Авторизація
Логін:
Пароль:
Забули пароль | Зареєструватися
Українська біржа - центр ліквідності акцій та похідних інструментів в Україні
Реєстрація Увійти
Неділя, 18.04.2021 17:00
Русский Русский English English
Новини в форматі RSS Українська біржа в facebook Українська біржа в twitter
Приватним інвесторам
Торгoвцям
Емітентам
Фондовий ринок
Строковий ринок
Члени біржі
Інформація про торги
Індекс
Технічна підтримка
Про біржу
Документи
Новини
Спецпроекти
Корисні посилання

Аналітика та новини фондового ринка

Понедельник, 6 июля 2020

Аналітичний огляд ринку

КІНТО
Прогнозируемое настроение рынка: Нейтрально
Индекс UX по итогам дня: 1271,33+1,19%

Новини, що важливо після короткого огляду ситуації на фінансовому ринку України та світу.

Індекс ПФТС минулої п’ятниці не змінився та Української біржі теж. Тобто ще раз. Місцеві українські фондові індекси минулої п’ятниці не змінились.

Більше того, угод з акціями на Українські біржі минулої п’ятниці не було. Вперше за тривалий час.

Також «не дуже є пропозицій» зранку по ОВДП від учасників ринку та і на «відкритому ринку», ПФТС, теж.

По дохідностям українських євробондів. Якоїсь значної їх зміни за минулий день на ринку немає, див. Нижче Рис. 1. 

Рис.1
Рис.1

Курс гривні стабілізувався на дещо нижчих рівнях. Рис.2
Рис.2

Світові ринки акцій.

На світових ринках акцій минулої п’ятниці в цілому продовжилось певне відновлення, Рис. 3-5.

Широкий фондовий індекс США S&P 500 підріс на 0,45%, широкий загальноєвропейський фондовий індекс STOXX 600 навпаки знизився на 0,8%, а композитний доларовий індекс країн, які розвиваються, MSCI EM, додав ще 0,9%.

Рис.3
Рис.3

Рис.4
Рис.4


Рис.5
Рис.5

Новини на сьогодні:

Найбільш важливі українські фінансові новини.

1.      Верховна Рада звільнила з посади Голову НБУ на підставі заяви за власним бажанням.

2.      Верховна Рада звільнила з посади Голову Антимонопольного Комітету на підставі заяви за власним бажанням мінімально необхідним числом голосів.

3.      Бувший керівник НБУ розказав про розходження в поглядах на монетарну політику, які привели до його відставки.

4.      Президент України провів консультації з керівництвом НБУ, керівниками державних та комерційних банків стосовно кандидатів на посаду голови НБУ.

5.      Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що розраховує в перспективі отримати 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу і підписати відповідний меморандум до серпня.

«Ми продовжуємо роботу з Європою, і вже в 20-х числах липня, я сподіваюся, ми підпишемо черговий меморандум і черговий документ про надання наступного траншу макрофінансової допомоги в 1,2 млрд євро, це сьогодні було проговорено з віце-президентом Європейської комісії», - сказав Шмигаль в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» в п'ятницю ввечері. Прем'єр підкреслив, що це також свідчить про те, що незалежно від зміни глави Національного банку, Україна залишається стабільною.

Найбільш важливі світові фінансові новини.

1.      Опублікований черговий місячний звіт по праці в США. Є коментарі учасників фінансового ринку по подальшим очікуванням відносно руху на ринку праці в цій країні.

2.      Крістін Лагард дала коментар по очікуванням по розвитку світової економіки в наступні роки, інфляції та майбутнім відсотковим ставкам.

3.      Сьогодні зранку (по Україні) основний китайський фондовий індекс сильно зростає. Учасники цього ринку повідомляють про несподіване сильне зростання обсягів торгів акціями в Китаї в кінці минулого тижня. Як чинник називається значне покращення настроїв інвесторів в зв’язку зі спадом захворюваності на коронавірус в країні, але також можливий ух вниз відсоткових ставок ЦБ Китаю.

Ключові додаткові тези і короткий коментар по українським новинам. Видається найбільш важливим з заяв Якова Смолія прояснення основних моментів раціональних претензій до керівництва НБУ стосовно поточної політики Нацбанку. (Хоча всі розуміють, що є ще також важлива особистісна складова, як-то якісь напружені особисті відносини та просто досить зрозуміле бажання назначити «інше» керівництво НБУ, відмінне від того, що було при попередній владі). Всі також прийняли до відома претензії по вже минулому «повільному» зменшенню облікової ставки Нацбанку, що зараз вже не має особливого практичного значення.

Чому важливо почути претензії до політики НБУ?

По двом причинам. Перша – сформувати власні учасника фінансового ринку України очікування стосовно напрямку можливої наступної політики українського центробанку, якщо він повністю піде назустріч «забаганкам» (вибачте за таке можливо комусь здасться образливе слово) уряду чи окремих членів уряду. Які саме очікування учасника ринку? Курсові та процентні.

Друге – наскільки ця «нова політика» є, чи, точніше була б, (а може буде) сумісною з цілями, як їх бачили для Національного банку України міжнародні фінансові організації, ЄС. Чи не призведе це до конфлікту, який в кінцевому підсумку виллється у відсутність достатнього зовнішнього фінансування України, а значить і колосальне зростання ризиків інвестування в місцеві фінансові інструменти, ризики банківського сектору України, ризики курсові, зміни відсоткових ставок, які доведеться пізніше додатково оцінювати.

Плюс до цього. Суто для розуміння більш теоретично – причини та стратегічні наслідки конфлікту стосовно монетарної політики НБУ.

І так. Зрозуміло, що уряд бачив би курс гривня – долар в короткій перспективі на рівні 30. При цьому, в тому числі і за рахунок зміни курсу, збільшення інфляції до рівня близько 10%. Способи досягнення цієї цілі (це десь наші припущення) – досить штучне, всупереч природному руху курсу, «гра» НБУ на «опускання гривні» за рахунок великих викупів валюти з валютного ринку. Це за рахунок додаткової емісії гривні НБУ.

Які конкретні практичні дії учасника ринку мали б бути при цьому? – Перехід у тверду валюту навіть за умов низьких відсоткових ставок по валютним інструментам. Чому? Бо перехід до курсу 30 – це девальвація гривні на 11%. А це вище дохідностей ОВДП та процентних ставок в банках в гривні. Плюс можливий крім цього тимчасовий «перескок» курсової цілі «30». Мабуть, що в такому випадку доцільно, щоб валютні фінансові інструменти були б відносно «короткими», щоб можливо зробити наступний рух у гривню, якщо курсовий зупиниться. Хоча він, про що трохи далі, може і не зупинитись.

Яка оцінка цього з точки зору макроекономіки та фінансів? І за задумом «ідеологів» такої політики, і за оцінкою бувшого Глави НБУ в короткостроковій перспективі такий штучний курсовий рух гривні вниз зіграв би в цілому на користь української економіки, а також полегшив би проблему дефіциту бюджету. Щоправда, незрозуміло, як в’яжуться ці кроки з анонсованою і буз того проблемною програмою «дешевих кредитів». Інфляція та девальвація мали б її майже зовсім зупинити. Та, в принципі ця зупинка не зіграла б велику роль.

Чому ця політика бачилась неправильною бувшому Главі НБУ? Майже точно тому що, на його думку, це повернення до режиму «ручного управління» валютним курсом, який а) є «несучасним», відмінним від загальносвітової практики, б) не дозволяє учасниками валютного ринку будувати очікування на основі економічних умов, в) заважає самостійній «настройці» валютного та грошового ринку України, «підлаштуванню» під зміну реальних економічних умов, міжнародної торгівлі, тощо, г) підриває довіру до національної валюти, зупиняє позитивну зміну ставлення до неї учасників місцевого ринку д) принципово шкодить зменшенню відсоткових ставок в гривні для більш дешевих кредитів бізнесу, впровадженню іпотечного кредитування. До того ж наскільки можна зрозуміти, керівники НБУ вважали чи вважають, що після «розігріву» зупинити інфляцію в Україні доволі не просто.

Можливо, ми будучи не супер професіоналами в частині монетарної політики, десь щось трохи «перекривили» в цьому переказі. Не зі зла чи по лихому замислу.

Який буде результат? – Він буде залежати від наступного глави НБУ. З однієї сторони професіонал, який себе поважає, не має відступати від принципів незалежності НБУ і вести політику центробанку повністю під диктовку «хотєлок». Та і сама влада має зрозуміти, що в перспективі кількох років, їй би був вигідний справжній класний професіонал на посаді керівника Нацбанку. І, навіть зараз, коли всі дивляться на це питання для авторитету влади було б дуже вигідно поставити на цю посаду саме такого. Справжнього авторитетного серед банкірів та інших класного професіонала. А така людина не буде так просто зараз задовольняти запити політиків. Не буде справжній банківський професіонал працювати в стилі «Чєго ізволітє». Адже в Україні вже є досвід роботи незалежного НБУ. Але з іншого, є, вибачте за каламбур, є і «інше». Є звичайно необхідність узгоджувати свої кроки з урядом, дипломатично пояснювати та доносити свою позицію, количь в чомусь іти на зустріч. Майбутній результат? Прогнози? - Поки невідомі. «Чекаємс». І уважно слідкуємо.

А от стосовно поточних інвестиційних рішень учасника місцевого фінансового ринку. Що зараз робити? Як кажуть «Куди селянину?..» - Загадка. Але ж «Лічильник» то клацає. Не тільки в когось. У нас клацає. Відсотки, тощо. Кожний, до речі, Божий день. Не всі рішення по інвестуванню можна зараз відкласти на пару тижнів. Тому хотілось би щоб ця ситуація прояснилась та вирішились не тільки добре, але ще й швидко. Бажано звичайно «вже вчора».

Ключові додаткові тези і короткий коментар по міжнародним новинам. Звіт по праці в США вийшов кращим за очікування, що не дивно. Крім значного росту кількості робочих місць (+4,8 мільйони) звернемо увагу на динаміку погодинної заробітної плати в США місячному та річному розмірі. Мінус 1,2% в місячному вираженні і +5,0% в річному.

Чому звернемо? - Тому що це опосередкований показник інфляції і майбутньої в тому числі.

Ми вже давно увагу звертали на «зліт» вартості золота. Хтось чи чекає інфляції, чи «грає» на очікуваннях інфляції. Наскільки обґрунтовано?

Відповідь на це питання дала частково серед іншого керівник ЄЦБ Крістін Лагард у суботу під час виступу на економічному форумі Rencontres Economiques d'Aix-en-Provence. На її думку в короткій перспективі всіх нас очікує дефляція (поки є економічна криза), а потім інфляційний тренд – підвищена інфляція. «Усе це обов'язково вплине на споживчі ціни, - заявила вона. - Можливо, спочатку це буде дефляційний тиск, а потім уже інфляційна динаміка». Причому відсоткові ставки будуть залишатись низькими. (Це і зрозуміло, зараз уряди сильно беруть в борг, у когось боргове навантаження вже велике, а при великих відсоткових ставках обслуговувати державний борг буде важко). Тобто центробанки не будуть та й не зможуть по факту боротись з імовірною підвищеною через пару років інфляцією підвищенням базової ставки. Нас, імовірно, через рік два очікує певне знецінення заощаджень в доларах та євро протягом наступних трійки-п’ятірки років, особливо, якщо будемо інвестувати в закордонні фінансові інструменти. Але може очікувати і знецінення заощаджень в гривні? Купувати золото при поточних рівнях? Здається – вже запізно. Нерухомість?

До речі, було б дуже цікаво побачити довгострокові прогнози по інфляції та відсотковим ставкам в різних країнах. Таких поширених прогнозів зараз здається ще немає.

Ще стосовно коментарів по ринку праці в США. Багато хто очікує сповільнення темпів росту числа робочих місць в цій країні в наступні місяці через зростання поширення коронавірусу. Це недобре для економіки цієї країни і економіки світової.

Також про негативні тренди в економіці, нові тренди, цікаво і змістовно говорила в суботу Крістін Лагард. Не будемо переказувати. Кому цікаво – почитає.

Є ще більш дрібні місцеві та світові фінансові новини. Однак, не будемо забивати собі голову.

Знову що стосується крихітного місцевого українського ринку акцій.

На це раз по очікуванням. На сьогодні, може й на завтра.

Важко зараз будувати очікування. В цілому слід більше очікувати рух в «боковику». Можливо, враховуючи певне відновлення на світових ринках акцій, попереднє суттєве зниження індексу УБ, наступний невеликий рух цін місцевих акцій уверх бачиться, як більш логічний.





сайт "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50

Настроение рынка на 6 июля 2020
Падение
0 1
Рост
Комментарии и премаркет этого дня:
Обзор – «Аппетит к риску» растет и рынки растутРост
Федоров Михаил, аналитик ИГ Универ


Copyright © Українська біржа, 2008-2021. Всі права на інформацію та аналітичні матеріали, розміщені на цьому сайті, захищені відповідно до українського законодавства.
Послуги з інтернет-трейдингу надаються учасниками торгів АТ "Українська біржа".
Телефон: +38 (044) 495-7474. E-mail: info@ux.ua
Адреса: 01004, м.Київ, вул. Шовковична, 42/44, Бізнес-центр «Горизонт», поверх 1
Форуми |  Новини в RSS |  Схема проїзду