Аналітика та новини фондового ринка

Україна отримає 1,8 мільярда євро фінансування ЄС. Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення п'ятого чергового траншу підтримки в рамках інструменту Ukraine Facility. У рамках програми Ukraine Facility сума п'ятого траншу для України становитиме 1,35 млрд євро.

ЄС виплатить додатково 600 мільйонів євро за ухвалення реформи АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів), яку Україна мала провести раніше.

Україна недоотримає частину коштів із п'ятого траншу від Європейського Союзу, який мав скласти майже 2 мільярди євро. Третину цих коштів ЄС притримає, поки Україна не надолужить відставання від графіка проведення реформ.

Німеччина може збільшити фінансову допомогу Україні на 2026 рік ще на 3 млрд євро з 8,5 млрд євро до 11,5 млрд євро. Про це повідомляє Handelsblatt із посиланням на джерела в уряді країни.

За даними видання, додаткові кошти спрямують у рамках ініціативи зі зміцнення обороноздатності. Передбачається, що фінансування включатиме як цивільні, так і військові проєкти.

Країни-члени НАТО у 2026 році планують надати Україні фінансову допомогу обсягом близько $60 млрд.

Окрім цього, Альянс має намір розвивати партнерство з українською оборонною промисловістю. Про це сказав голова представництва НАТО в Україні Патрік Тернер у коментарі "Суспільному".

Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту, повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

"Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту", — наголосила Свириденко на зустрічі з журналістами 3 листопада.

За результатами проведення розміщень облігацій внутрішньої державної позики 4 листопада 2025 року, до державного бюджету залучено 4 636,7 млн. грн., - повідомило Міністерство фінансів України.

Дохідність трьох з чотирьох паперів, тих, які розміщувались раніше, вчора не змінилась в порівнянні з попередніми аукціонами 28, 21 та 14 жовтня. З’явився ще один довгий папір, дохідність була в проміжку.

Також варто згадати, що три тижні тому тижня крива дохідності опустилась вниз, Рисунки нижче. Тоді дохідності паперів формально не змінились, але їх термін обігу став більшим, як це було і на початку липня.

Нагадаємо, що за результатами проведення розміщень облігацій внутрішньої державної позики до державного бюджету було залучено:

·        28 жовтня 2025 року - 6 923,9 млн. грн..

·        21 жовтня 2025 року - 14 890,3  млн. грн..

·        22 жовтня 2025 року – обмін облігацій на суму 15 518,0 млн. грн.

·         14 жовтня 2025 року - 19 571,6 млн. грн., з них за папери номіновані в гривні – 13240,0 млн. грн. (68% обсягу залучених коштів), решта за папери номіновані в доларах США.

·         7 жовтня 2025 року - 23 312,0 млн. грн., з них за папери номіновані в гривні – 14940,1 млн. грн. (64% обсягу залучених коштів), решта за папери номіновані в доларах США.

·         30 вересня 2025 року - 14 525,4 млн. грн., них за папери номіновані в – 8 204,6 млн. грн. (56,5% обсягу залучених коштів), решта за папери номіновані в доларах США.

·         23 вересня 2025 року - 14 089,8 млн. грн., них за папери номіновані в – 5 662,7 млн. 16 вересня 2025 року - 7 559,0 млн. грн.

З початку 2025 року інвестиції банків у боргові цінні папери інших країн склали $508 млн, а всього з початку війни — вже $4 млрд. І це — незважаючи на 50%-ний податок на прибуток 2023−2024 років. Про це написав Богдан Данилишин у фейсбуці.

«Така ситуація ще раз підтверджує обґрунтованість збереження ставки податку на прибуток банків розміром 50%. Вилучення коштів банків до державного бюджету краще сприятиме цілі фінансового посередництва, ніж якщо вони залишаться у банків, які не спроможні адекватно забезпечувати перерозподіл національних заощаджень під позикові проєкти. Цікаво, що НБУ все це бачить і розуміє, але виступає на боці комерційних інтересів банків, а не національних інтересів держави», — написав Данилишин.

Місцеві бюджети отримали понад 403,2 млрд грн за січень — жовтень 2025 року. Порівняно з минулим роком надходження зросли на 14,5 %, або на 51,2 млрд грн. Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Національний банк України у своїх рішеннях щодо політики, у тому числі відносно платіжного балансу, цілком виправдано може закладати до свого макроекономічного прогнозу достатнє міжнародне фінансування як базове припущення, бо ймовірність реалізації його перевищує 50%, зазначив голова НБУ Андрій Пишний.

Національний банк знизив офіційний курс гривні, який він встановлює на 5 листопада, на 3,16 коп. до 42,0725 UAH/USD.

Про це йдеться у повідомленні НБУ.

У попередній торговий день НБУ знизив офіційний курс гривні на 14,85 копUAH/USD.

Офіційні курси гривні до іноземних валют:

4 листопада Європейська Комісія оприлюднила Звіт в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року. Цього року держава отримала найвищі за останні три роки оцінки в межах Пакета розширення. У звіті підтверджується стабільний прогрес в імплементації норм і стандартів ЄС, повідомило Міністерство фінансів України.

ЄС засвідчує прогрес України у підготовці до переговорів і готовність до відкриття переговорних кластерів.

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкти про компенсацію інвестицій через податки.

Про це повідомив депутат Верховної Ради від фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram-каналі.

Законопроєктами №13414 та №13415 передбачається надання пільгових умов оподаткування на 10 років (2026–2035) для інвесторів, які реалізують проєкти з будівництва, модернізації або технічного переоснащення підприємств, придбання обладнання чи землі під виробництво.

Розмір податкових та митних пільг залежатиме від обсягу інвестицій:

- 100 тис. – 1 млн євро — до 70% інвестицій;

- 1–20 млн євро — до 50%;

- 20–50 млн євро — до 30%.

Пільги включають: звільнення від податку на прибуток (за умови, що 90% доходу надходить від продажу власної переробленої продукції), звільнення від ПДВ та мита на нове обладнання, можливість пільг на землю від місцевої влади.

Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі надалі скорочується. Станом на 01 жовтня 2025 року вона сягнула мінімального за останнє десятиліття рівня – 25,0%. Це на 5,3 в. п. нижче показника на початок року та на 1,6 в. п. нижче показника березня 2022 року, повідомив Національний банк України.

Визначальним фактором скорочення частки NPL у січні – вересні 2025 року стало зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості. Зменшенню частки NPL також сприяло їхнє списання.

Валовий обсяг кредитів у банківській системі за цей період зріс на 182,2 млрд грн, або на 14,0%, до 1,480 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 22,6 млрд грн, або на 5,7%, до 370,6 млрд грн.

Частка NPL фізичних осіб за дев’ять місяців 2025 року знизилася на 2,7 в. п. до 12,8%, бізнесу – на 6,5 в.  п. до 32,5%.

Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків:

·         у приватних українських банках – до 9,3%;

·         у банках з іноземним капіталом – до 7,5%;

·         у державних банках – до 36,8%.

НАСК «ОРАНТА» скликає загальні збори своїх акціонерів.

З проектів рішень:

1.      Здійснити виплату дивідендів за простими іменними акціями НАСК "ОРАНТА" у сумі 20 333 400,00 грн. з частини нерозподіленого прибутку, отриманого НАСК "ОРАНТА" за результатами діяльності у 2024 році.

2.      Затвердити розмір дивідендів на одну просту іменну акцію НАСК "ОРАНТА" у сумі 0,10 гривень.

3.      Визначити, що виплата дивідендів здійснюватиметься через депозитарну систему України у порядку, встановленому Наглядовою радою НАСК "ОРАНТА"

Виробничі та фінансові результати «Інтерпайп» за перше півріччя 2025 року в порівнянні з 2024 роком. В цілому видно зростання обсягів продажів та величини (прибутку) EBITDA – третій Рисунок:

Україна, починаючи з п'ятниці, 31 жовтня, продовжує накопичувати в незначних обсягах природний газ в підземних сховищах (ПСГ), про що свідчать дані європейської платформи Agregated Gas Storage Inventory (AGSI).

Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила тариф НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії у 2026 році у розмірі 786,74 грн/МВт*год (тут і далі - без ПДВ), що на 100,51 грн/МВт*год, або на 14,6%, вище чинного у 2025 році.

Вакантність торгових центрів Києва знизилась до 12,9% за підсумками січня-червня 2025 року порівняно з 13,1% наприкінці 2024 року, повідомили у пресслужбі UTG.

Вакантність наразі нижче, ніж у 2020 році (13,4%), коли були відкриті великі ТРЦ (Blockbuster Mall, River Mall, Retroville та Respublika Park), але більше, ніж у довоєнному 2021-му з 10,3%. Найбільше вільних площ було на початку війни у 2022 році - 16,9% "де-юре" і 21,4% "де-факто", з урахуванням рітейлерів, які призупинили тоді свою присутність (група Inditex, H&M та ін)

Київ цієї зими планує виробляти додатково близько 100 мВт електроенергії за допомогою когенераційних установок, щоб забезпечити безперебійну роботу об'єктів критичної інфраструктури.

Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко після відвідування кількох енергооб'єктів столиці.

Українці у жовтні придбали рекордну за останні 13 місяців кількість нових легковиків - 7,8 тис. автівок. Це на третину більше, ніж у жовтні 2024 року та на 14% більше відносно вересня 2025, повідомляє Укравтопром.

Лідерство на ринку здобув китайський бренд BYD, який у 6,5 разів перевищив свій торішній результат.

До топ-5 жовтня потрапили:

·         BYD - 1199 од. (+552%);

·         TOYOTA - 978 од. (+44%);

·         VOLKSWAGEN - 856 од. (136%);

·         SKODA - 626 од. (+55%);

·         RENAULT - 494 од. (-37%);

Всього з початку року в Україні було реалізовано 60,7 тис. нових легковиків, що на 3% більше ніж торік.

Керівники двох з найбільших банків Уолл-стріт, Morgan Stanley та Goldman Sachs, у вівторок попередили, що фондові ринки можуть прямувати до корекції через високі оцінки вартості акцій. Індекс S&P 500 продовжує оновлювати історичні максимуми. Про це повідомляє Reuters 4 листопада.

Виступаючи на Глобальному інвестиційному саміті фінансових лідерів у Гонконгу, CEO Morgan Stanley Тед Пік заявив: «Ми повинні вітати можливість того, що відбудуться падіння на 10−15%, яке не буде спричинене якимось макроекономічним падінням».

CEO Goldman Sachs Девід Соломон погодився з цією оцінкою, зазначивши, що хоча ринки можуть деякий час продовжувати зростання, настрої неминуче зміняться. «мультиплікатори акцій технологічних компаній завищені», — сказав Соломон, хоча й додав, що це не стосується ринку в цілому.

Минулого місяця CEO JPMorgan Chase одного з найбільших банків США Джеймі Даймон попередив про підвищений ризик значної корекції протягом найближчих шести місяців — двох років, вказуючи на геополітичні ризики та фіскальні витрати. Керівники великого хедж-фонду Bridgewater Associates також заявили, що інвестори ігнорують зростаючі ризики.

Оригінальний матеріал: «Wall Street heavyweights flag risk of pullback in equity markets»

Посилання: https://www.reuters.com/business/finance/morgan-stanley-ceo-warns-market-heading-towards-correction-2025-11-04/

Коментар: У випадку зниження фондових індексів США практично точно знизиться і більшість інших фондових індексів в світі. Це з великою ймовірність негативно вплине на ціни акцій українських компаній за кордоном, включаючи МХП, «Кернел», Астарту, Ferrexpo, а також на ціни акцій українських єврооблігацій, які також оцінюються ринком, як ризикові активи.

В наших оглядах не раз писалось про завищені в цілому ринкові оцінки фондових індексів США, як при критерію ціна/прибуток в наступні 12 місяців (P/E форвард), так і по більш точному критерію премії за додатковий ризик інвестування в акції. Нижче ще раз повторимо відповідні графіки.

сайт "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50