Авторизація
Логін:
Пароль:
Забули пароль | Зареєструватися
Українська біржа - центр ліквідності акцій та похідних інструментів в Україні
Реєстрація Увійти
Четвер, 19.05.2022 06:14
Русский Русский English English
Новини в форматі RSS Українська біржа в facebook Українська біржа в twitter
Приватним інвесторам
Торгoвцям
Емітентам
Фондовий ринок
Строковий ринок
Члени біржі
Інформація про торги
Індекс
Технічна підтримка
Про біржу
Документи
Новини
Спецпроекти
Корисні посилання

Аналітика та новини фондового ринка

Пятница, 21 января 2022

Аналітичний огляд ринку

КІНТО
Прогнозируемое настроение рынка: Нейтрально
Индекс UX по итогам дня: 1712,41+0,12%

Новинами останніх днів для учасників місцевого фінансового ринку, які витіснили усі інші новини, були:

  1. швидке і значне ослаблення курсу гривні;
  2. швидке і значне зниження цін і велике зростання дохідності облігацій зовнішніх державних позик України (ОЗДП).

Однозначно причинами цього стала загроза військового вторгнення Росії в Україну. Після загрозливих заяв з Росії наприкінці минулого тижня ціни ОЗДП кілька днів швидко і сильно знижувались, а їх дохідність відповідно сильно зростала. Дохідність самих «коротких» паперів з погашенням у вересні 2022 року складала 26,5%, в середині кривої дохідності, але з трохи меншими за середню термінами обігу дохідність досягала в моменті 16%/18%.

Окремі резиденти України скористались цією можливістю, щоб придбати ці папери з хорошою дохідністю.

Відчувався дуже великий тиск на гривню на міжбанку.

Після невеликого часового проміжку, після якого загроза почала оцінюватись більш тверезо, після задоволення найбільш «гарячих» заявок з продажу та ще й певної заяви, яка прозвучала з Росії, в середу ціни українських державних єврооблігацій різко відскочили вгору. Припинилось, чи призупинилось зниження курсу гривні по відношенню до твердих валют, хоча, звичайно, в останньому в дуже значній мірі, як і до певної міри і в першому,  присутній технічний чинник. Так само, після великого зниження кількох попередніх днів значно зросли російські фондові індекси, дещо знизились дохідності російських ОФЗ.

На цьому фоні дуже згаданих суттєвих цінових рухів і того, що за цим стоїть, всі інші новини є малозначимими. Про найбільш важливі з них трохи далі.

Однак, є і інші фінансові інструменти до яких має бути прикута увага учасників ринків, пов’язані з цими подіями на фінансовому та валютному ринках та в частині міжнародної безпеки, інструменти, які також мали б, здається, суттєво змінитись в цінах (і окремі в дохідності), але змінились в основному мало, а деякі на диво мало.

Це 1) дохідності (та/чи ціни) ОВДП, 2) ціни акцій українських емітентів на місцевому  ринку, 3) ціни акцій компаній з основним бізнесом в Україні на закордонних біржах.

Що стосується останніх, певні зміни є. Але наприклад значення індексу Української біржі за останні п’ять торгових днів майже не змінилось. І це при тому, що був буквально обвал фондових індексів Росії. Та, до речі, і на фондовому ринку США є помітні негативні зміни.

Причина цього – дуже слабка ліквідність місцевих та й окремих «закордонних» українських акцій – це в частині, що стосується акцій, їх низька ринкова оцінка, а також інша структура інвесторів та більша надійність ОВДП в сенсі потенційної можливої реструктуризації - що стосується ОВДП.

Відносно ОВДП варто відзначити, що дохідність цих паперів по пропозиціям наприклад Райффайзен Банку за тиждень таки помітно зросла: продажу в середньому на 0,9%, купівлі - в середньому на 1,9%. Спред розширився на 1,0%.

На ринку були пропозиції на продаж «довгих» ОВДП з погашенням у 2025, 2026, 2027 роках при дохідності вище, а саме 15,1%, пізніше - 14,5%, але ці пропозиції були від нерезидентів, які не дробили лоти на менш, ніж по 50 млн. грн. У середу, як тільки-но було зазначено, ці дохідності по пропозиції також дещо знизились.

Головною причиною виникнення певних перекосів між попитом та пропозицією валюти у січні був психологічний чинник, пов’язаний із геополітичними подіями довкола України та реакцією на них учасників ринку, у коментарі ЕП заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій стосовно ситуації на валютному ринку України у січні 2022 року. У НБУ заявили, що зазвичай утримуються від коментарів щодо валютної політики у період тиші, але наразі вважають за доцільне дати коментар.

"Відбулося посилення попиту на іноземну валюту з боку нерезидентів на валютному ринку України. Зокрема, нерезиденти-інвестори в ОВДП продали з початку року облігацій на загальну суму більше 5 млрд грн (до ранку 18.01.2022) та купили іноземної валюти на суму $264 млн. (до ранку 18.01.2022). Такий обсяг додаткового попиту мав певні наслідки для ситуації на внутрішньому валютному ринку, оскільки був поєднаний з дією окремих сезонних чинників", - заявив Юрій Гелетій.

У разі, якщо ситуативні чинники посилюватимуть загрозу для забезпечення стабільності грошової одиниці України та/або фінансової стабільності Нацбанк готовий вжити додаткових заходів, спрямованих на стабілізацію валютного ринку, додали в НБУ. Чи можна це трактувати, як можливе за певних умов вжиття заходів типу обмеження зняття коштів з валютних депозитів, як це було в певному минулому в Україні, залишається здогадуватись.

Щодо курсу гривні до долара США, варто зазначити, що він, курс дійшов до дуже сильної лінії спротиву, Рис.1 та Рис. 2, який утворюється кількома максимумами попередніх років. І це є знаковим. Цей чинник є сильним сигналом того, що швидка девальвація гривні за відсутності катаклізмів має зупинитись.

В контексті ОВДП має сенс зрозумілу велику увагу, крім «виходу» нерезидентів з цих паперів, на останні первинні аукціони Міністерства фінансів України. На відміну від Мінфіну Росії, який через різке і значне зростання дохідності російських ОФЗ на вторинному ринку відмінив чергові первинні аукціони цього тижня, українське міністерство не стало цього робити. Однак залучити помітні кошти, 4,15 млрд грн. Мінфіну України вдалось майже виключно за рахунок двох випусків валютних ОВДП у доларах США. Причому суттєво більша частина продажів припала на короткі 6-и місячні папери в доларах. За 4-и випуски гривневих паперів було отримано «аж» 119 млн. грн. Розміщення усіх паперів відбулось без зміни дохідності, що можливо, по гривневим ОВДП мало носити «символічний» характер, показуючи учасникам цього ринку, що український Мінфін не буде підвищувати дохідності на фоні чиїхось страхів. Наскільки зміниться дохідність ОВДП на первинних аукціонах та на вторинному ринку в наступні тижні чи кілька місяців буде ясно в подальшому.

Важливим наслідком усіх цих подій та коло них стануть:

  • майбутні непрості питання відносно рефінансування боргу України і на зовнішньому і на внутрішньому ринку та фінансування дефіциту державного бюджету України в наступні принаймні півроку;
  • певне «перманетне» збільшення дохідності ОВДП та ОЗДП на час, менші ціни умовно українських акцій на закордонних біржах через переоцінку інвесторами, в першу чергу нерезидентами, ризиків інвестування в ці папери, включення до оцінки певної додаткової премії за новий геополітичний ризик.

Україна тимчасово втратила доступ до зовнішніх ринків капіталу через стресові рівні ставок, повідомив директор департаменту відкритих ринків Національного банку України Олексій Лупін у четвер вже після певного зниження дохідності ОЗДП.

На фоні загрози військового вторгнення та високої інфляції Національний банк України підвищив облікову ставку відразу на 100 базисних пунктів (1,0%) – до 10,0% річних з попередніх 9,0%.

Це рішення поза сумнівом сприятиме в якійсь мірі і стабілізації курсу гривні.

Російські фондові індекси в минулий четвер та цей вівторок дуже сильно знизились. Хоча і з урахуванням також дуже сильного наверх відскоку середи, певного росту першої половини четверга зниження за п’ять торгових днів склало 4% та 7%, хоча в моменті перевищувало 10%.

До цього варто додати, що було певне зниження і на інших ринках акцій, і найбільших в світі, хоча і зовсім по іншим причинам.

На цьому фоні стабільність індексу Української біржі у минулі дні все ж здивувала. З однієї сторони це в умовах зниження на закордонних ринках акцій доволі непогано. Проте з іншої говорить і про дуже сильний недолік місцевого фондового ринку – його вкрай низьку ліквідність.

Що стосується інших фінансових активів у минулі дні, то варто звернути увагу на суттєве зростання дохідності державних боргових паперів США, 10-и річних в моменті до 1,904%, 2-о річних - вище 1%, а також на суттєве зростання дохідності державних облігацій Німеччини, яка вперше за два роки на час стала позитивною. Це знаковий рух, який продовжиться з паузами в наступні місяці, впливаючи на ціни акцій в першу чергу, але також дорогоцінних металів в сторону їх зниження.

Цей рух призвів до помітного негативного коригування фондових індексів США у минулі дні і не тільки їх, але й на більшості фондових бірж у світі.

Що стосується множини інших новин, то вони були дійсно не суттєвими, хоча учасникам ринку акцій все ж варто звернути увагу на новини по місцевим емітентам акцій в кінці цього огляду.

Та все ж тема можливого військового вторгнення Росії в Україну продовжує сильно домінувати і, звичайно, далеко не лише з точки впливу на фінансові ринки.

Видається, що такий стан речей може зберегтись в наступні кілька днів, а сама тема не зникне з переліку найбільш важливих для фінансових та валютних ринків України та Росії принаймні ще місяць-два.

Більше – в огляді фінансових ринків та в блоці новин нижче.

Рис.1
Рис.1

Рис.2
Рис.2

Рис.3
Рис.3

Рис.4
Рис.4

Рис.6
Рис.6

Рис.7
Рис.7

Динаміка ціни акцій МХП в доларах США на Лондонській фондовій біржі по дням.




Рис.8
Рис.8

Динаміка ціни акцій Кернела в польських злотих США на Варшавській фондовій біржі по дням.



Рис.9
Рис.9

Динаміка ціни акцій Ferrexpo в пенсах на Лондонській фондовій біржі по дням.




Рис.10
Рис.10

Графік фондового індексу РТС Росії (цей індекс в доларах США)



Рис.11
Рис.11

Графік фондового індексу ММВБ Росії (цей індекс більш популярний і в рублях)





Рис.12
Рис.12

Дохідність 10-и річних державних облігацій Росії ОФЗ (облігацій федерального займу). Папери в рублях.




Рис.13
Рис.13

ФІНАНСОВІ РИНКИ

Ринок акцій України.

Результати торгів акціями в Україні за період з 11.01.2022 по 17.01.2022 включно, відображені на Рис. 14-18. На рисунках є динаміка українських та світових фондових індексів, динаміка цін окремих «індексних» пайових паперів на Українській біржі, а також окремо зміна цін акцій МХП і Кернела в гривнях та обсяги торгів на Українській біржі.

Графіки зміни українських та світових фондових індексів за тиждень до понеділка 17.01.2022 включно, також значення зміни за два тижні, за місяць та за рік.



Рис.14
Рис.14

Зміна цін окремих «індексних» паперів, і обсяги торгів на Українській біржі за  тиждень у період 11.01.2022-17.01.2022 включно та обсяги торгів на УБ за чотири тижні.



Рис.15
Рис.15

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

за тиждень з 11.01.2022 по 17.01.2022 включно.



Рис.16
Рис.16

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

з початку 2021 року по 17.01.2022 включно.



Рис.17
Рис.17

Графік зміни цін МХП та «Кернела» на Українській біржі

з 01.07.2021 року по 17.01.2022 включно.



Рис.18
Рис.18

Ринок облігацій України та світу.

Про те, що відбувалось з цінами і дохідністю українських державних євробондів і причини цього були доволі детальні описані та зазначені на початку цього огляду.

Так само була описана ситуація на вторинному ринку ОВДП, з відповідним графіком-ілюстрацією.

Нижче наведені графіки зміни ОВДП в обігу та у власності банків України, юридичних та фізичних осіб, Рис. 19-20. Графік зміни ОВДП у власності нерезидентів наведений на початку огляду.

Міністерство фінансів на аукціонах 18 січня розмістило облігації внутрішньої державної позики на 119 млн гривень і 143,3 млн доларів.

На аукціоні 18 січня Міністерство фінансів запропонувало інвесторам цінні папери, номіновані у гривні, з терміном обігу 6 місяців, 1 рік, 2 роки, 5 років та в іноземній валюті (долари США) зі строком обігу 6 місяців та 1 рік.

Середньозважена дохідність 6-місячних ОВДП становила 10,99%, 1-річних – 11,90%, 2-річних – 12,95%, а 5-річних – 13,25%.

Середньозважена дохідність за 6-місячними доларовими паперами становила 3,5%, а за 1-річними – 3,7%.

Загалом до державного бюджету залучено 4 153 млн гривень.

Дохідності державних облігацій США за останні п’ять торгових днів знову суттєво зросли. Дохідність 10-річного боргового паперу казначейства (Мінфіну) США в середу досягла 1,9% (1,904%), що стало найвищим показником з грудня 2019 року, але пізніше відступила і на момент написання цього огляду на 12 годину четверга 20.01.2022 складала 1,83%, Рис. 21.

Дохідність дворічних державних облігацій США вперше з початку 2020 року перевищила 1%, Рис. 22

В дохідність 10-и річних державних облігацій Німеччини на певний час вперше з середини 2019 року стала позитивною і на момент написання огляду була лише слабко від’ємною, Рис. 23


Рис.19
Рис.19

Рис.20
Рис.20

Дохідність 10-и річних державних облігацій США.



Рис.21
Рис.21

Рис.22
Рис.22

Рис.23
Рис.23

Світові ринки акцій.

Цей рух дохідності державних облігацій в сторону зростання, в першу чергу паперів США, став причиною помітного зниження на фондовому ринку і цієї країни, і більшості інших країн світу, включаючи і країни Східної Європи, Рис. 24-26.

 Найбільше в США постраждав індекс NASDAQ, в якому широко представлені акції «росту». Оцінка цих паперів в значно більшій мірі залежить від «альтернативної» дохідності боргових інструментів. Індекс NASDAQ від максимуму листопада 2021 знизився вже на 10% і «офіційно» перейшов таким чином в «зону корекції», Рис. 24.

Графіки індексів S&P 500, Dow Jones, NASDAQ. Денні зміни



Рис.24
Рис.24

Графік загальноєвропейського широкого індексу STOXX 600 (євро). Денні зміни



Рис.25
Рис.25

Графік композитного фондового індексу Польщі, Угорщини та Чехії,

MSCI EM Eastern Europe Ex RU (індекс в доларах США)



Рис.26
Рис.26

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ ЗАГРОЗИ ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ В УКРАЇНУ

Про що йде мова.

Перші дві статті по часу, початок грудня 2021

Посилання на статтю в німецькій Bild «План-максимум Кремля – дві третини України, включно з Києвом (СУБОТА, 4 ГРУДНЯ 2021, 15:07). В попередніх оглядах текст статті неведений повністю.

So könnte Putin die Ukraine vernichten

Aus Nato- und Geheimdienstkreisen hat BILD Details über die Einmarschpläne erfahren ++ Noch hat der Kreml nicht entschieden, ob er die Pläne auch umsetzt ++ 175 000 russische Soldaten könnten einmarschieren

https://www.bild.de/politik/ausland/politik-ausland/bild-exklusiv-russlands-kriegsplaene-so-koennte-putin-die-ukraine-vernichten-78425518.bild.html#fromWall

***

Стаття в Washington Post

Russia planning massive military offensive against Ukraine involving 175,000 troops, U.S. intelligence warns.

https://www.washingtonpost.com/national-security/russia-ukraine-invasion/2021/12/03/98a3760e-546b-11ec-8769-2f4ecdf7a2ad_story.html

***

Нові (оновлені) свіжі матеріали по цій темі з газети Ню-Йорк Таймс

«How Russia’s Military Is Positioned to Threaten Ukraine» - The New York Times www.nytimes.com

https://www.nytimes.com/interactive/2022/01/07/world/europe/ukraine-maps.html

Рис.27
Рис.27

Рис.28
Рис.28

Рис.29
Рис.29

Тексти проектів договорів опублікованих на сайті МЗС Росії з певними скороченнями - усуненням тих частин тексту, які в меншій мірі стосуються України, інших країн, або великих обмежень для США та НАТО. Тексти без скорочень можна знайти за посиланнями нижче після їх викладів.

Договор между Российской Федерацией и Соединенными Штатами Америки о гарантиях безопасности

Проект

Российская Федерация и Соединенные Штаты Америки, ниже именуемые Сторонами,

руководствуясь принципами, содержащимися в Уставе Организации Объединенных Наций………

договорились о нижеследующем:

Статья 1

Стороны взаимодействуют на основе принципов неделимой и равной безопасности, ненанесения ущерба безопасности друг друга и в этих целях:

не предпринимают действий и не осуществляют мероприятий, затрагивающих безопасность другой Стороны, не участвуют в них и не поддерживают их;

не осуществляют меры в области безопасности, принимаемые каждой Стороной индивидуально либо в рамках международной организации, военного союза или коалиции, которые подрывали бы коренные интересы безопасности другой Стороны.

…….

Статья 4

Соединенные Штаты Америки принимают обязательства исключить дальнейшее расширение Организации Североатлантического договора в восточном направлении, отказаться от приема в альянс государств, ранее входивших в Союз Советских Социалистических Республик.

Соединенные Штаты Америки не будут создавать военные базы на территории государств, ранее входивших в Союз Советских Социалистических Республик и не являющихся членами Организации Североатлантического договора, использовать их инфраструктуру для ведения любой военной деятельности, а также развивать с ними двустороннее военное сотрудничество.

Статья 5

Стороны воздерживаются от размещения своих вооруженных сил и вооружений, в том числе в рамках международных организаций, военных союзов или коалиций, в районах, где такое развертывание воспринималось бы другой Стороной как угроза своей национальной безопасности, за исключением такого развертывания в пределах национальных территорий Сторон.

Стороны воздерживаются от полетов тяжелых бомбардировщиков, оснащенных для ядерных или для неядерных вооружений, и нахождения надводных боевых кораблей всех классов, в том числе в рамках союзов, коалиций и организаций, в районах, соответственно, вне национального воздушного пространства и вне национальных территориальных вод, откуда они могут поражать цели на территории другой Стороны…..

…..

Статья 6

Стороны обязуются не развертывать ракеты средней и меньшей дальности наземного базирования вне национальной территории, а также в тех районах своей национальной территории, из которых такие вооружения способны поражать цели на национальной территории другой Стороны.

Статья 7

Стороны исключают развертывание ядерного оружия вне национальной территории и возвращают такое оружие, уже развернутое за пределами национальной территории на момент вступления в силу настоящего Договора, на национальную территорию. Стороны ликвидируют всю имеющуюся инфраструктуру для развертывания ядерного оружия вне национальной территории.

Стороны не осуществляют подготовку военнослужащих и гражданских лиц из стран, не обладающих ядерным оружием, к применению такого оружия. Стороны не проводят учения и тренировки сил общего назначения, включающие отработку сценариев с применением ядерного оружия. 

Статья 8

Настоящий Договор вступает в силу с даты получения последнего письменного уведомления о выполнении Сторонами необходимых для этого внутригосударственных процедур.

Совершено в двух экземплярах, каждый на русском и английском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу.

За Российскую Федерацию

За Соединенные Штаты Америки

https://mid.ru/ru/foreign_policy/rso/nato/1790803/

17.12.2021 13:26

Соглашение о мерах обеспечения безопасности Российской Федерации и государств-членов Организации Североатлантического договора

Проект

Российская Федерация и государства-члены Организации Североатлантического договора (НАТО), далее именуемые Участниками, подтверждая стремление к улучшению отношений и углублению взаимопонимания….

Статья 1

Участники в отношениях между собой руководствуются принципами сотрудничества, равной и неделимой безопасности. Они не укрепляют свою безопасность индивидуально, в рамках международной организации, военного союза или коалиции за счет безопасности других….

…..

Статья 3

Участники подтверждают, что не рассматривают друг друга в качестве противников.

Участники поддерживают диалог и осуществляют взаимодействие по совершенствованию механизмов предотвращения инцидентов в открытом море и в воздушном пространстве над ним (в первую очередь, на Балтике и в Черноморском регионе).

Статья 4

Российская Федерация и все Участники, являвшиеся по состоянию на 27 мая 1997 года государствами-членами Организации Североатлантического договора, соответственно, не размещают свои вооруженные силы и вооружения на территории всех других государств Европы в дополнение к силам, размещенным на этой территории по состоянию на 27 мая 1997 года. В исключительных случаях, при возникновении ситуаций, связанных с необходимостью нейтрализации угрозы безопасности одного или нескольких Участников, такие размещения могут осуществляться с согласия всех Участников.

Статья 5

Участники исключают развертывание ракет средней и меньшей дальности наземного базирования в районах, из которых они способны поражать цели на территории других Участников.

Статья 6

Участники, являющиеся государствами-членами Организации Североатлантического договора, принимают обязательства, исключающие дальнейшее расширение НАТО, в том числе присоединение Украины, а также других государств.

Статья 7

Участники, являющиеся государствами-членами Организации Североатлантического договора, отказываются от ведения любой военной деятельности на территории Украины, а также других государств Восточной Европы, Закавказья и Центральной Азии.

В целях исключения возникновения инцидентов Российская Федерация и Участники, являющиеся государствами-членами Организации Североатлантического договора, не проводят военных учений и других мероприятий военной деятельности свыше бригадного уровня в полосе согласованной ширины и конфигурации с каждой стороны от линии границы Российской Федерации и государств, состоящих с ней в военном союзе, а также Участников, являющихся государствами-членами Организации Североатлантического договора.

….

Статья 9

Настоящее Соглашение вступает в силу…….

Совершено в [городе …] [ХХ] дня [ХХХ] месяца [20ХХ] года.

https://mid.ru/ru/foreign_policy/rso/nato/1790803/

https://poland.mid.ru/glavnaa/-/asset_publisher/rl5xb32SqOlA/content/id/30261143

Публікація КМІС 24.12.2021

https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1083&page=1

Упродовж 13-16 грудня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки.

Ставлення до вступу України до ЄС і НАТО

Переважна більшість респондентів у разі проведення референдуму підтримала б і вступ України до ЄС, і до НАТО. У випадку референдуму щодо вступу до ЄС 67,1% серед усіх респондентів проголосували б «за», 21,6% – «проти». Решта респондентів не голосували б або не визначилися з вибором (зазвичай, обидві ці категорії респондентів в результаті не беруть участі в референдумах). Таким чином, серед тих, хто взяв би участь у референдумі, 75,7% підтримали б вступ до ЄС.

У випадку референдуму щодо вступу до НАТО 59,2% серед усіх респондентів проголосували б «за», 28,1% – «проти». Таким чином, серед тих, хто взяв би участь у референдумі, 67,8% підтримали б вступ до НАТО.


Рис.30
Рис.30


Рис.31
Рис.31
Чи варто сприймати накопичення російських військ на кордоні з Україною як реальну загрозу вторгнення на територію України зимою-весною 2022 року?

Рис.32
Рис.32
Президент Росії Володимир Путін вимагає, щоб Захід взяв на себе зобов’язання не розширювати НАТО на Схід, що означає відмову Україні в перспективі членства в НАТО. На Вашу думку, такий крок…?

Рис.33
Рис.33

Посилання (ще раз)

https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1083&page=1

Новини стосовно емітентів, акції яких обертаються на місцевих біржах

«Укрнафта»

Світові ціни на нафту оновили восьмирічні максимуми (з 2014 року) та продовжують зростання через перебої з поставками в Туреччині та тривожні геополітичні проблеми в РФ і Об'єднаних Арабських Еміратах.

Турецький державний оператор трубопроводу Botas заявив у вівторок, що перекрив потоки нафти трубопроводом Кіркук-Джейхан після вибуху в системі. Причина вибуху не відома. Нафта цим трубопроводом надходить з Іраку, другого за величиною виробника в Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), до турецького порту Джейхан для експорту.

ОАЕ пізно ввечері у вівторок скликали засідання Ради Безпеки ООН, щоб засудити напад на Абу-Дабі у понеділок з боку єменського руху хуситів, які загрожують подальшими атаками.




Рис.34
Рис.34

***

ПАТ "Укрнафта" оголосило про проведення позачергових зборів акціонерів компанії 17 лютого 2022 року. Про це повідомляє сайт компанії.

Відповідно до проекту порядку денного зборів, акціонерам знову запропонують розглянути питання про передачу майна до статутного капіталу ТОВ "Нафта-Актив", єдиним учасником якого є ПАТ "Укрнафта".

Засідання акціонерів Укрнафти 23 грудня не відбулося – на ньому могли розглянути питання поділу активів.

Посилання:

https://www.ukrnafta.com/data/Ivestor_news/17.01.2022/Povidomlennia_pro_ZZA_17_02_2022.pdf

***

Суд скасував податкові штрафи "Укрнафти" на 394 млн гривень.

Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов “Укрнафти” до Центрального міжрегіонального управління ДПС щодо роботи з великими платниками та скасував податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС щодо несвоєчасної сплати компанією зобов'язань на 394 млн грн. Відповідне рішення ухвалили 13 грудня, повідомляє Finbalance.

Зокрема, суд скасував два податкові повідомлення-рішення, якими на “Укрнафту” за несвоєчасну сплату зобов'язання з ПДВ у сумі 389,6 млн грн було накладено штраф у розмірі 38,96 млн грн (10%), а також накладено штраф у 355,2 млн. грн. за несвоєчасну сплату зобов'язання з ПДВ на суму 1,776 млрд. грн.

***

Народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко написав у Facebook, що заява НАК “Нафтогаз” про критичну ситуацію з газом прозвучала на фоні передачі структурам бізнесмена Ігоря Коломойського 700 млн м³ газу зі сховищ на початку осені 2021.

Раніше він писав, що 26 жовтня підконтрольна Офісу президента державна компанія "Нафтогаз України" підписала з Коломойським мирову угоду та погодилася віддати йому 3,5 млрд м³ газу зі сховищ.

«Кернел»

Kernel Holding SA (Люксембург), материнська компанія агропромислової групи «Кернел», проведе 21-27 січня тендер по зворотному викупу до 3,78 млн. своїх акцій (buyback) на загальну суму до 189 млн. злотих (близько $47,85) 55-60 злотих за штуку. Про це свідчить відповідна пропозиція, схвалена радою її директорів, на Варшавській фондовій біржі.

Цей тендер щодо зворотного викупу акцій виконується в рамках прийнятого акціонерами компанії у серпні 2021 року рішення викупити протягом двох років до 19,2 млн. своїх акцій (22,84% у статутному капіталі) на загальну суму до $250 млн., при цьому ціна купівлі акцій має бути не нижче 50 та не вище 65 злотих.

Детальніше:

https://www.kernel.ua/wp-content/uploads/2022/01/Current-report-02-2022-eng.pdf

МХП

У 2021 році порівняно з 2020 роком експорт м'яса птиці з України збільшився на 29,1%, або на 161 млн доларів до 716 млн доларів.

Про це повідомляє Державна фіскальна служба України.

У грудні 2021 року порівняно з груднем 2020 року експорт м'яса птиці збільшився на 52,5%, або на 22,3 млн доларів до 65,1 млн доларів.

Найбільше постачання м'яса птиці з України в грудні було до Саудівської Аравії (19,5 млн доларів).

У листопаді 2021 року порівняно з листопадом 2020 року експорт м'яса птиці збільшився на 63,9%, або на 29,4 млн доларів до 75,5 млн доларів.

У 2020 році порівняно з 2019 роком експорт м'яса птиці зменшився на 4,1%, або на 24 млн доларів до 554 млн доларів.

***

Європейський Союз з 17 січня зняв обмеження на ввезення продукції птахівництва з України, що діяли з грудня 2020 року в зв'язку з виявленням на території України випадків високопатогенного грипу птиці.

Про це йдеться в повідомленні Держспоживслужби.

***

Поголів'я птиці в Україні станом на 1 січня 2022 року, за даними Держстату, тис. голів:

01.01.2022

у % до 01.12.2021

у % до 01.01.2021

Поголів'я птиці

208 183,9

95,7

103,8

***

Виробництво м'яса в Україні у живій вазі у грудні 2021, за даними Держстату, тис. тонн:

грудень 2021

в % до листопада 2021

в % до грудня 2020

Всього

409,0

132,7

92,5

"Центренерго"

16 січня до України прибуло судно з 79 тис. тонн вугілля австралійського походження для державної енергогенеруючої компанії "Центренерго".

Про це йдеться у повідомленні компанії.

Наголошується, що все вугілля найближчим часом буде доставлено залізничним транспортом на склади теплоелектростанцій (ТЕС).

"На сьогодні усі поставки вугілля морським шляхом для потреб генерації "Центренерго" йдуть згідно із затвердженим графіком. Склади електростанцій компанії стабільно поповнюються і на 17 січня становлять 130 тис. тонн, ще 115 тис. тонн перебувають у порту", - йдеться у повідомленні.

НАСК «Оранта»


Рис.35
Рис.35

***

"Українська біржа" допустила до торгів акції ще дев'ятьох іноземних емітентів.

Про це йдеться у повідомленні біржі.

З 14 січня будуть включені до біржового списку наступні емітенти: iShares 20+ Year Treasury Bond ETF (BlackRock Fund Advisors); iShares Global Healthcare ETF (BlackRock Fund Advisors) (ЄДРПОУ C1182387); iShares MSCI Emerging Markets ETF(C1182387); iShares Global Consumer Discretionary ETF (C1182387); iShares $ Treasury Bond 20+yr UCITS ETF (iShares IV plc) (C136588); iShares Core SandP 500 UCITS ETF (iShares VII plc) (C55621); Equity Residential (D03471331); Goldman Sachs Physical Gold ETF (Goldman Sachs Asset Management, L.P) (133575636); VARENGOLD BANK AG (K1101R_HRB 73684)

Як повідомлялось раніше, у грудні "Українська біржа" допустила до торгів акції PepsiCo, Pfizer Inc., The Procter and Gamble Company (20677), The Walt Disney Company, Starbucks Corporation, United Parcel Service, Inc., а також Walmart Inc.




сайт  "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50




Настроение рынка на 21 января 2022
Падение
0 0
Рост
Комментарии и премаркет этого дня:
Аналітичний огляд ринку
КІНТО


Copyright © Українська біржа, 2008-2022. Всі права на інформацію та аналітичні матеріали, розміщені на цьому сайті, захищені відповідно до українського законодавства.
Послуги з інтернет-трейдингу надаються учасниками торгів АТ "Українська біржа".
Телефон: +38 (044) 495-7474. E-mail: info@ux.ua
Адреса: Україна, 04107, м.Київ, вул. Тропініна, буд. 7-г
Форуми |  Новини в RSS |  Схема проїзду