuters.

Посилання (може вимагатись безкоштовна реєстрація):

https://www.reuters.com/markets/europe/wall-street-strategists-see-more-gains-2022-2021-12-01/

Інше посилання (без реєстрації):

https://money.usnews.com/investing/news/articles/2021-12-01/wall-street-strategists-see-more-gains-in-2022-reuters-poll

***

Коментарі чиновників ФРС говорять про те, що центральний банк, ймовірно, вирішить подвоїти темпи скорочення до 30 мільярдів доларів на місяць на грудневому засіданні наступного тижня. Також вже на грудневій нараді можуть розпочатися початкові обговорення щодо того, коли і на скільки підвищити відсоткові ставки наступного року.

Минулого тижня голова Федеральної резервної системи Джером Пауелл скасував термін «перехідний», щоб описати інфляцію, пишуть фінансові аналітики.

У понеділок в ефірі CNBC «Street Signs Europe» О’Ніл, ветеран фондового ринку США, економіст і колишній голова КУА Goldman Sachs Asset Management, сказав, що зміна формулювань ФРС «перезріла».

«Якщо відкинути ризик невизначеності щодо варіанту [omicron], в той час, як ви закінчуєте цей рік там, де ми його закінчуємо, з тими масштабами відновлення, які ми маємо — незважаючи на те, що, ймовірно, є статистичним викидом у звіті про працю, опублікованому в п’ятницю — маємо величезне відновлення зростання [економіки], чому нам потрібен такий самий масштаб надзвичайної монетарної політики, який ми проводили 18 місяців тому в усьому західному світі?» — сказав О’Ніл.

О’Ніл, назвав поведінку керівників «mea culpa», маючи на увазі, що велика інфляція є наслідком певної навіть, можливо, помилки ФРС. (В англійській мові «mea culpa», що на латині означає «з моєї вини», на румунській «моя вина», походить із молитви сповіді в Католицькій Церкві)

Інше висловлювання, вже по прогнозу ринків.

«Після ринкових американських гірок минулого тижня трейдери, ймовірно, опинилися на роздоріжжі», — сказав Кріс Ларкін, керуючий директор з торгівлі E-Trade Financial. «З одного боку, Omicron може бути меншою загрозою, але з іншого, ФРС може потенційно прискорити посилення, тому ми можемо побачити деякі зрушення на ринку».

Міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило прогноз зростання світової економіки у 2021 та 2022 роках

Міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило прогноз зростання світової економіки на 2021 рік до 5,7% з очікуваних у вересні 6,0%, відзначивши негативні наслідки високої інфляції, а також проблем, що зберігаються в ланцюжках поставок.

Прогноз зростання світового ВВП на 2022 рік знижено до 4,2% з 4,4%, йдеться у грудневій доповіді Global Economic Outlook (GEO).

"Масштаб і тривалість глобального інфляційного шоку застала зненацька більшість експертів та представників центральних банків, і цей фактор сприяє більш ранньому старту глобальної нормалізації грошово-кредитної політики", - зазначається у GEO.

"Темпи збільшення попиту у світовій економіці в останній рік істотно випереджають зростання пропозиції. Через проблеми, що зберігаються в ланцюжках поставок, реальний світовий ВВП у третьому кварталі підвищився менше, ніж очікувалося, а ціни збільшилися більше, ніж очікувалося", - йдеться в доповіді.

Незважаючи на погіршення прогнозу Fitch, темпи зростання світового ВВП на рівні 5,7% стануть максимальними з 1973 року і експерти агентства вважають, що світ далекий від стагфляції.

Fitch знизило прогноз зростання ВВП США на поточний рік до 5,7% із 6,2%, на 2022 рік - до 3,7% із 3,9%. Прогноз підвищення ВВП Єврозони на 2021 рік знижено до 5,0% з 5,2%, на 2022 рік - залишено на рівні 4,5%.

Аналітики агентства також погіршили прогноз зростання китайської економіки на цей рік до 8,0% з 8,1%, на 2022 рік - до 4,8% з 5,2%. Експерти зазначають, що зниження прогнозу зростання світового ВВП на 2022 рік значною мірою зумовлене саме очікуваним уповільненням зростання в Китаї.

Глава МВФ попередила про уповільнення економічного зростання Китаю

Кристаліна Георгієва вказала на зниження динаміки зростання економіки КНР, що впливає і світову економіку. Очікується, що у 2022 році зростання сповільниться із восьми до 5,6 відсотка.

Економічні показники Китаю викликають занепокоєння директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду (МВФ) Кристаліни Георгієвої. "КНР змогла досягти помітного відновлення (економіки), але динаміка її зростання явно сповільнилася", - заявила вона у понеділок, 6 грудня, під час віртуальної зустрічі з прем'єром Держради Китаю Лі Кецянем.

Оскільки Пекін є важливим фактором для світової економіки, "енергійні заходи підтримки якісного зростання допоможуть не тільки Китаю, а й усьому світу", зазначила Георгієва. Глава МВФ закликала Китай та США знову активніше співпрацювати та зміцнювати систему міжнародної торгівлі.

У жовтні МВФ знизила прогноз зростання китайської економіки до 8 відсотків у поточному та 5,6 відсотка наступного року. Аналітики фонду пов'язують це з кризою ринку нерухомості, цінами на вугілля та нестачею енергоресурсів.

У Китаї також скоригували економічний прогноз. Під час консультацій у політбюро Компартії КНР у вівторок, 7 грудня, було запропоновано знизити його до показника "понад п'ять відсотків" у 2022 році. Причина - пандемія, що продовжується, і високі ціни на сировину.



сайт  "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50


Настроение рынка на 9 декабря 2021
Падение
0 0
Рост
Комментарии и премаркет этого дня:
Аналітичний огляд ринку
КІНТО


Copyright © Українська біржа, 2008-2024. Всі права на інформацію та аналітичні матеріали, розміщені на цьому сайті, захищені відповідно до українського законодавства.
Послуги з інтернет-трейдингу надаються учасниками торгів АТ "Українська біржа".
Телефон: +38 (044) 495-7474. E-mail: info@ux.ua
Адреса: Україна, 04107, м.Київ, вул. Тропініна, буд. 7-г
Форуми |  Новини в RSS |  Схема проїзду