Авторизація
Логін:
Пароль:
Забули пароль | Зареєструватися
Українська біржа - центр ліквідності акцій та похідних інструментів в Україні
Реєстрація Увійти
Субота, 22.01.2022 02:26
Русский Русский English English
Новини в форматі RSS Українська біржа в facebook Українська біржа в twitter
Приватним інвесторам
Торгoвцям
Емітентам
Фондовий ринок
Строковий ринок
Члени біржі
Інформація про торги
Індекс
Технічна підтримка
Про біржу
Документи
Новини
Спецпроекти
Корисні посилання

Аналітика та новини фондового ринка

Пятница, 14 января 2022

Аналітичний огляд ринку

КІНТО
Прогнозируемое настроение рынка: Нейтрально
Индекс UX по итогам дня: 1746,95-1,15%


Ще раз усіх вітаємо з Новим роком!

Та вже слід взятися до роботи і думати в тому числі і про інвестиції, власні або ж під своїм управлінням.

Саме в цьому місці і в цей час, на початку нового року, доречно згадати і про мету, чи навіть сукупність цілей цих оглядів.

Це, звичайно, не лише розповідь про те, що сталось на фінансових ринках, що, звичайно, саме по собі є корисним. І не тільки, що також важливо, зазначення найбільш важливих можливих причин, чому саме так сталось на ринках. Що є додатковою користю. Але також, а для багатьох саме це має бути пріоритетом, тим матеріалом, який важливими чином впливає на побудову спочатку логіки практичних інвестиційних рішень, а потім і на їх практичне прийняття. В цьому процесі має бути і розстановка пріоритетів в інформації, і виділення з неї найбільш важливого, і певне передбачення майбутніх сценаріїв, можливо різних, і побудова власного відчуття ризиків, їх ступеню, і можливостей.

Наприклад, на підставі викладеного нижче в цьому огляді логіка побудови таких рішень, чи одного рішення може бути наступною.

  1. Є велика інфляція в Україні, США та і Європі, тож кошти не тільки у гривні, але й у твердій валюті зараз суттєво знецінюються. Тому слід інвестувати в більш ризикові фінансові інструменти, приймаючи більший ризик, щоб зберегти кошти, чи принаймні суттєво зменшити втрати від інфляції.
  2. Потенціал росту відомих світових фондових індексів, як наприклад американського індексу S&P 500, в наступні місяці, чи 12 місяців (та й у наступні кілька років, якщо брати поточний рівень цін) є наразі обмеженим з немалим ризиком певного, хай і невеликого провалу в наступні півроку, тож в сенсі таких інвестицій варто бути більш обережним.
  3. Дохідність державних облігацій розвинутих країн та надійних корпоративних облігацій найбільших світових корпорацій країн цієї групи є наразі занадто низькою.
  4. По цим причинам громадянам та резидентам України при кращому розумінню місцевих ризиків варто, здається, інвестувати в гривневі ОВДП, які, як видається, при дуже імовірній поміркованій девальвації гривні, надають відносно надійний інструмент для захисту збережень від інфляції.
  5. Але тут варто звернути увагу на відносно швидке з початку року знецінення гривні. Тож при наявних у інвестора коштах у твердій валюті може варто поки трохи зачекати з цими інвестиціями. Пару тижнів, може місяць.
  6. А також, і в ще більшій мірі варто звернути увагу на ризики такого в даний момент інвестування, які зросли через загрозу військового вторгнення Росії в Україну.
  7. Тож можливо також варто розглянути варіант обмеження частки таких інвестицій в своєму інвестиційному портфелі та/або скорочення терміну інвестування в ці фінансові інструменти. Слід уважно відслідковувати розвиток згаданої вище неприємної ситуації.
  8. Звичайно, слід додатково, як завжди, не упускати з виду і інші важливі для цих інвестицій ризики, як то стан державних фінансів України, міжнародні резерви країни, стан фінансової системи України, стан її економіки і прогнози по ним.
  9. І тут варто, можливо, ще раз наприклад для диверсифікації інвестицій звернутись до теми інвестування у закордонні чи вітчизняні акції. В зв’язку з цим варто поглянути і на ситуацію з захворюваністю на коронавірус в Україні та за кордоном, і на прогнозну динаміку процентних ставок в США, а якщо говорити про окремі пайові папери – на їх поточні ринкові оцінки, прогнозні фінансові показники їх емітентів та інші прогнози, потік інформації по цим емітентам за певний минулий час.

Звичайно, логіка інвестиційного рішення навіть в цей конкретний момент часу може бути і інша. Вона точно має бути іншою в інший час, при інших пріоритетних для інвестицій чинниках. Логіка інвестування залежить також від суми інвестицій, характеристики коштів, які інвестуються (що це пенсійні накопичення перед пенсією, кошти на самий чорний день, які мають бути менш ризикованими, чи це якісь суми, якими можна більше ризикувати), від становища інвестора (чи може він скористуватись наприклад послугами якогось швейцарського Lombard Odier, чи в протилежність розраховує на велику державну або професійну пенсію і інвестиції мають для нього другорядну роль), його розуміння ринку (не варто інвестувати в незрозумілі папери, чи при загальному нерозумінні ринкової ситуації, ризиків тощо).

Звичайно, і здоровий міцний сон є великою самостійною цінністю. Тож суто фінансовий результат від інвестицій при заданих формальних ризиках може бути не єдиною метою. Спокій інвестора також має велике значення. Як і з іншої сторони, негарні думки на старості, що можна було б при поміркованих ризиках накопичити суттєву суму для себе, і можливо для нащадків, чи принаймні не звертатись до них по фінансову допомогу.

В цілому ж важливий сам підхід до інвестиційних рішень. Спершу огляд ситуації на фінансових ринках та ринках валюти, ознайомлення з останніми важливими з позицій інвестування новинами, а потім усе інше.

Саме для побудови логіки інвестування і важливі наші і подібні ним огляди. (Як зрештою огляд корисний і просто для швидкого ознайомлення з тим, що відбувається на фінансових ринках і ринках валют).

Слід також враховувати, що ціни різних класів активів, їх дохідності, як ціни конкретних активів, як і курси валют, чи навіть ціни дорогоцінних металів тісно пов’язані між собою. Вони не рухаються незалежно від одного. Це також враховано в наших оглядах.

Не слід забувати і про рівень своєї компетенції. Наприклад, учасники фінансового ринку в свої великій переважній більшості не є, наприклад, фахівцями з питань міжнародної безпеки. У них немає того, що необхідно для винесення первинного фахового судження, а саме: 1) необхідної експертизи (тобто відповідної освіти і великого практичного досвіду), 2) великого масиву необхідної первинної інформації – з достовірних джерел, 3) часу і зусиль по вивченню та аналізу ситуації, формування позиції, а також 4) спілкування з масивом інших відповідних хороших спеціалістів, які також займаються цією проблемою на даний час. Це стосується взагалі будь-яких професійних питань.

Проте, учасники ринку можуть вчинити так, як переважно роблять фахові інвестори чи керуючі фондами - опертись на первинну оцінку добрих фахівців, які займаються належними чином конкретним питанням і після аналізу їх думок на підставі цих думок виробити своє власне хай і дуже «загрублене» бачення відповідних ризиків та можливостей.

Тож надана нижче певна відповідна інформація по ринкам та новинам для ознайомлення та роздумів має допомогти в тому числі і у вибудовуванні практичних інвестиційних рішень.

Якщо виділити основне на цей момент в цих питаннях, що з’явилось чи уточнилось за останні дні, то видається, варто звернути в першу чергу увагу на:

1.      нові високі показники інфляції в США та Україні (також в менші мірі Європі) за минулий місяць;

2.      помітне зниження курсу гривні в останні дні і на значні інтервенції НБУ з продажу твердої валюти;

3.      хід та результати переговорів між Росією та США, Росією та НАТО з питань безпеки, які безпосередньо стосуються України;

4.      помітне зниження цін державних євробондів України після оголошення їх результатів;

5.      ще раз на прогнозні потенціали стратегів по акціям США, думки інших учасників цього ринку, інших крупних ринків акцій, наприклад керуючих фондами;

6.      висловлювання керівників основних центробанків світу;

7.      не зовсім вдалі первинні аукціони Мінфіну України цього вівторка та зниження ОВДП у власності нерезидентів України.

ФІНАНСОВІ РИНКИ

Ринок акцій України.

Результати торгів акціями в Україні за період з 05.01.2022 по 10.01.2022 включно, відображені на Рис. 1-5. На рисунках є динаміка українських та світових фондових індексів, динаміка цін окремих «індексних» пайових паперів на Українській біржі, а також окремо зміна цін акцій МХП і Кернела в гривнях та обсяги торгів на Українській біржі.

Графіки зміни українських та світових фондових індексів за тиждень до понеділка 10.01.2022 включно, також значення зміни за два тижні, за місяць та за рік.

Рис.1
Рис.1

Зміна цін окремих «індексних» паперів, і обсяги торгів на Українській біржі за  тиждень у період 05.01.2022-10.01.2022 включно та обсяги торгів на УБ за чотири тижні.




Рис.2
Рис.2

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

за тиждень з 05.01.2022 по 10.01.2022 включно.



Рис.3
Рис.3

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

з початку 2021 року по 10.01.2022 включно.



Рис.4
Рис.4

Графік зміни цін МХП та «Кернела» на Українській біржі

з 01.07.2021 року по 10.01.2022 включно.



Рис.5
Рис.5

Ринок облігацій України та світу.

Ціни українських державних євробондів після суттєвого зниження раніше, в першу чергу через геополітичний чинник, а саме загрозу військового вторгнення Росії в Україну, у минулі дні на певний час стабілізувались і навіть йшли уверх, але сьогодні знову суттєво знижуються, Рис. 6.

Що тому є причиною, згаданий геополітичний чинник, негативний вплив росту дохідності державних облігацій з США з запізненням та перспективи росту базової процентної ставки в США, чи це більше ринкові коливання, або усе згадане разом, сказати однозначно не спілкуючись з учасниками цього ринку важко.

Дохідності державних боргових паперів США в перші дні 2022 суттєво підросли і перевищували 1,80%. Зараз після певного їх зниження дохідність 10-и річних державних облігацій США складає 1,74%, що вище, ніж на минулому тижні  - 1,66%, Рис. 7

Міністерство фінансів 11 січня 2022 розмістило облігації внутрішньої державної позики на 3,9 млрд гривень. Це невелика сума, що насторожує.

Міністерство фінансів, наприклад, під час останнього 2021 року аукціону розмістило ОВДП на 15 млрд гривень.

На перших аукціонах ОВДП у 2022 році Міністерство фінансів запропонувало інвесторам 6 випусків цінних паперів у національній валюті.

Термін обігу запропонованих державних облігацій – 3 місяці, 1 рік, 1,5 року, 2 роки, 3 роки та 4 роки.

Середньозважена дохідність 3-місячних ОВДП становила 10,95%, 1-річних – 11,90%, 1,5-річних – 11,90%, 2-річних – 12,94%, 3-річних – 12,95%, 4-річних – 13,09%, Рис. 8.

Найбільшим попитом користувалися дворічні папери, від розміщення яких до державного бюджету було залучено близько 2 млрд гривень.

Формально є певний ріст дохідності, в першу чергу на «короткому» (+0,45%) та «довгому кінці (+0,84%). Однак варто дивитись по кривій. І там, якщо брати в середині кривої результат не такий однозначний.

Як повідомлялось, у 2020 році за рахунок розміщення облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України залучило до державного бюджету 258,8 млрд гривень, 3,9 млрд доларів та 845 млн євро.

На вторинному ринку дохідності ОВДП, які декларовані банками, не змінились. Вони зараз суттєво менші (з урахуванням реінвестування купонів), ніж на первинному ринку і цей розрив видається завеликим.

За минулі дні вартість ОВДП у власності нерезидентів суттєво зменшилась, Рис. 9.



Рис.6
Рис.6

Посилання: https://www.boerse-frankfurt.de/bond/xs2010030836-ukraine-republik-7-253-20-33

Дохідність 10-и річних державних облігацій США.



Рис.7
Рис.7


Рис.8
Рис.8

Рис.9
Рис.9

Рис.10
Рис.10

Рис.11
Рис.11

Валютний ринок

Курс гривні по відношенню до твердих валют у минулі дні, незважаючи на великі інтервенції НБУ з продажу валюти (100 млн. доларів США на минулому тижні і 190 млн. на цьому) суттєво зменшився, Рис. 12.

Більше і детально про продаж валюти Нацбанком - в блоці новин.

Також варто кинути погляд на графік зміни курсу російського рубля, особливо в світлі загрози військового вторгнення Росії в Україну, Рис. 13. На ньому не видно сильного ослаблення рубля, хоча все ж певний тренд, якщо брати усереднено, в сторону зниження курсу рубля є. І це, незважаючи на високі і зростаючі ціни на нафту.

Курс євро по відношенню до долара США, який слабко зростав в останні тижні зараз суттєво підскочив уверх, Рис. 14. Однак, багато фахівців валютного ринку вважає цей підскік тимчасовим.



Рис.12
Рис.12

Рис.13
Рис.13

Графік пари євро долар. Часовий інтервал 1 день.



Рис.14
Рис.14

Світові ринки акцій.

Фондові індекси США та Європи після ралі Санта Клауса кінця минулого і початку цього року та нових історичних максимумів, знизились після різкого зростання дохідності державних облігацій США та європейських країн, однак за два останні дні помітно відновились, Рис. 15-16.

Цілком можливо хороший «сезон корпоративної звітності», який офіційно починається в США в цю п’ятницю квартальними фінансовими звітами трьох банків з числа найбільших в країні, переважить перспективу більш жорсткої монетарної політики в цій країні і призведе до нових максимумів американських та світових фондових індексів в найближчий місяць. Що стосується подальшого то тут говорять про можливе невелике зниження в першій половині 2022.

В країнах регіону Східної Європи не рахуючи Росії у минулі дні був значний ріст фондових індексів, Рис. 18-19

Що стосується румунського індексу акцій BET, то йому явно надає підтримка пенсійна реформа в Румунії. Пенсійним фондам країни, які акумулюють кошти накопичувальної пенсійної системи другого рівня, і вже акумулювали значні кошти, не дуже є куди інвестувати.

Однак ріст на ринках акцій не стосується фондових індексів Росії, які стагнують. Ось що пишуть російські фінансові аналітики.

Індекс Московської біржі може продовжити зниження найближчим часом з перспективою тестування рівня 3600 пунктів і нижче, вважає провідний аналітик "Відкриття Інвестиції" з глобальних досліджень, експерт "Открытие Research" Андрій Кочетков.

"Безрезультатные переговоры с США, НАТО и ОБСЕ говорят о том, что геополитическая премия в российских активах сохраняется на неопределённое время. Более того, давление на РФ может даже усилиться. В техническом плане неспособность индекса Мосбиржи даже совершить попытку подняться выше 200-дневной скользящей на уровне 3865 пунктов говорит о слабости рынка. Поэтому движение вниз может продолжиться и даже усилиться с перспективой тестирования как уровня 3600 пунктов, так и 3500 пунктов", - зазначає Кочетков у сьогоднішньому коментарі.

Графіки індексів S&P 500, Dow Jones, NASDAQ. Денні зміни



Рис.15
Рис.15

Графік загальноєвропейського широкого індексу STOXX 600 (євро). Денні зміни





Рис.16
Рис.16

Графік композитного фондового індексу MSCI EM всіх 26 країн,

 які розвиваються, вага акцій Китаю 41%+5%

(індекс в доларах США)



Рис.17
Рис.17

Графік композитного фондового індексу Польщі, Угорщини та Чехії,

MSCI EM Eastern Europe Ex RU (індекс в доларах США)



Рис.18
Рис.18

Графік фондового індексу BET Румунії (індекс в національній валюті країни)




Рис.19
Рис.19

Графік фондового індексу РТС Росії (цей індекс в доларах США)



Рис.20
Рис.20

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО МІСЦЕВОГО РИНКУ АКЦІЙ

Індекс Українській біржі з кінця 2021 року підріс на порядку 1,5-2%. Однак, геополітичний чинник, ріст дохідності ОЗДП та ОВДП та не яскрава перспектива зростання фінансових показників ключових місцевих емітентів, проблеми їх корпоративного управління навряд чи дозволять фондовому індикатору УБ суттєво зрости найближчим часом.

ЗНАЧИМІ НОВИНИ ДЛЯ МІСЦЕВИХ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ЗА ОСТАННІ ДНІ.

Фінансова стабільність в Україні.

Міжнародні резерви України станом на 1 січня 2022 року, за попередніми даними, сягнули $30,941 млрд (в еквіваленті), що на 6% більше, ніж на початок 2021 року ($30,549 млрд), свідчать дані Національного банку України.

Коментар. Однак це до великих інтервенцій НБУ з продажем валюти на початку 2022 року.

***

Україна після завершення влітку цього року спільної з Міжнародним валютним фондом (МВФ) програми stand-by, відкритої влітку 2020 року, має намір продовжити співпрацю з фондом у рамках нової програми, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Прем'єр зазначив, що важливою у 2022 році залишається подальша активна співпраця і з іншими міжнародними партнерами, зокрема, Київ має намір продовжити програму макрофінансової допомоги ЄС.

***

У 2021 році загальний фонд державного бюджету виконано з дефіцитом у розмірі 166,8 млрд гривень при розписі на звітний період у сумі 220,9 млрд гривень.

Про це свідчать дані Мінфіну.

За 2021 рік до загального фонду державного бюджету надійшло 1 084,1 млрд гривень, розпис виконано на 102,8%, або +30,0 млрд гривень.

Міністерство фінансів виконало план із запозичень до державного бюджету на 86,2% та залучило 602,8 млрд гривень у 2021 році.

Про це свідчать дані Мінфіну.

Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 388,3 млрд гривень, у тому числі в іноземній валюті - 108,9 млрд гривень (3,1 млрд доларів і 778,1 млн євро).

Крім того, було здійснено випуск ОВДП в обсязі 1,8 млрд гривень з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" та в обсязі 20 млрд гривень з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії ПАТ "Українська фінансова житлова компанія".

Зі зовнішніх джерел залучено 192,8 млрд гривень, у тому числі:

- 48,2 млрд гривень (1,75 млрд доларів) шляхом розміщення 8-річних облігацій зовнішньої держпозики під 6,876% річних та їхнього дорозміщення з прибутковістю 6,30%;

- 74,3 млрд гривень (1,9 млрд. СПЗ) коштів загального розподілу спеціальних прав запозичення (СПЗ), схваленого 2 серпня 2021 року Радою керуючих Міжнародного валютного фонду;

- 18,8 млрд гривень (0,5 млрд СПЗ) отримання другого траншу кредиту МВФ у рамках програми Stand-by-2020;

– 7,5 млрд гривень (250 млн євро) – отримання кредитів від Cargill Financial Services International, In;

- 18,0 млрд гривень (588,7 млн євро) – надходження коштів у рамках макрофінансової допомоги ЄС;

- 0,8 млрд гривень (15 млн доларів) – кошти позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) у рамках проекту "Модернізація системи соціальної підтримки населення України";

- 1,5 млрд гривень (55 млн доларів) – кошти позики МБРР у рамках проєкту "Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії СOVID-19";

- 0,4 млрд гривень (15 млн доларів) – кошти позики МБРР у рамках проєкту "Додаткове фінансування для проєкту "Модернізація системи соціальної підтримки населення України";

- 0,3 млрд гривень (12,4 млн доларів) - кошти від МБРР у рамках програми "Додаткове фінансування проєкту "Покращення охорони здоров'я на службі у людей";

- 9,6 млрд гривень (350 млн доларів) - кошти позики МБРР для системного проєкту "Перша позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення";

- 1,0 млрд гривень (36,2 млн доларів) - кошти позики МБРР у рамках проєкту "Екстренне реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні".

***

Міністерство фінансів у 1-му кварталі має намір розміщувати доларові ОВДП 18 січня, 1 та 8 лютого, 1 та 22 березня, у євро – 22 лютого.

Про це йдеться в оприлюдненому графіку розміщення Мінфіном ОВДП на перший квартал 2022.


Рис.20.1
Рис.20.1

Матеріали по темі загрози вторгнення Росії в Україну

Перші дві статті по часу, початок грудня 2021

Посилання на статтю в німецькій Bild «План-максимум Кремля – дві третини України, включно з Києвом (СУБОТА, 4 ГРУДНЯ 2021, 15:07). В попередніх оглядах текст статті неведений повністю.

So könnte Putin die Ukraine vernichten

Aus Nato- und Geheimdienstkreisen hat BILD Details über die Einmarschpläne erfahren ++ Noch hat der Kreml nicht entschieden, ob er die Pläne auch umsetzt ++ 175 000 russische Soldaten könnten einmarschieren

https://www.bild.de/politik/ausland/politik-ausland/bild-exklusiv-russlands-kriegsplaene-so-koennte-putin-die-ukraine-vernichten-78425518.bild.html#fromWall

***

Стаття в Washington Post

Russia planning massive military offensive against Ukraine involving 175,000 troops, U.S. intelligence warns.

https://www.washingtonpost.com/national-security/russia-ukraine-invasion/2021/12/03/98a3760e-546b-11ec-8769-2f4ecdf7a2ad_story.html

***

Нові (оновлені) свіжі матеріали по цій темі з газети Ню-Йорк Таймс

«How Russia’s Military Is Positioned to Threaten Ukraine» - The New York Times www.nytimes.com

https://www.nytimes.com/interactive/2022/01/07/world/europe/ukraine-maps.html Рис.21
Рис.21

Рис.22
Рис.22

Рис.23
Рис.23

***

Тексти проектів договорів опублікованих на сайті МЗС Росії з певними скороченнями - усуненням тих частин тексту, які в меншій мірі стосуються України, інших країн, або великих обмежень для США та НАТО. Тексти без скорочень можна знайти за посиланнями нижче після їх викладів.

Договор между Российской Федерацией и Соединенными Штатами Америки о гарантиях безопасности

Проект

Российская Федерация и Соединенные Штаты Америки, ниже именуемые Сторонами,

руководствуясь принципами, содержащимися в Уставе Организации Объединенных Наций………

договорились о нижеследующем:

Статья 1

Стороны взаимодействуют на основе принципов неделимой и равной безопасности, ненанесения ущерба безопасности друг друга и в этих целях:

не предпринимают действий и не осуществляют мероприятий, затрагивающих безопасность другой Стороны, не участвуют в них и не поддерживают их;

не осуществляют меры в области безопасности, принимаемые каждой Стороной индивидуально либо в рамках международной организации, военного союза или коалиции, которые подрывали бы коренные интересы безопасности другой Стороны.

…….

Статья 4

Соединенные Штаты Америки принимают обязательства исключить дальнейшее расширение Организации Североатлантического договора в восточном направлении, отказаться от приема в альянс государств, ранее входивших в Союз Советских Социалистических Республик.

Соединенные Штаты Америки не будут создавать военные базы на территории государств, ранее входивших в Союз Советских Социалистических Республик и не являющихся членами Организации Североатлантического договора, использовать их инфраструктуру для ведения любой военной деятельности, а также развивать с ними двустороннее военное сотрудничество.

Статья 5

Стороны воздерживаются от размещения своих вооруженных сил и вооружений, в том числе в рамках международных организаций, военных союзов или коалиций, в районах, где такое развертывание воспринималось бы другой Стороной как угроза своей национальной безопасности, за исключением такого развертывания в пределах национальных территорий Сторон.

Стороны воздерживаются от полетов тяжелых бомбардировщиков, оснащенных для ядерных или для неядерных вооружений, и нахождения надводных боевых кораблей всех классов, в том числе в рамках союзов, коалиций и организаций, в районах, соответственно, вне национального воздушного пространства и вне национальных территориальных вод, откуда они могут поражать цели на территории другой Стороны…..

…..

Статья 6

Стороны обязуются не развертывать ракеты средней и меньшей дальности наземного базирования вне национальной территории, а также в тех районах своей национальной территории, из которых такие вооружения способны поражать цели на национальной территории другой Стороны.

Статья 7

Стороны исключают развертывание ядерного оружия вне национальной территории и возвращают такое оружие, уже развернутое за пределами национальной территории на момент вступления в силу настоящего Договора, на национальную территорию. Стороны ликвидируют всю имеющуюся инфраструктуру для развертывания ядерного оружия вне национальной территории.

Стороны не осуществляют подготовку военнослужащих и гражданских лиц из стран, не обладающих ядерным оружием, к применению такого оружия. Стороны не проводят учения и тренировки сил общего назначения, включающие отработку сценариев с применением ядерного оружия. 

Статья 8

Настоящий Договор вступает в силу с даты получения последнего письменного уведомления о выполнении Сторонами необходимых для этого внутригосударственных процедур.

Совершено в двух экземплярах, каждый на русском и английском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу.

За Российскую Федерацию

За Соединенные Штаты Америки

https://mid.ru/ru/foreign_policy/rso/nato/1790803/

17.12.2021 13:26

Соглашение о мерах обеспечения безопасности Российской Федерации и государств-членов Организации Североатлантического договора

Проект

Российская Федерация и государства-члены Организации Североатлантического договора (НАТО), далее именуемые Участниками, подтверждая стремление к улучшению отношений и углублению взаимопонимания….

Статья 1

Участники в отношениях между собой руководствуются принципами сотрудничества, равной и неделимой безопасности. Они не укрепляют свою безопасность индивидуально, в рамках международной организации, военного союза или коалиции за счет безопасности других….

…..

Статья 3

Участники подтверждают, что не рассматривают друг друга в качестве противников.

Участники поддерживают диалог и осуществляют взаимодействие по совершенствованию механизмов предотвращения инцидентов в открытом море и в воздушном пространстве над ним (в первую очередь, на Балтике и в Черноморском регионе).

Статья 4

Российская Федерация и все Участники, являвшиеся по состоянию на 27 мая 1997 года государствами-членами Организации Североатлантического договора, соответственно, не размещают свои вооруженные силы и вооружения на территории всех других государств Европы в дополнение к силам, размещенным на этой территории по состоянию на 27 мая 1997 года. В исключительных случаях, при возникновении ситуаций, связанных с необходимостью нейтрализации угрозы безопасности одного или нескольких Участников, такие размещения могут осуществляться с согласия всех Участников.

Статья 5

Участники исключают развертывание ракет средней и меньшей дальности наземного базирования в районах, из которых они способны поражать цели на территории других Участников.

Статья 6

Участники, являющиеся государствами-членами Организации Североатлантического договора, принимают обязательства, исключающие дальнейшее расширение НАТО, в том числе присоединение Украины, а также других государств.

Статья 7

Участники, являющиеся государствами-членами Организации Североатлантического договора, отказываются от ведения любой военной деятельности на территории Украины, а также других государств Восточной Европы, Закавказья и Центральной Азии.

В целях исключения возникновения инцидентов Российская Федерация и Участники, являющиеся государствами-членами Организации Североатлантического договора, не проводят военных учений и других мероприятий военной деятельности свыше бригадного уровня в полосе согласованной ширины и конфигурации с каждой стороны от линии границы Российской Федерации и государств, состоящих с ней в военном союзе, а также Участников, являющихся государствами-членами Организации Североатлантического договора.

….

Статья 9

Настоящее Соглашение вступает в силу…….

Совершено в [городе …] [ХХ] дня [ХХХ] месяца [20ХХ] года.

https://mid.ru/ru/foreign_policy/rso/nato/1790803/

https://poland.mid.ru/glavnaa/-/asset_publisher/rl5xb32SqOlA/content/id/30261143

Публікація КМІС 24.12.2021

https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1083&page=1

Упродовж 13-16 грудня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки.

Ставлення до вступу України до ЄС і НАТО

Переважна більшість респондентів у разі проведення референдуму підтримала б і вступ України до ЄС, і до НАТО. У випадку референдуму щодо вступу до ЄС 67,1% серед усіх респондентів проголосували б «за», 21,6% – «проти». Решта респондентів не голосували б або не визначилися з вибором (зазвичай, обидві ці категорії респондентів в результаті не беруть участі в референдумах). Таким чином, серед тих, хто взяв би участь у референдумі, 75,7% підтримали б вступ до ЄС.

У випадку референдуму щодо вступу до НАТО 59,2% серед усіх респондентів проголосували б «за», 28,1% – «проти». Таким чином, серед тих, хто взяв би участь у референдумі, 67,8% підтримали б вступ до НАТО.



Рис.24
Рис.24

Рис.25
Рис.25

 Чи варто сприймати накопичення російських військ на кордоні з Україною як реальну загрозу вторгнення на територію України зимою-весною 2022 року?



Рис.26
Рис.26
Президент Росії Володимир Путін вимагає, щоб Захід взяв на себе зобов’язання не розширювати НАТО на Схід, що означає відмову Україні в перспективі членства в НАТО. На Вашу думку, такий крок…?


Рис.27
Рис.27

Посилання (ще раз)

https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1083&page=1

У минулі 7 календарних днів найбільші важливі, ключові повідомлення по цій темі.

***

«Russia is risking all-out war to prevent Ukraine from joining NATO»

https://www.cnbc.com/2022/01/12/russia-is-risking-all-out-war-to-prevent-ukraine-from-joining-nato.html

***

За результатами переговорів з питань безпеки зі США у Женеві російська сторона заявила про відсутність прогресу в питанні заборони включення України до складу НАТО.

«Зустріч у Женеві: РФ каже про відсутній прогрес щодо заборони України в НАТО»

https://www.dw.com/uk/zustrich-u-zhenevi-rf-kazhe-pro-vidsutnii-prohres-shchodo-zaborony-ukrainy-v-nato/a-60382830

***

Заступник держсекретаря США Венді Шерман за підсумками переговорів Росії та США в Женеві заявила, що принцип "відкритих дверей" НАТО не підлягає обговоренню.

«Принцип "відкритих дверей" НАТО не підлягає обговоренню - Шерман»

https://ua.interfax.com.ua/news/political/790741.html

«Россия и США не договорились по вопросу о нерасширении НАТО»

https://www.rbc.ru/politics/10/01/2022/61dc695e9a79475bd37805d1?from=from_main_11»

***

Сближения позиций по поводу нерасширения НАТО на восток в ходе переговоров в Брюсселе между Россией и Североатлантическим альянсом достичь не удалось, однако состоялся прямой и честный разговор "по душам" спустя долгое время отсутствия диалога.

……………….

"Есть реальный риск в отношении нового вооруженного конфликта в Европе. Поэтому так важны сегодняшние переговоры и встречи, которые запланированы на этой неделе. Потому что мы делаем все возможное, чтобы предотвратить любой вооруженный конфликт, потому мы так четки в нашем месседже России, что мы должны садиться, говорить о существующих проблемах, чтобы предотвратить новый вооруженный конфликт", - заявил Столтенберг на пресс-конференции по итогам переговоров.

По его словам, союзники "передали России месседж, что если они выберут военную силу, то будут серьезные последствия - экономические, политические санкции".

Между тем, Грушко на итоговой пресс-конференции отметил: "Тема деэскалации сегодня поднималась в двух измерениях: первое - это организация военной деятельности таким образом, чтобы она не приводила к опасности возникновения инцидентов и дальнейшим рисками неконтролируемой эскалации. Второе измерение - это деэскалация вокруг Украины. И здесь наша позиция абсолютно понятная: деэскалация возможна".

"Прежде всего, необходимо принудить власти в Киеве к полному и безусловному выполнению минских соглашений. (...)Будут минские соглашения выполнены - не будет никакой угрозы ни безопасности Украине, ни территориальной целостности. Для того чтобы содействовать такой деэскалации, страны НАТО должны прекратить всякое военное содействие Украине, прекратить поставки вооружений туда, отозвать инспекторов, инструкторов, офицеров и солдат, что собственно и предусмотрено соответствующими положениями Минских договоренностей", - подчеркнул Грушко.

…….

В Москве считают "абсолютным императивом" прекращение политики "открытых дверей" НАТО и предоставление России юридически обязывающих гарантий нерасширения альянса на восток. Как заявил Грушко, "это абсолютный императив - прекращение политики "открытых дверей" и предоставление РФ юридических гарантий дальнейшего непродвижения НАТО на восток".

"Россия обозначила: у нас есть набор законных военно-технических мер, которые мы будем применять, если мы будем ощущать реальные угрозы безопасности. А мы уже ощущаем - если нашу территорию рассматривают как объект для нацеливания ударных средств, конечно, согласиться не можем", - сказал Грушко, отвечая на вопрос, обозначила ли Россия контрмеры, которые готова принять, если её не будут слышать.

«РФ и НАТО не удалось сблизить позиции по поводу нерасширения альянса. Обобщение»

https://www.interfax.ru/world/815107

***

«Росія не обіцяла деескалацію, але й не заявляла про те, що її не буде - заступниця держсекретаря США»

https://ua.interfax.com.ua/news/general/791135.html

***

Первый замгоссекретаря США Уэнди Шерман и представители Франции, Германии, Италии и Великобритании на состоявшейся встрече подтвердили, что готовы совместно продолжать усилия по "сдерживанию России" в украинском вопросе, говорится в сообщении американского госдепа по итогам встречи.

«Американский и европейские дипломаты подтвердили готовность продолжать "сдерживать" РФ»

https://www.interfax.ru/world/815117

***

26 сенаторів від Демократичної партії США зареєстрували законопроєкт, який передбачає запровадження персональних санкцій проти президента РФ Володимира Путіна у разі вторгнення в Україну.

«У Сенаті США запропонували санкції проти Путіна у разі вторгнення в Україну»

https://www.dw.com/uk/u-senati-ssha-zaproponuvaly-sanktsii-proty-putina-u-razi-vtorhnennia-v-ukrainu/a-60404516

***

«Голова ОБСЄ: В Європі найвища загроза виникнення війни за 30 років»

https://www.dw.com/uk/holova-obsie-v-yevropi-naivyshcha-zahroza-vynyknennia-viiny-za-30-rokiv/a-60414044

***

Рыночная оценка риска инвестирования в госдолг России резко выросла после заявлений российской стороны о безрезультатности переговоров с НАТО. Стоимость страховки от российского дефолта подскочила на 19%

«Риск дефолта России подскочил почти на 20%»

https://www.rbc.ru/economics/13/01/2022/61e02c579a79472b0c93cab3?from=from_main_1

До курсу гривні

Національний банк протягом тижня 4-6 січня продав на міжбанківському валютному ринку 100 млн доларів.

Про це відомо з даних Нацбанку.

Протягом 2021 року НБУ викупив на міжбанківському валютному ринку 3,69 млрд доларів, а продав – 1,28 млрд доларів.

***

Валютні інтервенції НБУ на цьому тижні

З сайту https://minfin.com.ua/

В період з 10 по 14 січня мають бути виплачені відсотки за декількома випусками гривневих ОВДП, а 13-го числа погашено доларові облігації на суму майже $177 млн та відсотки за іншим валютним випуском. Суми значні. І від того, як розпорядяться цими грошима інвестори, багато в чому залежатиме поведінка ресурсного та валютного міжбанків.

В понеділок 10.02.2022 Нацбанк не виходив на торги на міжбанку.

Вівторок 11.02.2022 на валютному ринку пройшов невдало для нацвалюти України. За день долар подорожчав одразу на 11 копійок – з 27,50/27,52 до 27,61/27,63 гривень, а євро на 8 копійок – зі стартових 31,19/31,21 до 31,27/31,29 .

Основна причина — купівля валюти великими місцевими імпортерами на тлі досить повільної та млявої реакції Нацбанку на те, що відбувається на торгах. «Засвітилися» і іноземці, але першу скрипку все ж таки зіграв місцевий бізнес.

У підсумку НБУ все ж таки довелося під кінець сесії вийти з продажем долара по 27,61 гривень і продати понад $40 млн, але як тільки він пішов — котирування знову підтягли вгору.

Якби регулятор «не проспав» момент активного розігріву ринку і вийшов хоча б до обіду — зростання котирувань долара одразу за день на 11 копійок можна було б уникнути.

У середу 12.01.2022 попит на тверду валюту на міжбанку в Україні перевищував пропозицію і Нацбанку довелося знову виходити на ринок із продажем валюти, причому двічі. Всього НБУ в цей день продав не менше 100 млн. доларів США

У 10:30 задовольняючи попит НБУ вийшов на торги із запитом кращого курсу і продав близько $50 млн за ціною від 27,70 гривень та вище. Це трохи приглушило ажіотаж, поки регулятор був на міжбанку. Тому котирування з ранкових 27,65/27,67 гривень на 11 годину зросли лише до 27,69/27,71 гривень, а на 12 годину ненадовго зупинилися на позначці 27,685/27,705.

Але ближче до обіду Нацбанк пішов і котирування знову почали зростати. На обід дилери пішли вже за рівня 27,725/27,745 гривень за долар і в цих межах курс знаходився вже до 14 години. Активність клієнтів була великою. Ще до 13 години обсяг угод тільки по Bloomberg перевищив $180 млн.

Після обіду Нацбанк знову продавав долар, але вже по 27,73 гривні. Продати йому довелося ще не менше $50 млн. До 15 години курс знизився до 27,72/27,74 гривень, а завершилася сесія з долара рівнем 27,73/27,75.

Учасники ринку зберегли свої девальваційні настрої щодо перспектив гривні, що несе певну частку скепсису щодо перспектив нацвалюти найближчим часом.

Основна причина девальвації гривні все та ж таки — купівля валюти великими місцевими імпортерами і іноді нерезидентами.

Четвер

Знову частина клієнтів заговорила «про долар на міжбанку по 28», а найгарячіші голови розмірковують уже і про кінцеву «ціль» в 28,50 гривень за долар на торгах до кінця січня.

16:00 На ринок вийшов НБУ із продажем по 27,85 гривень. За останню годину він продав вже не менш, ніж $47 млн.

***

У грудні 2021 населення України вперше за 5 місяців продало твердої валюти більше, ніж купило. Сума перевищення купівлі склала 253,7 млн доларів.

Про це йдеться у звітних даних НБУ,

Придбання імпортних енергоресурсів Україною

Запаси вугілля на складах теплових електростанцій генеруючих компаній (ГК ТЕС) України в період з 4 по 10 січня 2022 року збільшилися на 18,1% (на 91 тис. тонн) – до 594,2 тис. тонн, свідчать дані Міністерства енергетики.

Водночас, за розрахунками агентства "Інтерфакс-Україна", запаси вугілля на 10 січня 2022 року на 7,6% менші, ніж роком раніше (643,3 тис. тонн).

***

Компанія "ДТЕК Енерго" заявляє, що 9 січня в Україну прибуло сьоме судно класу "Панамакс" із 75,5 тис. тонн вугілля зі США, 11 січня прибуде восьме судно з 82,5 тис. тонн вугілля.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

Економіка України

Зростання споживчих цін в Україні у 2021 році прискорилося до 10,0% із 5% у 2020 році та 4,1% у 2019 році, повідомила Державна служба статистики.

За її даними, у грудні цього року інфляція знизилася до 0,6% з 0,8% у листопаді, тоді як у грудні минулого вона була ще вищою – 0,9%.

Базова інфляція за минулий місяць становила 0,4% порівняно з 0,8% у листопаді та 0,3% у грудні 2020 року, що вивело її значення загалом за 2021 рік на 7,9% проти 4,5% роком раніше.



Рис.28
Рис.28

***

Ціни в промисловості України в грудні 2021 року зросли на 62,2% порівняно з груднем 2020 року, повідомила Державна служба статистики.

Як раніше повідомляло статвідомство, у 2020 році (грудень проти грудня 2019 року) зростання цін промвиробників становило 14,5%, у 2019-му - 7,4%, у 2018-му - 14,2%, 2017-му - 16,5%, 2016-му - 35,7%, 2015-му - 25,4%.

***

Національний банк зазначає, що пік інфляції в Україні пройдено у вересні, а з жовтня вона почала знижуватися.

Про це йдеться у повідомленні НБУ.

***

Згідно з січневим оглядом Світового банку "Перспективи світової економіки" (Global Economic Prospects, GEP) Світовий банк знизив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України у 2022 році до 3,2%, а у 2023 році – до 3,5%, тоді як у жовтні минулого року він очікував на його збільшення відповідно на 3,5% % та 3,7%.

Це після спаду на 4% у 2019 році.

В огляді зазначається, що напруженість навколо України створює ризики для всього регіону, зокрема зростання у Східній Європі, за його прогнозами, буде найслабшим серед субрегіонів Європи та Центральної Азії, сповільнившись удвічі з 3,1% у 2021 році до 1,4% у 2022 році.

***

Виробники хліба не можуть придбати природний газ внутрішнього видобутку за пільговими умовами, оскільки приватні трейдери не готові продавати його за пільговими цінами, а затримка на кілька днів у постачанні газу призведе до надзвичайного стану в хлібопекарській галузі.

Про це йдеться у відкритому листі, направленому Всеукраїнською асоціацією пекарів (ВАП) за підписом її голови Юрія Дученка президентові України Володимиру Зеленському, прем'єр-міністрові Денису Шмигалю, міністрові енергетики Герману Галущенку, міністрові економіки Юлії Свириденко, міністрові аграрної політики та продовольства Роману Лещенку та голові правління АТ "НАК "Нафтогаз" Юрію Вітренку.

***

Кабінет Міністрів затвердив порядок продажу газу для виробників соціально-значущих товарів на біржі приватними компаніями.

Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Кабміну у середу.

***

Кабінет Міністрів України доповнив список товарів з обмеженою максимальною 10-відсотковою націнкою при роздрібній торгівлі крупою гречаною, цукром-піском, борошном пшеничним найвищого ґатунку та вермішеллю з нього, молоком пастеризованим жирністю 2,5%, олією соняшниковою, яйцями курячими категорії С1, тушкою курячою і маслом вершковим жирністю 72,5%.

Відповідну постанову, що розширює список продуктів харчування, роздрібна надбавка при продажу яких не може перевищувати 10% від їхньої оптової відпускної ціни, уряд затвердив на засіданні 12 січня.

***

Кабінет Міністрів доручив Державній службі статистики здійснювати щоденний моніторинг споживчих цін на 30 соціально значущих товарів.

***

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що Україна планує підписати угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, Тунісом, Канадою та Йорданією у 2022 році.

Про це він повідомив на засіданні Кабінету Міністрів у середу, 12 січня.

Боротьба з коронавірусною інфекцією. Її вплив на економіку країни.

Ситуація з захворюваністю на коронавірус в Україні, смертності від хвороби перестала покращуватись в Україні, хоча поки і виглядає непогано, Рис. 29-31.

***

Міністерство охорони здоров'я України прогнозує сплеск захворюваності на коронавірус в країні наприкінці січня, пік - у лютому.

Про це заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін сказав в інтерв'ю "BBC News Україна".

***

Міністерство охорони здоров'я планує вакцинувати 70% дорослого населення до кінця 2022 року, сказав Ігор Кузін в інтерв'ю "BBC News Україна".

***

У найближчі декілька тижнів у країнах Європи штамом коронавірусу "омікрон" можуть заразитися понад 50% населення, заявив директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Ганс Клюге.

***

Склад чинних наразі вакцин від коронавірусу COVID-19 може потребувати модифікації, щоб забезпечити більш високий рівень захисту, йдеться у заяві Технічної консультативної групи ВООЗ щодо складу вакцин від коронавірусу (TAG-CO-VAC).

У заяві також зазначається, що стратегія вакцинації, заснована на "бустерних" дозах вакцини, що повторюються, малоймовірно буде доцільною або раціональною.

***

Не прищеплені від коронавірусу COVID-19 до лютого медиків, комунальники та працівників органів місцевого самоврядування будуть відсторонено від роботи.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства охорони здоров'я.

***

Депутат Верховної Ради, голова парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький (фракція "Слуга народу") заявляє, що на цьому тижні міністерство охорони здоров'я має намір ухвалити рішення про скорочення терміну дії СOVID-сертифікату про вакцинацію двома дозами з 1 року до 9 місяців.

Про це він написав у Telegram-каналі.



Рис.29
Рис.29

Рис.30
Рис.30

Рис.31
Рис.31

Фінансовий сектор.

Названі найприбутковіші та збиткові банки України у період 11 місяців 2021 року

Найбільше з січня по листопад минулого року заробили "Приватбанк", "Райффайзен Банк" та ПУМБ: за 11 місяців ці фінустанови заробили відповідно 26,3 млрд. гривень, 4,4 млрд. гривень і 4 млрд. грн. чистого прибутку, повідомляє НБУ.

Крім того, прибутки понад 3 млрд грн у зазначений період задекларували "Сбербанк" (3,7 млрд), державний "Укргазбанк" (3,5 млрд), "Альфа-Банк Україна" (3,08 млрд) та "Універсал Банк" ” (3,06 млрд).

Керівництво "ОТП Банку" відзвітувало про отримання у січні-листопаді 2021-го прибутку на рівні 2,5 млрд гривень, тоді як фінансовий результат державного "Укрексімбанку" за 11 місяців 2021 склав 2,25 млрд грн.

Понад 1 млрд гривень із січня по листопад минулого року також зуміли заробити "Сітібанк" (1,57 млрд), "Укрсиббанк" (1,54 млрд), державний "Ощадбанк" (1,37 млрд) та "Креді Агріколь Банк" (1,37 млрд).

До найбільш прибуткових за результатами 11 місяців 2021-го також увійшли “Кредобанк” та “Прокредит Банк”, які заробили 742 млн та 691 млн гривень відповідно.

У той же час, найбільші збитки з січня по листопад минулого року продемонстрували “Правекс Банк”, який пройшов 11 місяців 2021-го з “мінусом” у 148,7 млн ​​гривень, та “Юнекс Банк”, чий негативний результат у цей період склав 43,7 млн. грн.

Збитки у січні-листопаді 2021 також показали "БТА Банк", Український банк реконструкції та розвитку, "Альпарі Банк" та банк "Траст-Капітал": у зазначений період банки недорахувалися 29,9 млн. гривень, 17,5 млн. гривень, 8 млн. гривень та 27 тисяч гривень відповідно.

Емітенти, акції яких обертаються на місцевих біржах

«Укрнафта»

Міністерство економіки констатує, що фактична вартість реалізації нафти та газового конденсату у грудні становила 14 402,69 гривні/тонна, що на 8,4%, або на 1 325,11 гривні/тонна менше, ніж у листопаді.

Про це йдеться у повідомленні Мінекономіки.

«Донбасенерго»

У 2021 році порівняно з 2020 роком Слов'янська теплова електростанція (ТЕС) скоротила виробництво електроенергії майже вдвічі, або на 1,510 млрд кВт-год, до 1,598 млрд кВт-год.

Про це йдеться у повідомленні енергогенеруючої компанії "Донбасенерго".

У грудні 2021 року вироблення електроенергії Слов'янської ТЕС становило 272 393 тис. кВт-год.

«Кернел»

«Кернел» почне виплату дивідендів за 2021 фінансовий рік з 15 лютого 2022 року. Виплата становитиме $0,44 за акцію, що на $0,02 за акцію більше, ніж за минулий фінансовий рік.

Про це повідомляє прес-служба компанії на Варшавській фондовій біржі.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір збори акціонерів групи компаній ухвалили 10 грудня 2021 року, а 4 січня 2022 року визначено дату здійснення виплат.

Динаміка ціни акцій Кернела в польських злотих США на Варшавській фондовій біржі по дням.


Рис.32
Рис.32

МХП

Динаміка ціни акцій МХП в доларах США на Лондонській фондовій біржі по дням.



Рис.33
Рис.33

Крюківський вагонобудівний завод

Крюківський вагонобудівний завод (КВСЗ) має намір випустити у січні 2022 року 180 вантажних вагонів. Запланований результат у 7,8 рази вищий у порівнянні з січнем 2021 року. Як йдеться у прес-релізі підприємства, такі плани озвучив Максим Крамаренко, голова правління КВБЗ.

"Ми поетапно нарощуємо випуск вантажних вагонів, зокрема у січні маємо намір випустити та реалізувати не менше 180 одиниць", - зазначив Максим Крамаренко.

При цьому голова правління КВСЗ заявив, що 2022 рік буде непростим у виробництві пасажирських та вантажних вагонів. Це пов'язано зі значним зростанням цін на енергоносії, а отже, і на комплектуючі для вагонів.

Крім того, КВСЗ має намір брати участь у тендері на постачання Укрзалізниці 30 плацкартних вагонів. “Наполягаю на тому, щоб усі причетні до цього служби підприємства активно включились у роботу щодо участі у тендері. Необхідно оперативно уточнити технічні вимоги та підготувати документи”, – прокоментував голова правління КВНЗ.

Також підприємство зобов'язане виготовити ще 80 вагонів для УЗ за договором на поставку 100 одиниць та поставити залізничний оператор п'ятий та шостий дизель-поїзди ДПКр-3. "Для цього потрібно активно працювати з постачальниками комплектуючих та виробляти своєчасно", - резюмував Максим Кравченко.

Нагадаємо, за підсумками 2020 року КВРЗ скоротив виробництво вантажних вагонів на 70% порівняно з 2019 роком - до 1569 одиниць.

У січні-листопаді 2021 року КВСЗ зменшив виробництво вантажних вагонів на 45,4% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 850 одиниць. За підсумками листопада завод виготовив 143 вагони.

«У 2022 році маємо спрацювати на результат – тобто отримати прибуток. Як відомо, 30 грудня 2021 року був затверджений фінансовий план Укрзалізниці. Вже сам факт вчасного підписання цього важливого документа свідчить про серйозність намірів компанії та є певним досягненням, адже ми пам’ятаємо роки, коли його приймали зі значним запізненням, отже так і виконували», - цитата з виступу Крамаренко.

***

"Укрзалізниця" у 2022 році отримає 80 нових вагонів купе, закупить 80 приміських поїздів та 10 швидкісних поїздів

АТ “Укрзалізниця” у 2022 році продовжить масштабне оновлення рухомого складу, яке стартувало у 2021 році в рамках ініційованої президентом Володимиром Зеленським програми “Велике будівництво”. Як повідомила прес-служба “Укрзалізниці”, компанія планує отримати 80 із 100 замовлених вагонів купе та СВ та провести тендер на закупівлю 30 плацкартних вагонів. Цього року також мають відбутися підготовчі процедури до замовлення ще 70 вагонів денного сполучення.

Також “Укрзалізниця” планує придбати 500 нових вагонів шляхом трирічного замовлення та 80 нових приміських поїздів за вже оголошеним тендером.

Парк сучасних дизель-поїздів також буде оновлений, додатково повернеться в експлуатацію ще один поїзд Skoda City Elephant.

Паралельно буде закуплено 10 нових швидкісних поїздів для розширення мережі денного швидкісного руху до 30% у спільній частці пасажирських перевезень.

Розподільчі компанії електроенергетики

Національна комісія держрегулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) призначила позапланові перевірки 13 обленерго через скарги споживачів.

Постанови щодо проведення перевірок було прийнято 11 січня 2022 на засіданні НКРЕКП.

"Підставою для позапланових виїзних перевірок 13 операторів систем розподілу електроенергії стали численні звернення та скарги споживачів щодо незадовільного надання послуг у сфері електроенергетики", - йдеться у повідомленні.

Згідно з повідомленням, перевірки проводитимуться на: АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", АТ "Укрзалізниця", АТ "ДТЕК Одеські Електромережі", АТ "Прикарпаттяобленерго", ПАТ "Рівнеобленерго", АТ "Су ПАТ "Черкасиобленерго", АТ "Херсонобленерго", ПАТ "Запоріжжяобленерго", АТ "Полтаваобленерго", АТ "Черніговобленерго" й АТ "Харківобленерго".

Уточнюється, що найбільш поширеною проблемою, з якою стикаються споживачі під час взаємовідносин зі згаданими компаніями, є порушення умов приєднання електроустановок замовників до мереж систем розподілу.

***

Енергопостачальні компанії "Хмельницькобленерго" та "Миколаївобленерго" прийняли рішення продати національній атомній енергогенеруючій компанії "Енергоатом" 100% часток у товариствах з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та "Миколаївська електропостачальна компанія".

Про це йдеться в повідомленнях компаній у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Відповідно до них, 29 грудня 2021 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів, де було ухвалено відповідні рішення.

Емітенти єврооблігацій з основним бізнесом в Україні

"Укрзалізниця"

У 2021 році порівняно з 2020 роком акціонерне товариство "Укрзалізниця", за оперативними даними, збільшило показник EBITDA (прибуток до вирахування податків, відсотків та амортизації) на 42,8% до 14,5 млрд гривень і отримало 457,5 млн гривень чистого прибутку проти збитку 11,9 млрд гривень у 2020 році.

Про це йдеться у повідомленні Укрзалізниці.

За підсумками минулого року Укрзалізниця отримала чистий дохід від реалізації 86,6 млрд гривень, що на 15% вище, ніж у 2020 році.

Зокрема, дохід від вантажних перевезень зріс на 11,2% до 72,3 млрд гривень, від пасажирських перевезень – на 50,7% до 6,23 млрд гривень.

У 2021 році маржа EBITDA збільшилася на 3,3 процентного пункту до 16,7%.

"Метінвест"

У жовтні порівняно з вереснем 2021 року група "Метінвест" знизила показник EBITDA (прибуток до вирахування податків, відсотків і амортизації) на 40,7%, або на 235 млн доларів до 342 млн доларів, зменшивши виручку на 16,3%, або на 267 млн доларів до 1 370 млн доларів.

Про це йдеться у щомісячному звіті "Метінвесту".

***

"Метінвест" має намір щорічно інвестувати $1,3-1,5 млрд протягом наступних 3-4 років. Про це заявив генеральний директор "Метінвест" Юрій Риженков в інтерв'ю, опублікованому на сайті компанії.

Ferrexpo

У 2021 році порівняно з 2020 роком контролююча Полтавський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати (обидва - Горішні Плавні, Полтавська область) компанія Ferrexpo plc (Велика Британія) збільшила виробництво концентрату та котунів на 0,5% до 11,454 млн тонн.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

Також компанія виробила 234 тис. тонн товарного концентрату (з 67% вмістом заліза).

Галузеві новини

Енергетика

У 2021 році Україна збільшила споживання електроенергії з урахуванням технологічних втрат у мережах на 5,7%, або на 8 390,9 млн кВт-год, до 154 825,7 млн кВт-год порівняно з 2020 роком.

Про це свідчать оперативні дані Міністерства енергетики.

Споживання електроенергії без урахування технологічних втрат за 2021 рік збільшилося на 6,4%, або на 7 576,2 млн кВт-год, до 125 482,9 млн кВт-год порівняно з 2020 роком.

Чорна металургія



Рис.34
Рис.34

Машинобудування

Президент України Володимир Зеленський підписав підтриманий парламентом законопроект №3739 "Про внесення змін до закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості".

Як повідомив співавтор закону, народний депутат Дмитро Кисилевський, у перший рік дії закону під час закупівлі продукції машинобудування буде потрібно щонайменше 10% української складової, кожного наступного року цей показник збільшуватиметься на 5%, доки не досягне 40%.

"Створення 64 тисяч робочих місць та зростання ВВП на 4,2% у середньостроковій перспективі - вкрай важливий ефект, який очікується після набуття чинності закону про локалізацію…", - наголосив Кисилевський.

Кабмін тепер має розробити нормативну базу для застосування вимоги щодо локалізації під час держзакупівель. Кисилевський припустив, що на це піде декілька місяців.

Світові фінансові та економічні новини

Інфляція в США у грудні 2021

Річна інфляція в США прискорилась до 7,1% в останній місяць 2021 року. Це новий максимум за 40 років з червня 1982 року, і вище за 6,9% у листопаді. Цифри відповідають очікуванням ринку. Витрати на енергоносії продовжували фіксувати найбільший приріст, хоча ціни зросли менше, ніж у листопаді (29,3% проти 33,3%, ціни на бензин 49,6% проти 58,1%). Однак прискорився ріст цін, які стосуються житла (4,1% проти 3,8%), на продукти харчування (6,3% проти 6,1%), на нові транспортні засоби (11,8% проти 11,1%), вживані легкові та вантажні автомобілі (37,3% проти 31,4%); одяг (5,8% проти 5,0%); та медичні послуги (2,5% проти 2,1%).

У грудні 2021 року базова інфляція у США, тобто ІСЦ для всіх товарів за вирахуванням продуктів харчування та енергоносіїв, підвищився на 5,5 відсотка порівняно з роком раніше, прискорившись із зростання на 4,9 відсотка в листопаді 2021 та трохи перевершивши очікування ринку в 5,4 відсотка. Це найбільше щорічне зростання базових споживчих цін з лютого 1991 року.

Ріст інфляції у 2021 році спричинений обмеженням пропозиції ряду сировинних товарів та комплектуючих виробів через пандемію, зростаючими витратами на енергію, нестачею робочої сили, збільшенням попиту та ефектом низької бази з 2020 року. Сильний інфляційний тиск, ймовірно, триватиме до середини 2022 року. Голова ФРС Пауелл на слуханнях у Конгресі США пообіцяв робити все, що необхідно для стримування сплеску інфляції, включаючи підвищення процентних ставок.



Рис.35
Рис.35

Рис.36
Рис.36

Останні висловлювання керівників ФРС США з приводу інфляції

Опублікований протокол грудневого засідання ФРС вказує на те, що чиновники готові агресивно знижувати допомогу економіці США.

Один із ключових аспектів, баланс центрального банку, був предметом розширеного обговорення, і керівники ФРС зазначали на плани по скороченню боргових паперів на балансу центробанку США у найближчі місяці.

***

Голова Федеральної резервної системи США Джером Пауелл заявив у вівторок, що економіка Сполучених Штатів зараз достатньо здорова і потребує більш жорсткої монетарної політики.

Пауелл зробив цей коментар під час слухання у Комітеті Сенату США з банківських питань, питань житла та міського господарства з підтвердження його призначення на другий термін, на якому ключові сенатори заявили, що підтримають його кандидатуру.

Пауелл сказав, що очікує низку підвищень процентних ставок цього року, а також інші скорочення надзвичайної допомоги, яку ФРС надала під час пандемії.

«По мірі того, як ми пройдемо цей рік… якщо ситуація розвиватиметься так, як очікується, ми нормалізуємо політику, тобто завершимо закупівлю активів у березні, тобто ми будемо підвищувати ставки протягом року», — сказав він. «У якийсь момент, можливо, пізніше цього року ми почнемо дозволяти балансу (ФРС) зменшитись, і це лише шлях до нормалізації політики».

Раніше (повтор). Погляди голосуючих членів Комітету по відкритим ринкам США на майбутні процентні ставки в цій країні (грудень 2021)


Рис.37
Рис.37

Актуальні погляди 13 провідних стратегів Уолл-Стріт на ринок акцій (частково повтор)



Рис.38
Рис.38

Перспективи росту світової економіки

Світовий ВВП у 2022 році зросте на 4,1%, йдеться у січневому огляді Світового банку (СБ) "Перспективи світової економіки" (Global Economic Prospects, GEP).

У червні СБ очікував зростання світового ВВП на 4,3%.

Погіршення прогнозу відображає спалахи COVID-19, скорочення бюджетних стимулів і проблеми з поставками, що зберігаються, йдеться в повідомленні СБ.

***

Банк Goldman Sachs знизив свій прогноз економічного зростання Китаю на 2022 рік до 4,3% проти 4,8% раніше.

Аналіз інвестиційного банку США базується на очікуванні негативного впливу на ділову активність в країні посилення обмежень через варіант коронавірусу, щоб утримувати його від поширення. Споживання в країні на думку аналітиків банку, ймовірно, постраждає найбільше, тоді як експорт менше.

Коронавірусна інфекція

США

В США - пік госпіталізації хворих на коронавірус.

Зростання числа заражень та госпіталізацій з COVID-19 у США пов'язують із широким поширенням омікрон-варіанту коронавірусу.

За минулі сім днів у США було виявлено понад 4,1 млн. заражень коронавірусом. Число госпіталізацій з ковідом за цей період становило 115 тисяч випадків.

У лікарнях США зараз перебуває стільки пацієнтів з COVID-19, як ніколи раніше від початку пандемії. За даними міністерства охорони здоров'я за вівторок, 11 січня, по всій країні, населення якої становить 329,5 млн осіб, такими хворими зараз зайнято 146 тисячі ліжок, або трохи більше 20% усіх доступних ліжок у клініках США. Для порівняння: за даними ЗМІ, рік тому хворими на ковід було зайнято 142 тисячі ліжок по країні.

З 81 тисячах ліжок у палатах інтенсивної терапії, доступних США по всій країні, зараз зайняті майже 65 тисяч ліжок, з них 24 тисячі ліжок - пацієнтами з COVID-19. Експерти вважають, що подібний розвиток пов'язаний із широким поширенням омікрон-варіанту коронавірусу.

Європа

У Німеччині зафіксовано добовий максимум заражень коронавірусом. Інститут імені Роберта Коха повідомляє 13.02.2022 про 81 417 нових випадків захворювання за останню добу. На день раніше це число вперше перевищило 80-тисячну позначку.

Захворюваність на коронавірус в світі




Рис.38.1
Рис.38.1

Захворюваність на коронавірус в США



Рис.39
Рис.39

Захворюваність на коронавірус у Франції



Рис.40
Рис.40

Захворюваність на коронавірус у Німеччині



Рис.41
Рис.41



сайт  "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50




Настроение рынка на 14 января 2022
Падение
0 0
Рост
Комментарии и премаркет этого дня:
Аналітичний огляд ринку
КІНТО


Copyright © Українська біржа, 2008-2022. Всі права на інформацію та аналітичні матеріали, розміщені на цьому сайті, захищені відповідно до українського законодавства.
Послуги з інтернет-трейдингу надаються учасниками торгів АТ "Українська біржа".
Телефон: +38 (044) 495-7474. E-mail: info@ux.ua
Адреса: Україна, 04107, м.Київ, вул. Тропініна, буд. 7-г
Форуми |  Новини в RSS |  Схема проїзду